Рішення

від 04.06.2013 по справі 914/1616/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.13 Справа № 914/1616/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Елєнсі", м. Запоріжжя

до відповідача: Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми "Едельвейс", м. Рава-Руська

про: стягнення заборгованості в сумі 11002,74 грн., з яких 9672,80грн.- основний борг; 711,55грн. - пеня; 476,22грн. - інфляційні втрати; 142,17грн. - три відсотки річних

Суддя Деркач Ю.Б.

Представники:

Від позивача: не з"явився

Від відповідача: Урбанська Т.В. - представник (Довіреність б/н від 28.12.2012р.)

Представнику відповідача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило. У судовому засіданні 04.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Елєнсі", м. Запоріжжя до відповідача: Приватне торговельно-посередницьке мале підприємство фірма "Едельвейс", м. Рава-Руська, Львівська область про стягнення заборгованості в сумі 11002,74 грн., з яких 9672,80грн.- основний борг; 711,55грн. - пеня; 476,22грн. - інфляційні втрати; 142,17грн. - три відсотки річних.

Ухвалою суду від 26.04.2013р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 21.05.2013р.

Ухвалою суду від 21.05.2013р. розгляд справи відкладено на 04.06.2013р., з підстав викладених у вказаній ухвалі.

У судовому засіданні 04.06.2013р. позивач явку повноважного представника не забезпечив.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.06.2013р. підтвердив часткову сплату боргу позивачу в розмірі 1672,80грн., визнав позовні вимоги в частині несплаченого основного боргу та подав відзив б/н від 03.06.2013р. (вх. №20316/13 від 04.06.2013р.), відповідно до якого не погодився із розміром позовних вимог в сумі нарахованих інфляційних втрат, оскільки індекси інфляції в жовтні-листопаді 2012р., лютий-квітень 2013р. становили менше 100% та надав контррозрахунок, за яким сума інляційних втрат становить 38,70грн. за грудень 2012р. - січень 2013р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

19.02.2009р. між позивачем та відповідачем укладено Договір поставки №ЕЛ-24, відповідно до п. 1.1 якого позивач зобов"язувався поставити, а відповідач прийняти та оплатити продукцію у кількості, асортименті та за ціною, що узгоджена сторонами та вказана в замовленні та накладній.

Сторони узгодили в п. 2.1 Договору, що продукція постачається партіями. Замовлення на кожну партію продукції здійснюється по факсу чи електронній пошті.

Ціна кожної окремої партії продукції узгоджується сторонами в накладній. Оплата продукції здійснюється відповідачем в гривнях, в безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача через 45 календарних днів з моменту відгрузки продукції чи за домовленістю сторін. (п.п. 3.1, 3.2 Договору).

На виконання умов Договору поставки №ЕЛ-24 від 19.02.2009р. позивач поставив з березня 2011 року по 03 вересня 2012 року відповідачу продукцію на загальну суму 53 885,50 грн., що підтверджується накладними: № 00000224 від 03.03.11р. на суму 876,00грн., № 00000225 від 03.03.11р. на суму 876,00грн., № 00000226 від 03.03.11р. на суму 876,00грн., № 00000227 від 03.03.11р. на суму 2920,00грн., № 00000327 від 31.03.11р. на суму 505,00грн., № 00000324 від 31.03.11р. на суму 3515,20грн., № 00000325 від 31.03.11р. на суму 505,00грн., № 00000326 від 31.03.11р. на суму 505,00грн., № 00000417 від 27.04.11р. на суму 2514,50грн., № 00000517 від 27.05.11р. на суму 2526,60грн., № 00000518 від 27.05.11р. на суму 602,00грн., № 00000547 від 03.06.11р. на суму 786,80грн., № 00000548 від 03.06.11р. на суму 602,00грн., № 00000592 від 20.06.11р. на суму 2221,80грн., № 00000678 від 20.07.11р. на суму 2819,60грн., № 00000726 від 04.08.11р. на суму 2583,60грн., № 00000826 від 07.09.11р. на суму 962,80грн., № 00000827 від 07.09.11р. на суму 519,20грн., №00000870 від 21.09.11р. на суму 1059,20грн., № 00000904 від 28.09.11р. на суму 4388,00грн., № 00000905 від 28.09.11р. на суму 910,00грн., № 00000963 від 13.10.11р. на суму 2328,40грн., №00000964 від 13.10.11р. на суму 987,00грн., № 00001039 від 31.10.11р. на суму 3584,00грн., № 00001085 від 10.11.11р. на суму 4002,40грн., № 00000810 від 09.08.12р. на суму 4794,40грн., № 00000811 від 09.08.12р. на суму 834,40грн., № 00000911 від 03.09.12р. на суму 4280,00грн., долученими до матеріалів справи.

Відповідач частково сплатив позивачу за отриманий товар згідно з Договором поставки №ЕЛ-24 від 19.02.2009р. суму у розмірі 44212,70грн.

Станом на час звернення позивача до господарського суду Львівської області заборгованість відповідача перед позивачем становила 9672,80 грн. Однак, після звернення позивача до суду, відповідач частково сплатив заборгованість позивачу в розмірі 1672,80грн.грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

За договором поставки, відповідно до вимог п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивач свої зобов'язання щодо передачі товару за Договором поставки №ЕЛ-24 від 19.02.2009р. виконав повністю, відповідачем оплата за товар здійснена частково, в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 8000,00грн., з урахуванням часткової сплати боргу після звернення позивача до суду.

Відповідач дану обставину не заперечив, доказів зворотнього суду не надав.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 142,17грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.3. Договору та ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та обмежень, передбачених ч. 6 ст. 232 ГК України, до стягнення підлягає задоволенню до стягнення сума пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу за період з 19.10.2012р. по 15.04.2013р. у розмірі 711,55грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат за період з 19.10.2012р. по 15.04.2013р. у розмірі 476,22 грн. необхідно зазначити наступне.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватись, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011р. № 23/466 та лист Верховного Суду України „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р.).

Судом взято до уваги поданий контррозрахунок представника відповідача про перерахунок суми належного до стягнення розміру інфляційних втрат за період з 19.10.2012р. по 15.04.2013р. Відтак, стягненню з відповідача підлягають задоволенню інфляційні втрати в розмірі 38,70грн. за грудень 2012р. - січень 2013р. В частині стягнення решти інфляційних втрат слід відмовити.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, документально підтвердженими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно із вимогами ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 11, 655, 692 ЦК України, ст. ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 28, 33, 34, 44, 48, 49, 82, 84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного торгівельно-посередницького малого підприємтсва фірма „Едельвейс" (80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава-Руська, вул. Калнишевського, 5, ідентифікаційний код 13808034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Елєнсі" (69092, м. Запоріжжя, вул. Цегельна, 249, ідентифікаційний код 34563806) 8000,00грн. основного боргу, 142,17грн. 3% річних, 711,55 грн. пені, 38,70грн. інфляційних втрат та 1720,50грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.06.2013р.

Суддя Деркач Ю.Б.