Рішення

від 04.06.2013 по справі 901/1252/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.06.2013 Справа № 901/1252/13

За позовом Приватного підприємства «Євротір», м. Сімферополь

до відповідача Приватного підприємства «Транспортна компанія «Ірина», м. Сімферополь

про стягнення 76707,71 грн.

Суддя Лагутіна Н.М.

Представники:

від позивача - Тимошенко В.В., довіреність №07/06-2012 від 31.07.2012, представник;

від відповідача - Шевченко Д.Р., довіреність від 15.02.2013, представник.

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство «Євротір» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства «Транспортна компанія «Ірина» суми заборгованості у розмірі 80678,87 грн, а також судового збору у розмірі 1720,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки товару №28/01-2012Т1 від 03.01.2012 щодо оплати поставленого товару, а також виконаних послуг з ремонту автомобілів, у зв'язку з чим відповідач повинен сплатити суму основної заборгованості, пеню та 24% річних.

У ході розгляду справи позивачем у порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було зменшено позовні вимоги відповідною заявою, яка прийнята судом до розгляду та в якій він просить суд стягнути з відповідача 76707,71 грн, у тому числі суму основного боргу у розмірі 57899,62 грн, пеню у розмірі 7233,86 грн та 24% річних у розмірі 11574,23 грн.

У судовому засіданні 04.06.2013 представником позивача надано суду заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 7233,86 грн та 24% річних у розмірі 11574,23 грн, у зв'язку із чим просить суд припинити провадження у справі в цій частині в порядку п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Також у заяві зазначено, що наслідки відмови від позовних вимог позивачу відомі.

Відповідачем позовні вимоги визнано частково на суму у розмірі 74207,71 грн, з яких сума основного боргу - 55399,62 грн, пеня - 7233,86 грн, 24% річних 11574,23 грн. Свої заперечення щодо суми боргу відповідач мотивує тим, що ним здійснено часткову оплату існуючої за Приватним підприємством «Транспортна компанія «Ірина» заборгованості на загальну суму 2500,00 грн.

Представником позивача у судовому засіданні надано суду заяву про зменшення суми позовних вимог у зв'язку з частковою оплатою відповідачем суми заборгованості, в якій він просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 54899,62 грн та судовий збір.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки позивач скористався своїм правом на зменшення розміру позовних вимог з дотриманням вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог, оскільки таке процесуальне право є невід'ємним правом позивача, не суперечить закону, не порушує чиїх-небудь прав та відповідає повноваженням представника позивача наданим йому відповідною довіреністю, яка наявна у матеріалах справи.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.2012 між Приватним підприємством «Євротір» (Постачальник) та Приватним підприємством «Транспортна компанія «Ірина» (Покупець) укладений договір №28/01-2012Т1 (а. с. 16-19), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується поставляти Покупцю товари (запасні частини до транспортних засобів, шини, автомобільні мастила та інше) в асортименті, якості та за цінами в українській гривні на підставі заявки Покупця, узгодженій сторонами шляхом факсового зв'язку, електронної пошти або в усній формі, а Покупець зобов'язується прийняти і сплатити його на умовах даного договору. Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття Покупцем товару по видатковій накладній, виданій Постачальником, яка після підписання сторонами має юридичну силу специфікації в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України. Товар прийнятий Покупцем по видатковій накладній або узгоджений сторонами в рахунку, переданому по факсу або електронній пошті не підлягає поверненню з ініціативи Покупця окрім випадків його невідповідності якості, або якщо кількість переданого товару перевищує кількість, заявлену Покупцем.

Згідно п. 2.4 договору датою поставки і моментом переходу права власності на товар є дата підписання Покупцем видаткової накладної. При відсутності якого-небудь приладдя товару або документів на товар, Покупець робить про це запис у видатковій накладній.

Пунктом 2.6 договору визначено, що ціна товару до моменту виставлення рахунку може бути змінена в односторонньому порядку за ініціативи Постачальника у разі настання обставин, які істотно впливають на формування ціни на даний товар. Ціни на товар, зазначені в рахунку, дійсні до того часу, доки дійсний рахунок.

Сума договору складає 10000,00 грн і може бути змінена на підставі розрахункових документів. Остаточна сума за цим договором визначається за підсумком складених видаткових накладних, підписаних з обох сторін (пункти 4.1, 4.2 договору).

