cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.06.13 Справа № 914/1626/13
Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
за позовом: Приватного підприємства «Приватшляхбуд» (м. Львів)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрошляхбудсервіс-Стрий» (с. Дуліби, Львівська обл.)
про: стягнення заборгованості на суму 22486,99 грн.
Суддя: В.М. Пазичев
При секретарі: В.С. Пшеничній
Представники:
від позивача: Цімко О.О. - довіреність б/н від 28.03.2013 року
від відповідача: Не з'явився.
Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства «Приватшляхбуд» (м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрошляхбудсервіс-Стрий» (с. Дуліби, Львівська обл.) про стягнення заборгованості на суму 22486,99 грн.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.04.2013 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 30.04.2013 року. Ухвалою суду від 30.04.2013 року розгляд справи відкладено до 14.05.2013 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою суду від 14.05.2013 року розгляд справи відкладено до 21.05.2013 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 21.05.2013 року розгляд справи відкладено до 29.05.2013 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 29.05.2013 року розгляд справи відкладено до 05.06.2013 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача.
Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 26.04.2013 року, про відкладення від 30.04.2013 року, від 14.05.2013 року, від 21.05.2013 року, від 29.05.2013 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.
30.04.2013 року за вх.№15347/13 позивач подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
21.05.2013 року за вх.№17966/13 позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, а саме просить стягнути з ТзОВ «Агрошляхбудсервіс-Стрий» на користь ПП «Приватшляхбуд» суму боргу - 14 507,81 грн. та судові витрати.
05.06.2013 року за вх.№20822/13 позивач подав заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, у якій просить суд стягнути з позивача лише суму основного боргу в розмірі 13507,81 грн., а від стягнення пені та 3% річних позивач відмовляється.
Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 26.04.2013 року, про відкладення від 30.04.2013 року, від 14.05.2013 року, від 21.05.2013 року, від 29.05.2013 року не виконав, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується реєстром №680 на відправлення рекомендованої з повідомленням кореспонденції за 30.05.2013 року, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.
21.05.2013 року за вх.№17893/13 відповідач подав відзив на позовну заяву.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, у відсутності представника відповідача.
Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 05.06.2013 року.
Розглянувши матеріали і документи, що подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:
Як зазначено у позовній заяві, між позивачем та відповідачем укладено договір підряду №01.10/11 від 06.10.2011 р. (надалі Договір), згідно якого позивач зобов'язувався виконати роботи по фрезеруванню асфальтобетонного покриття, при підготовці його до картинного ямкового ремонту, машиною Wirtgen 1000w. Відповідач в свою чергу зобов'язувався оплатити виконані роботи.
За твердженням позивача, на виконання умов Договору, у жовтні 2011 р. він виконав холодне фрезерування асфальтобетонного покриття фрезою Wirtgen 1000w.
Позивач наголошує, що згідно п. 4.2. Договору, оплата за виконані роботи проводиться до 5 числа місця, наступного за місяцем підписання акту виконаних робіт.
Позивач зазначає, що, на виконання Договору, сторонами було підписано Акт виконаних робіт за жовтень 2011 р. на суму 29 682,57 грн. Відповідач частково оплатив вартість наданих послуг на суму 11 000,00 грн. Останню проплату відповідач здійснив в 12.09.2012 року.
Отже, на думку позивача, відповідач зобов'язаний оплатити відповідно до зобов'язань, які виникли на підставі Договору - 18 507,81 грн. заборгованості.
Однак, позивач зазначає, що, оскільки, під час розгляду справи відповідач оплатив 5000,00 грн., то сума боргу зменшилась до 13.507,81 грн.
Отже, за підрахунком позивача, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає - 13507,81 грн.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що з позовними вимогами не згідний, оскільки ним проплачено позивачу більше половини суми заявлених позовних вимог, однак, доказів оплати заборгованості по Договору суду представити немає можливості.
На момент розгляду справи відповідач не подав доказів погашення боргу в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного:
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В ході судового розгляду справи судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, роботи по фрезеруванню асфальтобетонного покриття виконав, про що свідчить Акт виконаних робіт за жовтень 2011 р. на суму 29 682,57 грн., однак, відповідач не виконав зобов'язання у визначений строк і не провів своєчасну оплату за виконану роботу.
Незважаючи на вимоги суду, належних та допустимих доказів виконання своїх зобов'язань за договором - оплати за виконану роботу відповідач не подав, внаслідок чого, згідно ст. 610 ЦК України, утворилась заборгованість в розмірі 13507 грн. 81 коп.
Згідно ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Згідно ч.1 ст. 78 ГПК України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.
05.06.2013 року за вх.№20822/13 позивач подав заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, у якій просить суд стягнути з позивача лише суму основного боргу в розмірі 13507,81 грн., а від стягнення пені та 3% річних позивач відмовляється.
Отже, судом встановлено, що борг відповідача перед позивачем складає 13507,81 69 грн., про що свідчить оригінал Акту виконаних робіт за жовтень 2011 р. на суму 29 682,57 грн., підписаний уповноваженими представниками позивача та відповідача, про що свідчать оригінали відтисків належних печаток сторін.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.
На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, проти позовних вимог не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.
Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а також подано уточнення (зменшення) позовних вимог, згідно яких предметом позову є стягення лише суми основного боргу, а відповідач позов не заперечив і не подав доказів погашення боргу в повному обсязі, суд прийшов до висновку, що позов Приватного підприємства «Приватшляхбуд» (м. Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрошляхбудсервіс-Стрий» (с. Дуліби, Львівська обл.) про стягнення заборгованості на суму 13507,81 грн. є обґрунтованим та підлягає до задоволення.
Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №291 від 20.02.2013 року на суму 1 720,50 грн. про сплату судового збору.
Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 43, 49, 75, 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ :
1. Уточнені (зменшені) позовні вимоги - задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрошляхбудсервіс-Стрий» (82434, вул. Набережна, 4, с. Дуліби, Львівська обл., код ЄДРПОУ 04542844, р/р 26007247284 в ЛОД «Райффайзен банк Аваль, МФО 380805) на користь Приватного підприємства «Приватшляхбуд» (79017, вул. Карпатська, 6/8, м. Львів, код ЄДРПОУ 35943002, р/р 2600101053478 в ПАТ «Кредобанк» м. Львів, МФО 385372) заборгованість в розмірі 13507 (тринадцять тисяч п'ятсот сім) грн. 81 коп. основного боргу, а також судовий збір в розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.
3. Наказ видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
Суддя Пазичев В.М.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 05.06.2013 |
Оприлюднено | 10.06.2013 |
Номер документу | 31686451 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Пазичев В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні