Рішення

від 03.06.2013 по справі 909/231/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2013 р. Справа № 909/231/13-г

Господарський суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Максимів Т. В., судді Неверовська Л. М. , судді Кавлак І. П. , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський лісокомбінат", вул. Ш.Руставелі, 1,м.Івано - Франківськ,76000

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест групп", вул.Сорохтея, 37/84, м.Івано-Франківськ,76018

про стягнення 4997,20 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: представник Комаришин Н.С., (довіреність № 01-4/235 від 30.10.12)

від відповідача: не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

публічне акціонерне товариство "Івано-Франківський лісокомбінат" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест групп" про стягнення 4997,20 грн.

Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем прийнятих на себе зобов"язань згідно договору №7 від 21.02.12 в частині поставки позивачеві товару після попередньої оплати позивачем його вартості та обґрунтовано положеннями ст.193 Господарського та ст.ст.526, 530, 612 Цивільного кодексів України.

В судовому засіданні 29.05.13 оголошувалася перерва до 03.06.13.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлений позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з"явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про оголошення перерви в судовому засіданні від 29.05.13 та формуляром (протоколом) судового засідання від 29.05.13, відзиву на позов не подав.

03.06.13 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи №15/13 (вх.№9293/13 від 03.06.13) та додаткові докази у справі. Подане клопотання мотивоване необхідністю зібрання та подачі до суду додаткових доказів, а саме копій первинних документів.

Судом розглянуто та відхилено подане клопотання з огляду на наступне.

Ухвалою суду від 02.04.13 відкладено розгляд справи за клопотанням відповідача у зв"язку з необхідністю зібрання та подачі до суду додаткових доказів. Ухвалами суду від 02.04.13 та від 13.05.13 зобов"язано відповідача з"явитися до позивача для проведення звірки взаєморозрахунків, подати відзив на позов та контррозрахунок суми позову, подати первинні документи на підтвердження факту поставки лісопродукції на спірну суму, проте відповідачем вказаних доказів суду не подано, вимог вищезазначених ухвал не виконано, причин неподання доказів та невиконання ухвал суду не повідомлено.

Виходячи з викладеного, відповідач мав час та можливість зібрати та подати додаткові докази чи пояснення по справі.

Частиною 3 статті 22 ГПК України встановлено обов"язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В контексті інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 N 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" суд вважає, що дії відповідача спрямовані на свідоме, невиправдане затягування судового процесу, порушують права інших учасників судового процесу та суперечать вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно зі ст.75 ГПК України без участі представника відповідача, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, вислухавши представника позивача, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

21.02.12 між товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест групп" (постачальник) та публічним акціонерним товариством "Івано-Франківський лісокомбінат" (покупець) укладено договір поставки №7. За умовами даного договору постачальник зобов"язався поставити - передати у власність пиловник хвойних порід, а покупець, в свою чергу, - прийняти і оплатити даний товар на умовах цього договору. Параметри, кількість та конкретна характеристика товару вказується у специфікації, що є невід"ємною частиною даного договору (п.1.2 договору). Поставка продукції згідно п.2.1 договору здійснюється на протязі 3-х календарних днів з дня здійснення оплати. Розрахунки за цим договором здійснюються шляхом передоплати на підставі виставленого рахунку постачальником (п.3.3 договору).

Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача в судових засіданнях, на виконання умов договору поставки №7 від 21.02.12 позивачем здійснено попередню оплату товару на загальну суму 70264,60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок за період з 23.02.12 по 27.04.12.

В порушення прийнятих на себе договірних зобов"язань відповідачем поставлено позивачу товар на суму 65267,40грн. Факт поставки товару на вказану суму підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних №№1 - 3, №4 від 16.03.12, №5 від 23.05.12 та №6 від 31.05.12. Таким чином, відповідачем недопоставлено позивачу товару на суму 4997,20 грн.

Претензія, направлена відповідачу 02.01.13 за вих.№01- 4/2, залишена останнім без відповіді та задоволення.

Згідно з приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Статтею 173 ГК України унормовано, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Наведена правова норма кореспондується зі ст.712 ЦК України, згідно якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).

Оскільки договором поставки №7 від 21.02.12 сторони обумовили у п.2.1, що поставка товару здійснюється на протязі 3 календарних днів з дня здійснення оплати, то у разі, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, відповідно до п.2 ч.2 ст.693 ЦК України .

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення встановлено і статтею 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( п.1 ст. 612 ЦК України). Відсутність своєї вини, згідно п.2 ст. 614 ЦК України, доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував. Подані відповідачем товарно-транспортні накладні та специфікації-накладні судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Дослідивши подані відповідачем додаткові докази, суд встановив, що ці документи не підтверджують факту поставки відповідачем вказаного у накладних товару та отримання цього товару позивачем, оскільки вони не містять зазначення особи позивача яка отримала товар, печатки позивача та інших даних, які дають змогу прийти до висновку, що вказані у товаро-транспортних накладних господарські операції проведені між учасниками судового процесу.

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем свого зобов'язання щодо поставки товару, вимога позивача про стягнення з відповідача 4997,20 грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи.

Керуючись ст.8, 124 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 610, 612, 614, 663, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 32, 33, 34, 49, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський лісокомбінат" до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест групп" про стягнення 4997,20 грн. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест групп" (м.Івано-Франківськ, вул.О.Сорохтея, буд.37, кв.84, код ЄДРПОУ 36497820) на користь публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський лісокомбінат" (м.Івано-Франківськ, вул.Шота Руставелі, буд.1, код ЄДРПОУ 00274252) 4997,20 (чотири тисячі дев"ятсот дев"яносто сім гривень двадцять копійок) основного боргу та 1720,50 (одну тисячу сімсот двадцять гривень п"ятдесят копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.06.13

Головуючий суддя Максимів Т. В.

Суддя Неверовська Л. М.

Суддя Кавлак І. П.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"