Рішення

від 04.06.2013 по справі 917/649/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2013 р. Справа № 917/649/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Краматорський завод важкого верстатобудування", вул. Орджонікідзе, буд. 6, м. Краматорськ, Донецька область, 84306

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Тепломашсервіс", вул. Світла, буд. 11, село Щербані, Полтавський район, Полтавська область, 38750.

про стягнення 20870,42

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

в судовому засіданні 21.05.2013р .:

від позивача - Киян М. В., Гура С. В.;

від відповідача - Левенко С. Г.;

в судовому засіданні 04.06.2013р .:

від позивача - Киян М. В., Гура С. В.;

від відповідача - Левенко С. Г.

Розглядається позовна заява про стягнення 20870,42 грн. пені, нарахованої в зв'язку з несвоєчасною поставкою товару за договором № 03/02 від 14.02.2012р.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що перенесення строку поставки було за усною домовленістю сторін; прострочення поставки товару відбулося з вини позивача через неготовність площадки для його монтажу; жодних претензій щодо несвоєчасної поставки від позивача не надходило; збитків позивач не зазнав; в свою чергу позивач має заборгованість перед відповідачем за поставлений товар та роботи з його монтажу (а.с.90-91).

В судовому засіданні 21.05.2013р. оголошувалася перерва до 04.06.2013р. згідно ст. 77 ГПК України.

Відповідач надав клопотання про зупинення розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею справи № 917/647/13, що розглядається господарським судом Полтавської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони у випадках: 1) призначення господарським судом судової експертизи; 2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; 3) заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

Як свідчать надані докази, в провадженні господарського суду Полтавської області перебуває справа № 917/647/13 Публічного акціонерного товариства "Краматорський завод важкого верстатобудування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Тепломашсервіс" про стягнення 565145,71 грн.

Згідно ухвали господарського суду від 30.04.2013р. у справі № 917/647/13 та копії відповідної позовної заяви предметом розгляду справи № 917/647/13 є стягнення заборгованості за договором послуг з монтажу обладнання № 02-4/12 від 19.04.2012р. та збитків внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за вказаним договором.

Предметом розгляду по вказаних справах є стягнення заборгованості, що виникла з різних договорів. Відповідач не надав доказів, які б свідчили проте, що справу № 917/649/13 неможливо розглянути до вирішення справи № 917/647/13. Дані справи взаємно не пов'язані.

З огляду на викладене, клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі судом відхиляється.

В судовому засіданні 04.06.2013р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «СВ Тепломашсервіс» (відповідачем) та Публічним акціонерним товариством «Краматорський завод важкого верстатобудування» (позивачем) укладено договір № 03/02 від 14 лютого 2012 року (далі - Договір); (а.с.8-14).

За умовами п. 1.1 Договору відповідач як постачальник зобов'язується виготовити та поставити в обумовлені строки обладнання (товар), а покупець (позивач) зобов'язується прийняти та оплатити обладнання а також здійснити нагляд за монтажними та пусконалагоджувальними роботами.

В додатках № 1 та № 2 до Договору сторони узгодили технічне завдання та комплектацію обладнання - фарбувально-сушильної камери (а.с.13, 14).

Згідно з п. 2.4 Договору сума договору складає 546000,00 грн. (з ПДВ).

За 7.1.1 Договору розрахунок за товар здійснюється шляхом: 50% передплати вартості товару, що постачається, на підставі рахунку протягом 5 банківських днів з моменту підписання договору; 30 % - протягом 5 банківських днів з моменту поставки товару згідно комплектації; 15 % - протягом 5 банківських днів з моменту поставки товару покупцю; 5 % - після підписання акту здачі-приймання виконаних робіт з монтажу та пусконалагоджувальних робіт.

Відповідно до п. 4.1 Договору поставка товару здійснюється протягом 50 календарних днів з моменту отримання 50% передплати.

Для перерахування попередньої оплати вартості обладнання відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №СВ-0000004 від 15.02.2012р. на суму 273000,00 грн. (а.с.98).

