Рішення

від 14.12.2006 по справі 4/371-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/371-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

14.12.2006                                                                Справа №  4/371-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом відкритого  акціонерного  товариства "Херсонська теплоелектроцентраль"

м.Херсон    

до    відкритого  акціонерного  товариства "Херсонські комбайни"  м.Херсон     

про   стягнення  42.573грн.60коп.  

за участю  представників сторін:

від  позивача - уповноважена особа Гололобов М.І.

від  відповідача - юрист Душин Д.А.

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся з  позовом про  стягнення з  відповідача 37.141грн.69коп. заборгованості  за спожиту   теплову енергію  на підставі договору  №405 від 17.01.2006року, 2.196грн.08коп. втрат  від  інфляції, 2.537грн.06коп. пені та. 698грн.77коп. –3% річних у зв'язку з  несвоєчасним перерахуванням грошових  коштів.

          Відповідач позовні вимоги визнає  частково, посилаючись на те, що  господарським  судом Херсонської  області 14.06.2005року порушена справа №5/115-Б   за заявою  ТОВ фірма "Стройкомплект" до відкритого  акціонерного  товариства "Херсонські комбайни" про  визнання банкрутом та введено  мораторій на задоволення вимог кредиторів і відповідно до п.4 ст.12 Закону України "Про  відновлення платоспроможності боржника  або  визнання його  банкрутом" протягом дії  мораторію  не  підлягає  нарахуванню  неустойка (штраф, пеня), тому ним не  визнаються позовні вимоги в частині стягнення пені. Крім  того, відповідач посилається  на те, що  при  розрахунку суми  3% річних  позивачем невірно  визначена дата виникнення боргу у зв'язку з чим  цей розрахунок слід  здійснювати  з  21.02.2006року, а не  з 15.02.2006року.

          Дослідивши матеріали  справи, заслухавши представників сторін, суд  вважає, що  позовні вимоги підлягають  задоволенню  частково з  огляду на наступне.

          Відповідно до  договору №16/03-90 від 18.10.2003року на переробку природного  газу і постачання теплової  енергії, договору комісії  №12/03-91 від 08.10.2003року, укладених відкритим акціонерним  товариством "Херсонська теплоелектроцентраль" з ДП "Газ-тепло" НАК  Нафтогаз  України між  позивачем та відповідачем 17.01.2006року укладено  договір №405 про  надання послуг  з  централізованого  опалення та постачання гарячої  води. Згідно з  цим договором позивач  зобов'язався  надати  відповідачу послуги з  централізованого опалення та постачання  гарячої  води  в узгоджених  сторонами  обсягах, а відповідач -   сплатити  їх  вартість за встановленими  тарифами  в передбачений договором термін.

          Відповідно до  пунктів 5.1, 8  договору від 17.01.2006року відповідач прийняв на себе обов'язки  здійснювати  оплату  вартості наданих  позивачем послуг грошовими  коштами  за  встановленими  тарифами щомісячно  не  пізніше 20  числа наступного  місяця.

          Додані до  матеріалів справи    рахунки за січень 2006року –серпень 2006року  свідчать  про  те, що  позивач в  цей період   поставив відповідачу теплову енергію  на загальну суму  37.141грн.69коп., що підтверджується також  і розрахунком позивача (арк. спр.28) та актом звірки  розрахунків від  01.11.2006року (арк. спр.39).  

          Відповідно до  статті 526 ЦК України зобов'язання  має  виконуватися  належним чином відповідно до  умов договору та вимог  Цивільного  Кодексу, інших  актів цивільного  законодавства, а за відсутності таких  умов та вимог –відповідно до  звичаїв  ділового  обороту або  інших  вимог, що  звичайно  ставляться.

          Відповідач не  виконав своїх  обов'язків по  розрахунках  за отриману теплову енергію за договором від  17.01.2006року №405. Не  надано  ним таких  доказів і в засідання суду, тому вимоги позивача  про  стягнення  37.141грн.69коп. основного  боргу підлягають  задоволенню.

          Відповідно до  частини 2 статті  625 ЦК України  боржник, який прострочив виконання грошового  зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити  суму боргу з  урахуванням  встановленого  індексу інфляції за весь  час прострочення а також  3%  річних від  простроченої  суми, якщо  інший розмір   процентів не  встановлений  договором або  законом..

Позивач обгрунтовано нарахував  2.196грн.08коп. втрат від інфляції. Щодо розрахунку 3% річних, то вони підлягають  стягненню   за період  прострочки  сплати  боргу з 21.02.2006року по 20.11.2006року в сумі 689грн.99коп.,  з  чим погодився представник позивача  в судовому засіданні.

Розглядаючи  позовні вимоги про  стягнення 2.537грн.06коп. пені суд  виходить  із  наступного.

Відповідно до  пункту 12 договору від  17.01.2006року відповідач за несвоєчасне  виконання  грошових  зобов'язань по  оплаті у встановлені договором терміни  вартості наданих  послуг  сплачує  на користь  позивача  пеню  в розмірі 0,1%   від  суми  боргу за кожен  день  прострочки.

Відповідачем надано до  матеріалів справи докази того, що господарським  судом Херсонської  області 14.06.2005року порушена справа №5/115-Б   за заявою  ТОВ фірма "Стройкомплект" до відкритого  акціонерного  товариства "Херсонські комбайни" про  визнання банкрутом та введено  мораторій на задоволення вимог кредиторів і відповідно до п.4 ст.12 Закону України "Про  відновлення платоспроможності боржника  або  визнання його  банкрутом" протягом дії  мораторію  не  підлягає  нарахуванню  неустойка (штраф, пеня).

Оскільки   пеня нарахована позивачем за період  дії  мораторію на задоволення вимог  кредиторів у справі про  банкрутство  відповідача, що  підтверджується ухвалами  господарського  суду Херсонської  області, зазначене відповідно до п.4 ст. 12 Закону України "Про  відновлення платоспроможності боржника або визнання його  банкрутом" є  підставою відмови в задоволенні позовних  вимог  про  стягнення пені.

Державне  мито  відноситься на сторони пропорційно  від  суми  задоволених  вимог, а витрати   за  інформаційно-технічне  забезпечення судового  процесу –на відповідача в повній сумі.

В засіданні за згодою  представників сторін  оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

          На підставі п. 1, 7 ст. 193 Господарського Кодексу України,  ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України  та керуючись ст.ст. 44, 49,  82-85 ГПК України, суд

                  в и р і ш и в:

            1. Позовні вимоги задовільнити  частково.

             2. Стягнути з відкритого  акціонерного  товариства "Херсонські комбайни"  м.Херсон вул.Тираспольська № 1 р/р 2600630258301 в АБ "Кредит-Днепр" МФО 305749 код ОКПО 05780362 на користь відкритого  акціонерного  товариства "Херсонська теплоелектроцентраль"  м.Херсон  Бериславське шосе № 1 р/р 26004691101 в філії МТБ (морський транспортний банк) МФО 342285  код 00131771 –37.141грн.69коп. основного боргу, 2.196грн.08коп. втрат від інфляції, 689грн.99коп. - 3% річних,  400грн.28коп.  витрат по сплаті державного мита та 118грн.00коп.  витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.          

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.          

          3. В стягненні   2.537грн.06коп. пені та   8грн.78коп. - 3% річних   відмовити.

         Суддя                                                                                      З.І. Ємленінова

           Рішення оформлено відповідно до

                                                                                                                вимог ст.  84 ГПК України 20.12.2006року.