Рішення

від 05.06.2013 по справі 901/1396/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.06.2013 Справа № 901/1396/13 за позовом заступника прокурора м. Ялта, м. Ялта

до Лівадійської селищної ради, смт. Лівадія

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гексополіс», м. Ялта, смт. Масандра

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь

про визнання недійсним рішення та договору оренди земельної ділянки

Суддя В.І. Толпиго

Представники:

Від прокуратури Автономної Республіки Крим - Коноваленко А.В., прокурор відділу прокуратури Автономної Республіки Крим, посвідчення № 009332 від 15.10.2012.

Від Лівадійської селищної ради - не з'явився

Від ТОВ «Гексополіс» - Якубов І.С., представник, довіреність № б/н від 26.04.2013.

Від третьої особи - Запара О.В., представник, довіреність № 10-19/29 від 13.03.2013.

СУТЬ СПОРУ:

Заступник прокурора м. Ялта звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Лівадійської сілищної ради, ТОВ «Гексополіс», в якій просить суд визнати недійсним п. 3, п. 4 рішення Лівадійської селищної ради м. Ялти АР Крим 20-ї сесії 24-го скликання від 09.07.2004 № 36 «Про передачу земельної ділянки в довгострокову оренду ТОВ «Гексополіс» та визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,6700 га вартістю 1605471 грн. в с. Гірне від 01.09.2004 реєстр. № 1989, укладений між Лівадійською селищною радою та ТОВ «Гексополіс», який зареєстровано у ЯВ КРФ ДП «ЦДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 06.09.2004 за № 00126.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при проведенні Держсільгоспінспекцією АРК перевірки встановлені порушення вимог земельного законодавства при наданні Лівадійською селищною радою земельної ділянки ТОВ «Гексополіс» у с. Гірне, що і стало підставою для звернення із позовом до суду.

24.05.2013 в судовому засіданні представник ТОВ «Гексополіс» надав суду відзив на позовну заяву в кому зазначено, що підстави для скасування рішення органу місцевого самоврядування щодо надання у користування земельної ділянки за наявності чинного позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації щодо неї, висновки якої є обов'язковими для органів місцевого самоврядування, відсутні.

Представник Лівадійської селищної ради в судовому засіданні 24.05.2013 надав суду клопотання с проханням припинити провадження у праві, у зв'язку з тим, що на даний час є рішення Ялтинського міського суду від 16.12.2004, яким пункту 4 оскаржуваного рішення Лівадійської селищної ради № 36 від 09.07.2004 не суперечить вимогам ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України.

24.05.2013 в судовому засіданні представник третьої особи надав суду письмові пояснення відповідно до яких підтримує позовні вимоги прокурора та вказує, що пункти 3, 4 оскаржуваного рішення прийнято з перевищенням повноважень міської ради та по технічній документації, у зв'язку з чим підлягають визнанню недійсними.

01.06.2013 в судовому засіданні представник ТОВ «Гексополіс» надав суду письмове пояснення в якому зазначено, що ТОВ «Гексополіс» на час прийняття оскаржуваного рішення вже набуло права володіння та користування земельною ділянкою, а складення технічної документації з землеустрою, у зв'язку із внесенням змін до земельного законодавства, мало на меті переоформлення правовстановлюючого документу, який посвідчував вже наявне у товариства право. Позивачем помилково ототожнюються поняття «набуття права» і «переоформлення права». Крім того, відповідач заявив про застосування строку позовної давності.

В судовому засіданні 01.06.2013 оголошувалась перерва по справі. Після перерви судове засідання було продовжено.

Представник Лівадійської селищної ради до судового засідання не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлен належним чином.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

Рішенням Лівадійської селищної ради 20 сесії 24-го скликання № 36 від 09.07.2004 «Про передачу земельної ділянки в довгострокову оренду ТОВ «Гексополіс» за адресою: сел. Гірське» припинено Товариству з обмеженою відповідальністю «Гексополіс» право постійного користування земельною ділянкою, площею 2,8300 га, розташованою в сел. Гірське, для будівництва котеджів рекреаційного типу (т.1., а.с. 10).

Згідно з пунктом 3 вказаного рішення, затверджено технічну документацію по землеустрою з переоформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку з коригуванням меж землекористування для будівництва та обслуговування котеджів рекреаційного типу, загальною площею 2,6700 га в сел. Гірське.

Пунктом 4 рішення передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Гексополіс» в довгострокову оренду земельну ділянку строком на 49 років (кадастровий номер 0111947900:03:001:0010) для будівництва та обслуговування котеджів рекреаційного типу, загальною площею 2,6700 га в сел. Гірське, без зміни цільового призначення та угідь на землях Лівадійської селищної ради.

01.09.2004 між Лівадійською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гексополіс» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,6700 га, кадастровий номер 0111947900:03:001:0010 для будівництва та обслуговування котеджей рекреаційного типу (т.1, а.с. 11-14).

