Рішення

від 31.05.2013 по справі 911/1032/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" травня 2013 р. Справа № 911/1032/13

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "ЦБЦ Агро", Київська обл., м. Біла Церква до Товариства з обмеженою відповідальністю "Разан-Н", Київська обл., смт. Гребінки про стягнення 11 266,90 грн. за участю представників:

позивача:Добош В.А. (дов. № б/н від 19.02.2013 року); відповідача:не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача про стягнення 11266,90 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.03.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 11.04.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.04.2013 та 23.05.2013 року розгляд справи було відкладено відповідно на 23.05.2013 року та 31.05.2013 року.

Представник відповідача у судове засідання 31.05.2013 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Київської області передані позовні вимоги Приватного підприємства «ЦБЦ Агро» до Товариство з обмеженою відповідальністю «Разан-Н» про стягнення 11266,90 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивачем було поставлено відповідачу Товар за видатковими накладними № РН-000170 від 19.10.2011 на суму -12820,80 грн., № РН-000226 від 13.12.2011 на суму - 9160,32 грн., (далі - Накладні), на загальну суму 21981,12 грн.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті товару виконав частково за накладною № РН-000170 від 19.10.2011 на суму 5000,00 грн. та накладною № РН-000226 від 13.12.2011 на суму 8000,00 грн. В зв'язку з чим у Відповідача перед позивачем залишилась заборгованість в сумі 8981,12 грн.

30.08.2012 Позивачем було направлено на адресу Відповідача лист № 67 від 29.08.2012 року про оплату заборгованості, та акт звіряння розрахунків для підписання. Однак відповіді Відповідачем не надано, заборгованість не погашено.

02.11.2012 року Позивачем повторно було направлено на адресу Відповідача лист №81 від 01.11.2012 року про сплату боргу та підписання акту звіряння розрахунків. Відповіді Відповідачем не надано, заборгованість не погашено.

25.02.2013 позивачем було направлено Відповідачу претезію-вимогу щодо сплати заборгованості , але відповіді Відповідачем не надано, заборгованості та штрафних санкцій не сплачено.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання передачі товару за договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 8981,12 грн.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача боргу за поставлений товар за видатковими накладними № РН-000170 від 19.10.2011 року та № РН-000226 від 13.12.2011 року в сумі 8981,12 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд дослідивши наявні в матеріалах справи докази приходить до висновку, що між позивачем та відповідачем щодо поставки товару за видатковою накладною № РН-000170 від 19.10.2011 року та № РН-000226 від 13.12.2011 року існували позадоговірні відносини.

За змістом позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 704,24 грн. пені.

Згідно з ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 547, ч. З ст. 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись пенею (неустойка), що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Оскільки при вчиненні правочину щодо поставки товару за видатковою накладною № РН-000170 від 19.10.2011 року та № РН-000226 від 13.12.2011 року існували позадоговірні відносини (сторонами не встановлено в письмовій формі відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань), позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Разан-Н» 704,24 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що строк виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості отриманого від позивача товару не визначений, до спірних правовідносин сторін підлягають застосуванню норми ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідно до якої кредитор (позивач) має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відповідач отримав лист-претензію № 67 від 29.08.2012 року 04.09.2012 року в зв'язку з чим датою виникнення зобов'язання з оплати поставленого товару слід вважати 13.09.2012 року.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленої продукції за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України та згідно арифметично вірного розрахунку здійсненого судом підлягає стягненню 26,94 грн. інфляційної складової боргу, 150,59 грн. 3% річних.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 4 000,00 грн.

На підтвердження своїх вимог в цій частині позивачем надано суду, зокрема, договір про надання адвокатських послуг від 19.02.2013 року, додаткову угоду № 1 від 19.02.2013 року до Договору про надання юридичних послуг, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1664 від 11.02.2009 року, копія платіжного доручення № 107 від 20.02.2013 року на суму 4000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову -на відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним (Інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-8/155 від 13.02.2002р.).

Пунктом 12 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 02-05/78 від 04.03.1998р. передбачено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним; за таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

При вирішенні питань, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, слід також враховувати викладене в абзаці третьому пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" № 01-8/973 від 14.12.2007р., за яким у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Дослідивши матеріали справи та визначаючи роль адвоката Добош В.А. у всебічному, повному та об'єктивному розгляді справи № 911/1032/13, суд вважає заявлену суму витрат на послуги адвоката в розмірі 4000,00 грн. співрозмірною з ціною позову, обґрунтованою та правомірною.

Витрати по сплаті судового збору та послуг адвоката згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Разан-Н» (08662, Київська обл., Васильківський р-н, смт. Гребінки, вул. Леніна 21, кв. 13, код 37340463) на користь Приватного підприємства «ЦБЦ Агро» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, пл. Торгова, 11/1, кв. 7) 8981,12 грн. (вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят одна грн. 12 коп.) боргу, 150,59 грн. (сто п'ятдесят грн. 59 коп.) трьох відсотків річних, 26,94 грн. (двадцять шість грн. 94 коп.) інфляційних втрат, 1398,59 грн. (тисяча триста дев'яносто вісім грн. 59 коп.) судового збору, 3251,52 грн. (три тисячі двісті п'ятдесят одна грн. 52 коп.) витрат на послуги адвоката.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 05.06.2013 р.

Суддя Т.Д. Лилак