Рішення

від 04.06.2013 по справі 914/1646/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.13 Справа № 914/1646/13

За позовом: Дочірнього підприємства "Львівський регіональний центр "Захід-Авто", м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства "Авто-послуги", м. Львів

про: стягнення заборгованості в сумі 10371,22 грн., з яких 7000,00грн. - основного боргу; 1700,00 грн. - 25% річних; 640,70грн. - інфляційних втрат, 1030,52грн. - пені

Суддя Деркач Ю.Б.

Представники:

від позивача: Зданкевич О.З. - представник (Довіреність б/н від 20.05.2013р.)

від відповідача: не з"явився

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило. У судовому засіданні 04.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Розглядається справа за позовом Дочірнього підприємства "Львівський регіональний центр "Захід-Авто", м. Львів до відповідача: Приватного підприємства "Авто-послуги", м. Львів про стягнення заборгованості в сумі 10371,22 грн., з яких 7000,00грн. - основного боргу; 1700,00 грн. - 25% річних; 640,70грн. - інфляційних втрат, 1030,52грн. - пені.

Ухвалою суду від 29.04.2013р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 21.05.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні 21.05.2013р. позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 21.05.2013р. явку повноважого представника не забезпечив, конверт з повідомленням про вручення поштового відправлення надісланий останньому на адресу вказану в позовній заяві з ухвалою про порушення провадження у справі не повернувся.

Відповідно до наданого представником позивача Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за №16462797 станом на 17.05.2013р., відповідно до якого місцезнаходженням відповідача зазначено: 79041, м. Львів, вул. Городоцька, 213.

З метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи та надання сторонам додаткової можливості реалізувати право на захист своїх інтересів, з'ясування всіх обставин справи та забезпечення принципу змагальності і рівності перед судом, ухвалою суду від 21.05.2013р. розгляд справи відкладено на 04.06.2013р.

31.05.2013р. на адресу господарського суду Львівської області повернувся конверт направлений відповідачу на адресу зазначену в позовній заяві: 79011, м. Львів, вул. Стрийська, 24/3 з відміткою поштового відділення „адресат вибув".

Представник позивача в судовому засіданні 21.05.2013р. позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 04.06.2013р. явку повноважого представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, що підтверджується копією реєстру №650 на відправлення рекомендованої кореспонденції з повідомленням за 24.05.2013р. господарського суду Львівської області.

Докази вручення ухвали суду від 29.04.2013р. та від 21.05.2013р. станом на 04.06.2013р. в матеріалах справи відсутні.

За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (абз. 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р.).

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

15.11.2005р. між позивачем та відповідачем укладено Договір №29/05, відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов'язався систематично передавати у власність відповідачу мастильні матеріали та автозапчастини окремими партіми за цінами, в асортименті та кількості, що остаточно погоджується сторонами в накладних, які є невід"ємної частиною Договору, а відповідач зобов"язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Сторони узгодили в п. 3.1 Договору, що позивач продає відповідачу товар окремими партіями в строк, кількості, асортименті та за ціною. Остаточно погоджених сторонами, на підставі видаткових накладних, якщо інше не буде обумовлене сторонами.

Відповідач зобов"язувався сплатити вартість кожної партії товарів у строк до 20 календарних днів від дати продажу (п.п. 4.1 Договору).

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 9586,74грн., що підтверджується видатковими накладними №403 від 29.04.2011р. та №443 від 31.05.2011р.

Відповідач частково сплатив позивачу за отриманий товар згідно з Договором №29/05 від 15.11.2005р. суму у розмірі 2586,74грн.

Між сторонами підписаний Акт звірки за період 01.01.2012р.-21.12.2012р., відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становить 7000,00грн. Вказний акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Відповідач свої зобов'язання по сплаті заборгованості у розмірі 7000,00грн. за Договором №29/05 від 15.11.2005р. не виконав, доказів зворотнього суду не надав.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

За договором поставки, відповідно до вимог п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивач свої зобов'язання щодо передачі товару за Договором №29/05 від 15.11.2005р. виконав повністю, відповідачем оплата за товар здійснена частково, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 7000,00грн. Відповідач дану обставину не заперечив, доказів зворотнього суду не надав.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з 01.05.2011р. до 31.04.2013р. у розмірі 640,70грн. необхідно зазначити наступне.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватись, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011р. № 23/466 та лист Верховного Суду України „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р.).

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок та самостійно здійснено перерахунок суми належного до стягнення розміру інфляційних втрат, відповідно до якого сукупний індекс за період з 01.05.2011р. до 30.04.2013р. є 0,998. Отже, інфляційних втрат за вказаний період немає.

Підсумовуючи викладене, позовна вимога по стягненню з відповідача інфляційних втрат в розмірі 640,70грн. з 01.05.2011р. до 30.04.2013р. не підлягає задоволенню. Відтак, в частині стягнення інфляційних втрат з відповідача суд прийшов до висновку відмовити.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 1030,52грн. пені суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 8.4.1. Договору та ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу за період з 27.02.2011р. по 27.08.2011р. в розмірі 1030,52грн.

Розглянувши вказану вимогу, судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені та встановлено, що даний розрахунок є неправильним. Відтак, судом самостійно здіснено розрахунок суми пені, за яким до стягнення за період з 27.02.2011р. по 27.08.2011р. підлягає 541,01грн. В частині стягнення решти суми пені слід відмовити.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 1700,00грн. штрафу, суд зазначає наступне.

Пунктом 7.3 Договору, сторони узгодили, що за несвоєчасну оплату відповідач разом з основною сумою боргу виплачує позивачу штраф у розмірі 25% від простроченої суми.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій, відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України, встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, у випадку порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі стягнення штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Оскільки, п. 7.3 Договору №29/05 від 15.11.2005р. сторонами узгоджено умову про забезпечення виконання зобов'язання у вигляді штрафу, суд прийшов до висновку задоволити вимогу позивача про стягнення з відповідача 1700,00грн. штрафу.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, документально підтвердженими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно із вимогами ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 11, 655, 692 ЦК України, ст. ст. 174, 193, 230, 231 ГК України, ст.ст. 28, 33, 34, 44, 48, 49, 75, 82, 84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Авто-послуги" (79041, м. Львів, вул. Городоцька, 213, ідентифікаційний код 23269383) на користь Дочірнього підприємства "Львівський регіональний центр "Захід-Авто" (79069, м. Львів, вул. Шевченка, 329, ідентифікаційний код 19331863) 7000,00грн. основного боргу, 1700,00грн. штрафу, 541,01грн. пені та 1720,50 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.06.2013р.

Суддя Деркач Ю.Б.