Рішення

від 31.05.2013 по справі 914/1253/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.13 Справа № 914/1253/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М., при секретарі судових засідань Яслик Н.М., розглянувши матеріали справи

запозовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінструмент-Львів", м.Львів

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Картонно-паперова компанія", м.Львів

про стягнення 11 112,11 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Платонова Г. М. - головний бухгалтер (довіреність №23 від 14.05.2013р.);

від відповідачаРоманів А.В. - начальник юридичного відділу ( Довіреність №1-11/2011).

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору : Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Промінструмент-Львів" до Приватного акціонерного товариства "Картонно-паперова компанія" про стягнення 11 112,11 грн., з яких 9 172,38 грн. основного боргу, 1022,49 грн. пені та 917,24 грн. штрафу.

Ухвалою суду від 04.04.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 18.04.2013р. Ухвалами суду від 18.04.2013р. та 14.05.2013р. розгляд справи відкладався з підстав викладених в даних ухвалах.В судовому засіданні 29.05.2013р. оголошено перерву до 31.05.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні повідомив суд, що станом на 31.05.2013р. основний борг в розмірі 9 172,38 грн. відповідачем погашено, позовні вимоги в частині стягнення 1 022,49 грн. пені та 917,24 грн. штрафу підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні повідомив суд, що станом на 31.05.2013р. основний борг в розмірі 9 172,38 грн. відповідачем погашено, в підтвердження чого надав оригінал платіжного доручення №379 від 28.05.2013р. (призначення платежу: заборгованість за матеріали згідно договору №298 від 01.01.2012р.). В частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Картонно-паперова компанія" неустойки представник відповідача заперечив, надавши письмове заперечення на позовні вимоги (від 31.05.2013р. вх.№19776/13) в якому зазначає, що положення договору поставки № 298 від 01.01.2012р. щодо відповідальності сторін не можуть братися до уваги у даному спорі, оскільки в договорі поставки не визначено, який саме товар є предметом даного договору, з п.4.4. договору вбачається, що поставка відбувається після попередньої оплати, хоча як випливає із спірних відносин, поставка здійснювалася позивачем без попередньої оплати, у видаткових накладних позивача як підстава виписки накладної значиться рахунок-фактура, а не договір, тому враховуючи вищенаведене, у взаємовідносинах між позивачем та відповідачем мали місце позадоговірні поставки товару.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,-

встановив:

01.01.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промінструмент-Львів" (продавець) та Приватним акціонерним товариством "Картонно-паперова компанія" (покупець) укладено договір поставки №298, відповідно до умов якого, продавець зобов'язується в межах обговореного терміну постачати (передавати) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього на умовах договору.

Відповідно до п.1.2. договору найменування (асортимент), кількість і ціна товару узгоджується і вказується сторонами у відповідних накладних, які є невід'ємною частиною договору. Сторони досягли згоди, що накладні є документами, що підтверджують, з одного боку, виникнення зобов'язання покупця з оплати партії товару, і, з іншого боку, виконання зобов'язання продавця з передання партії товару покупцеві.

Згідно із п.1.4. договору днем постачання товару (днем передачі товару у власність покупця) вважається дата підписання (оформлення) сторонами відповідної накладної.

Пунктом 5.1.1. договору передбачено, що продавець зобов'язаний постачати покупцеві товар на умовах передбачених цим договором.

Відповідно до п.5.2.1. договору покупець зобов'язаний оплатити вартість товару по ціні та в термін, передбачені даним договором.

Згідно п.4.4. договору, сторони домовились, що поставка відбувається після попередньої оплати.

Позивач на виконання умов договору в 2012р. згідно накладних, які містяться в матеріалах справи, поставив відповідачу товар на загальну суму 34 492,13 грн.

Однак в порушення умов договору відповідачем не здійснено повної оплати за поставлений позивачем товар. Згідно із банківськими виписками відповідач здійснив часткову оплату на загальну суму 25 861,18 грн. Відтак, заборгованість за поставлений товар в 2012р., яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача становить 8 630,95 грн.

Крім того, як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач не повністю погасив заборгованість за поставлений товар у 2011р., розмір якої становить 541,43 грн.

Таким чином загальний розмір основного боргу станом на дату подачі позовної заяви, який позивач просив стягнути на його користь з відповідача становить 9 172,38 грн.

Згідно із п.6.3. договору за відмову від розрахунку за товар покупець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення, від суми заборгованості до моменту повного виконання покупцем свого зобов'язання по оплаті, а також за просточення 30-ти денного терміну - штраф у розмірі 10% від загальної суми прийнятого, але не оплаченого товару.

