Постанова

від 10.06.2013 по справі 825/1781/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Справа № 825/1781/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Бородавкіної С.В.,

при секретарі Лазаренко В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Північхліб" до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 14.05.2013 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби і просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби 23 квітня 2013 року №0000202200.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що в серпні згідно договору № 27/12-суш купівлі-продажу від 23 серпня 2012 позивачем було придбано у ТОВ «Українські аграрні інвестиції» зернову сушарку вартістю 1785766,85грн. Внаслідок придбання зернової сушарки ПП «Північхліб» отримало податковий кредит у сумі 297627,81 грн., який був відображений у декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 та у додатку № 5 до декларації «Податковий кредит». В жовтні 2012 року позивач повністю розрахувався за зернову сушарку, в зв'язку з чим отримав право на бюджетне відшкодування. Станом на листопад і грудень 2012 року позивач відображав зазначену суму в рядку 24 декларації. В січні 2013 року позивач відобразив зазначену суму в рядку 23.2 декларації з метою реалізації свого права на зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів. За результатами перевірки на підставі акта перевірки 09 квітня 2013 №84/22/34654201, відповідач видав податкове повідомлення-рішення (форма В2) від 23.04.2013 № 0000212200 відповідно до якого зазначив, що позивач «добровільно відмовляється від отримання суми заниження у розмірі 131406,00грн., як бюджетного відшкодування, зазначена сума підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів». Незважаючи на це, на підставі даного акта перевірки, відповідач також видав податкове повідомлення-рішення від 23.04.2013 р.(форма «Р») № 0000202200, відповідно до якого встановив у позивача порушення п. 198.6 ст. 198 ПК України і здійснив нарахування позивачу грошового зобов'язання за основним платежем на суму 43293,00 грн. та штрафними санкціями на суму 10823,25 грн. Таке нарахування позивачу грошового зобов'язання не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки у період листопад-грудень 2012 р. позивач мав залишок від'ємного значення і суми податкових зобов'язань повинні були вираховуватись із даного від'ємного значення.

Представники позивача позовні вимоги просили задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали та пояснили, що перевіркою встановлено, що в серпні 2012 року згідно договору №27/12-суш купівлі-продажу від 23.08.2012 року ПП «Північхліб» було придбано зернову сушарку, вартістю 1785766,85 грн. у ТОВ «Українські аграрні інвестиції». Перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на додану вартість (рядки 10.1 - 16.3) за період з 01.01.12 по 31.12.12 встановлено віднесення ПДВ по податкових накладних, виписаних з порушенням п.201.1 ст.201 ПК України: зазначено невірний податковий номер покупця, № свідоцтва платника ПДВ, місцезнаходження (податкової адреси) покупця, а саме: № 130 від 13.07.2012, № 2627 від 02.02.2012, № 296 від 24.01.2012р., № 8 від 01.02.2012, № 3949/740 від 31.01.2012,№ 3608/740 від 29.02.2012 чим порушено пп. 198.6 ст.198 ПК України. В результаті чого було завищено суму податкового кредиту на 451,67 грн. В порушення п. 198.6 ст.198 ПК України занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 43293,00 грн., а саме: в січні 2012року на 106,00 грн., в лютому 2012 року на 91,00 грн., в листопаді 2012 року на 19819,00 грн., грудні 2012 року на 23277,00 грн., в результаті чого завищено суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду: в жовтні 2012р. на 131406,00 грн., в листопаді 2012 на 111699,00 грн.,в грудні 2012р. на 88422,00 грн., чим порушено п 200.1 ст.200 ПК України. В порушення вимог пп. а п. 200.14 ст. 200 ПК України «Північхліб» занижено суму бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 146340 грн., а саме у липні 2012 року в розмірі 14934 грн. (актом камеральної перевірки № 9/15-209/34654201 від 15.10.2012року було встановлено зазначене порушення та податковим повідомленням-рішенням форми «В2» № 0000161640 було збільшено суму відшкодування у розмірі 14934,00 грн., та в жовтні 2012 року розмірі 131406,00 грн. Перевіркою встановлено, що в порушення вимог пп. а п.200.14 ст. 200 ПК України ПП «Північхліб» не заявило до бюджетного відшкодування суму від'ємного значення ПДВ (що утворилася в результаті придбання основних фондів та сої на протязі травня, серпня 2012 року) у розмірі 131406,00 грн., яка була проплачена в попередніх періодах, а саме, в жовтні 2012 відповідно до платіжних документів №110 та №111 від 11.10.2012.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Працівниками ДПІ у м. Чернігові була проведена планову виїзну перевірку Приватного підприємства "Північхліб" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на додану вартість за січень-грудень 2012 року, за результатами якої складено акт №60/22/34654201 від 18.03.2013 (а.с.10-27).

Перевіркою було встановлено порушення вимог:

1. п.п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2765-VI із змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевіряється на загальну суму 43293,00 грн., а саме: в січня 2012 року на 106,00 грн., в лютому 2012 року на 91,00 грн., в листопаді 2012 року на 19819,00 грн., в грудня 2012 року на 23277,00 грн.

2. п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2765-VI із змінами та доповненнями в результаті чого завищено суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в жовті 2012 року на 131406,00 грн., в листопаді 2012 року 111699,00 грн., в грудні 2012 року на 88422,00 грн.

