Рішення

від 03.06.2013 по справі 910/8586/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8586/13 03.06.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Арм-Інвест» доТовариства з обмеженою відповідальністю «ІТС Україна Сервіс» простягнення 15513,20 грн. Суддя Сташків Р.Б.

Представники: від позивача - Гончаров Д.В., представник за довіреністю; від відповідача -не з'явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арм-Інвест» (далі - позивач або ТОВ «Арм-Інвест») звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТС Україна Сервіс» (далі - відповідач або ТОВ «ІТС Україна Сервіс») про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень №109 від 01.12.2012 із змінами №1 від 30.01.2013 в сумі 15513,20 грн., з яких:

- 15130,43 грн. заборгованість з орендної плати, абонентської плати та плати за телефонні рахунки;

- 347,97 грн. пеня;

- 34,80 грн. інфляційні втрати.

Позивач повідомив суду, що 20.03.2013 відповідачем було сплачено 73,43 грн. в рахунок погашення заборгованості за Договором №109 від 01.12.2012, про що свідчить надана позивачем виписка з особового рахунку за 20.03.2013.

Враховуючи викладене, позивач зменшив суму основного боргу заявлену до стягнення на суму вказаної оплати та просив суд стягнути з відповідача 15057 грн. основного боргу.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання була надіслана відповідачу за повідомленою суду поштовою адресою, яка також є адресою його місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка відображається на веб-сайті даного Єдиного державного реєстру (http://irc.gov.ua/ua/search.html), технічним адміністратором (розпорядником) якого є Державне підприємство "Інформаційно-ресурсний центр", доступ до якої впроваджено відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 14.12.2012 № 1846/5, а саме: 03179, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 127, кв. 26.

На призначене судове засідання 03.06.2013 представник відповідача не з'явився, витребуваних судом доказів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направляв, хоча відповідач належним чином повідомлений про призначене на 03.06.2013 судове засідання, про що свідчить витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якого вбачається що позивач отримав відповідне поштове відправлення 30.05.2013, що відповідає вимогам пункту 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», із змінами, внесеними згідно з постановою пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013 №3.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІТС Україна Сервіс» (далі - Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арм-Інвест" (далі - Орендодавець) було укладено договір №109 оренди нежитлових приміщень (далі - Договір).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Полковника Шутова, буд. 9А (ЛВК-2, 4 поверх, офіс №410, офіс №434; 1 поверх, склад №130), що належить Орендодавцю на праві власності, загальною площею офісного приміщення 34,8 кв. м., складського приміщення 18,4 кв.м., а саме:

- офіс №410 - 17,1 кв.м;

- склад №130 - 18,4 кв.м;

- офіс №434 - 17,7 кв.м., що підтверджується актом прийому-передачі №1 від 01.12.2012 підписаним сторонами.

30.01.2013 сторонами було внесено зміни до Договору, зокрема пункти 1.1, 1.2 Договору викладені в новій редакції, відповідно до якої Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Полковника Шутова, буд. 9А (ЛВК-2, 4 поверх, офіс №434; 1 поверх, склад №130), що належить Орендодавцю на праві власності, загальною площею офісного приміщення 17,7 кв.м., складського приміщення 18,4 кв.м., а саме:

- офіс №434 - 17,7 кв.м.;

- склад №130 - 18,4 кв.м.

На підставі чого, актом прийому-передачі №2 від 31.01.2012 Орендар передав, а Орендодавець прийняв нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Полковника Шутова, 9А, ЛВК-2: 4 поверх: офіс №410, загальною площею 17,1 кв.м.

Сторони дійшли згоди (пункт 12.1 Договору), що договір вступає в силу з 01.12.2012 та діє до 30.11.2013.

Відповідно до пункту 12.6.8 Договору дія Договору припиняється в разі якщо протягом двох місяців поспіль Орендар припуститься затримки більш ніж 30 календарних днів сплати орендних платежів по кожному з цих місяців.

