Постанова

від 20.05.2013 по справі 804/4198/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2013 р. Справа № 804/4198/13-а Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у місті Дніпропетровську в письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКЕТ" до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь - рішеннь № 0000282202 від 18.03.2013р. та № 0000292202 від 18.03.2013 р., -

ВСТАНОВИВ :

26 березня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «ВІКЕТ» (надалі - Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби (надалі - Відповідач), в якому просить:

1. Визнати дії Криворізької Центральної МДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби по винесенню податкових повідомлень-рішень про збільшення сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств незаконними.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької Центральної МДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000282202 від 18.03.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 222798,75 грн. (в т.ч. за основним платежем в розмірі 178239,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 44559,75 ірн.).

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької Центральної МДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000292202 від 18.03.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в розмірі 230638,00 грн. (в т.ч. за основним платежем в розмірі 189183,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 41455,00 грн.).

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що вважає зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки не ґрунтуються на Законі та прийняті податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2013 провадження в адміністративній справі №804/4198/13а зупинено до 13 травня 2013 року для надання додаткових доказів товариством з обмеженою відповідальністю "ВІКЕТ".

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2013 провадження в адміністративній справі №804/4198/13а поновлено.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. 09.04.2013 надав заперечення на адміністративний позов, в якому зазначив, що оскаржувані рішення винесені у відповідності до вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню. В задоволенні позову просив відмовити.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «ВІКЕТ» зареєстроване Виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 24.12.2007.

Позивач перебуває на податковому обліку в Криворізькій центральній міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Судом встановлено, що Криворізькою центральною МДПІ Дніпропетровської області ДПС була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Вікет» з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Матадор», ТОВ «Ривс», ТОВ «Ферріт-Д», ПП «Ривал» за серпень 2011 року, січень-серпень 2012р., за результатами якої складено акт № 452/220/35600890 від 26.02.2013р.

Відповідно до висновків, викладених в акті позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вікет», органом податкової служби встановлено порушення в частині визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, а саме:

п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, ст. 1, п.2 ст.3, ст. 4, п.6 ст. 8, п. 1,2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704, а саме: «документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з постачальниками та покупцями, зазначеними в акті перевірки

п. 44.1 ст. 44, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 525854,00 грн.

на порушення п. 44.1 ст.44, п.п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України встановлено завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток ТОВ «Пікет 7» в періоді включення зазначених витрат до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування згідно ст. 138 Податкового кодексу на суму 1060358,00 грн.

на порушення п. 44.1 ст. 44, п.п. 135.4.1. п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України завищено доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, а саме дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг на суму 348473,00 грн.»

Позивачем було надано заперечення на акт перевірки (вх. №6033/10 від 05.03.2013).

Листом № 3560/10/20 від 13.03.2013р. «про розгляд заперечень на акт перевірки» висновок акта перевірки було викладено в наступній редакції:

«...встановлено порушення в частині визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, а саме:

п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, ст. 1, п.2 ст.З, ст. 4, п.6 ст. 8, п. 1,2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704, а саме документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з постачальниками та покупцями, зазначеними в акті перевірки

п. 44.1, п. 44.6 ст.44, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.1., п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України встановлено занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на суму 189183,00 грн., а саме III квартал 2011р. - 23362,00 грн., III квартал 2012р. - 165821,00 грн.

п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України , в результаті чого занижено

податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 178239,00 грн., а саме: серпень 2011 р. - 3647,00 грн.

січень 2012р. - 13333,00 грн.

лютий 2012р. - 16667,00 грн.

березень 2012р. - 21730,00 грн.

квітень 2012р. - 12344,00 грн.

травень 2012р. - 27989,00 грн.

червень 2012р. - 38344,00 грн.

липень 2012р. - 6647,00 грн.