Договір зареєстрований в відділі Кримського регіонального філіалу ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України по земельним ресурсам», 06.09.2004 під № 00126.

Відповідно до пункту 1.7. договору договір укладено на 49 років.

Дослідивши представлені сторонами у підтвердження своїх доводів докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги заступника прокурора м. Ялта не підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Вимоги позову мотивовані порушенням Лівадійською селищною радою статті 124 Земельного кодексу України, Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.2004 при наданні в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Гексополіс» земельної ділянки в оренду без проекту відведення земельної ділянки на підставі технічної документації з землеустрою по переоформленню правовстановлюючих документів на земельну ділянку для будівництва та обслуговування котеджів рекреаційного типу.

Рішенням Лівадійської селищної ради від 24.12.1993 затверджено рішення виконавчого комітету Лівадійської селищної ради № 108 від 28.10.1993 по передачі в постійне користування ТОВ «Гексополіс» земельної ділянки. Видано державний акт серії КМ на постійне користування земельною ділянкою розміром 2, 83 га для будівництва котеджів рекреаційного типу.

Відповідно до пункту 6 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2005 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Згідно з приписами частини 3 статті 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Рішенням Лівадійської селищної ради № 48 від 24.12.2003 надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Гексополіс» згоду на переоформлення правовстановлюючого документу на землю та коригування вже визначених меж землекористування.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Гексополіс» було здійснено переоформлення Державного акту на право постійного користування на договір оренди земельної ділянки, який вже посвідчував наявне у товариства право користування земельною ділянкою, а не набуття та оформлення цього права вперше.

Зміни цільового призначення не було. Земельна ділянка Товариству з обмеженою відповідальністю «Гексополіс» не виділялась знову, вона знаходилась не в землях запасу, а в постійному користуванні у товариства.

Більш того, Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 16.12.2004 у справі № 2-3889/2004 за позовом прокурора м. Ялта про визнання незаконним пункту 4 рішення Лівадійської селищної ради № 36 від 09.07.2004 «Про передачу земельної ділянки в довгострокову оренду ТОВ «Гексополіс» в задоволенні позову прокурору м. Ялта відмовлено (т. 1, а.с. 180).

Ялтинським міським судом Автономної Республіки Крим по справі № 2-3889 2004 року за заявою прокурора м. Ялта про визнання незаконним пункту 4 рішення Лівадійської селищної ради № 36 від 09.07.2004 «Про передачу земельної ділянки в довгострокову оренду ТОВ «Гексополіс» встановлено, що рішення Лівадійської селищної ради № 36 від 09.07.2004 прийнято згідно з технічною документацією, виготовленою ТОВ «Проектінвестбуд» по землеустрою та переоформленню правовстановлюючих документів на земельну ділянку ТОВ «Гексополіс» для будівництва та обслуговування котеджів рекреаційного типу, тобто на підставі набору документів, які відповідають складу документів, необхідних для проекту відведення.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25.04.2005 рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим залишено без змін (т. 1, а.с. 179).

Згідно з частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п. 2.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 рішення суду з цивільної справи, яке набрало законної сили, та встановлені ним факти, які мають значення для вирішення спору, не підлягають доведенню перед господарським судом незалежно від суб'єктного складу сторін даної цивільної справи. Не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГПК, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил статті 43 названого Кодексу щодо оцінки доказів.

Таким чином, рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 16.12.2004 у справі № 2-3889 2004 року, яке набрало законної сили, встановлює обставини що є обов'язковими для господарського суду відносно відповідності рішення Лівадійської селищної ради 20 сесії 24-го скликання № 36 від 09.07.2004 «Про передачу земельної ділянки в довгострокову оренду ТОВ «Гексополіс» за адресою: сел. Гірське» для будівництва та обслуговування котеджів рекреаційного типу, площею 2, 6700 га вимогам чинного на той час земельного законодавства та які не підлягають доведенню.

З огляду на вищенаведені приписи норм права суд відмовляє в задоволенні позовних вимог прокурору м. Ялта про визнання недійсними п.п. 3, 4 рішення Лівадійської селищної ради 20 сесії 24-го скликання № 36 від 09.07.2004 «Про передачу земельної ділянки в довгострокову оренду ТОВ «Гексополіс».

Враховуючи те, що суд відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення Лівадійської селищної ради, не підлягають задоволенню і похідні вимоги від первісно заявлених вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 01.09.2004 за № 1989 між Лівадійською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гексополіс».

Відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати при відмові в позові покладаються на позивача.

Відповідно пункту 11 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від оплати судового збору звільняються органи прокуратури при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді.

Згідно з пунктом 4.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу» приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 05.06.2013.

Повне рішення складено 07.06.2013.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

У позові відмовити.

Суддя В.І. Толпиго