Постанова

від 04.06.2013 по справі 2а-3024/10/2270

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року Справа № 34211/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Сапіги В.П., Клюби В.В.

за участю секретаря судового засідання Дяківнич Г.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 7 вересня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергоприлад» до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2008 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укренергоприлад» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, в якому просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 23.11.2007 року: №0002012301/0/9721, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 1 236 705,00 грн., в тому числі за основним платежем 824 470,00 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) в сумі 412 235,00 грн.; №0002022301/0/9722, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 3 933,00 грн. основного платежу та 1 967,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; №0002002301/0/9723, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 2 071 008,00 грн., в тому числі 1 035 504,00 грн. за основним платежем та 1 035 504,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті ДПІ в м. Хмельницькому на підставі висновків виїзної планової перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 року по 30.06.2007 року.

Висновки щодо заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість, завищення суми від'ємного значення ПДВ ґрунтуються на тому, що в ході перевірки встановлено, що ТОВ «Укренергоприлад» мало господарські відносини із суб'єктами господарської діяльності, державну реєстрацію та реєстрацію платника податку на додану вартість яких скасовано з моменту державної реєстрації, а саме:

ТОВ «Лавандос», яке є контрагентом позивача за договором № 10/02 від 10.05.2005 року на поставку продукції на суму 4000000,00 грн.;

ТОВ «Есправогадза», яке є контрагентом позивача за договором № 114/1 від 8.01.2006р року на поставку продукції на суму 1000000,00 грн.;

ТОВ «Київський термінал», яке є контрагентом позивача за договором № 142/1 від 25.09.2006 року на поставку продукції на суму 500000,00 грн.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 05.04.2007 року, визнано недійсним статут та установчий договір ТОВ «Есправогадза» з моменту реєстрації, а свідоцтво платника ПДВ з моменту його видачі. Однак, постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 12.02.2008 року вказана постанова скасована.

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 27.07.2006 року визнано недійсним статут та свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ «Київський термінал», свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ та визнано таким, що не набувало статусу юридичної особи від дати реєстрації. Однак, ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 15.11.2007 року вказана постанова скасована за нововиявленими обставинами.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 21.03.2007 року визнано недійсним статут та свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ «Лавандос» та свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. Однак, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.11.2007 року постанова зазначеного суду від 22.03.2007 року скасована.

Вважає, що видані позивачу належним чином оформленні податкові накладні продавцями (ТОВ «Лавандос», ТОВ «Есправогадза» та ТОВ «Київський термінал»), що знаходилися в Єдиному державному реєстрі, були зареєстровані платниками податку на додану вартість. Факт здійснення господарських операцій відповідачем не спростовано, у ДПІ не було підстав для висновку про завищення позивачем сум податкового кредиту.

На момент здійснення господарських операцій з контрагентами - ТОВ «Есправогадза», ТОВ «Лавандос» та ТОВ «Київський термінал» перебували на обліку, як платники ПДВ, не були вилученні з ЄДРПОУ і мали статус юридичної особи, а тому ТОВ «Укренергоприлад» мало всі передбачені законом підстави для включення до складу податкового кредиту сплачених в складі вартості товарів сум ПДВ.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 7 вересня 2010 року позовні вимоги задоволено.

Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення від 23.11.2007 року № 0002012301/0/9721, № 0002022301/0/9722, № 0002002301/0/9723.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем були надані документи, які підтверджують факт існування ТОВ «Лавандос», ТОВ «Есправогадза» та ТОВ «Київський термінал», а саме: згідно з витягів Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на ТОВ «Лавандос», ТОВ «Есправогадза» та ТОВ «Київський термінал» станом на 06.09.2010 року відомостей про припинення, ліквідацію чи скасування вказаних контрагентів немає, зазначено, що «стан юридичної особи - зареєстровано». Досліджені в судовому засіданні матеріали є достатніми доказами реального характеру операцій з купівлі-продажу товару (електрообладнання) за угодами поставки, укладеними між позивачем та ТОВ «Лавандос», ТОВ «Есправогадза» та ТОВ «Київський термінал».

Крім цього, позивачем надано ряд договорів з юридичними особами та фізичними особами підприємцями на перевезення продукції від вищевказаних контрагентів, що свідчить про реальність здійснення господарської діяльності.

Враховуючи викладене, суд вважає необгрунтованим висновок ДПІ в м. Хмельницькому щодо завищення ТОВ «Укреленергоприлад» скоригованих валових витрат в сумі 4 142 017,00 грн., заниження суми податку на прибуток в сумі 1 035 504,00 грн. та заниження в зв'язку з цим податку на додану вартість відповідачем, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 766 136,00 грн., а тому підстав для відмови у задоволенні позовних вимог про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 23.11.2007 р. №0002012301/0/9721, №0002022301/0/9722, №0002002301/0/9723 немає.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 7 вересня 2010 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що проведеною працівниками ДПІ у м. Хмельницькому виїзної плановою документальною перевіркою фінансово-господарської діяльності ТОВ «Укренергоприлад» встановлено, що позивачем до складу валових витрат включено витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими документами, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачено правилами податкового обліку, до складу податкового кредиту безпідставно включено ПДВ на загальну суму 828 403,00 грн.

