Рішення

від 10.06.2013 по справі 903/529/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10 червня 2013 р. справа №903/529/13

за позовом фермерського господарства "Малина-К.М.", с. Настасів Тернопільського району Тернопільської області

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Феміда-Інтер", м. Рожище

про стягнення 249 414 грн. 31 коп.

Суддя Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Мокровський Р.І. - голова ФГ "Малина-К.М."

від відповідача: не з'явились

Суть спору: 29 травня 2013 року фермерське господарство "Малина-К.М." звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Феміда-Інтер" 249 414,31 грн., в тому числі 218 326 грн. заборгованості по оплаті товарно-матеріальних цінностей,відпущених згідно укладеного між сторонами договору №22/11-2010 від 22.11.2010р., 13 906,75 грн. збитків, завданих інфляційними процесами (за період з 01.12.2010р. по 31.12.2011р. та з 01.01.2013р. по 30.04.2013р.), а також 17 181,56 грн. трьох процентів річних (за період з 01.01.2011р. по 22.05.2013р.), нарахованих у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 30.05.2013р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні.

Присутній в судовому засіданні представник позивача, надавши на вимогу суду витребувані документи, пред'явлені позовні вимоги підтримав, просить суд задовольнити їх в повному об'ємі, поклавши при цьому на ТзОВ "Феміда-Інтер" обов'язок відшкодування ФГ "Малина-К.М." понесених ним у зв'язку з поданням позову до суду судових витрат. При цьому представник посилається на укладення 22.11.2010р. між сторонами договору купівлі-продажу №22/11-2010, відпуск позивачем згідно цієї угоди відповідачу товару (ягід малини) загальною вартістю 252 850 грн., отримання ягід ТзОВ "Феміда-Інтер" та існування на даний час заборгованості по їх оплаті в розмірі 218 326 грн., нарахування боржнику у зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання сум інфляційних та відсотків річних.

Відповідачем всупереч вимогам ухвали суду від 30.05.2013р. про порушення провадження у справі не було представлено суду письмових пояснень та інших витребуваних документів, не направлено в судове засідання свого повноважного представника, хоча про день та час розгляду справи в суді ТзОВ Фірма "Феміда-Інтер" повідомлялось належним чином. Примірник зазначеної ухвали направлявся на визначену позивачем у позовній заяві та відображену безпосередньо відповідачем у підписаному між сторонами договорі адресу боржника рекомендованою кореспонденцією та був вручений адресату 01.06.2013р. (поштове повідомлення про вручення рекомендованого відправлення - а.с. 35).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, проте не направив в судове засідання свого представника, не подав заперечень на позов, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника боржника за наявними у справі матеріалами.

При цьому суд виходив також із того, що у відповідності до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2010 року між фермерським господарством "Малина-К.М." та товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Феміда-Інтер" було укладено договір купівлі-продажу №22/11-2010 із Специфікацією №1 від 22.11.2010р. (а.с. 12-14), згідно з умовами котрого ФГ "Малина-К.М." було взято на себе зобов'язання щодо передачі у власність ТзОВ Фірма "Феміда-Інтер" товарно-матеріальних цінностей (свіжих ягід малини), а товариством "Феміда-Інтер", в свою чергу, зобов'язання відносно прийняття товару та оплати його вартості у визначеному угодою порядку.

На виконання умов договору позивачем згідно видаткової накладної №7-2010 від 22.11.2010р. (а.с. 15) було відпущено відповідачу ягід малини в кількості 10 114 кг. загальною вартістю 252 850 грн.

На вимогу господарського суду представником позивача в судовому засіданні було надано для огляду оригінали зазначеного вище договору із Специфікацією та видаткової накладної.

Отримання відповідачем від позивача товарно-матеріальних цінностей у визначеній кількості підтверджується також довіреністю №241 від 22.11.2010р. (а.с. 16), виписаній ТзОВ Фірма "Феміда-Інтер" для отримання ягід малини від ФГ "Малина-К.М." на ім'я Воробей Людмили Іллівни.

Відповідно до ст.ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. (з наступними змінами та доповненнями), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після їх закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах несе власник або уповноважений орган, який здійснює керівництво підприємством.

Судом встановлено, що видаткова накладна №7-2010 від 22.11.2010р. на суму 252 850 грн. на передачу ФГ "Малина-К.М." відповідачу ягід малини містить всі визначені чинним законодавством обов'язкові реквізити, в повному об'ємі відображає зміст та обсяги здійсненої сторонами на підставі останньої, згідно умов підписаного договору №22/11-2010 від 22.11.2010р. господарської операції.

Пунктом 4.2 договору №22/11-2010 від 22.11.2010р. встановлено, що Покупець здійснює оплату отриманих ягід малини на розрахунковий рахунок Продавця протягом трьох днів з моменту отримання товару.

Враховуючи положення п. 4.2 договору купівлі-продажу та беручи до увагу чітку календарну дату отримання товару (22 листопада 2010 року), суд вважає, що ТзОВ Фірма "Феміда-Інтер" було зобов'язане сплатити вартість отриманих товарів з граничним терміном 25 листопада 2010 року.

