Постанова

від 04.06.2013 по справі 916/363/13-г

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2013 р.Справа № 916/363/13-г Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Ліпчанської Н.В.

Суддів Мацюри П.Ф., Колоколова С.І.

При секретарі судового засідання Стеблиненко В.С.

За участю представників сторін:

від Відділу освіти Приморської районної адміністрації Одеської міської ради - Зінькова Є.І., за довіреністю № 01-72/1289 від 30.05.2013р.;

від Відділу освіти Приморської районної адміністрації Одеської міської ради - Хворостянна К.П., за довіреністю № 01-72/1353 від 03.06.2013р.;

Представники заступника прокурора Приморського району м. Одеси, Одеської міської ради та відповідача в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональне агентство з розвитку економіки"

на рішення господарського суду Одеської області від 11.04.2013р.

по справі № 916/363/13-г

за позовом Заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Відділу освіти Приморської районної адміністрації Одеської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональне агентство з розвитку економіки"

про стягнення заборгованості із орендної плати в сумі 15 011,21 грн. та пені в сумі 10 947,74 грн.,

Встановив:

В лютому 2012 року Заступник прокурора Приморського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради та Відділу освіти Приморської районної адміністрації Одеської міської ради (Далі - Відділ освіти) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональне агентство з розвитку економіки" (Далі - Товариство) про стягнення заборгованості із орендної плати в сумі 15 011,21 грн. та пені в сумі 10 947,74 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Заступник прокурора Приморського району зазначає, що 24.01.2007р. між Відділом освіти та Товариством укладено договір оренди нежитлового приміщення №0703 у дошкільному навчальному закладі №137. Позивач вказує, що додатковою угодою №4 зазначений договір оренди пролонговано до 23.01.2012р.

Як, зазначено у позовній заяві, Товариство мало намір у подальшому орендувати зазначене приміщення та звернулось до Відділу освіти з клопотанням щодо переукладання договору оренди. З метою укладення нового договору оренди Відділ освіти звернувся до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради за наданням відповідного дозволу на укладення зазначеного договору.

Згідно з Розпорядженням міського голови №1002-01р/073852 від 17.10.2012 року Товариству передано в оренду частину нежитлового приміщення підвалу Одеського дошкільного навчального закладу „Ясла-садок" № 137 Одеської міської ради Одеської області. На виконання зазначеного розпорядження, Відділом освіти 08.11.2012 року за №1247/0703 укладено договір оренди вказаного приміщення.

Заступник прокурора Приморського району м. Одеси вказує на те, що у період з 23.01.2012 року по 08.11.2012 року Товариство продовжувало користуватись орендованим приміщенням, але відповідач не виконав прийняті за договором зобов'язання щодо своєчасної оплати орендної плати, у зв'язку з чим станом на 17.01.2013р. заборгованість по орендній платі склала 15011,21 грн., що і стало підставою для звернення із позовом до господарського суду Одеської області

У відзиві на позов відповідач вказує, що позовні вимоги визнає частково та зазначає, що відповідно до акту звірки від 12 березня 2013 року сума боргу на 01.03.2013р. становить 10 832, 94грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.04.2013р. (Суддя - Демешин О.А.) позовні вимоги були задоволені частково. Суд стягнув з Товариства на користь Відділу освіти 10 832, 94грн..боргу по орендній платі та 1 146грн. пені.

Мотивуючи дане рішення місцевий господарський суд послався на норми статей 525, 526, 762, 764 Цивільного Кодексу України, пункт 6 статті 232 Господарського Кодексу України та статей 18, 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна".