Відповідно до п. 10.3 договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2012 включно, але до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору.

Також позивач надавав відповідачу послуги з ремонту та технічного обслуговування автотранспортних засобів, що належать відповідачу, на підставі усної домовленості сторін.

Позивачем у виконання зобов'язань за договором було поставлено відповідачу товар, а також виконано послуги з ремонту на загальну суму 80156,50 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи та підписаними обома сторонами видатковими накладними та актами виконаних робіт (а. с. 25-39)

Приватним підприємством «Євротір» було виставлено відповідачу рахунки на оплату виконаних послуг на загальну суму 80156,50 грн (а. с. 112-126).

Відповідачем було здійснено на користь позивача часткову оплату отриманого товару та послуг, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями (а. с. 128-146, 161-163).

Звернувшись до Господарського суду Автономної Республіки Крим за захистом своїх майнових прав та законних інтересів позивач посилається на те, що у порушення взятих на себе договірних зобов'язань відповідачем не в повному обсязі оплачено вартість поставленого товару та наданих послуг, у зв'язку з чим на час розгляду справи з урахуванням зменшення суми позовних вимог за ним утворилась заборгованість у розмірі 54899,62 грн.

Позивачем було направлено на адресу відповідача претензію за вих. №09/04-2012 від 14.09.2012 (а. с. 21-22) з вимогою сплати суму існуючої заборгованості, однак відповідного реагування від відповідача або відповіді позивач не отримав

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України та статті 173 Господарського кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З огляду на правовідносини, які виникли між сторонами у даному спорі, та характеру їх дій, судом встановлено, що між Приватним підприємством «Євротір» та Приватним підприємством «Транспортна компанія «Ірина» виникли правовідносини, що підпадають під дію норм про договір поставки та договір про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем свої зобов'язання за договором виконані належним чином, однак відповідач зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару у порушення умов договору не виконав, у зв'язку із чим за ним станом на час розгляду справи утворилась заборгованість у розмірі 54899,62 грн.

Відповідач на день розгляду справи у суді не представив доказів погашення існуючої за ним заборгованості, доводів позивача не спростував. Згідно відзиву на позов відповідачем визнано суму основної заборгованості у розмірі 55399,62 грн. Отже позовні вимоги про стягнення 54899,62 грн заборгованості за договором поставки №28/01-2012Т1 від 03.01.2012 підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 7233,86 грн та 24% річних у розмірі 11574,23 грн суд зазначає наступне.

В матеріали справи представником позивача надана заява про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 7233,86 грн та 24% річних у розмірі 11574,23 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Розглянувши подану заяву позивача, суд встановив, що вона підписана повноважною особою - представником позивача Тимошенко В.В., повноваження якого підтверджуються наявною в матеріалах справи довіреністю №07/06-2012 від 31.07.2012. Також у тексті заяви зазначено, що позивач з наслідками застосування ст. 80 Господарського процесуального кодексу України ознайомлений.

Пунктом 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи викладене, суд приймає відмову позивача від позову в частині вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 7233,86 грн та 24% річних у розмірі 11574,23 грн, оскільки така процесуальна дія є невід'ємним правом позивача, не суперечить нормам чинного законодавства, а також не порушує права інших осіб та охоронювані законом інтереси.

При таких обставинах провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 7233,86 грн та 24% річних у розмірі 11574,23 грн підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відмовою позивача від позову, яка прийнята судом.

Судові витрати по сплаті судового збору судом також покладаються на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні 04.06.2013.

Повне рішення складено 07.06.2013.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 78, п. 4 ч. 1 ст. 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Транспортна компанія «Ірина» (95021, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 94, гурт., кімната 720Б, код ЄДРПОУ 34523590, р/р2600600043603 в АТ «СЕБ Банк», м. Сімферополь) на користь Приватного підприємства «Євротір» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бела Куна, 171А; код ЄДРПОУ 33848955, р/р26009188416000 в АКІБ «Укрсиббанк», МФО 351005) суму основної заборгованості у розмірі 54899,62 грн та судовий збір у розмірі 1720,50 грн.

3. Прийняти заяву Приватного підприємства «Євротір» про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 7233,86 грн та 24% річних у розмірі 11574,23 грн.

4. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Приватного підприємства «Транспортна компанія «Ірина» пені у розмірі 7233,86 грн та 24% річних у розмірі 11574,23 грн припинити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.М. Лагутіна