серпень 2012р. - 37548,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем винесено:

1. податкове повідомлення-рішення про збільшення суми податкового зобов'язання та визначення розміру штрафних санкцій за платежем податок на додану вартість № 0000282202 від 18.03.2013р.;

2. податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання та визначення штрафних санкцій за платежем податок на прибуток підприємств № 0000292202 від 18.03.2013р.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІУ, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, який набрав чинності з 01.01.2011.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

· придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

· придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ «ВІКЕТ» мало господарські відносини з ТОВ «Матадор», ТОВ «Ривс», ТОВ «Ферріт-Д», ПП «Ривал», ТОВ «Техмалкомплекс», ПП «Аспект-А», КП «Міський тролейбус», КП «Міський трамвай», ТОВ «Техснаб», ТОВ «Спецелектроремонт», ТОВ «Весташляхбуд», ТОВ «НВП Укрекологія», ТОВ «Текс- К», ТОВ «Завод бурової техніки», ПАТ «Бериславський машинобудівний завод», ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат», ТОВ «Електроальянс», та іншими.

Стосовно взаємовідносин з ТОВ «Матадор»:

ТОВ «Вікет» (ЄДРПОУ 35600890) мало взаємовідносини з ТОВ «МАТАДОР» (код ЄДРПОУ 31820299) згідно договору перевезення № 29-11 від 01.08.2011 згідно якого ТОВ «МАТАДОР» - певізник, ТОВ «Вікет» - замовник.

Відповідно до укладеного договору перевезення № 29/11, підприємство надавало ТОВ «Вікет» транспортні послуги, що підтверджується актом-реєстром виконаних робіт.

Реальність та зв'язок зазначених послуг з господарською діяльністю ТОВ «Вікет» пояснюється та підтверджується первинними документами з продажу товарів підприємствам та придбання товарів у підприємств, що знаходяться в містах, зазначених в акті-реєстрі виконаних робіт.

Сплата за надані послуги здійснювалась виключно шляхом перерахування з розрахункового рахунку ТОВ «Вікет» на розрахунковий рахунок ТОВ «Матадор», що підтверджується платіжним дорученням.

Стосовно взаємовідносин з ТОВ «Рівс»:

Між ТОВ «Вікет» та ТОВ «Ривс» було укладено як угоди на поставку товарів, так і угоди на надання маркетингових послуг.

ТОВ «Вікет» (ЄДРПОУ 35600890) мало взаємовідносини з ТОВ «РИВС» (код ЄДРПОУ 34914473) згідно договору № 12-12 від 03.01.2012 згідно якого ТОВ «РИВС» - продавець, ТОВ «Вікет» (ЄДРПОУ 35600890) - покупець.

Відповідно до договору встановлено, що продавець зобов'язується цередати, а покупець прийняти й оплатити продукцію для власних виробничих потреб, асортимент, кількість і ціни якої вказуються в видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Поставка здійснюється на умовах: EXW відповідно до Инкотермс - 2000, якщо інше-не вказане в документах, що є невід'ємною частиною даного договору.

Також, ТОВ «Вікет» (ЄДРПОУ 35600890) мало взаємовідносини з ТОВ «РИВС» (код ЄДРПОУ 34914473) згідно договору № 19 від 03.01.2012 згідно якого ТОВ «РИВС» - виконавець, ТОВ «Вікет» (ЄДРПОУ 35600890) - замовник.

Відповідно до договору встановлено, що виконавець зобов'язується провести маркетиногові роботи по вивченню ринка на протязі 2012р., забезпечити рекламну підтримку та продвижение на ринку продукції замовника, а саме продажу підшипників, електродів, РТІ.

ТОВ «Вікет» (ЄДРПОУ 35600890) мало взаємовідносини з ТОВ «РИВС» (код ЄДРПОУ 34914473) згідно договору № 38 від 03.05.2012 згідно якого ТОВ «РИВС» - виконавець, ТОВ «Вікет» (ЄДРПОУ 35600890) - замовник.

Відповідно до договору встановлено, що виконавець зобов'язується надавати замовнику послуги по вопросам правового супроводження господарської діяльності, а замовник зобов'язується оплатить виконавцю послуги згідно умов чинного договору.

Як зазначив позивач, економічна обґрунтованість та позитивний результат таких послуг в подальшій господарській діяльності підприємства в їх цифровому виразі підтверджуються фінансовою звітністю підприємства.

Крім того, у підприємства в наявності комерційні пропозиції підприємств, рекламна продукція, розроблена ТОВ «Ривс».

Надання послуг підтверджується виданими підприємством податковими накладними, актами виконаних робіт, актами про надання послуг, калькуляціями до виставлених рахунків.

Сплата за надані послуги здійснювалась виключно шляхом перерахування з розрахункового рахунку ТОВ «Вікет» на розрахунковий рахунок ТОВ «Ривс», що підтверджується банківськими виписками та платіжними дорученнями.

