Постанова

від 02.04.2013 по справі 804/3209/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2013 р. Справа № 804/3209/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Юхно І.В.

при секретарі Самоварові А.В.

за участю:

представника позивача: Мороз С.В.

представника відповідача: Коваленко В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рідний продукт» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень №0000771542 від 31.10.2012р., №0001431541 від 31.10.2012р., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рідний продукт» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень №0000771542 від 31.10.2012р., №0001431541 від 31.10.2012р.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем за результатами позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Рідний продукт» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Гордінг Трейд» за грудень 2009р. є незаконними, необґрунтованими, безпідставними та такими, що базуються на неправильному застосуванні норм чинного законодавства та порушують законні права та інтереси ТОВ «Рідний продукт». Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі та вважає, що відповідачем взагалі не надано жодного доказу, який би свідчив про відсутність надання послуг за договорами ТОВ «Рідний продукт» з ПП «Гордінг Трейд», зазначеними в акті перевірки, тому посилання ДПІ на укладання угод ТОВ «Рідний продукт» без мети реального настання правових наслідків є лише припущенням ДПІ не підтвердженим належними доказами. Представник позивача вказує на те, що в силу приписів ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216, ст.901 Цивільного кодексу України, ст.20 Податкового кодексу України та ч.2 ст.19 Конституції України ДПІ не надано права щодо встановлення в актах перевірок недійсності чи нікчемності правочинів, укладених суб'єктами господарювання. Крім того представник позивача зазначив, що ДПІ не могла керуватись лише припущеннями щодо недійсності укладених договорів та зазначена позиція податкових органів не підкріплена належними доказами, а саме: рішенням суду про визнання недійсними вказаних в акті правочинів ТОВ «Рідний продукт» з ПП «Гордінг Трейд» або вироком суду про визнання вини посадових осіб ТОВ «Рідний продукт» або ПП «Гордінг Трейд». Позивач вважає, що ДПІ не було встановлено фактів щодо спростування реального виконання правочинів ТОВ «Рідний продукт» з ПП «Гордінг Трейд» за вказаний період. Окрему увагу представник позивача звернув на той факт, що посилання податкового органу на відсутність у підприємства-контрагента умов, необхідних для здійснення господарської операції само по собі не свідчить про нереальність господарської операції, адже підприємство - постачальник може здійснювати реальні торгові операції і необов'язково має бути виробником товару або виконавцем послуг. Щодо правомірності формування суми валових витрат по операціях з ПП «Гордінг Трейд» за грудень 2009 р. представник позивача посилається на те, що договори між ТОВ «Рідний продукт» та ПП «Гордінг Трейд» у встановленому порядку не визнані недійсними, господарські операції за договорами відбулись, послуги надані та оплачені, що підтверджується належними первинними документами, які складені із додержанням вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Позов просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в своїх запереченнях на позов та його представник у судовому засіданні з позовними вимогами не погодився. В судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача зафіксовані належним чином в акті від 18.10.2012 року № 499/15-0/34560700 «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Рідний продукт» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Гордінг Трейд» за грудень 2009 року». В обґрунтування своїх заперечень на позов представник відповідача послався на порушення ч.5 ст. 203, 215, ст.228 ст.901 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків,що обумовлені ними, тому операції між ТОВ «Рідний продукт» та ПП «Гордінг Трейд» у грудні 2009 року на думку відповідача не пов'язані з господарською діяльністю ТОВ «Рідний продукт». Представник відповідача на підтримання своєї позиції посилається на те, що ТОВ «Рідний продукт» до перевірки не надано документи що підтверджують маршрут та відстань перевезень, а саме: товарно-транспортні накладні, подорожні листи та інші, що свідчить про відсутність фактичного отримання послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом від ПП «Гордінг Трейд», до перевірки не надано заявки замовника, які є невід'ємною частиною договорів, укладених з ПП «Гордінг Трейд». Позивач посилається на отримані матеріали перевірки ПП «Гордінг Трейд» складені фахівцями Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська, згідно яких встановлено порушення ПП «Гордінг Трейд» ч.1 ст.203, с.215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині неодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 с.203 ЦК України) по правочинах, здійснених ПП «Гордінг Трейд» з контрагентами покупцями в листопаді, грудні 2009 року, оскільки ПП «Гордінг Трейд» не має трудових ресурсів, транспортних засобів, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності та свідчить про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині надання послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом та послуг навантаження-розвантаження. Представник відповідача наголошував на тому, що діяльність ТОВ «Рідний продукт» була спрямована на формування податкового кредиту від ПП «Гордінг Трейд», з метою заниження бази оподаткування по податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств та несплаті відповідних сум податків. Окрім того представник відповідача зазначив, що у позивача відсутнє право на формування валових витрат по операціях з ПП «Гордінг Трейд» в розумінні ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Підстав для визнання протиправними оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, як зазначив представник відповідача у судовому засіданні не вбачається, тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Правовідносини, що випливають з позовних вимог регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, а також а також Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168-97-ВР та Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», які були чинними в період, що перевірявся.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Рідний продукт» (код ЄДРПОУ 34560700) є платником податків та зборів, у тому числі (у період, що розглядається) податку на прибуток, податку на додану вартість та перебуває на обліку в Дніпропетровській міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби.

