Постанова

від 29.05.2013 по справі 812/3791/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 травня 2013 року Справа № 812/3791/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Яковлева Д.О.

при секретарі: Житній Ю.С.,

в присутності сторін: від позивача - Непарідзе Д.Н.;

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Луганська Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Строй» про стягнення заборгованості в сумі 2171,12 грн., -

ВСТАНОВИВ:

19 квітня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Луганська Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Строй» в якому позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив стягнути з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих відповідача, заборгованість перед бюджетом у сумі 2171,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія Строй» знаходиться на обліку в ДПІ у Жовтневому районі м.Луганська Луганської області як платник податків з 25.06.2007 за №06262.

Станом на 14.05.2013 за відповідачем рахується податковий борг у загальному розмірі 2171,12 грн., а саме:

- з податку на прибуток у сумі 295,35 грн., з яких: за основним платежем в сумі 294,38 грн., що виник на підставі поданих платником податків податкових декларацій з податку на прибуток підприємства від 16.07.2012 №18064, від 16.10.2012 №9063420919 та пені в сумі 0,97 грн.;

- з податку на додану вартість у сумі 1875,77 грн., з яких: за основним платежем в сумі 1361,14 грн., що виник на підставі поданих платником податків податкових декларацій з податку на додану вартість від 16.07.2012 №9041117871, від 17.09.2012 №9056214104, за штрафними санкціями в сумі 511,00 грн., що виник на підставі прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення від 04.03.2013 та пені в сумі 3,63 грн.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України та з метою погашення податкового боргу відповідачу була сформована та направлена податкова вимога від 23.08.2012 №571.

23 серпня 2012 року позивачем прийнято рішення №168 про опис майна відповідача у податкову заставу.

Зазначені заходи позивача з погашення податкового боргу не дали позитивних результатів, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з розрахункових рахунків у банках обслуговуючих Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Строй», заборгованість перед бюджетом у сумі 2171,12 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

На адресу суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

З огляду на положення ст.128 КАС України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Справи за участю Державних податкових інспекцій є адміністративними, оскільки відповідають вимогам статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених Конституцією та законами України.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною третьою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.

Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-XII.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-XII посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції (254к/96-ВР) і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності зі ст. 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.39 п. 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.265 п. 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (п.п. 14.1.162 п. 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п. 14.1.175 п. 14.1).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія Строй» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Луганської міської ради 22.06.2007 за № 13821020000013496 (а.с.6-7) та перебуває на обліку в ДПІ у Жовтневому районі м.Луганська Луганської області як платник податків з 25.06.2007 за № 06262 (а.с.9).

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідно до п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності із п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Згідно із п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Платник податків відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Платником податків - Товариством з обмеженою відповідальністю «Імперія Строй» до податкового органу були подані:

- податкова декларація з податку на прибуток підприємства за півріччя 2012 року від 16.07.2012 вх. №18064, де самостійно було визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 133,00 грн. (а.с.14-15);

- податкова декларація з податку на прибуток підприємства за три квартали 2012 року від 16.10.2012 вх. №9063420919, де самостійно було визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 200,00 грн. (а.с.16-17);

- податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2012 року від 16.07.2013 вх. №9041117871, де самостійно було визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 500,00 грн. (а.с.20-21);

- податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2012 року від 17.09.2012 вх. №9056214104, де самостійно було визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 1000,00 грн. (а.с.18-19).

В порушення вимог п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія Строй» протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, самостійно суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства, зазначену у поданих ним звітних податкових деклараціях, не сплатило, внаслідок чого за платником податків, з урахуванням переплати, утворився податковий борг з податку на додану вартість в сумі 1361,14 грн., з податку на прибуток підприємства в сумі 294,38 грн., що підтверджується розрахунком суми податкового боргу (а.с.34), довідкою про суми податкового боргу (а.с.33) та обліковою карткою відповідача (а.с.41-44).

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У зв'язку з несвоєчасним поданням податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2011 року, листопад 2011 року, квітень 2012 року та травень 2012, податковим органом, на підставі акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 13.11.2012 № 2156/15-300/35239517 (а.с.37-38), було винесено податкове повідомлення-рішення від 04.03.2013 №0000181530, яким ТОВ «Імперія Строй» було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 551,00 грн. (а.с.36).

Зазначене податкове повідомлення-рішення направлено на адресу ТОВ «Імперія Строй» рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, який повернувся на адресу позивача з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.35).

У встановлені законом строки відповідач нараховані податковим органом зобов'язання не сплатив, податкове повідомлення-рішення у встановленому законом порядку не оскаржив.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Луганська Луганської області відповідачу була сформована та надіслана податкова вимога форми «Ю» від 23 серпня 2012 року №571, яка була отримана відповідачем 30.08.2012, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.22).

Даних про оскарження відповідачем податкової вимоги судом не встановлено, а тому вона є узгодженою та чинною на час розгляду справи.

Згідно п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день його погашення, залежно від того, яка з величин, таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті згідно п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 129 Податкового кодексу України відповідачу органом державної податкової служби за несвоєчасну сплату суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток було нараховано пеню, залишок якої, з урахуванням переплати, становить 4,60 грн., що підтверджується розрахунком суми податкового боргу (а.с.34), довідкою про суми податкового боргу (а.с.33) та обліковою карткою відповідача (а.с.41-44).

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, законодавець встановив, що саме органи податкової служби здійснюють за платника податку погашення податкового боргу шляхом стягнення грошових коштів з рахунків банку, які обслуговують платника.

Внаслідок того, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія Строй» станом на дату розгляду справи податковий борг у загальному розмірі 2171,12 грн. не сплатило, вимоги податкового органу про стягнення податкового боргу в сумі 2171,12 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 29 травня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 03 червня 2013 року, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Луганська Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Строй» про стягнення заборгованості в сумі 2171,12 грн. задовольнити.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Імперія Строй» (код ЄДРПОУ 35239517) заборгованість перед бюджетом у загальному розмірі 2171,12 грн. (дві тисячі сто сімдесят одна гривня 12 копійок), з яких:

по податку на прибуток у розмірі 295,35 грн. на р/р 31117009700004, ГУ ДКСУ у Луганській області, одержувач: УДКСУ у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області, код 37991477, МФО 804013, код платежу 11021000;

по податку на додану вартість у розмірі 1875,77 грн. на р/р 31119029700004, ГУ ДКСУ у Луганській області, одержувач: УДКСУ у Жовтневому районі м. Луганська Луганської області, код 37991477, МФО 804013, код платежу 14010100.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 03 червня 2013 року.

Суддя Д.О. Яковлев