Стосовно взаємовідносин з ПП «Ривал» (код ЄДРПОУ 25009114):

Відповідно до умов договору на виконання послуг № 26 від 03.01.2012р., Виконавець (ПП

«Ривал») зобов'язувався надати комп'ютерні послуги, а саме ремонт комп'ютерів, установка та налаштування програмного забезпечення, лікування вірусів і т. ін..

На підтвердження наданих послуг Виконавцем щомісяця надавались для підписання Замовнику акти про надані послуги, в яких чітко вказано перелік робіт, які були проведені Виконавцем.

По завершенню 1 квартала 2012 року, між підприємствами складено та підписано загальний акт здачі-прийомки виконаних робіт за перший квартал 2012 року.

Розрахунок за надані послуги здійснювався ТОВ «Вікет» 2-ма платежами - 9 квітня та 25 квітня 2012 року.

В порядку, передбаченому п. 3.2 Договору та ст. 198 Податкового кодексу України, ТОВ «Ривал» була виписана податкова накладна, яка надає право включення суми ПДВ, сплаченої в складі ціни придбаних послуг, до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду.

Стосовно взаємовідносин з ТОВ «Ферріт-Д» (код ЄДРПОУ 36441206):

ТОВ «Вікет» (ЄДРПОУ 35600890) мало взаємовідносини з ТОВ «Ферріт-Д» (код ЄДРПОУ 36441206) згідно договору поставки № 28 від 02.04.2012р. згідно якого ТОВ «Ферріт-Д» - продавець, ТОВ «Вікет» (ЄДРПОУ 35600890) - покупець.

Відповідно до договору встановлено, що продавець зобов'язується передати, а Покупець прийняти й оплатити продукцію для власних виробничих потреб, асортимент, кількість і ціни якої вказуються в видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Поставка здійснюється на умовах: EXW відповідно до Инкотермс - 2000, якщо інше не вказане в документах, що є невід'ємною частиною даного договору.

Придбані у ТОВ «Ривс» та ТОВ «Ферріт-Д» товари були реалізовані ТОВ «Техмашкомплекс», ПП «Аспект-А», КП «Міський тролейбус», КП «Міський трамвай», ТОВ «Техснаб», ТОВ «Спецелектроремонт», ТОВ «Весташляхбуд», ТОВ «НПП Укрекологія», ТОВ «Текс-К», ТОВ «Завод бурової техніки», ПАТ «Бериславський машинобудівний завод», ТОВ «Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат», ТОВ «Електроальянс», та іншим.

За правилами бухгалтерського та податкового обліку, ТОВ «Вікет» віднесло суми з продажу відповідних товарів до складу валових доходів з податку на прибуток та податкових зобов'язань з податку на додану вартість та сплатило податки.

Позивачем зазначено, що періодом співпраці підприємств був набагато більший період, ніж вказаний в акті перевірки, що підтверджується актами звірок взаєморозрахунків.

Сплата за отримані товари, так і сплата за продані товари здійснювалась виключно в безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями та банківськими виписками.

Підтвердженням отримання товарів є податкові накладні, видаткові накладні, рахунки фактури (за правилами ІНКОТЕРМС 2010 є і товаросупровідними документами).

Також необхідно зазначити і про наявність сертифікатів якості на придбані товари, які наявні в матеріалах справи.

Одним з доказів продажу придбаних товарів є також довіреності на матеріально-відповідальних осіб, що отримували товари, що містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що в ході проведення оскаржуваної перевірки податковим органом було використано:

- Акт документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності №7200/224/31820299 з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Матадор" (код ЄДРПОУ 31820299) під здійснення господарських відносин з ТОВ "Інфотерм" (код ЄДРПОУ 31343537), за червень 2011 року, ТОВ "Олімп" (код ЄДРПОУ 31441243) за вересень 2011 року, ПП "СВ Гермес" (код ЄДРПОУ 36293292) за березень 2011 року, ПВП "Форест" (код ЄДРПОУ 25158848) за червень 2011 року, ТОВ "Кафепродакшен" (код ЄДРПОУ 37275541) за січень року, ТОВ "Пасіфік" (код ЄДРПОУ 31684481) за вересень 2011 року, БПП "Сура" (код ЄДРПОУ 30668399) за вересень 2011 року, ТОВ "Хімагросервіс" (код ЄДРПОУ 37237904) за листопад 2011 року від 21.12.2012р., відповідно до якого:

операції з продажу та купівлі товарів (робіт, послуг) без фактичної поставки товару (робіт, послуг) ТОВ «Матадор» порушують ст. 185 ПК України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання із ТОВ «Інфотерм» (код за ЄДРПОУ 31343537), ТОВ «Олімп» (код за ЄДРПОУ 31441243), ПП «СВ Гермес» (код за ЄДРПОУ 36293292), ПВП «Форест» (код за ЄДРПОУ 25158848), ТОВ «Кафепродакшн» (код за ЄДРПОУ 37275541), ТОВ «Пасіфік» (код за ЄДРПОУ 31684481), БПП «Сура» (код за ЄДРПОУ 30668399), ТОВ «Хімагросервіс» (код за ЄДРПОУ 37237904)- ТОВ «Матадор» та покупцями,

ТОВ «Матадор» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб,

у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ТОВ «Матадор» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у 2011-2012 році.

- Акт невиїзної документальної перевірки ТОВ «Ривс» (код ЄДРПОУ 34914473) №7211/224/34914473 від 21.12.2012р. щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Пасіфік» код ЄДРПОУ 31684481 за вересень 2011 року, ТОВ «Будівництво та реконструкція» код ЄДРПОУ 36274510 за листопад 2011 року, ТОВ «Олимп» код ЄДРПОУ 31441243 за вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес» код ЄДРПОУ 36293292 за березень 2011 року, БПП «Сура» код ЄДРПОУ 30668399 за вересень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» код ЄДРПОУ 37237904 за листопад 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» код ЄДРПОУ 37275541 за січень 2011 року, ТОВ «Інфотерм» код ЄДРПОУ 31343537 за червень 2011 року, ПВП «Форест» код ЄДРПОУ 25158846 за червень 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, відповідно до якого:

ТОВ «Ривс» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб,

у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ТОВ «Ривс» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у 2011 - 2012 році,

- Акт невиїзної документальної перевірки ТОВ «Ферріт Д» (код ЄДРПОУ 36441206) №7210/224/36441206 від 21.12.2012р. щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Будівництво та комплектації» код ЄДРПОУ 36274510 за листопад 2011 року, ТОВ «Інфотерм» код ЄДРПОУ 31343537 за червень 2011 року, ТОВ «Олимп» код ЄДРПОУ 31441243 за вересень 2011 року, ТОВ «ПАСІФІК» код ЄДРПОУ 316884481 за вересень 2011, БПП «Сура» код ЄДРПОУ 30668399 за вересень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» код ЄДРПОУ 37275541 за січень 2011 року, ПП «СВ Гермес» код ЄДРПОУ 36293292 за березень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» код ЄДРПОУ 37237904 за листопад 2011 року їх реальності та повноти відображення в обліку, відповідно до якого:

ТОВ «Ферріт Д» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб,

у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат, у ТОВ «Феріт Д» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям у 2011-2012 році.

В оскаржуваному акті зазначено, що до перевірки ТОВ «ВІКЕТ» не було надано будь-які документи, що підтверджують транспортування (товарно-транспортні накладні, шляхові листи, накладні та інші), документів, що свідчать про отримання товарів за якістю, у зв'язку з чим визначити виробника товарів в ході перевірки, встановити місце отримання ТОВ «Вікет» у вищезазначених постачальників товару та факт отримання послуг за вказаною у договорах ціною е є можливим.

Разом з тим, за результатами перевірки не встановлено порушення заповнення первинних бухгалтерських документів (податкових та видаткових накладних, актів приймання) та порядок їх обліку в бухгалтерському та в податковому обліку.

Позивачем до суду було надано всю первинну документацію підприємства за перевіряємий період на підтвердження взаємовідносин з зазначеними контрагентами.

Дослідження первинних документів, що опосередковують господарські відносини ТОВ «ВІКЕТ» та оформлювались в рамках виконання умов вищезазначеного договору, в цілях їх відображення в бухгалтерському обліку показало, що вони складені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відносно наданих до перевірки та відображених в акті перевірки первинних документів ДПІ жодних зауважень висловлено не було.

