Рішення

від 03.06.2013 по справі 914/1529/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.13 Справа № 914/1529/13

за позовом: Приватного підприємства «Всесвіт комфорту», м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Юна», м. Трускавець

про стягнення 27 737, 00 грн.

Суддя Н.Мороз

Секретар Н. Кривка

Представники:

Від позивача: Самардак І. С.

Від відповідача: н/з

Суть спору:

Позов подано приватним підприємством «Всесвіт комфорту», м. Львів до

приватного підприємства «Юна», м. Трускавець про стягнення 27 737, 00 грн.

Ухвалою суду від 18.04.2013р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 14.05.2013р.

14.05.2013р. та 28.05.2013р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

В судове засідання 03.06.2013р. представник позивача з'явився, подав письмові пояснення, яким підтверджується часткова оплата та заборгованість відповідача. Позовні вимоги підтримав, позов просить задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, вимоги ухвал суду від 19.04.2013р., 14.05.2013р., 28.05.2013р. не виконав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

Згідно ст. 509 ЦК України , зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов"язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Однією з підстав виникнення зобов"язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов"язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов"язується прийняти та оплатити виконану роботу.

20.09.2010р. між приватним підприємством «Всесвіт комфорту» (позивач, за договором - виконавець) та приватним підприємством «Юна» (відповідач, за договором - замовник) укладено договір № ВК 20-09-11/10ПМР на проведення монтажних робіт.

Згідно п.1.1 договору, замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи з розроблення проектно-кошторисної документації на систему блискавко захисту та проведення робіт з монтажу системи блискавко захисту на об'єкті - готелі курортного типу на вул. Куліша, 6 в м. Трускавець.

Відповідно до п.2.3 договору, остаточний розрахунок здійснюється на протязі 5 банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем умови вищевказаного договору було виконано своєчасно та в повному обсязі.

В підтвердження належного виконання договірного зобов'язання позивачем долучено до матеріалів справи акт приймання виконаних робіт, а також довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2010р. на загальну суму 34 446, 00 грн., підписану відповідачем без застережень.

Проте, відповідач свої зобов'язання по договору виконав лише частково, в сумі 10 000, 00 грн., внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 24 446, 00 грн., що також підтверджується довідкою позивача про стан заборгованості відповідача № 25 від 28.05.2013р.

Позивач надсилав на адресу відповідача лист зі складеним ним актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2010р. по 25.03.2013р., яким встановлено заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 24 446, 00 грн. Однак, такий лист залишений відповідачем без відповіді та задоволення.

Стаття 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України вказує, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог ч.2 ст.218 ГК України, відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем, за період з жовтня 2010р. по лютий 2013р. нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 1 538, 00 грн. та 3% річних на суму 1 753, 00 грн., відповідно до поданого розрахунку.

Відповідно до ст.ст. 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4 3 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань, а відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст.11, 509, 526, 530, 625, 837 ЦК України, ст. ст.193, 218 України, ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Юна», м. Трускавець, вул. Франка, 46 (код ЄДРПОУ 30233044) на користь приватного підприємства "Всесвіт Комфорту", м. Львів, вул. Головацького, 23, офіс 3 (код ЄДРПОУ 35444557) - 24 446, 00 грн. основного боргу, 1 538, 00 грн. інфляціних нарахувань, 1 753, 00 грн. - 3% річних, 1 720, 50 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Н.Мороз

Рішення складено 07.06.2013р.

Суддя Мороз Н.В.