З 05.10.2012 року по 11.10.2012 року на підставі наказу №697 від 04.10.2012 року, виданого Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби та відповідно пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового Кодексу України посадовими особами відповідача проводилась позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ «Рідний продукт» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Гордінг Трейд» за грудень 2009 року.

За результатами даної перевірки податковим органом складено акт від 18.10.2012 року № 499/15-0/34560700, в якому зафіксовано порушення ТОВ «Рідний продукт»:

1. порушення ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст.216, ст.901 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (н.5 ст.203 ЦК України) по правочинах; ст..1 Закону України від 16.07.1999 р.№996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; с.44 Господарського Кодексу України, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами і доповненнями), в результаті чого ТОВ «Рідний продукт» завищено суму ПДВ, яка віднесена до складу податкового кредиту грудня 2009 року у розмірі 233 145 грн. по контрагенту-постачальнику ПП «Гордінг Трейд» (код за ЄДРПОУ 36294558).

2. п.5.1 ст.5, підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 за №334/94-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ «Рідний продукт» занижено податок на прибуток за 4 кв. 2009 року на суму 291 432 грн.

На підставі акту перевірки від 18.10.2012 року № 499/15-0/34560700 Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби було винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000771542 від 31.10.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього в розмірі 349 717,50 грн., у тому числі за основним платежем - 233 145,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 116 572,50 грн.

- №0001431541 від 31.10.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток всього в розмірі 437 148,00 грн., у тому числі за основним платежем - 291 432, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 145 716,00 грн.

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями TOB «Рідний продукт» було подано скаргу до ДПС у Дніпропетровській області. Рішенням ДПС у Дніпропетровській області від 25.12.2012 №32124/10/10-014 податкові повідомлення-рішення Дніпропетровської МДПІ №0000771542, №0001431541 залишені без змін, а скаргу платника від 08.11.2012 року №08/11-12-1 без задоволення.

Не погодившись з рішенням ДПС у Дніпропетровській області TOB «Рідний продукт» було подано скаргу до ДПС України. Рішенням ДПС України від 07.02.2013 року №1880/6/10-2115 податкові повідомлення-рішення Дніпропетровської МДПІ №0000771542, №0001431541 залишені без змін, а скаргу платника від 17.01.2013 року №17/01-13-2 - без задоволення.

Судом встановлено, що відповідач не визнає включення суми сплаченого ПДВ до податкового кредиту відповідно до податкових накладних отриманих ТОВ «Рідний продукт» від ПП «Годінг Трейд», та вважає, що у ТОВ «Рідний продукт» відсутнє право на формування валових витрат по операціям з придбання послуг від ПП «Годінг Трейд» з підстав того, що вважає угоду, укладену позивачем з ПП «Годінг Трейд» нікчемною.

В акті перевірки 18.10.2012 року зазначено, що операції між ТОВ «Рідний продукт» та підприємством постачальником ПП «Гордінг Трейд» у грудні 2009 року створені на паперових носіях з метою ухилення від сплати податків та надання податкової вигоди для третіх осіб. В ході перевірки було встановлено, що: ТОВ «Рідний продукт» декларувало взаємовідносини з підприємством-постачальником з ознаками «фіктивності» та сформувало податковий кредит за грудень 2009 року згідно податкових накладних грудня 2009 року від платника ПП «Гордінг Трейд» на суму ПДВ 233 145, 33 грн.; ПП «Гордінг Трейд» станом на дату підписання акту перевірки має стан платника 11-припинено, але не знято з обліку, дата початку ліквідації - 22.11.2011 року, причина закриття - господарським судом визнано банкрутом; згідно «Системи обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено невідповідність податкового кредиту ТОВ «Рідний продукт» за грудень 2009 року по взаємовідносинам з ПП «Гордінг Трейд»; до перевірки не надано документи що підтверджують маршрут та відстань перевезень, а саме: товарно-транспортні накладні, подорожні листи та інші, що свідчить про відсутність фактичного отримання послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом від ПП «Гордінг Трейд», до перевірки не надано заявки замовника, які є невід'ємною частиною договорів.