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Укренергоприлад» мало взаємовідносини з суб'єктами господарювання, державну реєстрацію та реєстрацію платника податку на додану вартість яких скасовано від моменту реєстрації.

Згідно договорів про надання транспортно-експедиційних послуг, укладених з ПП ОСОБА_1, з ПП ОСОБА_2, з СПД ОСОБА_3, з ПП ОСОБА_4, з СПД ОСОБА_5 оплата за надані послуги повинна була здійснюватись на підставі рахунків та товаротранспортних документів. Хоча, фактично оплата здійснювалась позивачем на підставі рахунків та актів виконаних робіт (наданих транспортних послуг) по маршруту м. Київ-м. Хмельницький без оформлення товаросупровідних документів, а тому не має можливості встановити зміст наданих послуг з транспортування, а також який товар і від кого перевозився.

Враховуючи вищевикладене, згідно наявних матеріалів перевірки, факт реального перевезення товару від ТОВ «Лавандос», ТОВ «Есправогадза» та ТОВ «Київський термінал» позивачем не підтверджується первинними документами, складання яких є обов'язковим згідно законодавчих актів.

Вказує на те, що судом першої інстанції при винесенні постанови не враховано такі докази:

- укладення договору між позивачем та ТОВ «Київський термінал» від 25.09.2006 року №142/1 на поставку товару після того, як рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27.07.2006 року, яке набрало законної сили, визнані недійсними установчі документи, державну реєстрацію та реєстрацію як платника ПДВ ТОВ «Київський термінал»;

- при перевірці не встановлено та не доведено позивачем в судовому засіданні факт реального перебування товару в м. Хмельницькому. Доказів перебування товару на складі позивач не надав, та пояснив, що отриманий товар продавав та в підтвердження надав видаткові накладні та довіреності на отримання електрообладнання, згідно з якими позивач передавав даний товар ряду господарюючих суб'єктів. Однак, достовірно встановити, що саме товар, отриманий від ТОВ «Лавандос», ТОВ «Київський термінал», ТОВ «Есправогадза» був предметом продажу не має можливості, так як зі слів позивача та згідно копій рахунків 631,371 протягом 2005-2006 років ТОВ «Укренергоприлад» придбавало аналогічні товари не тільки у вказаних контрагентів, а й у інших суб'єктів господаської діяльності.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «Укренергоприлад» створене, як окрема юридична особа, шляхом реорганізації ПП «Укренергоприлад» і відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію № 247579 зареєстроване у виконавчому комітеті Хмельницької міської ради 30.09.2003 року за № 1839, а з 01.12.2004 року є платником ПДВ. Основними видами діяльності товариства є оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, інші види оптової торгівлі, виробництво електророзподільної та контрольної апаратури, ремонт та технічне обслуговування, монтаж електророзподільної та контрольної апаратури.

На підставі направлення за №003933 від 3 жовтня 2007 року, виданих ДПІ у м. Хмельницькому, згідно з ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання працівниками ДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Укренергоприлад» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2004 р. по 30.06.2007 р., за результатами якої складено акт перевірки № 5673/23-4/31412626 від 06.11.2007 року.

Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «Укренергоприлад» мало взаємовідносини з суб'єктами господарювання, державну реєстрацію та реєстрацію платника податку на додану вартість яких скасовано від моменту реєстрації, а саме з такими контрагентами: ТОВ «Есправогадза» (код ЄДРПОУ 33098341); ТОВ «Лавандос» (код ЄДРПОУ 33058859); ТОВ «Київський термінал» (код ЄДРПОУ 33831056).

З акту перевірки видно, що ТОВ «Укренергоприлад» порушено: п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», тобто позивачем до складу валових витрат включено витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими документами, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачено правилами податкового обліку, на загальну суму 1 035 504,00 грн.; п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.2.4 п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», тобто позивачем до складу податкового кредиту безпідставно включено ПДВ на загальну суму 828 403,00 грн.

Встановлено, що ТОВ «Укренергоприлад» на підставі договорів купівлі-продажу придбавало у контрагентів товар.

Зокрема, 08.01.2006 року між ТОВ «Укренергоприлад» та ТОВ «Есправогадза» був укладений договір на поставку товару на загальну суму 1000000,00 грн. Приймання-передача товару за даним договором здійснювалась в м. Києві шляхом підписання видаткової накладної, а оплата - на підставі рахунків продавця. Більшість наданих позивачем видаткових накладних про отримання ним від ТОВ «Есправогадза» електрообладнання датовані 2005 роком, оплата електрообладнання відбалась згідно до договору №89 від 24.06.2005 року.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 05.04.2007 року, визнано недійсним статут та установчий договір ТОВ «Есправогадза» з моменту реєстрації, а свідоцтво платника ПДВ з моменту видачі. Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 12.02.2008р. дана постанова скасована.

