Рішення

від 05.06.2013 по справі 908/1281/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 4/27/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.13 Справа № 908/1281/13

за позовом Приватного малого підприємства фірма "Ялос", (69001, м.Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 25)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Юженергомонтаж", (69104, м.Запоріжжя, вул. Ситова, буд. 11, кв. 32)

про стягнення 43949,19 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення б/н від 15.09.2008 р., 5 490,64 грн. пені та 1 095,57 грн. 3 % річних

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - Руденко Є.В., довіреність б/н від 11.04.2013р.;

від відповідача -не з'явився;

12.04.2013р. до господарського суду Запорізької області звернулося Приватне мале підприємство фірма "Ялос", м.Запоріжжя з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Юженергомонтаж", м.Запоріжжя про стягнення 43 949,19 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення б/н від 15.09.2008 р., 5 490,64 грн. пені та 1 095,57 грн. 3 % річних.

Ухвалою від 12.04.2013р. порушено провадження у справі № 908/1281/13, справі присвоєно номер провадження 4/27/13, судове засідання призначено на 15.05.2013 р. У зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування у сторін додаткових документів і доказів, що мають суттєве значення для повного всебічного та об'єктивного вирішення спору по суті, розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 05.06.2013 р.

В судовому засіданні 05.06.2013 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну і резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, про визнання позову не заявив, письмовий відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалами суду по справі від 12.04.2013 р. і від 15.05.2013 р., суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд завчасно не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Позивачем наданий суду Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприєиців № 529849, згідно з яким юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юженергомонтаж", м.Запоріжжя (код ЄДРПОУ 34640754) є: 69104, м.Запоріжжя, вул. Ситова, буд. 11, кв. 32, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 12.04.2013 р. про порушення провадження у справі № 908/1281/13, яка направлялася на адресу відповідача, повернулася на адресу господарського суду Запорізької області з відміткою відділення поштового зв'язку: " За закінченням терміну зберігання ".

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/1281/13.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається на юридичну особу, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях ст., ст. 525, 530, 611, 625 ЦК України, ст. 174, 193 ГК України та полягають в тому, що 15.09.2008 р. сторонами у справі був укладений договір оренди нежитлового приміщення, за умовами якого позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове користування нежитлове приміщення в будівлі, розташоване за адресою: м.Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 25 загальною площею 80 кв.м. для користування в службових цілях. У відповідності до додаткової угоди №3 від 01.10.2010р. сторонами встановлено площу орендованого нежитлового приміщення - 125 кв.м, а орендну плату - 72, 00 грн. на місяць за 1 кв.м. Відповідно до п.п. 5.6, 5.11 договору відповідач зобов'язаний своєчасно перераховувати позивачу орендну плату до 10 числа поточного місяця. Згідно п.6.3 договору сторони визначили, що розмір оплати за комунальні та інші послуги визначаються згідно пред'явлених рахунків до оплати. 25.06.2012р. сторонами у справі був підписаний Акт прийому-передачі нежитлового приміщень, яким засвідчено факт повернення відповідачем та приймання позивачем нежитлового приміщеня розташоване за адресою: м.Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 25. В порушення зазначених умов договору відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати орендної плати, з 11.01.2012р. по 25.06.2012р., сплатив не в повному обсязі. У зв'язку із цим заборгованість відповідача перед позивачем склала 43 949,19 грн. З урахуванням викладеного, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юженергомонтаж", м.Запоріжжя 43949,19 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення б/н від 15.09.2008 р., 5 490,64 грн. пені та 1 095,57 грн. 3 % річних.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

15.09.2008 р. Приватним малим підприємством фірма "Ялос" (позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юженергомонтаж" (відповідачем у справі) був укладений Договір оренди нежитлового приміщення з відповідними додатками до нього (далі за текстом - Договір).

За умовами Договору позивач (Орендодавець) передає, а відповідач (Орендар) приймає в у тимчасове користування нежитлове приміщення (оренду) нежитлове приміщення в будівлі, розташоване за адресою: м.Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 25 загальною площею 80 кв.м. для користування в службових цілях. (пункт 1.1 Договору).

У відповідності до додаткової угоди №3 від 01.10.2010р. сторонами встановлено площу орендованого нежитлового приміщення - 125 кв.м, а орендну плату - 72, 00 грн. на місяць за 1 кв.м.

Відповідно до п.п. 5.6, 5.11 договору відповідач зобов'язаний своєчасно перераховувати позивачу орендну плату до 10 числа поточного місяця.

Згідно п.6.3 договору сторони визначили, що розмір оплати за комунальні та інші послуги визначаються згідно пред'явлених рахунків до оплати.

15.09.2008р. сторонами у справі був підписаний Акт прийому-передачі нежитлового приміщеня, яким засвідчено факт передачі позивачем та приймання відповідачем нежитлового приміщеня в будівлі, розташоване за адресою: м.Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 25 загальною площею 80 кв.м.

Акт прийому-передачі нежитлового приміщеня від 15.09.2008р. підписано і скріплено печатками позивача і відповідача, відповідно до якого Об'єкт оренди передавався в належному стані, без зауважень і претензій з боку відповідача щодо його стану.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічні норми містить ст. 283 ГК України, відповідно до якої за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що позивач, як Орендодавець майна, взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 ГК України унормовано, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється в грошовій формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення зазначених умов Договору відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати орендної плати в повному обсязі та в передбачені договором строки не здійснював.

25.06.2012р. сторонами у справі був підписаний Акт прийому-передачі нежитлового приміщень, яким засвідчено факт повернення відповідачем та приймання позивачем нежитлового приміщеня розташоване за адресою: м.Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 25.