На виконання умов Договору позивач сплатив відповідачу 273000,00 грн. попередньої оплати за обладнання, що підтверджується платіжним дорученням № 7649 від 21.02.2012 на суму 143913,40 грн. та платіжним дорученням № 7657 від 22.02.2012 на суму 129 086,60 грн. (а.с.15, 16).

З огляду на умови п. 4.1 Договору відповідач зобов'язаний був поставити товар протягом 50 календарних днів, тобто до 12.04.2012р.

Відповідач поставив товар з порушенням вказаного строку поставки, передавши позивачу товар за видатковою накладною № СВ-0000009 від 07.05.2012 на суму 436800,00 грн., за видатковою накладною № СВ-00000022 від 15.05.2012 на суму 3252,60 грн., за видатковою накладною № СВ-00000021 від 06.06.2012 на суму 21546,72 грн., за видатковою накладною № СВ-00000028 від 19.06.2012 на суму 32376,00 грн., за видатковою накладною № СВ-00000026 від 20.06.2012 на суму 29 943,90 грн., за видатковою накладною № СВ-00000027 від 21.06.2012 на суму 54456,78 грн. (а.с.141-146).

На оплату вказаного обладнання відповідач виписав відповідні рахунки-фактури та надав податкові накладні (а.с.22-28, 135-139).

Вказані видаткові накладні, рахунки-фактури та податкові накладні містять посилання на те ,що товар постачається згідно умов договору № 03/02 від 14.02.2012р.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду жодних доказів в підтвердження своїх тверджень щодо наявності угоди між сторонами про перенесення строку поставки, чи наявності вини позивача в несвоєчасній поставці товару.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що за прострочення строку поставки товару відповідно до п. 4.1 постачальник (відповідач) сплачує на користь покупця пеню в розмірі 0,1% від вартості товару, поставка якого прострочена, за кожен день прострочення.

На підставі викладеного позивачем заявлено вимоги про стягнення 20870,42 грн. пені за період прострочення.

За ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 456 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

В постанові Верховного Суду України від 22.11.2010 у справі № 14/80-09-2056, прийнятої з мотивів неоднакового застосування судом одних і тих самих норм матеріального права (за позовом ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.» до фірми «Хімзахист» у формі ТОВ про стягнення суми) визначено, що право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов'язань визначено частиною другою статті 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань.

Дане рішення Верховного Суду України є обов'язковим для всіх судів України на підставі ст. 111-28 ГПК України.

В п. 9.1 Договору передбачено, що за прострочення строку поставки товару відповідно до п. 4.1 постачальник (відповідач) сплачує на користь покупця пеню в розмірі 0,1% від вартості товару, поставка якого прострочена, за кожен день прострочення.

Враховуючи прострочення поставки товару відповідачем, у позивача виникло право заявити вимогу про стягнення пені за час прострочення.

При цьому при визначенні періоду нарахування пені позивачем не враховано, що за статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Крім того, позивачем до періоду прострочення безпідставно включено день поставки товару.

З огляду на викладене, початком періоду прострочення є 13.04.2012р., останнім днем нарахування пені є 06.05.12, 14.05.12, 05.06.12, 18.06.12, 19.06.12, 20.06.12р. відповідно за поставками згідно видаткових накладних № СВ-0000009 від 07.05.2012, № СВ-00000022 від 15.05.2012, № СВ-00000021 від 06.06.2012, № СВ-00000028 від 19.06.2012, на № СВ-00000026 від 20.06.2012, № СВ-00000027 від 21.06.2012.

За вказаний період належна до сплати сума пені становить 19713,70 грн. (розрахунок суду - залучено до справи). В цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В іншій частині вимоги про стягнення пені слід відхилити як безпідставні.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» визначено, що правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ Тепломашсервіс" (вул. Світла, буд. 11, село Щербані, Полтавський район, Полтавська область, 38750; ідентифікаційний код 33470648) на користь Публічного акціонерного товариства "Краматорський завод важкого верстатобудування" (вул. Орджонікідзе, буд. 6, м. Краматорськ, Донецька область, 84306; ідентифікаційний код 00222999) 19713грн. 70 коп. пені, 1617грн. 27 коп . витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

Повне рішення складено та підписано: 06.06.2013р.

Суддя Безрук Т.М.