Ухвала

від 07.06.2013 по справі 760/9230/13-ц

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ 4-с-98/13

№760/9230/13

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Зінченко С.В.

при секретарі Гайдайчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» на дії начальника Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Черноволова В'ячеслава Андрійовича, заінтересована особа: ОСОБА_2, -

в с т а н о в и в :

Заявник ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» звернувся до суду із скаргою на дії начальника Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Черноволова В.А., в якій просило визнати неправомірними його дії та скасувати постанову суб'єкта оскарження від 16.04.2013 року про скасування постанови державного виконавця та арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.02.2013 року в частині накладення арешту на земельні ділянки, а також зобов'язати начальника ВПВР ДВС України усунути порушення шляхом здійснення необхідних заходів щодо повного примусового виконання судового рішення.

В обґрунтування вимог скарги заявник вказує, що в провадженні Відділу примусового виконання рішень ДВС України знаходиться виконавче провадження №26751228 за виконавчим листом від 20.05.2011 року, виданим Солом'янським районним судом м. Києва у справі за позовом ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення солідарно з заборгованості за кредитним договором в розмірі 45 876 906 гривень 68 копійок.

Як вказує заявник, 16.04.2013 року начальником ВПВР ДВС України було винесено постанову про скасування постанови державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.02.2012 року в частині накладення арешту на наступні земельні ділянки: земельна ділянка площею 0,10 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий № 3223155400:05:111:0006, та земельна ділянка площею 0,15 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий №3223155400:05:111:0007.

Підставою для скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.02.2012 року було допущення державним виконавцем технічної помилки, а саме зазначено 3 земельні ділянки, 2 з яких не належать боржнику. Таким чином, на думку начальника ВПВР ДВС України, було порушено порядок накладення арешту на майно боржника, встановлений Законом України «Про виконавче провадження».

Заявник вважає такі суб'єкта оскарження неправомірними, оскільки постанова державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.02.2012 року була винесена на підставі інформації, отриманої 20.12.2011 року державним виконавцем з Головного управління держкомзему у Київській області, а тому будь-які помилки в частині визначення складу майна, належного боржнику відсутні, а отже жодних підстав для скасування вказаної постанови не було.

В судовому засіданні представник заявника подану скаргу підтримав та просив про її задоволення.

Представник суб'єкта оскарження проти задоволення скарги заперечував, зазначивши, що постанова начальника ВПВР ДВС України від 16.04.2013 року про скасування постанови державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.02.2012 року винесена на підставі заяви ОСОБА_4 від 02.04.2013 року про звільнення майна з під арешту, а також доповідної записки державного виконавця на ім'я начальника ВПВР ДВС України, відповідно до якої під час винесення постанови від 06.04.2012 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження державним зазначено 3 земельні ділянки, 2 з яких не належать боржнику.

Таким чином, як вказує представник, начальник ВПВР ВДВС України, скасовуючи постанову державного виконавця від 06.02.2012 року, діяв на підставі ч. 4 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», якою встановлено, що з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державно ї виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець ,якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим законом.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 проти задоволення скарги також заперечував, зазначивши, що постанову державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.02.2012 року було правомірно скасовано, оскільки вказаною постановою було накладено арешт на 2 земельні ділянки які належать на ОСОБА_2, а ОСОБА_4 на підставі відповідних договорів дарування земельних ділянок від 18.03.2011 року.

Суд, заслухавши пояснення представників та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 27.05.2011 року постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Роєнком Р.В. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2-3722/1010, виданого 20.05.2011 року Солом'янським районним судом м. Києва, про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» заборгованості за кредитним договором в сумі 45864986 гривень 68 копійок. (а.с. 5).

Добровільно рішення суду у наданий державним виконавцем строк боржниками не виконано.

01.12.2011 року державним виконавцем направлено запит до Голови ліквідаційної комісії Державного комітету земельних ресурсів України про надання інформації про зареєстровані за ОСОБА_2 на праві власності земельні ділянки.

У відповіді від 20.12.2011 року Головне управління Держкомзему у Київській області повідомило Відділ ДВС про те, що за ОСОБА_2 обліковуються такі земельні ділянки: земельна ділянка площею 2,0000 га на території Мирчанської сільської ради Бородянського району, кадастровий №3221085900:07:001:0016; земельна ділянка площею 0,1020 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий № 3223155400:05:111:0006, та земельна ділянка площею 0,1501 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий №3223155400:05:111:0007 (а.с. 8).

На підставі вказаних даних 06.02.2012 року головним державним виконавцем ВПВР ДВС України Роєнком Р.В. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на вказані земельні ділянки. Копії постанови направлено на виконання.

