Постанова

від 14.12.2006 по справі 20-4/350

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-4/350

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 20-4/350

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"14" грудня 2006 р.  15:45                                                                                          м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя у складі:

судді Остапової К.А.,

розглянувши у судовому засіданні  адміністративну справу

за позовом прокурора міста Севастополя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя до Спільного українсько-американського підприємства “Севфінко” про стягнення 2040,00 грн.,

при секретарі Соловей Ю.В.

за участю представників:

прокурор - Шульга А.М., посвідчення №438 від 20.02.2006;

позивач –Ягунов В.П., довіреність № 4326/9/10-0 від 16.10.2006;

відповідач  –не з'явився.

С у т ь   с п о р а:

Прокурор міста Севастополя звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя до Спільного українсько-американського підприємства “Севфінко” про стягнення 2040,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строків, встановлених податковим законодавством, стосовно подання звітів, декларацій та інших документів, які зв'язані зі  сплатою податків, інших  платежів.

Ухвалою суду від 23.11.2006 по справі було призначено попереднє судове засідання на 06.12.2006.

Ухвалою суду від 06.12.2006 підготовче провадження закінчено і справа призначена до судового розгляду на 14.12.2006.

У попереднє і судове засідання відповідач явку повноважних представників не забезпечив, про причини нез'явлення суд не повідомив, витребувані судом документи та відзив не надав, про час та місце засідання був повідомлений належним чином.

Згідно зі статтями 9, 10 Конституції України, статті  9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15  травня 2003  року), статті  3 Декларації прав національностей України (від 1  листопаду 1991  року №  1771), статті  10 Закону України «Про судовий устрій»від 7  лютого 2002  року, статті  18 Закону України «Про мови»від 28  жовтня 1989  року, статтям  10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23 грудня 1998 року №  350), статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України і клопотанням представника позивача і прокурора, вони давали пояснення по справі на російській мові.

Згідно зі ст.ст. 49, 51, 121, 130 Кодексу адміністративного судочинства України, представнику позивача і прокурора роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача і прокурора, суд -

В с т а н о в и в :

Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави у випадках, передбачених законом.   

Рішенням Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 визначено, що прокурор чи його заступник  у кожному конкретному випадку самостійно визначає у чому проявилося порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту і визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.

Згідно з п. 4 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративних судів входить розгляд спорів за зверненням суб'єктів владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Згідно з п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Податкові органі при зверненні до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості перед бюджетом діють як органи державної влади у здійсненні ними владних управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкти владних повноважень, а тому  справи за участю податкових органів, пов'язані із здійсненням ними владних повноважень, підлягають розглядові місцевими та апеляційними господарськими судами в порядку, встановленому КАС України.

Спільне українсько-американське підприємство “Севфінко” відповідно до законодавства України є платником податків і зборів (обов'язкових платежів), перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі міста Севастополя і зобов'язано сплачувати до бюджету відповідні платежі.

Статтею 4 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181 (далі Закон України  №2181-Ш) встановлений порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань.

Статтею 4 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181 (далі Закон України  №2181-Ш) встановлений порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань.

Відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997 з подальшими змінами та доповненнями, у строки, які передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні.

05.05.2006 посадовими особами Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя проведена невиїзна документальна перевірка з питання своєчасності надання відповідачем до податкової інспекції декларацій по податку на додану вартість за травень, червень, липень, листопад, грудень 2004 року, січень-липень 2005 року, за наслідками якої був складений акт № 10956/10/15-1/23013229.

В ході перевірки встановлено порушення відповідачем вимог п.п. 4.1.4, п.п. 4.1.7 ст. 4 вищевказаного Закону, що виразилось у затримки надання податкової декларації по ПДВ за травень, червень, липень, листопад, грудень 2004 року, січень-липень 2005 року. Фактично податкові декларації по ПДВ за вказаний період надані відповідачем після закінчення граничного строку надання, що підтверджується наданими позивачем копіями податкових декларацій.

Відповідно до п.п. 17.1.1 п.17.1 ст. 17 Закону України  №2181-Ш, платник податків, що не надає податкову декларацію в терміни, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян за кожне таке не надання або затримку.

На підставі акту перевірки, відповідно до п.п. 17.1.3  п.17.1 ст. 17 Закону України  №2181-Ш, відносно відповідача було винесено податкове повідомлення-рішення №000219151/0 від 29.06.2006 про застосування штрафних санкцій у розмірі 2040,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було направлено рекомендованою кореспонденцією на адресу Спільного українсько-американського підприємства “Севфінко”  (99003, м.Севастополь, вул. Комуністична, б. 11 кв. 9), але було повернуто поштовим відділенням зв'язку з відміткою “за мінуванням строку зберігання та неявкою адресата”, тому податкове повідомлення-рішення було поміщено на “Дошку податкових повідомлень” 11.08.2006, що підтверджується актом про неможливість вручення.

У встановленому порядку податкове повідомлення-рішення № 000219151/0 від 29.06.2006   відповідачем не оскаржувалось.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення №000219151/0 від 29.06.2006, вважається врученим.

В добровільному порядку відповідач заборгованість перед бюджетом не погашає.

Заходи Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя по стягненню податкового боргу з відповідача, передбачені Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, до погашення заборгованості не привели.

Відповідно до  п. 11 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи  державної   податкової  служби  у  випадках,  в  межах компетенції та у порядку,  встановлених  законами  України,  мають  право застосовувати  до  платників податків фінансові (штрафні) санкції,  стягувати до бюджетів та державних цільових фондів  суми недоїмки,  пені  у  випадках,  порядку  та розмірах,  встановлених законами  України.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах,  містах без районного поділу,   районах  у  містах,  міжрайонні  та  об`єднані  державні податкові інспекції подають   до  судів  позови  до  підприємств,  установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход  держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках  -   коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також  про  стягнення  заборгованості перед бюджетом і державними цільовими  фондами  за  рахунок  їх майна.

Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.          

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 2040,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 111, 121, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Спільного українсько-американського підприємства “Севфінко” (99003, м.Севастополь, вул. Комуністична, б. 11 кв. 9; код ЄДРПОУ 23013229, р/р 26006035708400 у “Укрсіббанк”, МФО 351005) суму заборгованості у розмірі 2040,00 грн. на р/р 31115029600007, код платежу 14010100, одержувач УДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, код ЄДРПОУ 2319148.

Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.

3.          Примирники постанови направити сторонам.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                          К.А. Остапова

          Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

19.12.2006

Розсилка:

1.          Прокуратура м. Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Л.Павліченко, 1)

2.          позивач - ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя (99011, м.Севастополь, вул. Кулакова, 37)

3.          відповідач –СП  “Севфінко” (99903, м. Севастополь, вул. Комуністична, б. 11 кв. 9)

4 .          справа

5.                        наряд