Також на підстав п.6.3. договору позивачем нарахована відповідачу пеня у розмірі 1 022,49 грн. та штраф за несвоєчасну оплату в розмірі 917,24 грн.

Отже, загальна сума заборгованості станом на дату подачі позовної заяви становила 11 112,11 грн., з яких 9 172,38 грн. основного боргу, 1 022,49 грн. пені та 917,24 грн. штрафу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача суд дійшов висновку, що провадження в частині позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу слід припинити, в решті позовних вимог позов слід задоволити з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язуєтьсяп рийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносинсторін (ст.712 ЦК України).

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Факт виконання позивачем зобов'язань по договору підтверджується видатковими накладними на загальну суму 34 492,13 грн. Копії вказаних накладних містяться в матеріалах справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.4.4. договору, сторони домовились, що поставка відбувається після попередньої оплати. Як вбачається з матеріалів справи сторони не дотримувались положень даного пункту договору, однак це не є підставою невиконання покупцем зобов'язання по оплаті за товар, разом з тим п.1.2. договору передбачено, що сторони досягли згоди, що накладні є документами, що підтверджують, з одного боку, виникнення зобов'язання покупця з оплати партії товару, і, з іншого боку, виконання зобов'язання продавця з передання партії товару покупцеві.

Всупереч умовам договору відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за поставлений товар здійснив частково на суму 25 861,18 грн., відтак основний борг становить 8 630,95 грн.

Крім того відповідач не повністю погасив заборгованість за поставлений товар у 2011р., розмір якої становить 541,43 грн.

Таким чином,розмір основного боргу становить 9 172,38 грн.

Факт існування основного боргу на загальну суму 9 172,38 грн. підтверджується підписаним повноважними представниками та скріпленим мокрими печатками сторін актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2012р. Копія даного акту була долучена позивачем до супровідного листа №17 від 11.04.2013р. (вх.№12234/13 від 12.04.2013р), яка міститься в матеріалах справи. Оригінал оглянутий в судовому засіданні.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відтак, відповідачем було сплачено суму основного боргу вже після подання позивачем позовної заяви до господарського суду Львівської області, що підтверджується долученим до матеріалів справи оригіналом платіжного доручення №379 від 28.05.2013р. (призначення платежу: заборгованість за матеріали згідно договору №298 від 01.01.2012р.).

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, а також зважаючи на той факт, що відповідачем сплачено суму основного боргу, суд дійшов висновку про те, що вчастині позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу слід припинити провадження.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом п.6.3. договору поставки №298 від 01.01.2012р встановлено, що за відмову від розрахунку за товар покупець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення, від суми заборгованості до моменту повного виконання покупцем свого зобов'язання по оплаті, а також за просточення 30-ти денного терміну - штраф у розмірі 10% від загальної суми прийнятого, але не оплаченого товару.

Однак, в запереченні до позову відповідач заперечує проти нарахування пені та штрафу з тих підстав, що підставою виникнення взаємовідносин між позивачем та відповідачем у даній справі є позадоговірні поставки товару, а не поставки по договору №298 від 01.01.2012р.

Однак, твердження відповідача про те, що поставка товару відбувалася не на підставі договору №298 від 01.01.2012р. та нарахування на суму основного боргу в розмірі 9 172,38 грн. пені та штрафу є безпідставним спростовується тим, що відповідно до поданого відповідачем платіжного доручення №379 від 28.05.2013р. в підтвердження погашення суми основного боргу у даній справі, призначенням платежу є заборгованість за матеріали згідно договору №298 від 01.01.2012р.

Відтак, суд дійшов висновку, що підставою виникнення правовідносин між ТзОВ "Промінструмент-Львів" та ПрАТ "Картонно-паперова компанія" у даній справі є саме договір №298 від 01.01.2012р.

Отже, перевіривши розрахунок розміру пені та штрафу, суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути 1 022,49 грн. пені та 917,24 грн. штрафу.

Впорядку ст. 4 3 ГПК Українисудочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №454від 14.03.2013р. на суму 1 720,50 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 526, 530, 549, 610-612, 627, 629, 655, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 4 3 , 33, 34, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовзадоволитичастково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Картонно-паперова компанія" (79024, м.Львів, вул.Ковельська, 109, код ЄДРПОУ 00278793) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінструмент-Львів" (79024, м.Львів,вул.Б.Хмельницького, 116, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31144599, р/р 2600916169 у АТ Райфайзен Банк Аваль, МФО 370250) 1 022,49 грн. пені, 917,24 грн. штрафу та 1 720,50 грн. судового збору.

3. В частині позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Картонно-паперова компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промінструмент-Львів" основного боргу в розмірі 9 172,38 грн. припинити провадження у справі.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 05.06.2013р.

Суддя Петрашко М.М.