За період з 09.01.2012р. по 07.06.2012р. відповідачу були виставлені рахунки № 29 від 09.01.2012 р. на суму 9600, 12 грн., № 1 від 09.02.2012 р. на суму 9619,32 грн., № 10 від 12.03.2012 р. на суму 9638,56 грн., № 16 від 09.04.2012 р. на суму 9667,48 грн., №25 від 10.05.2012 р. на суму 9667,48 грн., №28 від 07.06.2012 р. на суму 8056,23 грн., всього відповідачу було нараховано 56 249,19 грн. орендної плати.

(Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії - залучені до матеріалів справи).

Факт надання цих послуг підтверджується Актами приймання-передачі (надання послуг) за спірний період, зазначені Акти приймання-передачі підписані позивачем та відповідачем та є підставою для проведення розрахунків за спірний період.

Відповідачем було частково сплачено 12 300,00 грн. орендної плати, що підтверджується банківськими виписками, копії яких долучені до матеріалів справи, решту суми заборгованості відповідач не погасив.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за користування нежитловим приміщенням в будівлі, розташоване за адресою: м.Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 25 за Договором оренди нежитлового приміщення б/н від 15.09.2008 р. склала 43 949,19 грн.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, згідно ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов'язання відповідача внести орендну плату за спірний період не припинено.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

На день розгляду спору відповідач сплату орендної плати за користування орендованим нежитловим приміщенням суду не довів.

Таким чином, на час вирішення спору судом за Товариством з обмеженою відповідальністю "Юженергомонтаж", м.Запоріжжя рахується заборгованість зі сплати орендної плати за користування орендованим нежитловим приміщенням в сумі 43 949,19 грн.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юженергомонтаж", м.Запоріжжя 43 949,19 грн. заборгованості за користування нежитловим приміщенням в будівлі, розташоване за адресою: м.Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 25 за Договором оренди нежитлового приміщення б/н від 15.09.2008 р. пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню судом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Пунктом 6.4 зазначеного Договору сторони визначили, що за прострочення оплати відповідач сплачує пеню в розмірі 0,2 % від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 5 490,64 грн. пені, яка розрахована за період з 11.06.2012 р. по 11.04.2013р.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання грошових зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення б/н від 15.09.2008 р. є обґрунтованою, але розрахунок пені позивачем виконаний не вірно, оскільки спосіб нарахування пені не відповідає встановленим вимогам чинного законадавства та не вірно визначений період нарахування пені. З урахуванням здійснених відповідачем оплат за договором б/н від 15.09.2008 р., стягненню підлягає пеня в розмірі 3 343,22 грн., яка розахована за період з 11.01.2012р. по 10.07.2012р. в сумі 563, 79 грн., за період з 11.02.2012р. по 10.08.2012р. в сумі 488,03 грн., за період з 11.03.2012р. по 08.09.2012р. в сумі 610,30 грн., за період з 11.04.2012р. по 10.10.2012р. в сумі 359,11 грн., за період з 11.05.2012р. по 08.11.2012р. в сумі 721,07 грн., за період з 11.06.2012р. по 09.12.2012р. в сумі 600,92 грн.

Таким чином, за договором оренди нежитлового приміщення б/н від 15.09.2008 р. стягненню підлягає пеня в розмірі 3 343,22 грн.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 1 095,57 грн. 3 % річних, які розраховані за період з 11.06.2012 року по 11.04.2013р.

Наданий розрахунок судом перевірений та встановлено, що розрахунок 3 % річних, позивачем виконаний не вірно, стягненню з відповідача підлягає 1 368,39 грн. 3 % річних, які розраховані за період з 11.01.2012р. по 11.04.2013р. в сумі 272,53 грн., 11.02.2012р. по 11.04.2013р. в сумі 217,78 грн., 11.03.2012р. по 11.04.2013р. в сумі 265,39 грн., 11.04.2012р. по 11.04.2013р. в сумі 144,63 грн., 11.05.2012р. по 11.04.2013р. в сумі 266,47 грн., 11.06.2012р. по 11.04.2013р. в сумі 201,59 грн. Однак, оскільки відповідно до ст. 83 ГПК України судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, а позивачем за невиконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором оренди нежитлового приміщення б/н від 15.09.2008 р. заявлено до стягнення 1 095,57 грн. 3 % річних, то судом позовні вимоги в цій частині задовольняються в межах суми, заявленої позивачем.

Таким чином, за договором оренди нежитлового приміщення б/н від 15.09.2008 р. стягненню підлягають 3 % річних в розмірі 1 095,57 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у спірних правовідносинах, судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 68 Конституції України, ст., ст. 193, 283, 286 ГК України, ст., ст. 525, 526, 598, 599, 629, 759, 762 ЦК України, ст., ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1 . Позов Приватного малого підприємства фірма "Ялос", м.Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юженергомонтаж", м.Запоріжжя задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юженергомонтаж", (69104, м.Запоріжжя, вул. Ситова, буд. 11, кв. 32, код ЄДРПОУ 34640705) на користь Приватного малого підприємства фірма "Ялос", (69001, м.Запоріжжя, бул. Шевченка, буд. 25, код ЄДРПОУ 13637265) 43 949 (сорок три тисячі дев'ятсот сорок дев'ять) грн. 19 коп. основного боргу, 3 343 (три тисячі триста сорок три) грн. 22 коп. пені, 1 095 (одну тисячу дев'яносто п'ять) грн. 57 коп. 3 % річних та 1 647 (одну тисячу шістсот сорок сім) грн. 39 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "07" червня 2013 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.