Проте ТзОВ Фірма "Феміда-Інтер"взяті на себе згідно договору №22/11-2010 від 22.11.2010р. зобов'язання в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті відпущених ягід малини (у строки, порядку та розмірах, визначених угодою) не виконало, вартість останніх в повному об'ємі не оплатило, у зв'язку з чим, на момент подання позову до суду та на час розгляду справи в суді заборгувало ФГ "Малина-К.М."218 326 грн.

Зазначена сума заборгованості включає в себе 252 850 грн. вартості товарів, відпущених згідно видаткової накладної №7-2010 від 22.11.2010р., за мінусом 34 524 грн. зарахованих сторонами в рахунок зменшення суми боргу зустрічних однорідних вимог (угода про часткове зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.11.2012р. - а.с. 19-20).

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір від 22.11.2010р. №22/11-2010 із Специфікацією №1, котрий за своєю правовою природою є угодою купівлі-продажу, предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами угоди, передачу позивачем на виконання її умов відповідачу товарно-матеріальних цінностей, отримання їх ТзОВ "Феміда-Інтер" та непроведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність пред'явленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення заборгованості в сумі 218 326 грн.

Сума заборгованості 218 326 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована чи заперечена відповідачем.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано відповідачу 13 906,75 грн. збитків, завданих інфляційними процесами (за періоди прострочки платежів з 01.12.2010р. по 31.12.2011р. та з 01.01.2013р. по 30.04.2013р.), а також 17 181,56 грн. трьох процентів річних (за період прострочки платежів з 01.01.2011р. по 22.05.2013р.)

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення суми трьох процентів річних 17 181,56 грн., перевіривши методику та періоди їх нарахування, суд вважає, що останні підставні, відповідають фактичним обставинам справи, а відтак підлягають до задоволення у визначеному позивачем об'ємі.

Розглянувши позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача на користь позивача 13 906,75 грн. суми збитків, завданих інфляційними процесами, судом встановлена часткова підставність останніх, можливість задоволення позову в цій частині на суму 11 571,28 грн. та необхідність відмови ФГ "Малина-К.М." у стягненні на його користь з боржника 2 335,47 грн. суми інфляційних нарахувань.

Судом зазначається, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

В даному випадку позивачем при нарахуванні відповідної суми інфляційних, пред'явленні позову до суду, підтриманні позовних вимог в судовому засіданні розмір суми відповідних збитків було обраховано за період з 01.12.2010р. по 31.12.2011р., а також продовжено нарахування за період з 01.01.2013р. по 30.04.2013р. При здійсненні відповідних нарахувань у зв'язку з існуванням в Україні впродовж 2012 року дефляційних процесів позивачем збитки від інфляції за період 2012 року не нараховувались, хоча заборгованість у відповідача існувала.

Суд вважає, що неврахування цієї обставини потягнуло за собою безпідставне нарахування сум інфляційних у вищому розмірі ніж це можливо, а зазначені дії позивача в цій частині суперечать положенням ст. 625 ЦК України, частиною 2 котрої визначений обов'язок боржника на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежів.

Судом при цьому було враховано положення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" пунктом 2 котрого визначено, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) - постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011р. №23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997р. №62-97р.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2012р. №52/30).

Таким чином з врахуванням встановленого Державним комітетом статистики України впродовж 2012 року зведеного індексу споживчих цін (індексу інфляції) 99,8% за період з 01.12.2010р. по 14.11.2012р. із суми заборгованості 252850 грн., котра існувала на той час, позивачем повинна була бути нарахованою сума інфляційних збитків в розмірі 11 134,63 грн.

З врахуванням часткового зменшення суми боргу 14.11.2012р. на суму 34 524 грн. та встановленні сторонами залишку заборгованості 218 326 грн., котра існує і на даний час, за період з 15.11.2012р. по 30.04.2013р. індекс інфляції повинен був скласти 436,65 грн.

При цьому визначаючи суму збитків від інфляції, котрі підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача за період з 01.12.2010р. по 14.11.2012р. та з 15.11.2012р. по 30.04.2013р., судом було застосовано розрахунки, здійснені за допомогою встановленої в господарському суді системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга Закон".

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов'язані з розглядом справи в суді (сплата судового збору), що поніс позивач, слід відшкодувати ФГ "Малина-К.М." у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок ТзОВ Фірма "Феміда-Інтер" (пропорційно розміру підставних та задоволених судом позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, 546, 549, 599, 625, 629,655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Феміда-Інтер" (юридична адреса: м. Луцьк, вул. Дубнівська, 36, фактична адреса: м. Рожище, вул. Селянська, 9, код ЄДРПОУ 20136463) на користь фермерського господарства "Малина-К.М." (Тернопільська область, Тернопільський район, с. Настасів, вул. Загребля, 303/2, код ЄДРПОУ 35907760) 218 326 грн. заборгованості, 11 571,28 грн. суми збитків, завданих інфляцією, та 17 181,56 грн. трьох процентів річних, а всього 247 078,84 грн., 4 941,58 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог в позові відмовити.

Суддя В. А. Войціховський

Повне рішення

складено

10.06.2013р.