Ухвала

від 10.06.2013 по справі 318/135/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№-ц/778/2750/13 Головуючий у 1 інстанції: Васильченко В.В.

Суддя-доповідач: Осоцький І.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Осоцького І.І.,

суддів: Мануйлова Ю.С.,

Панкеєва О.В.,

при секретарі: Бурима В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Кам*нсько - Дніпровського районного суду Запорізької області від 03 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Кам'янсько-Дніпровського районного виробничого відділу ЗРФ, треті особи: Благовіщенська сільська рада Кам"янсько-Дніпровського району Запорізької області, відділ Держкомзему у Кам'янсько-Дніпровському районі, відділ Держземагентства у м. Енергодар Запорізької області, про захист права власності,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідачів про захист права власності, у якому зазначав, що після смерті батька - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, він успадкував земельну ділянку площею 0,29 га, розташовану в АДРЕСА_1 яка належала батьку на підставі державного акту серії ЗП № 000008 від 03.01.1994 року, зареєстрованого під № 213.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВМІ № 017403 від 25.06.2009 року, ним було отримано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 881406 від 16.03.2010 року, зареєстрований під № 011027000071, площею 0, 2 840 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий № 2322480500:01:001:0110.

Його земельна ділянка межує із сусідніми земельними ділянками ОСОБА_6, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_7, розташованої за адресою: АДРЕСА_3. Сусід ОСОБА_8 має державний акт про право власності на земельну ділянку і під час оформлення ним технічної документації, межі наших земельних ділянок були погодженні. Із сусідом ОСОБА_9 який згодом помер, межі земельної ділянки батька також були погодженні, ОСОБА_9 ніяких претензій щодо меж земельної ділянки батька не мав.

Після смерті ОСОБА_9 його спадкоємцем є ОСОБА_4, яка належним чином спадщину не оформила та державний акт про право власності на земельну ділянку не отримала. Земельні ділянки батька та ОСОБА_9 розділяв тимчасовий паркан, які ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_10 самовільно зняла і побудувала тимчасові споруди. На неодноразові вимоги відновити межі земельної ділянки та вимоги знести тимчасові будівлі, які знаходяться на його земельній ділянці, ОСОБА_4 не реагувала.

14.12.2010 року в присутності сільського голови Дрязгіної Л.С., представника ТОВ "Аспект" Овчатова І.М. та інженера-землевпорядника сільської ради Грібінюкової О.С був складений акт про винесення меж його земельної ділянки в натурі, внаслідок чого з'ясувалося, що земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_3, якою користується ОСОБА_4, накладається на його земельну ділянку на 1 м 49 см. В цьому ж акті, отриманому ОСОБА_4, 28.12.2010 року, їй було запропоновано убрати паркан вздовж вулиці на вказану відстань, однак вона цього не зробила.

Вважає, що ОСОБА_4 самовільно порушила межі його земельної ділянки площею 0,2840 га та захопила її частину на 1 м 49 см. по всій довжині вздовж межі, чим порушує його право власності.

19.11.2012 року, їм був укладений договір та виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення фактичних меж моєї земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровий № 2322480500:01:001:0101, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, згідно цієї технічної документації, площа його земельної ділянки зменшилась на 0, 0 244 га.

Просив суд захистити його право власності на земельну ділянку площею 0, 2 840 га шляхом відновлення її стану до порушення права з боку ОСОБА_4 та зобов'язати Кам'янсько-Дніпровсьірй районний виробничий відділ Запорізької регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" відновити межі земельної ділянки площею 0, 2840 га розташованої в АДРЕСА_1 згідно з даними земельно-кадастрової документації.

Рішенням Кам*нсько - Дніпровського районного суду Запорізької області від 03 квітня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду першої скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відмовляючи у задоволені позову суд обгрунтовно виходив з його недоведеності матеріалами справи.

Судом встановлено, що після смерті батька - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, він успадкував земельну ділянку площею 0,29 га для особистого підсобного господарства, розташовану в АДРЕСА_1 яка належала батьку на підставі державного акту серії ЗП № 000008 від 03.01.1994 року, зареєстрованого під № 213.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом серії ВМІ № 017403 від 25.06.2009 року, ним було отримано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 881406 від 16.03.2010 року, площею 0, 2840 га.

Його земельна ділянка межує із сусідніми земельними ділянками ОСОБА_6, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_7, розташованої за адресою: АДРЕСА_3.

Після смерті ОСОБА_9 його спадкоємцем є ОСОБА_4, яка належним чином спадщину не оформила та державний акт про право власності на земельну ділянку не отримала. Земельні ділянки батька та ОСОБА_9 розділяв тимчасовий паркан, які ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_10 самовільно зняла і побудувала тимчасові споруди.

19.11.2012 року, їм був укладений договір та виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення фактичних меж моєї земельної ділянки в натурі (на місцевості) кадастровий № 2322480500:01:001:0101, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, згідно цієї технічної документації, площа його земельної ділянки складає 0,2596га, замість 0,2840, тобто зменшилась на 0, 0 244 га.

Однак з матеріалів справи не вбачається, що саме діями відповідача ОСОБА_4 відбулося зменьшення площі земельної ділянки позивача, бо акт комісії сільської ради від 14.12.2010 року про накладення земельної ділянки ОСОБА_4 на 1,49 м на земельну ділянку ОСОБА_3 було складено до виготовлення технічної документації із землеустрію, здійсненої 19.11.2012 року.

Інших доказів протиправних дій відповідача ОСОБА_4 щодо зменшення площи земельної ділянки позивача матеріали справи не мають.

Крім того позивачем обрано спосіб захисту свого цивільного права, який не встановлює меж такої реалізації, що суперечить загальним засадам цивільного законодавства і у відповідності до ч.3 ст.16 ЦК України є підставою для відмови у захисту цивільного права.

Згідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог. При цьому особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

З матеріалів справи слідує, що позивач просив захистити право власності на свою земельну ділянку площею 0,2840 га шляхом відновлення її стану до порушення права з боку ОСОБА_4 без зазначення щодо примусу останньої до певних дій, які б відновили площю його земельної ділянки, що унеможливить виконання судового рішення при задоволенні позовних вимог такого змісту.

Зобов"язуючи другого відповідача - Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» в особі Кам'янсько-Дніпровського районного виробничого відділу ЗРФ відновити межі земельної ділянки площею 0,2840 га згідно з даними земельно-кадастрової документації, позивачем не зазначено згідно яких даних земельно-кадастрової документації заявлені такі вимоги та не надано доказів, що вказаного відповідача необхідно примусувати до здійснення заявлених вимог внаслідок того, що останнім було відмовлено у здійсненні відновлення меж його земельної ділянки.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду про відмову у задоволені позову заявленого у цій справі постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Кам*янсько - Дніпровського районного суду Запорізької області від 03 квітня 2013 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий :

Судді :