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду 29.04.2013р., Товариство звернулось із апеляційною скаргою до Одеського апеляційного господарського суду. Скаржник вважає, що рішення господарського суду не можна вважати законним та обґрунтованим і просить його скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Скаржник вказує на те, що згідно акту прийому-передачі від 31грудня 1998 року, Товариством було передано Відділу освіти в користування майно, загальною вартістю 15 987, 94грн. Апелянт посилається на приписи ст. 601 Цивільного Кодексу України, згідно якої зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, однак дані обставини не були враховані судом першої інстанції, що на думку Товариства є порушенням його законних прав та інтересів.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 січня 2007 року між Відділом освіти та Товариством укладено договір оренди не житлового приміщення №0703, згідно якого Товариство орендує частину нежитлового приміщення підвалу Одеського дошкільного навчального закладу „Ясла-садок" № 137 Одеської міської ради Одеської області, загальною площею 244,2 кв. м., розташоване за адресою: м. Одеса, Французький б-р, 46 (а.с. 9-10).

Додатковою угодою №3 від 30.09.2009 року до договору оренди №0703 від 24.01.2007р. визначено, що площа орендованого приміщення складає 5кв.м. (а.с. 13).

На підставі додаткової угоди № 4, договір оренди нежитлового приміщення №0703 пролонговано до 23.01.2012 року (а.с. 14).

Товариство мало намір у подальшому орендувати зазначене приміщення та звернулось до відділу освіти Приморської районної адміністрації Одеської міської ради з клопотанням щодо переукладання договору оренди. З метою укладення нового договору оренди з ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки", відділ освіти Приморської районної адміністрації Одеської міської ради через управління освіти та науки Одеської міської ради звернувся до Департаменту комунальної власності Одеської міської ради за наданням відповідного дозволу на укладення зазначеного договору.

Згідно розпорядження міського голови, №1002-01р/073852 від 17.10.2012 року ТОВ „Регіональне агентство з розвитку економіки" передано в оренду частину нежитлового приміщення підвалу Одеського дошкільного навчального закладу „Ясла-садок" № 137 Одеської міської ради Одеської області, загальною площею 5,0 кв. м, терміном на 2 роки 11 місяців (а.с. 16).

На підставі розпорядження, Відділом освіти 08.11.2012 року укладено договір оренди приміщення №1247/0703 (а.с. 17-22).

Пунктом 3.1. договору оренди №0703 визначено, що Товариство зобов'язане сплачувати орендну плату не пізніше 25 числа поточного місяця. У період з 23.01.2012 року по 08.11.2012 року Товариство продовжувало використовувати орендоване приміщення. Однак, відповідач не виконав прийняті за договором зобов'язання щодо своєчасної оплати орендної плати, у зв'язку з чим з'явилась заборгованість.

Згідно із статтею 764 Цивільного Кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частиною 2 статті 218 ГК України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно приписів ст. 193 Господарського Кодексу України та ст. 526 Цивільного Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Приписами ст.ст. 18, 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" та ст. 762 Цивільного Кодексу України вказано на те, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Статтею 629 ЦК України, зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ст. 525 Цивільного Кодексу України передбачає, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3.3. Договору визначено, що обов'язок орендаря в разі несвоєчасного перерахування орендної плати, сплатити пеню, в розмірі, передбаченому діючим законодавством (0,2% за кожен день затримки оплати).

У пункті 6 статті 232 ГК України зазначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано.

З огляду на вищезазначене судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо часткового задоволення позовних вимог, та вважає вірним розрахунок, згідно якого заборгованість по орендній платі складає 10 832, 94грн., а пеня 1146, 00грн.

Що стосується посилання скаржника в апеляційній скарзі на норми ст.601 ЦК України, то вони не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки, в даному випадку зарахування зустрічних однорідних вимог не може бути застосовано.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду винесено при повному з'ясуванні та дослідженні всіх обставин справи з правомірним застосуванням норм діючого законодавства, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99;101-105 ГПК України, суд -

Постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональне агентство з розвитку економіки" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 11.04.2013р. у справі № 916/363/13-г - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 07.06.2013р.

Головуючий суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя П.Ф. Мацюра

Суддя С.І. Колоколов