Відповідно до пункту 3.2 Договору на день підписання Договору вартість одного квадратного метра орендованого приміщення строком на один місяць становить: 130 грн. з урахуванням ПДВ, вартість оренди одного квадратного метра орендованих складських приміщень строком на один місяць становить: 65 грн. з урахуванням ПДВ.

Пунктом 3.3 Договору визначено, що орендна плата за користування орендованим майном протягом одного місяця розраховується виходячи із вартості одного квадратного метра, вказаної в п. 3.2 Договору та загальної площі приміщення, вказаної в п. 1.2 Договору, і становить 5720 грн. з урахуванням ПДВ, а саме:

- згідно пункту 1.2.1 - 2223 грн. з урахуванням ПДВ;

- згідно пункту 1.2.2 - 1196 грн. з урахуванням ПДВ;

- згідно пункту 1.2.2 - 2301 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до пункту 4.1.1 Договору Орендодавець до 15 числа кожного місяця виставляє рахунок за оренду приміщення за поточний місяць, а Орендар вносить щомісячно орендну плату не пізніше 5 банківських днів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Орендодавця, зазначений у цьому договорі.

Орендодавець надає Орендарю акти та податкові накладні за попередній місяць разом з рахунком за поточний місяць на умовах передбаченим п. 4.1.1 даного Договору (п. 4.2 Договору). В разі закінчення терміну дії цього Договору орендна плата стягується Орендодавцем по день фактичної передачі Орендодавцю майна за датою акта прийому-передачі (п. 4.3 Договору).

Також, за умовами Договору (п. 6.1.18, п. 6.1.19 Договору) Орендар зобов'язався сплачувати згідно наданого рахунку за організацію кожної телефонної лінії, наданої Орендодавцем, відшкодовувати Орендодавцю абонентну плату за телефон та телефонні рахунки в установленому розмірі (згідно діючих тарифів).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору були надані відповідачу рахунки-фактури по сплаті орендної плати, абонентської плати за телефон та оплаті телефонних розмов за період з грудня 2012 року до березня 2013 року на загальну суму 15130,43 грн.

Також, між позивачем та відповідачем були підписані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 15130,43 грн.

Відповідач свої зобов'язання за Договором оренди в частині сплати орендної плати, абонентської плати за телефон та оплати телефонних розмов за період з грудня 2012 року до березня 2013 року належним чином не виконав, у зв'язку із чим за відповідачем рахується сума основного боргу в розмірі 15130,43 грн.

10.04.2013 позивачем було вручено відповідачу претензію вих. №27 від 01.03.2013, про що свідчить підпис відповідача на вказаній претензії.

У відповідь на претензію №27 від 01.03.2013 відповідач надіслав лист від 12.04.2013 про визнання боргу в сумі 15130,43 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 20.03.2013 відповідачем частково була погашена сума основного боргу в розмірі 73,43 грн. У зв'язку із чим за останнім рахується заборгованість в сумі 15057 грн.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що за період з 01.12.2012 до 01.03.2013 відповідачу були виставлені рахунки на загальну суму 15130,43 грн., в т.ч.:

- рахунок № 1872 від 03.12.2012 - 5760 грн.;

- рахунок № 1962 від 31.12.2012 - 53,77 грн.;

- рахунок № 81 від 02.01.2013 - 5760 грн.;

- рахунок № 185 від 31.01.2013 - 11,24 грн.;

- рахунок № 186 від 01.02.2013 - 3537 грн.;

- рахунок № 309 від 26.02.2013 - 8,42 грн.

Також, з 01.12.2012 до 01.03.2013 між відповідачем і позивачем були підписані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 15130,43 грн., в т.ч.:

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1866 від 31.12.2012 - 5760 грн.;

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1954 від 31.12.2012 - 53,77 грн.;

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 47 від 31.01.2013 - 5760 грн.;

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 138 від 31.01.2013 - 11,24 грн.;

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 216 від 28.02.2013 - 3537 грн.;

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 307 від 28.02.2013 - 8,42 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджується факт існування у відповідача заборгованості в частині сплати орендної плати, абонентської плати за телефон та оплати телефонних розмов за період з 01.12.2012 до 01.03.2013 в сумі 15130,43 грн.

Також, з матеріалів справ вбачається, що відповідачем 20.03.2013 було проплачено 73,43 грн. в рахунок погашення основного боргу, що підтверджується належним чином завіреною копією виписки з особового рахунку за 20.03.2013, у зв'язку із чим позивач зменшив позовні вимоги на суму проплати, а саме просив стягнути 15057 грн. основного боргу.

Згідно з частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи доведеність факту наявності заборгованості за спірний період та відсутності доказів оплати (окрім 73,43 грн.), вимоги про стягнення суми основного боргу визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню саме в сумі 15057 грн.

Також, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за період з 01.01.2013 до 01.03.2013 в сумі 347,97 грн., та інфляційних втрат в сумі 34,80 грн.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 9.2 Договору за несплату орендної плати та інших платежів відповідно до Договору до 30 числа поточного місяця, Орендар сплачує Орендодавцю пеню у розмірі 5% від несплаченої суми за кожен прострочений день. Сума пені виставляється окремим рахунком, який Орендар зобов'язується внести разом з сумою заборгованості.

Судом було здійснено перерахунок суми пені враховуючи здійснену часткову проплату в сумі 73,43 грн., в межах періодів заявлених до стягнення, згідно нижче наведеного розрахунку:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 5813.77 01.01.2013 - 11.01.2013 11 7.5000 % 0.041 %* 26.28 11585.01 01.02.2013 - 03.03.2013 31 7.5000 % 0.041 %* 147.59 15130.43 01.03.2013 - 20.03.2013 20 7.5000 % 0.041 %* 124.36 15057 21.03.2013 - 28.03.2013 8 7.5000 % 0.041 %* 49.50 Разом 347,73 Приймаючи до уваги, що наявність простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, враховуючи здійснену часткову проплату, суд дійшов висновку про задоволення стягнення пені частково саме в сумі 347,73 грн. з врахуванням того, що розмір заявленої до стягнення пені відповідає вимогам встановленим статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Щодо заявленої вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 34,80 грн., суд вказує наступне.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Разом з тим, положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України не передбачають можливості вибіркового обрання особою індексів інфляції за окремі періоди в межах заявленого періоду за який нараховуються інфляційній, а тому мають враховуватися всі індекси інфляції (в т.ч. з від'ємним значенням). Наведене додатково підтверджується листом Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97.

Перевіривши розрахунок позивача інфляційних втрат, враховуючи те, що позивачем у судовому засіданні зазначено, що останнім при написанні позовної заяви допущено описку, а саме при розрахунку інфляційних втрат правильною датою утворення боргу слід вважати 2013 рік, а не 2010 рік, судом було здійснено перерахунок інфляційних втрат на суму боргу з врахуванням показників від'ємного значення та здійсненої проплати, відповідно до нижченаведеного розрахунку:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу? 01.01.2013 - 31.01.2013 5813.77 1.002 11.63 01.02.2013 - 28.02.2013 11585.01 0.999 -11.59 01.03.2013 - 20.03.2013 15130.43 1.000 0.00 21.03.2013 - 28.03.2013 15057 1.000 0.00 Разом: 0,04 Вимога позивача про стягнення інфляційних втрат, розмір якої за розрахунком суду з урахуванням показників від'ємного значення становить 0,04 грн. підлягає задоволенню саме в цій сумі.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню в сумі 15404,77 грн., (з яких: 15057 грн. сума основного боргу; 347,73 грн. пеня; 0,04 коп. інфляційні втрати).

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТС Україна Сервіс" (03179, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 127, кв. 26, ідентифікаційний код 35556847) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арм-Інвест» (03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 9-А, ідентифікаційний код 34353197) 15057 (п'ятнадцять тисяч п'ятдесят сім) грн. основного боргу, 347 (триста сорок сім) грн. 73 коп. пені, 0,04 (чотири) коп. інфляційних втрат, а також 1716 (одну тисячу сімсот шістнадцять) грн. 60 коп. судового збору.

Видати наказ.

У решті в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.06.2013.

Суддя Р.Б. Сташків