Рішення

від 06.06.2013 по справі 904/3561/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.06.13р. Справа № 904/3561/13 За позовом: Релігійної громади на честь собору святого Іоанна Хрестителя парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної церкви в м. Дніпропетровську, м. Дніпропетровськ

до Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про визнання права власності

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача : Аксютін Д.В., наказ №01 від 12.01.2011 року, керівник

Від відповідача : не з'явився

Суть спору:

Релігійна громада на честь собору святого Іоанна Хрестителя парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної церкви в м. Дніпропетровську звернулася до господарського суду з позовом, яким просить визнати за собою право власності на приміщення будівлі каплиці-пам'ятки на честь Святого Іоанна Хрестителя в районі перехрестя вулиць Набережної В.І. Леніна та Миронова без введення в експлуатацію.

Позовні вимоги мотивовані наступним. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 29.02.2012 року №199/21 "Про передачу земельної ділянки в районі перехрестя вулиць Набережної В.І. Леніна та Миронова (Бабушкінський район) в постійне користування Релігійній громаді на честь собору святого Іоанна Хрестителя парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної церкви в м. Дніпропетровську код ЄДРПОУ 33613122 для проектування та будівництва каплиці-пам'ятки на честь Святого Іоанна Хрестителя" передано у постійне користування земельну ділянку площею 0,0333 га для проектування та будівництва каплиці-пам'ятки на честь Святого Іоанна Хрестителя. Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Солід" було розроблено проектно-кошторисну документацію та побудовано каплицю-пам'ятку на честь Святого Іоанна Хрестителя. Висновками ДВНЗ Придніпровської Державної академії будівництва та архітектури встановлено, що стан залізобетонної балки відповідає проектним та нормативним вимогам. Висновком Дніпропетровської регіональної комплексної лабораторії забезпечення надійності будівель та споруд встановлено, що збудована споруда може експлуатуватись за призначенням у штатному режимі. Посилаючись на ч.2 ст. 331, ч.2 ст. 375, ч.1 ст. 376, ч. 5 ст. 376, ст. 392 Цивільного кодексу України, позивач просить задовольнити позовні вимоги.

05.06.2013р. до господарського суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі представника Дніпропетровської міської ради за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався з 23.05.2013р. на 06.06.2013р.

У судовому засіданні 06.06.2013р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

27.06.2007р. Дніпропетровською міською радою (сесія V скликання) прийнято рішення №71/16 "Про погодження Релігійній громаді на честь собору святого Іоанна Хрестителя парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної церкви в м. Дніпропетровську місця розташування каплиці-пам'ятки на честь Святого Іоанна Хрестителя в районі перехрестя вул. Набережна В.І.Леніна та Миронова (Бабушкінський район)".

Пунктом 4 цього рішення зобов'язано позивача замовити у землевпорядній організації, яка має відповідну ліцензію, розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після виконання умов, визначених під час погодження місця розташування об'єкта (підпункт 4.1) та замовити проектну документацію об'єкта у проектній організації, яка має відповідну ліцензію, та погодити проект у встановленому порядку (підпункт 4.2).

03.08.2007р. заступником начальника ГоловАПУ Дніпропетровської міської ради затверджено Архітектурно - планувальне завдання (АПЗ) на проектування каплиці-пам'ятки на честь Святого Іоанна Хрестителя.

На виконання рішення міської ради №71/16 від 27.06.2007р. на замовлення Релігійної громади Науково-виробничим підприємством "Архстройпроект" (ліцензія АВ №316119) здійснено розробку робочого проекту каплиці-пам'ятки на честь Святого Іоанна Хрестителя на перехресті вул. Набережна В.І.Леніна та Миронова. У лютому 2007р. товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "ГИИНТИЗ" (ліцензія серії АБ, №205005, видана державним комітетом України з будівництва і архітектури №30-Л від 23.08.2005р.) підготовлено науково-технічний звіт про інженерно - геологічні дослідження на майданчику будівництва каплиці-пам'ятки на честь Святого Іоанна Хрестителя в районі перехрестя вул. Набережна В.І.Леніна та Миронова у м. Дніпропетровську.

На підставі рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів від 29.02.2012 року №199/21 Релігійній громаді на честь собору святого Іоанна Хрестителя парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної церкви в м. Дніпропетровську виданий Державний акт на право постійного користування землею (серія ЯЯ №045895) в районі перехрестя вул. Набережна В.І.Леніна та Миронова на території Бабушкінського району м. Дніпропетровська площею 0,0333га (кадастровий номер 1210100000:02:427:0014) для проектування та будівництва каплиці - пам'ятки на честь Святого Іоанна Хрестителя.

Позивачем протягом 2007-2012р.р. було побудовано каплицю-пам'ятку на честь Святого Іоанна Хрестителя.

Роботи по будівництву каплиці - пам'ятки на честь Святого Іоанна Хрестителя виконані позивачем на підставі договору №050602 на виконання робіт по створенню (передачі) науково-технічної продукції від 02.06.2005р., укладеного між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Архстройпроект", договору №024 від 16.05.2008р., укладеного між позивачем та ТОВ "Фірма Ельвіді", договору підряду №510 від 12.04.2007р., укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма Солід", як підрядчиком. Також виконання робіт підтверджується актами виконаних робіт, довідкою про вартість виконаних робіт, рахунками-фактурою, податковими та видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

Будівництво здійснено відповідно до цільового призначення земельної ділянки, визначеного Державним актом на право постійного користування землею.