Отже, діяльність ТОВ «Рідний продукт» на думку відповідача була спрямована на формування податкового кредиту від ПП «Гордінг Трейд» з метою заниження бази оподаткування по податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств та несплати відповідних сум податків. У зв'язку з вищевикладеним відповідач прийшов до висновку про відсутність об'єкта оподаткування податком на додану вартість операцій між ТОВ «Рідний Продукт» та ПП «Гордінг Трейд» в розумінні ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» та встановив «нереальність» проведення господарських операцій та юридичну дефектність первинних документів по взаємовідносинам між ТОВ «Рідний продукт» за контрагентом-постачальником ПП «Гордінг Трейд» за грудень 2009 року.

Наведена правова позиція відповідача спростовується з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Рідний продукт» мало взаємовідносини з ПП «Гордінг Трейд» згідно договору надання послуг від 01.07.2009 року №УПГ/010709 та договору надання послуг по організації перевезень від 01.07.2009 року №1/07-09ТР. На підтвердження здійснення вказаних операцій ПП «Гордінг Трейд» було складено та надано на адресу позивача наступні документи, копії яких було надано до суду: податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання робіт, виписки за особовим рахунком. Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, що підтверджується наданими до суду платіжними документами. Сума сплаченого ПДВ включена до складу податкового кредиту за грудень 2009 року, вартість отриманих послуг включено до складу валових витрат.

Як на час укладення вищевказаного правочину Позивача із ТОВ ПП «Гордінг Трейд», так і під час його виконання, сторони були належним чином зареєстрованими та були платниками податку на додану вартість, ні установчі документи контрагента позивача, ні його свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість не визнані в установленому порядку недійсними, що також не оскаржує відповідач. Документальних доказів неможливості існування господарських правовідносин між розглядуваними підприємствами відповідачем не надано.

Що стосується посилання відповідача на отримані матеріали перевірки ПП «Гордінг Трейд» складені фахівцями Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська, згідно яких встановлено порушення ПП «Гордінг Трейд» ч.1 ст.203, с.215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині неодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 с.203 ЦК України) по правочинах, здійснених ПП «Гордінг Трейд» з контрагентами покупцями в листопаді, грудні 2009 року, аналізу норм права суд приходить до висновку, що податковим законодавством не передбачено право відповідача при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушення з боку першого. Дана позиція також відображена в рішенні Вищого адміністративного суду України від 13.12.2012 року №К/9991/32048/12.

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Згідно п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Також суд зазначає, що формування податкового кредиту платником податку на додану вартість здійснюється відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закон України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Позивач до матеріалів справи надав копії податкових накладних, товарно-транспортних накладних, копії платіжних документів, актів здачі-приймання робіт (надання послуг), копії звітів до акту виконаних робіт, достовірність яких засвідчена і в самому акті перевірки. Також позивач надав до матеріалів справи виписки за особовим рахунком.

Окрім того позивачем до матеріалів справи надано довідку до акту про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Рідний продукт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.09 по 31.12.10, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.09 по 31.12.10, в якій з приводу договору №1/07-09 ТП від 01.07.09 зазначено, що ПП «Гордінг Трейд» (виконавець) має ліцензію Міністерства транспорту та зв'язку України серії АВ №476380 виданої 10.06.09 Головною державною податковою інспекцією на автомобільному транспорті зі строком дії до 09.06.14 для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Всього за період з 01.10.09 по 31.12.10 ПП «Гордінг-Трейд» було надано послуг з організації автоперевезень на загальну суму 8 053 650 грн., в тому числі ПДВ 1 342 275 грн. Дані послуги підтверджуються наявними актами виконаних послуг, товарно-транспортних накладних. Наведені документи підтверджують факт надання послуг ПП «Гордінг Трейд» позивачу та надходження коштів за отримані послуги від ТОВ «Рідний продукт» до ПП «Гордінг Трейд».

Таким чином, дані обставини свідчать, що ТОВ «Рідний продукт» мало достатні і передбачені Законом України «Про податок на додану вартість» підстави для віднесення суми сплаченого на користь постачальників ПДВ до складу податкового кредиту та включення вартості отриманих послуг до складу валових витрат. У зв'язку з тим, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства в частині формування валових витрат та податкового кредиту, застосування до нього штрафних санкцій є неправомірним.