Однак, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, а також працівниками відділу податкової міліції ДПА здійснено заходи по встановленню фактичного місцезнаходження підприємства та його посадових осіб, в зв'язку з чим, встановлено, що ТОВ «Есправогадза» за вказаною у договорі адресою та його посадові особи не перебували.

Згідно з поясненнями ОСОБА_6 від 11.12.2007 р., який відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру установ, підприємств та організацій, виконував функції директора та головного бухгалтера ТОВ «Есправогадза», отриманих відділом податкової міліції Ковельської МДПІ, він участі у фінансово-господарській діяльності товариства не приймав, рахунки в банках не відкривав, печатку підприємства не отримував та в м. Києві перебував не більше 3 місяців.

25 вересня 2006 року між позивачем та ТОВ «Київський термінал» укладено договір №142/1 на поставку товару на загальну суму 500000,00 грн. Даний договір укладений сторонами після того, коли рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 27.07.2006 року було визнано недійсними установчі документи, державну реєстрацію та реєстрацію, як платника ПДВ, ТОВ «Київський термінал». Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 15.11.2007 року дане судове рішення скасоване за нововиявленими обставинами.

За результатами податкового розслідування, проведеного ВПМ встановлено, що засновником підприємства є громадянка ОСОБА_7, яка пояснила, що не причетна до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Київський термінал», а за грошову винагороду їй було запропоновано зареєструвати на її ім'я декілька підприємств у м. Києві. Підприємницькою діяльністю з використанням документів не займалася, статутний фонд підприємства не формувала. Протягом діяльності підприємства громадянкою ОСОБА_8 не було підписано жодної податкової декларації, первинних бухгалтерських документів, договорів, актів виконаних робіт.

10 лютого 2005 року між позивачем та ТОВ «Лавандос» укладений договір №10/02 на поставку товару на загальну суму 4000000,00 грн. Приймання-передача товару за даним договором здійснювалась в м. Києві шляхом підписання видаткової накладної, а оплата - на підставі рахунків продавця.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 21.03.2007 року, якою визнані недійсними статут та свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ «Лавандос», свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, встановлено, що останнє не мало намірів здійснювати і не здійснювало господарську діяльність, а бухгалтерська документація зазначеного товариства складена та підписана від імені директора невідомою особою, яка всупереч вимогам діючого законодавства користувалась печаткою ТОВ «Лавандос». Тобто, установчі документи ТОВ «Лавандос» містять недостовірні дані, що в свою чергу робить можливим здійснення діяльності підприємством поза державним контролем з метою ухилення від сплати податків.

Дана постанова скасована ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.11.2007 року.

Згідно з ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричинити реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту; що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996- ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, згідно яких ведеться бухгалтерський облік. В свою чергу, згідно ч.2 ст.3 цього Закону, на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Тобто первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку. Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік.

Під час проведення перевірки позивачем не було надано первинних транспортних документів, які б засвідчували фактичне транспортування товару від контрагентів до позивача. В ході перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують його транспортування.

На думку апеляційного суду, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 3 даного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Невід'ємною ознакою віднесення витрат на придбання товару до валових витрат, є використання цих товарів для здійснення господарської діяльності та реальний характер придбання товару.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»: «податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1, ст. 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку...».

В той же час, наведена вище норма п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», крім визначених обов'язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.

Згідно п.п.7.2.4 п.7.2 ст. Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Враховуючи той факт, що оскільки ТОВ «Лавандос», ТОВ «Есправогадза» та ТОВ «Київський термінал» підприємницькою діяльністю не займалися, жодних договорів фінансового характеру не укладали, податкову звітність до ДПІ не подавали, на думку апеляційного суду, господарські операції позивача із вказаними конрагентами не підтверджені належним чином оформленими первинними документами.

Суд апеляційної інстанції вважає, що не можуть бути належними доказами реальності та товарності господарських відносин між ТОВ «Укренергоприлад» та його контрагентами видаткові та податкові накладні, так як взаємовідносини між ними не носили реального характеру. Контрагенти не могли здійснювати поставку товару позивачу, з огляду на що позивачем товар не міг бути використаний у власній гоподарській діяльності.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Есправогадза» (код ЄДРПОУ 33098341); ТОВ «Лавандос» (код ЄДРПОУ 33058859); ТОВ «Київський термінал» (код ЄДРПОУ 33831056), у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції, як незаконне та прийняте з порушенням норм матеріального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, п.п.1,2 ч.1 ст.197, 198, ч. 4 ст. 202, ст.ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому задовольнити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 7 вересня 2010 року у справі №2а-3024/10/2270 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергоприлад» до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді В.П. Сапіга

В.В. Клюба

Повний текст постанови виготовлено та підписано 06.06.2013 року.