Рішення

від 05.06.2013 по справі 231/878/13-ц

ЖДАНІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 231/878/13-ц

Провадження № 2/231/186/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 року Жданівський міський суд Донецької області

в складі:

головуючого судді: Макаганчука В.І.

при секретарі: Александрович Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жданівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Жданівська міська рада, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2013 року позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, а саме: земельної ділянки площею 0,0819 гектара, кадастровий номер 1412100000:00:003:0150, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель споруд, яка розташована у АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_4, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі рішення Жданівського міського суду від 02.12.2012 р.

В обґрунтовування своїх вимог посилаються на наступні фактичні обставини:

Після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, яка була дружиною позивача ОСОБА_1 та матір'ю позивача ОСОБА_2, відкрилася спадщина на 1/2 частку жилого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який належав померлій на підставі рішення Жданівського міського суду Донецької області від 14.09.2011 р. та 1/2 частку земельної ділянки площею 0,0819 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель споруд, яка розташована у АДРЕСА_1, кадастровий номер 1412100000:00:003:0150 , в межах від А до Б - землекористувач по АДРЕСА_2, від Б до В - землекористувач по вул. Толбухіна, буд. 40, від В до Г - землекористувач по вул. Толбухіна, буд. 42, від Г до Д - землекористувач по АДРЕСА_3, від Д до А - землі Жданівської міської ради, яка належала померлій на підставі рішення Жданівського міського суду Донецької області від 02 грудня 2011 року.

ОСОБА_1 вважається таким, що прийняв спадщину, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, тому що постійно проживав із спадкодавицею на час відкриття спадщини.

ОСОБА_2 та відповідачка ОСОБА_3 прийняли спадщину відповідно до ст. 1269 ЦК України шляхом подання заяви до Жданівської державної нотаріальної контори в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини.

29 лютого 2012 року державним нотаріусом Жданівської нотаріальної контори їм та відповідачці були видані свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку житлового будинку номер АДРЕСА_1.

В оформленні позивачам спадкових справ на земельну ділянку державним нотаріусом Жданівської державної нотаріальної контори було відмовлено на тій підставі, що відповідно до ст. 126 ЗК України передбачена наявність Державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я померлої спадкодавиці.

29 січня 2013 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Держземагенства у м. Жданівка Донецької області про видачу державного акту на право власності на 1/2 частку вищевказаної земельної ділянки на ім'я померлої ОСОБА_4. Відповіддю на заяву позивачу було відмовлено у видачі Державного акту на земельну ділянку на підставі Закону України «Про державний земельний кадастр» відповідно до якого з 01 січня 013 року припинено посвідчення прав на землю шляхом видачі Державних актів, а функції із державної реєстрації прав на земельні ділянки покладено на органи Укрдержреєстру.

15 березня 2013 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Реєстраційної служби Жданівського міського управління юстиції Донецької області про державну реєстрацію права на 1/2 частину вищевказаної земельною ділянки, але державним реєстратором було прийняте рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на тій підставі, що суб'єкт реєстрації прав на нерухоме майно є померлою особою та відповідно до поданих документів на можливо встановити відповідність заявлених прав.

Право власності на земельну ділянку померлої ОСОБА_4 підтверджується правовстановлюючим документом - рішенням Жданівського міського суду Донецької області від 02 грудня 2012 року.

На підставі наведеного позивачі просили суд визнати право власності в порядку спадкування за ОСОБА_1, в розмірі 1/2 частки спадщини, за ОСОБА_2, в розмірі 1/4 частки спадщини, за відповідачкою ОСОБА_3, в розмірі 1/4 частки спадщини, яка складається з 1/2 частки земельної ділянки площею 0,0819 гектара, кадастровий номер 1412100000:00:003:0150, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель споруд, яка розташована у АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_4, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі рішення Жданівського міського суду від 02.12.2012 р.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, пославшись на ті ж підстави, що викладені у позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу в його відсутність, просив позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала.

Представник третьої особи Жданівської міської ради - Штанько О.О. надав до суду заяву з клопотанням розглянути справу без його участі, просив вирішити справу на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав:

- згідно з договором про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності, з числом кімнат від однієї до п'яти включно від 01 листопада 1964 року, позивачу ОСОБА_1 відділом комунального господарства виконкому Харцизької міської ради надано у безстрокове користування земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 700 кв.м (а.с. 17-18 );

- відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку ЯИ № 338024 від 24.12.2009 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0819 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (а.с. 25 );

- рішенням Жданівського міського суду Донецької області від 02.12.2011 року за ОСОБА_4, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 було визнано право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,819 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка належала їй за час життя на праві загальної сумісної власності з ОСОБА_1 (а.с.24 )

- відповіддю відділу Держкомземагенства у м. Жданівці Донецької області від 11.02.2013 р. № 20101-22 позивачу роз'яснено, що відповідно до п. 9 розділу VII. Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» до 01 січня 2013 року державна реєстрація земельних ділянок, які передавалися у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснювалися з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Законом України «Про державний земельний кадастр» припинено посвідчення прав на землю шляхом видачі державних актів. на теперішній час функції із державної реєстрації прав на земельні ділянки покладено на органи Укрдержреєстру (а.с. 27 );

- рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно № 902884 від 15.03.2013 р. у державній реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, відмовлено (а.с. 28 ).

Відповідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обв'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням їх цільового призначення.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

Правило статті 1225 ЦК про те, що при переході до спадкоємців права власності на житловий будинок, інші будівлі та споруди, до них переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, і у розмірі, який необхідний для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом, необхідно розуміти так, що така ділянка переходить у власність або користування спадкоємців, якщо її було надано в установленому порядку, в межах, визначених при наданні, за умови, що спадкодавець не складав заповіту щодо розпорядження земельною ділянкою, належною йому на праві власності.

Спір про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, розглядається судом з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

На підставі абз. 2 п. 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі Закону України від 14 вересня 2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16 вересня 2008 року № 509-VI).

Отже, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

З пояснень і представлених матеріалів справи видно, що дійсно за ОСОБА_4 було визнано право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,819 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка належала їй за час життя на праві загальної сумісної власності з ОСОБА_1. Набути право власності на спадщину у вигляді земельної ділянки в порядку спадкування, яка лишилась після смерті ОСОБА_4, у встановленому законом порядку позивачі не змогли, оскільки нотаріусом, відділом Держземагенства у м. Жданівці Донецької області та державним реєстратором їм було відмовлено в оформленні спадкових прав.

За таких обставин суд знаходить позов обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню, а тому за ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід визнати право власності на спірну земельну ділянку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.209,212-215,218 ЦПК України, ст. 328, 1218, 1225, 1268 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Жданівська міська рада, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, задовольнити повністю.

Визнати право власності в порядку спадкування за ОСОБА_1 в розмірі 1/2 частки спадщини, за ОСОБА_2 в розмірі 1/4 частки спадщини, за ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частки спадщини, що складається з 1/2 частки земельної ділянки площею 0,0819 гектарів, кадастровий номер 1412100000:00:003:0150, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель споруд, яка розташована у АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_4, померлій ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі рішення Жданівського міського суду від 02.12.2012 р.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

.

Суддя: Макаганчук В.І.