Отже, в акті перевірки відображено факт придбання послуг, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами, здійснення розрахунків між сторонами, використання придбаних послуг позивачем у власній господарській діяльності.

Таким чином, придбавши послуги, для використання у власній господарській діяльності, та сплативши їх вартість, у т.ч. ПДВ у вартості послуг, позивач набув право на віднесення сплачених сум ПДВ до складу податкового кредиту підприємства.

Акт перевірки не свідчить про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що могло б стати підставою для визначення контролюючим органом податкових зобов'язань.

Крім того, відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочнном є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У статті 203 ЦК України наведено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Законом закріплено презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК). З наведеного випливає, що правочин (договір) є правомірним, а отже й дійсним. Неправомірність (недійсність) правочину повинна бути прямо передбачена законом або встановлена рішенням суду, що набрало законної сили.

Відповідно до Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» встановлений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Згідно частин 2, 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Недійсними правочини можуть вважатися лише за умови доведеності фактів, що свідчать про нікчемність даного правочину.

Правочини, зазначені в Акті перевірки, до теперішнього часу не визнані недійсними у судовому порядку.

Суд вважає за необхідне зазначити, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

При цьому обов'язковість установлення умислу поширюється лише на визнання недійсними правочинів, вчинених із метою, що суперечить інтересам держави та суспільства (частина третя статті 228 Цивільного кодексу України).

Під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел ТОВ «ВІКЕТ» на укладення договорів з іншими контрагентами (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договорами.

Навпаки, документально доведено виконання зобов'язань щодо надання та оплати наданих та отриманих послуг. Це підтверджується не лише документами, але й фактичним використанням вказаних послуг платником податків у своїй діяльності.

Зазначені обставини були встановлені податковим органом під час перевірки і залишились не спростованими в судових засіданнях.

Крім того, керуючись Листом Вищого Адміністративного Суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини.

1. Рух активів у процесі здійснення господарської операції.

2. Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Відповідачем не надано суду достовірних доказів, якими б спростовувався рух активів у процесі здійснення вказаних господарських операцій, відсутність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій та відсутність зв'язку між фактом придбання послуг та господарською діяльністю позивача.

Натомість судом були досліджені первинні документи, надані позивачем в обґрунтування правомірності формування у перевіряємому періоді податкового кредиту та складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Вказані первинні документи відповідають вимогам ст.9 Закону України від 16.07.1999р. №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.198 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 за № 88), отже, підлягають обов'язковому врахуванню як в бухгалтерському, так і в податковому обліку позивача.

Таким чином, позивачем були надані первинні документи, достатні для висновку про реальність вчинених правочинів з придбання товарів (послуг).

Надані позивачем і досліджені судом первинні документи не викликають сумнівів щодо реального отримання та надання ТОВ «ВІКЕТ» товарів та послуг, зазначених у видаткових та податкових накладних, і повністю спростовують висновок відповідача щодо нереальності спірних правочину. Натомість відповідач під час розгляду справи не навів суду жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб, про незвичність цін за спірними операціями або про їх збитковості, або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки товарів, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Суд зазначає, що безтоварність операцій не може підтверджуватися тільки відсутністю товарно-транспортних накладних. Так в ухвалі суду від 26.06.2012г. по справі № К/9991/16335/12 ВАСУ вказав, що за наявності документів, які підтверджують фактичне одержання товару і його використання у власній господарській діяльності, ненадання такого документа, як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, оскільки відповідною транспортною документацією підтверджується надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Суд критично оцінює використання відповідачем актів інших перевірок як підстав для висновків оскаржуваної перевірки, оскільки у відповідності до роз'яснень Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11 оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

У зв'язку з викладеним вище, суд вважає за необхідне задовольнити адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКЕТ» до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКЕТ» до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати дії Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби по винесенню податкових повідомлень-рішень № 0000282202 від 18.03.2013р. та № 0000292202 від 18.03.2013р. про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «ВІКЕТ» сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємств - незаконними.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000282202 від 18.03.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 222798,75 грн. (в т.ч. за основним платежем в розмірі 178239,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 44559,75 грн.).

Скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000292202 від 18.03.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в розмірі 230638,00 грн. (в т.ч. за основним платежем в розмірі 189183,00 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 41455,00 грн.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКЕТ» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2294 грн. 00 коп. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили 20.05.2013 СуддяВ.С. Парненко В.С. Парненко