3. п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2765-VI із змінами та доповненнями в результаті чого занижено суму бюджетного відшкодування в жовтні 2012 року у розмірі 131406,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 квітня 2013 року №0000202200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 54116,25 грн., з них: +43293,00 грн. - за основним платежем та 10823,25 грн. - за штрафними санкціями (а.с.31).

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування (податком на додану вартість) є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до п.201.6 ст.200 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Основними видами господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Північхліб" є: оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, неспеціалізована оптова торгівля, складське господарювання (а.с.9). Індивідуальний податковий номер позивача - 346542025261 (а.с.99-101).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Північхліб" під час здійснення господарської діяльності придбавала послуги у контрагентів, якими було виписано податкові накладні: від 13.07.2012 №130 - в якій мається описка в номері свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця); від 24.01.2012 №296, від 31.01.2012 №3949, від 29.02.2012 №3608 - в яких мається описка в місцезнаходженні (податкова адреса) покупця та в номері свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця) (а.с.44-49).

Господарські операції позивача з його контрагентами підтверджується первинними документами: рахунком-фактури №384 від 09.07.2012, актами надання послуг №384, №019-0009607, актом приймання виконаних робіт №152 від 09.02.2012, актом здачі-приймання робіт №4005612 від 01.02.2012, рахунками-актами за телекомунікаційні послуги з додатками (а.с.83-91). Дані операції були відображені в податковому обліку товариства, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість за січень 2012 року, за лютий 2012 року, за березень 2012 року, за квітень 2012 року, за травень 2012 року, за червень 2012 року, за липень 2012 року, за серпень 2012 року, за вересень 2012 року, за жовтень 2012 року, за листопад 2012 року та за грудень 2012 року. (а.с.50-73).

Реальність господарських операцій не ставилась під сумнів представниками відповідача.

Враховуючи наведене, щодо невірно зазначених реквізитів ТОВ "Північхліб" в податкових накладних виписаних його контрагентами, суд зазначає наступне, що недоліки в заповненні податкових накладних контрагентом позивача при зазначенні його місцезнаходження та номеру свідоцтва платника ПДВ не робить такі накладні недійсними та не свідчить про їх неналежність та недопустимість як доказів. Спірні накладні не перешкоджають ідентифікації позивача, оскільки всі інші реквізити, в т.ч. назва юридичної особи, прізвище керівника та його підпис, індивідуальний податковий номеру покупця є дійсними.

23.08.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські аграрні інвестиції" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Північхліб" (Покупець) було укладено договір поставки обладнання №27/12-суш (а.с.92-95).

Відповідно до п.1.1 даного договору Постачальник зобов'язаний поставити та передати Покупцю обладнання зазначене в п.1.2 договору у власність, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити обладнання в порядку та на умовах визначених даним договором.

Відповідно до п.1.2 даного договору Постачальник зобов'язаний поставити та передати у власність Покупця обладнання в найменуванні, кількості та ціні відповідно нижчезазначеної специфікації: модульна зернова сушарка №2326, незібрана, 2-х модульна, виробництва 2012 року. Виробник GSI International (США).

Відповідно до п.2.2 даного договору Постачальник при передачі обладнання передає Покупцю наступні документи: рахунок-фактури, видаткову накладну, податкову накладну, технічний паспорт.

Придбання зернової сушарки 2326 2-х мод. 2012р. підтверджується видатковою накладною №РН-0000890 від 27.08.2012 на суму 1785766,85 грн., в т.ч. ПДВ - 297627,81 грн. (а.с.97) та актом приймання-передачі обладнання від 23.08.2012 на суму 1785766,85 грн. (а.с.96).

Придбання даного обладнання було відображено в податкові звітності позивача, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2012 року та додатками до неї (а.с.99-106).

Відповідно до п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України позивач зарахував в повному обсязі належну йому суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що виникла протягом наступних звітних (податкових) періодів. Дана сума була відображена в декларації за листопад та грудень 2012 року в рядку 24. Таким чином, в січні 2013 року позивач відобразив цю суму в рядку 23.2 декларації з метою реалізації свого права на зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з даного податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів.

Відображення позивачем у рядку 23.2 декларації рішення про бюджетне відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість протягом наступних періодів у січні 2013, а не у жовтні 2012, не впливає та не змінює суми оплати поточного ПДВ до бюджету, оскільки, сума залишку від'ємного значення попередніх періодів є більшою ніж сума податкових зобов'язань, що підлягали сплаті в поточних періодах за листопад та грудень 2012 року..

Враховуючи наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарської операції, висновки Чернігівської МДПІ про завищення суми бюджетного відшкодування та розміру від'ємного значення є безпідставними, а тому в діях позивача відсутнє порушення п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.14 ст.200 Податкового Кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, проведеною перевіркою не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм податкового законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту та права на заявлення до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.

Вищенаведене свідчить, що позивачем не було вчинено порушень норм Податкового кодексу України, що могли бути підставою для позбавлення його права на бюджетне відшкодування сплаченого податку на додану вартість у складі ціни товару.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 23 квітня 2013 року №0000202200.

Встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами надання контрагентом позивачу товарів, суд вважає, що позивачем не було порушено вимог Податкового кодексу України, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 23 квітня 2013 року №0000202200, з підстав наведених позивачем у позовній заяві, підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби від 23 квітня 2013 року №0000202200.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, код 38054398, отримувач: УК у м.Чернігові, банк отримувача: ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь Приватного підприємства "Північхліб" (код ЄДРПОУ 34654201) судові витрати в сумі 541,17 грн.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Бородавкіна