Постанова

від 30.05.2013 по справі 820/3209/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2013 р. справа №820/3209/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Звягіні Я.І.,

за участі сторін:

представника позивача - Даншиної Г.О.,

представника відповідача - Джиджавадзе Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0001312220 та №0001322220 від 10.10.2012 року.

Посилаючись на факти, викладені у позовній заяві, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях, які приєднані до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін; дослідивши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини; матеріали справи; оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до наданих позивачем документів (Свідоцтва по державну реєстрацію юридичної особи №175138; Довідки з ЄДРПОУ №748083; Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 281613; Довідки про взяття на облік платника податків №234/10/28-112 від 18.01.2005 р.) Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем" (код ЄДРПОУ 30655945) зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 06.12.1999 року №14801050001004288 (т.1 а.с.58) та перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби з 17.01.2005 року (т.1 а.с.61).

12.09.2012 року Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Тандем" з питань дотримання податкового законодавства в частині взаємовідносин з ТОВ "Опт -Торгспецзапчастина" (код ЄДРПОУ 36122649), ТОВ "Тех -Агроремпоставка" (код ЄДРПОУ 36457279), ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) та ТОВ "Промспец Консалтинг" (код ЄДРПОУ 37091549) за період з 01.01.2010 року по 31.03.2012 року.

За наслідками перевірки було складено акт перевірки №1938/2220/30655945 від 25.09.2012 року, у якому зазначено про порушення позивачем податкового законодавств, а саме:

- п.п. 138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України ( ПКУ), внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток на суму 171460, грн., у т.ч. за 2 квартал 2011 року 25264,00 грн., за 2-3 квартал 69080,00 грн., за 2-4 квартал 2011 року на суму 146307,00 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 25152,00 грн.

- п.п. 198.4 п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 93245,00 грн., у т.ч. за травень 2011 року на суму 11371,00 грн., за червень 2011 року на суму 10598,00 грн., за липень 2011 року на суму 17461,00 грн., за серпень 2011 року на суму 12242,00 грн., за вересень 2011 року на суму 8398, грн., за жовтень 2011 року на суму 12745,00 грн., за грудень 2011 року на суму 20430,00 грн.

До такого висновку відповідач дійшов за результатами аналізу правовідносин позивача з контрагентами, у т.ч. з ТОВ "Промтехноопт", ТОВ "Промспец Консалтинг", у яких, як зазначає відповідач в Акті перевірки, відсутні можливості реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, визначеному нормами діючого законодавства. Відсутність факту реального вчинення господарських операцій вказаними контрагентами встановлено позивачем за результатами перевірки саме вказаних підприємств.

На підставі зазначених висновків, відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення №0001312220 та №0001322220 від 10.10.2012 року.

У підтвердження того, що висновки податкового органу є помилковими та такими, що прийняті на підставі неповного з'ясування обставин позивач надав до суду документи, якими підтверджується, що податок на додану вартість за взаємовідносинами з контрагентами обчислювався ним правильно, господарські операції мали реальний характер, були здійснені на підставі правочинів, що повністю відповідають вимогам закону.

За результатами вивчення наданих позивачем документів суд встановив наступне.

Згідно договору поставки №17 від 01.09.2010 року ТОВ "Промспец консалтинг" (т.1 а.с.62-63) виконано поставку запасних частин до вантажних автомобілів та будівельної техніки. Первинні документи оформлено належним чином; розрахунки проведено у безготівковій формі, що підтверджено платіжними документами, наявними в матеріалах справи.

Згідно договору поставки №33 від 08.11.2011 р. ТОВ "Промтехноопт" (т.1 а.с.67) виконано поставку електрообладнання та електротехнічних матеріалів. На адресу покупця було виписано податкову накладну №178 від 07.12.2011 р. на загальну суму 122582,04 грн. Розрахунки проведено у повному обсязі, що підтверджено платіжними документами, наявними у матеріалах справи.

Суд зазначає, що Податковим кодексом України, яким регулюються спірні правовідносини, передбачається наступне.

Згідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.2 ПКУ передбачає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПКУ встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (робіт, послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (роботи, послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушення вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Приписами п.301.4 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

За змістом п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.138.2. ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з приписами п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України до витрати, не відносяться не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Приписи вищезазначених норм узгоджуються з положеннями п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції які діяла на момент виникнення спірних правовідносин) згідно яким датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджена податковою накладною.

У Акті перевірки зазначається, про наявність у позивача податкових накладних та включення їх до реєстру отриманих податкових накладних Крім того, за результатами перевірки усіх контрагентів позивача, зазначених в Акті, відповідачем вказано, що розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі.

Використання придбаного позивачем товару у господарській діяльності підтверджено видатковими та податковими накладними, оформленими належним чином із зазначенням номенклатури товару, що відчужується позивачем. При цьому номенклатура товару, що відчужується позивачем, відповідає номенклатурі придбаного позивачем товару.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги те, що вимоги до оформлення первинних документів визначені нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до ч.2 ст.9 якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та деталізовані приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704), згідно з п.2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано та не спростовувались достовірність відомостей цих первинних документів.

Витребувані судом на виконання вимог ст.11 КАС України та приєднані до справи документи засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку. Внаслідок списання безготівкових коштів з банківських рахунків позивач втратив право власності на ці кошти. Доказів наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо уникнення від оподаткування (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" - операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату товару визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентами позивача господарських операцій.

Позивач власні зобов'язання перед основними замовниками виконав в повному обсязі, що підтверджується наведеними вище первинними документами. Під час проведення податкової перевірки жодного факту нереальності здійснення операцій Позивача з продажу товарів не встановлено.

Відповідно до приписів ст.ст. 6, 627 Цивільного Кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд зазначає, що згідно ст. 42 Господарського Кодексу - підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Необхідність здійснення тих або інших витрат, а так само їх зв'язок з власною господарською діяльністю визначає сам платник податку, оскільки суб'єкт підприємництва має право без обмеження здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказаного процесуального обов'язку стосовно податкових повідомлень - рішень, що оспорюються позивачем, не виконано, тому суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень - рішень дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а, отже, визнає їх такими, що підлягають скасуванню.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем" є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0001312220 та №0001322220 від 10.10.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, МФО 851011, р/р 31217206784011, м. Харків, вул. Плеханівська, 29, 61001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем" (61153, м. Харків, пр. 50-Річчя ВЛКСМ, 56, код ЄДРПОУ 30655945) судовий збір у розмірі 2294.00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова в повному обсязі виготовлена 05 червня 2013 року.

Суддя Котеньов О.Г.