Щодо висновку Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби України про порушення позивачем ст.ст.203, 215, 216 та ст.901 Цивільного кодексу України, оскільки правочини, укладені між позивачем та ПП «Гордінг Трейд» не спрямовані на настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.ст. 219, 220, 221, 224, 228 ЦК України, недійсними, зокрема є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст. 71 ЦК України, правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Також відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст. 27 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З аналізу наведених норм суд приходить до висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину укладений між сторонами правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини).

Відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентом договори не віднесені законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані в даній справі рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо «нереальності» проведення господарських операцій та юридичну дефектність первинних документів, а його позиція про те, що дані договори очевидно суперечать інтересам держави та суспільства, не підкріплені належними доказами.

Відповідач посилається на те, що зобов'язання між сторонами вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, але належних доказів наявності мети, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства та невідповідності зобов'язань ст. 207 ГК України не надав.

Суд зазначає, що виходячи з положень ст.207, 208 Господарського кодексу України, правочин, який вчинено з метою за відомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203 та ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемним.

З наданих до суду документів встановлено, що ТОВ «Рідний продукт» та ПП «Гордінг Трейд» при вчиненні угод були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Тобто, виходячи зі змісту пп. 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» мали право на нарахування податку та складання податкових накладних, оскільки таке право надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Крім того, ТОВ «Рідний продукт» та ПП «Гордінг Трейд» належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.

В акті перевірки відсутні посилання на докази, які підтверджують, що ТОВ «Рідний продукт» було відомо про порушення ПП «Гордінг Трейд» та їх постачальниками вимог податкового законодавства.

Отже, будь-які умисні дії з боку позивача та його посадових осіб стосовно ухилення від сплати податків шляхом укладення нікчемного правочину - відсутні.

Також суд відмічає, що відповідачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність угод позивача актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Крім того, суд не вважає зазначені угоди фіктивними, оскільки згідно ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Судом встановлено, що правові наслідки, обумовлені розглядуваним правочином, реально настали для обох сторін цих угод.

Відтак, суд не вбачає в діях позивача щодо укладення угод із ПП «Гордінг Трейд» та відображенні таких операцій в податковому обліку ТОВ «Рідний продукт» мети суперечної інтересам держави та суспільства.

На підтвердження «нереальності» проведення господарських операцій та юридичну дефектність первинних документів по взаємовідносинах ТОВ «Рідний продукт» з ПП «Гордінг Трейд» відповідач в акті перевірки посилається на те, що у постачальника відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності в частині надання послуг з організації перевезення вантажу автомобільним транспортом та послуг навантаження-розвантаження, а саме: трудові ресурси, транспортні засоби. У якості доказів для такого висновку відповідач посилається на матеріали невиїзної перевірки ПП «Гордінг Трей» та довідки про неможливість проведення перевірки ТОВ «ЛМ», в ході яких не досліджувались первинні документи, а висновки про неможливість здійснення господарської діяльності постачальниками зроблено виключно за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності.

Судом відхиляються ці доводи відповідача, адже:

по-перше, неможливо достеменно зробити висновок про наявність чи відсутність активів у підприємства тільки на підставі звітності, у якій не задекларовані відповідні активи, такими доказами мають бути саме первинні документи, проте у справі відсутні докази дослідження податковими органами первинних документів;

по-друге, для надання послуг з організації перевезення вантажу автомобільним транспортом та послуг навантаження-розвантаження товарів наявність власних транспортних засобів, ці активи можуть орендуватися, а функція посередника полягатиме у пошуку транспортного засобу, у такому випадку відсутня необхідність винаймати і технічний персонал. Отже, висновок відповідача про неможливість проведення постачальником господарських операцій є лише припущенням. Натомість, як зазначалося вище, первинні документи повністю підтверджують реальність проведених між ТОВ «Рідний продукт» та ПП «Гордінг Трей» операцій перевезення вантажу (у тому числі і наявність у ПП «Гордінг Трей» ліцензії для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом) .

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» зазначено, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочини укладені позивачем та постачальником є нікчемними через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами правочини визнані податковим органом нікчемними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

За результатом розгляду справи, судом не встановлено фактів, які б свідчили про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69,71, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рідний продукт» до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень №0000771542 від 31.10.2012р., №0001431541 від 31.10.2012р. задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000771542 від 31.10.2012р. прийняте Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0001431541 від 31.10.2012р. прийняте Державною податковою інспекцією у Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рідний продукт» судовий збір у розмірі 2294(дві тисячі двісті дев'яносто чотири)грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, зазначені в ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Повний текс постанови складено 08.04.2013 р.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 08.04.2013 року Суддя І.В. Юхно І.В.Юхно