Постанова

від 07.06.2013 по справі 825/1806/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/1806/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Розмовенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вороб'ївське» про стягнення сум платежів, що підлягають капіталізації, -

В С Т А Н О В И В:

14.05.2013 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вороб'ївське» (далі - відповідач), в якому просить стягнути суму платежів, що підлягають капіталізації в розмірі 58284,94 грн.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що позивач на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» проводив страхові виплати ОСОБА_1, яка отримала виробничу травму під час роботи в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Вороб'ївське». Проте, у зв'язку з тим, що підприємство ліквідовується як юридична особа без правонаступника, повинна бути проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат даній особі. Позивач звертався до відповідача з претензією про визнання грошових вимог на вказану суму, однак відповідач залишив її без задоволення. Вважаючи відповідь на претензію неправомірною, відділення Фонду звернулось до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутності. крім того, надав письмові заперечення, в яких позов не визнав та просив відмовити в їх задоволенні посилаючись на те, що ТОВ «Вороб'ївське» не є банкрутом, а тому вважає безпідставним проводити капіталізовані платежі згідно Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 765.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини, регулюються нормативно-правовими актами, в редакціях чинних на момент виникнення правовідносин.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові проводить страхові виплати та надає соціальні послуги потерпілим від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання.

Судом встановлено, що відповідач перебуває на обліку у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області, як платник страхових внесків.

Позивачем проводились страхові виплати громадянці ОСОБА_1, яка ушкодила здоров'я під час роботи,а тому позивач вважає, що має право на стягнення з відповідача капіталізованих платежів, які за його підрахунками становлять 58284,94 грн.

Так, актом про нещасний випадок № 1 від 25.09.1969 року встановлено, що колгоспниця ОСОБА_1 при виконанні службових обов'язків отримала трудове каліцтво (а.с.15).

Випискою із акту огляду МСЕК № 1210 від 09.04.2004 року встановлено 30% втрати працездатності ОСОБА_1 від дати огляду безстроково (а.с.14).

Постановою від 27.09.2012 року позивач призначив потерпілій ОСОБА_1 щомісячні страхові виплати з 01.09.2012 року безстроково (а.с.13).

12.03.2013 року позивачем надіслана відповідачу претензія №10 щодо визнання грошових вимог на суму 58284,94 грн. (а.с.7). Однак, відповідачем протягом місяця з дня отримання претензії не повідомлено позивача про задоволення або про відмову в задоволенні претензії.

У зв'язку з відмовою відповідача добровільно сплатити суму капіталізованих платежів у вищезазначеному розмірі позивач звернувся до суду з цим позовом.

Згідно частини 6 статті 105 Цивільного кодексу України кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Відповідно до частини 2 статті 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами, зокрема, є: діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Позивачем, з урахуванням даних Державної служби статистики України про середню очікувану тривалість життя осіб, розраховано відповідачу суму капіталізованих платежів для розрахунку із потерпілою у розмірі 58284,94 грн.

Згідно підпункту 5.9 пункту 5 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12.07.2007 року № 36 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 року за №867/14134, для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 765.

Відповідно до пункту 1 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 765, капіталізація платежів здійснюється відповідно до цього Порядку для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд). Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Пункт 2 Порядку визначає порядок розрахунку щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач для визначення періоду, на який розраховувалася капіталізація платежів, керувався пунктом 1 частини 2 статті 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Згідно розрахункової потреби в капіталізації коштів відповідача для розрахунку з потерпілими на виробництві, за відповідачем рахується заборгованість по сплаті платежів, що підлягають капіталізації для розрахунку з потерпілим в розмірі 58284,94 грн. (а.с.9).

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем не надано жодних належних доказів щодо сплати заборгованості як і доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини.

З матеріалів справи вбачається, що обов'язок по відшкодуванню платежів, що підлягають капіталізації відповідачем виконаний не був.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з позивача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163, 165 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області, - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вороб'ївське» (код ЄДРПОУ 30829327) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області (код ЄДРПОУ 25975429) заборгованість в розмірі 58284 (п'ятдесят вісім тисяч двісті вісімдесят чотири) грн. 94 коп.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя підпис І.І. Соломко

З оригіналом згідно

Постанова суду від 06.06.2013 року не набрала законної сили.

Суддя І.І. Соломко