Також 10.02.2012 року головним державним виконавцем ВПВР ДВС України Роєнком Р.В. складено акт опису й арешту майна, яким описано та арештовано земельну ділянка площею 0,1020 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий № 3223155400:05:111:0006, та земельну ділянка площею 0,1501 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий №3223155400:05:111:0007 (а.с. 11-14).

16.04.2013 року начальником Відділу примусового виконання рішень ДВС України Черноволовим В.А. за результатами розгляду доповідної записки старшого державного виконавця Борейка М.В. винесено постанову, якою скасовано постанову державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06.02.2013 року в частині накладення арешту на наступні земельні ділянки: земельну ділянка площею 0,1020 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий № 3223155400:05:111:0006, та земельну ділянка площею 0,1501 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий №3223155400:05:111:0007 (а.с. 22, 23).

Вказаною постановою визначено, що державним виконавцем при винесенні постанови від 06.02.2012 року про арешт майна боржника було порушено порядок накладення арешту на майно боржника, встановлений Законом України «Про виконавче провадження».

Також в постанові від 16.04.2013 року вказано, що відповідно до ч. 3 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого Законом.

Також вказується, що відповідно до ч. 2 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Проте, як встановлено зі змісту вказаної постанови, вона не містить зазначення яку саме технічну помилку допущено державним виконавцем при винесенні постанови та чим це підтверджується, а також не вказується в чому саме полягає порушення державним виконавцем порядку накладення арешту на майно боржника, яку саме норму закону чи підзаконного акту порушено та яким саме чином.

Вказане прямо суперечить вимогам ч. 4 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачене обов'язкове визначення в постанові виявлених порушень.

Слід зазначити, що в матеріалах виконавчого провадження на момент винесення 06.02.2012 року головним державним виконавцем ВПВР ДВС України Роєнком Р.В. постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, були відсутні будь-які докази того, що земельні ділянки площею 0,1020 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий № 3223155400:05:111:0006, та площею 0,1501 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий №3223155400:05:111:0007, не належать боржнику ОСОБА_2, а отже у вказаній постанові на момент її винесення були відсутні будь-які технічні помилки.

Також оскаржувана постанова містить вказівку на те, що підставою проведення перевірки стала доповідна записка старшого державного виконавця Борейка М.В., якою виявлено порушення порядку накладення арешту, проте ані з постанови, ані з матеріалів виконавчого провадження №26751228, що надані суду суб'єктом оскарження, не вбачається можливим встановити будь-яких підстав для складання даної доповідної записки, яка не містить ані дати її складання, ані будь-яких підстав для її складання, що на думку суду суперечить положенням ч. 7 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження», якою забороняється втручання інших державних або недержавних органів та їх посадових осіб у виконавче провадження, крім випадків, передбачених цим Законом.

Крім того, представником суб'єкта оскарження в поданих запереченнях вказується, що підставою для винесення оскаржуваної постанови від 06.04.2013 року стала заява ОСОБА_4 про звільнення з-під арешту майна, яке описане та арештоване державним виконавцем Роєнком Р.В., відповідно до якої земельні ділянки площею 0,1020 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий № 3223155400:05:111:0006, та площею 0,1501 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий №3223155400:05:111:0007, належать не боржнику ОСОБА_2, а ОСОБА_4.

З матеріалів виконавчого провадження встановлено, що ОСОБА_4 взагалі не є учасником виконавчого провадження, а тому будь-які підстави для розгляду її заяви про зняття арешту з майна в межах даного виконавчого провадження та винесенню постанови про таке були відсутні.

Частиною 1 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, а отже ОСОБА_4 надано право на звернення до суду із вказаним позовом, а із заявою до органу ДВС із заявою про скасування арешту.

Виходячи з викладеного, суд вважає подану скаргу обґрунтованою та доведеною в частині неправомірності дій начальника ВПВР ДВС України Черноволова В.А. при винесенні ним постанови від 16.04.2013 року в виконавчому провадженні №26751228.

Згідно ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність скасування постанови ВП №26751228 начальника Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Черноволова В'ячеслава Андрійовича від 16.04.2013 року.

В задоволенні вимог скарги в частині зобов'язання начальника ВПВР ДВС України усунути порушення шляхом здійснення необхідних заходів щодо повного примусового виконання судового рішення суд вважає правильним відмовити, оскільки такі вимоги заявника в даному випадку виходять за межі предмету оскаржуваної постанови та межі доказування у даній справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 60, 80, 83 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 208, 209, 386-388, суд -

у х в а л и в :

Скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» на дії начальника Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Черноволова В'ячеслава Андрійовича, заінтересована особа: ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову ВП №26751228 начальника Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Чорноволова В'ячеслава Андрійовича від 16.04.2013 року - скасувати.

В задоволенні решти скарги - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення або у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Зінченко С.В.