Рішення

від 04.06.2013 по справі 914/1152/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.13 Справа № 914/1152/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Слов'янські шпалери - КФТП», м. Корюківка, до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Вест-Буд", м. Львів, про: стягнення 54 350,00 грн. Суддя М.М. Синчук При секретарі О. Гринчишин За участю представників: позивача:Бендза О. М. - довіреність №17 від 01.04.13р. відповідача:не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства «Слов'янські шпалери - КФТП» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Вест-Буд", про стягнення 54 350,00 грн. Ухвалою суду від 25.03.2013 р. порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду на 16.04.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем безпідставно отримано кошти в сумі 54 350,00 грн. Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою стягнути з відповідача безпідставно набуті ним кошти в сумі 54 350,00 грн.

В судове засідання 16.04.2013 р. представник позивача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №08033210 від 30.03.13р., причин неявки уповноваженого представника не повідомив. Вимоги ухвали суду від 25.03.2013 р. не виконав.

В судове засідання 16.04.2013 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причини неявки уповноваженого представника не повідомив. Вимоги ухвали суду від 25.03.2013 р. не виконав.

Поштове відправлення з ухвалою суду від 25.03.2013 р. надіслане на адресу відповідача, вказану у Витязі з ЄДРПОУ станом на 05.02.2013 р., повернулось до суду з поштовою відміткою: «За закінченням терміну зберігання».

В судовому засіданні 16.04.2013 р. розгляд справи відкладено на 24.04.2013 р.

В судове засідання 24.04.2013 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. В судовому засіданні оголосив клопотання про продовження строку розгляду справи судом для надання можливості подати додаткові докази.

В судове засідання 24.04.2013 р. представник відповідача повторно не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неявки уповноваженого представника не повідомив. Вимоги ухвали суду від 16.04.2013 р. не виконав.

В судовому засіданні 24.04.2013 р. розгляд справи відкладено на 04.06.2013 р. Строк розгляду справи продовжено.

В судове засідання 04.06.2013 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав суду Витяг з ЄДРПОУ на відповідача станом на 23.04.2013 р.

В судове засідання 04.06.2013 р. представник відповідача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи судом, причин неявки уповноваженого представника не повідомив. Вимоги ухвали суду від 16.04.2013 р. не виконав, без поважних причин.

Як вбачається із змісту інформаційних листів Вищого господарського суду України, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "у зв'язку із закінченням терміну ззберігання " і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. (Листи Вищого господарського суду, від 15.03.2007, № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році", від 02.06.2006, № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році").

Окрім цього, слід зазначити, що згідно ст. 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. За умовами ст.17 Закону України від 15.05.2003, № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. Зокрема, в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до ст. 88 та ч. 2 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи вказується в установчих документах. Оскільки відповідно до ст. 88 ЦК України установчі документи юридичної особи по винні обов'язково містити місцезнаходження юридичної особи, то у разі коли відбувається зміна місцезнаходження, повинні вноситися відповідно зміни до установчих документів і бути проведена державна реєстрація цих змін. Після проведення державної реєстрації в спеціалізованому друкованому засобі масо вої інформації має бути надруковане повідомлення, яке повинно містити: най менування юридичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи; по переднє та нове місцезнаходження юридичної особи; місце та дату проведення державної реєстрації змін до установчих документів, зокрема щодо зміни місцезнаходження юридичної особи (ст. 22 Закону).

Як вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на 23.04.2013 р., відповідачем, зміни про місцезнаходження юридичної особи до Єдиного державного реєстру не вносилися та жодних повідомлень про такі зміни суду не представлено. За таких обставин, з врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав.

Суд, керуючись ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

19 січня 2010 року, згідно платіжного доручення №116 від 19.01.2010 р. з поточного рахунку ВАТ «Корюківська фабрика технічних паперів», код ЄДРПОУ 00278876 (з березня 2011 р. ПАТ «Слов'янські шпалери - КФТП») №260070176158 в ЧФ ПАТ Укрексімбанк м. Чернігів, на поточний рахунок ТОВ «Гранд-Вест-Буд» №26002301672501 в Філії АБ «Південний» у м. Київ, було перераховано 54 350,00 грн . з призначенням платежу: за виконання робіт згідно договору №235/01 від 05.01.2010 р.

Згідно довідки про відсутність господарських відносин №1144 від 14.03.2013 р., виданої генеральним директором ПАТ «Слов'янські шпалери - КФТП» Мурай В.П., між позивачем та відповідачем договір №235/01 від 05.01.2010 р., що зазначений в платіжному дорученні №116 від 19.01.2010 р. посадовими особами позивача не укладався і в реєстрі договорів підприємства за 2010 рік не зареєстрований.

11.12.2012 р. на адресу відповідача надіслано претензію з проханням перерахувати заборгованість, яка станом на 07.12.2012 р., склала 54 350,00 грн., в строк до 29.12.2012 р.

Станом на час розгляду справи судом, відповідач кошти в сумі 54 350,00 грн. не повернув, доказів зворотнього суду не представив.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначена норма кореспондується із ст. 526 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 4 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно з ч. 1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Як встановлено судом, 19 січня 2010 року, згідно платіжного доручення №116 від 19.01.2010 р. з поточного рахунку ВАТ «Корюківська фабрика технічних паперів» (з березня 2011 р. - ПАТ «Слов'янські шпалери - КФТП») №260070176158 в ЧФ ПАТ Укрексімбанк м. Чернігів, на поточний рахунок ТОВ «Гранд-Вест-Буд» №26002301672501 в Філії АБ «Південний» у м. Київ, було перераховано 54 350,00 грн. з призначенням платежу: за виконання робіт згідно договору №235/01 від 05.01.2010 р.

Згідно довідки про відсутність господарських відносин №1144 від 14.03.2013 р., виданої генеральним директором ПАТ «Слов'янські шпалери - КФТП» Мурай В.П., між позивачем та відповідачем договір №235/01 від 05.01.2010 р., що зазначений в платіжному дорученні №116 від 19.01.2010 р. посадовими особами позивача не укладався і в реєстрі договорів підприємства за 2010 рік не зареєстрований.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи положення норм ст.ст.4-3,32,33,34,43 ГПК України, відповідач не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б спростовували обставини, на яких грунтуються заявлені позивачем вимоги.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача коштів в сумі 54 350,00 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Вест-Буд" (адреса: 79024, м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, буд. 176; ідентифікаційний код 35810457 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Слов'янські шпалери - КФТП» (адреса: 15300, Чернігівська область, Корюківський район, м. Корюківка, вул. Передзаводська, буд. 4, ідентифікаційний код 00278876 ) 54 350,00 грн. - заборгованості, 1 720,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Синчук М.М.