Оскільки позивач є користувачем земельної ділянки під збудованою будівлею каплиці-пам'ятки, внаслідок самочинного будівництва не змінилося цільове використання земельної ділянки, будівництво проведено з дотриманням будівельних норм та правил, будівництвом не порушуються права інших осіб, позивач вбачає підстави для визнання за ним права власності на самочинно збудований об'єкт нерухомого майна, що і є причиною спору.

За приписами ст. 375 ЦК України, ст. 125 Земельного кодексу України, право зводити на земельній ділянці будівлі та споруди, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам має власник земельної ділянки; право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Правовий аналіз наведених положень дозволяє виділити наступні ознаки самочинного будівництва:

- об'єкт нерухомого майна збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому порядку;

- відсутність належного дозволу чи належно затвердженого проекту для будівництва;

- створення об'єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Кожна із зазначених ознак є самостійною і достатньою для того, щоб визнати об'єкт нерухомого майна самочинним будівництвом. Тому, при вирішенні спору, що виникає у зв'язку з будівництвом на земельній ділянці об'єкта нерухомості, повинно досліджуватися питання наявності дозвільної документації на будівництво спірних об'єктів і документів про виділення земельної ділянки.

Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 Цивільного кодексу України.

За змістом ч. 16 ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій", який був чинним на час будівництва спірного майна, здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом.

З матеріалів справи вбачається, що будівництво спірного нерухомого майна - будівлі каплиці-пам'ятки на честь Святого Іоанна Хрестителя в районі перехрестя вулиць Набережної В.І. Леніна та Миронова є самочинним будівництвом, оскільки виконано без належного дозволу та належно затвердженого проекту, проводилося позивачем без належного оформлення відповідного дозволу на виконання будівельних робіт. Отже, таке будівництво вважається самовільним.

Відповідно до висновку про технічний стан будівельних конструкцій храму Іоанна Хрестителя в районі перехрестя вулиць Набережної В.І. Леніна та Миронова в м. Дніпропетровську від 02.01.2013р., складеного Запорізьким відділенням Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій" (ліцензія серії АВ №490257 Державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку та будівництва України; строк дії ліцензії з 13.10.2009р. по 13.10.2014р.) будівля побудована у відповідності з діючими нормативними документами. Також при проведенні дослідження встановлено, що:

- у зв'язку з низькою якістю бетонних робіт, ряд балок перекриття на відмітці 0,150 мав дефекти технологічного та температурно-усадочного характеру, які не впливають на міцність даних конструктивних елементів та стійкість споруди в цілому;

- виявлені дефекти колон каркасу будівлі, викликані низькою якістю бетонних робіт, які не впливають на характеристики вказаних конструктивних елементів;

- за результатами визначення класу бетону несучих елементів каркасу споруди було встановлено, що клас бетону відповідає проектному;

- за результатами визначення армування несучих елементів каркасу споруди було встановлено, що продольне та поперечне армування виконані у відповідності з проектом.

В ході виконання інструментального обстеження заповнення каркасу споруди було виявлено армування, яке відповідає прийнятому в проекті. Дефекти і пошкодження, які впливають на міцність, локальну і загальну стійкість будівлі і його несучих конструкцій не виявлені.

Технічний стан будівельних конструкцій будівлі класифіковано як нормальний.

У цілому, за результатами проведеного дослідження зроблено висновок, що обстежена будівля може експлуатуватись за призначенням. При цьому, порушень будівельних норм і правил при проведенні будівництва не встановлено.

Як зазначалося вище, спірний об'єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці, яка надана позивачу у постійне користування для проектування та будівництва каплиці - пам'ятки на честь Святого Іоанна Хрестителя.

Отже, будівництво каплиці - пам'ятки на честь Святого Іоанна Хрестителя не призводить до зміни цільового використання земельної ділянки та мети, з якою вона надана в постійне користування позивачу.

Право особи, що здійснила самочинне будівництво, на звернення до суду за визнанням права власності на самочинно збудоване нерухоме майно у певних випадках (ч. 3 та ч.5 ст. 376 ЦК України) та право суду визнати за такою особою право власності при наявності певних обставин встановлено статтею 376 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Зважаючи, що позивач є користувачем земельної ділянки, на якій збудував спірне нерухоме майно, будівництво є самочинним, з матеріалів справи не вбачається порушення самочинним будівництвом прав інших осіб, суд вбачає підстави для задоволення позову та визнання за позивачем права власності на спірне нерухоме майно.

Суд відхиляє вимоги позивача щодо визнання права власності на вимоги в частині визнання права власності без вводу в експлуатацію, оскільки згідно пункту 10 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2011 № 461, у разі, коли на самочинно збудоване нерухоме майно визнано право власності за рішенням суду, воно приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком. Тобто, при визнанні права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за рішенням суду, забудовник не звільняється від обов'язку прийняття об'єкта в експлуатацію.

Оскільки суд вбачає винні дії позивача у виникненні даного спору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати право власності за Релігійною громадою на честь собору святого Іоанна Хрестителя парафії Дніпропетровської Єпархії Української Православної церкви в м. Дніпропетровську (49070, м. Дніпропетровськ, пл. Червона, буд.7, ЄДРПОУ 33613122) на приміщення будівлі каплиці-пам'ятки на честь Святого Іоанна Хрестителя в районі перехрестя вулиць Набережної В.І. Леніна та Миронова.

В решті позовних вимог - відмовити.

Судові витрати віднести на позивача.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено - 06.06.2013р.