Рішення

від 18.04.2013 по справі 910/3791/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3791/13 18.04.13

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 910/3791/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АВІТА НОВА»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Логістика Дистриб`юція Сервіс»

про стягнення 23814,98 грн.

Представники сторін:

від позивача: Новиков К.О., довіреність б/н від 03.01.2013р.;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось спільне товариство з обмеженою відповідальністю «АВІТА НОВА» (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Логістика Дистриб`юція Сервіс» (надалі - відповідач) про стягнення 23814,98 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору № 73/11-Д купівлі-продажу (Дистриб'юторський договір) від 14.11.2011р. у визначений строк повністю не розрахувався за одержаний товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 16707,70 грн., за прострочення сплати якої нараховані пеня в сумі 1555,68 грн. та 3% річних - 311,14 грн. Крім того, в порушення п. 3.2. договору відповідач у встановлений строк не повернув тару, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 2150,46 грн. за порушення строків повернення тари та зобов'язати відповідача повернути 103 піддони, вартістю 3090,00 грн., на яких поставлявся відповідачу товар та які є зворотною тарою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2013р. порушено провадження у справі № 910/3791/13 та призначено її розгляд на 28.03.2013р.

Ухвалою від 28.03.2013 р. суд відклав розгляд справи на 18.04.2013 р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача та неподанням витребуваних судом доказів.

Присутнім у судових засіданнях 28.03.2013р. та 18.04.2013р. представником позивача вимоги підтримані у повному обсязі, а також надані витребувані судом документи.

Представник відповідача у судові засідання жодного разу не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, вимоги суду, викладені в ухвалах від 01.03.2013р. та від 28.03.2013р., не виконав, письмовий відзив на позов та інші витребувані документи не подав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року № 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р.01-8/123 передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 25.02.2013р. та ухвалу про відкладення розгляду справи від 28.03.2013р. були надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адреси, що зазначені в позовній заяві.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.11.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю «АВІТА НОВА» (за договором - продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Логістика Дистриб`юція Сервіс» (за договором - покупцеь) був укладений № 73/11-Д купівлі-продажу (Дистриб'юторський договір) з протоколом розбіжностей та додатками до нього.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 1.4. договору, позивач зобов'язався передати товар, а саме питну воду, безалкогольні сильногазовані напої в пляшках ємкістю 0,5 л, 1,5 л, 2,0 л на деревяних піддонах 1000*1200 мм, 800*1200 мм (європіддон), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити поставлений товар згідно умов цього договору. Асортимент, кількість і вартість кожної партії товару вказується в видаткових накладних.

Відповідно до п.2.6 договору (в редакції протоколу розбіжностей), оплата за поставлений товар здійснюється покупцем на умовах, що залежить від дати поставки товару, що вказана у видатковій накладній - сплата за товар здійснюється покупцем на умовах відстрочення платежу 30 календарних днів від дати поставки товару, що вказана у видатковій накладній.

Пунктом 2.8 договору передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах центрально-кільцевих перевезень згідно Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей на отримання цінностей», затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.96 р.(Додаток № 4).

Перехід права власності, а також ризики випадкової загибелі, знищення товару від продавця до покупця переходить у момент передачі товару представнику покупця (п. 2.10. договору).

Відповідно до п. 2.11. договору, сторони домовились, що факт завірення печаткою підпису представника покупця, є фактом підтверджуючим повноваження такої особи на здійснення вказаних дій і покупець, позбавляється прав в подальшому посилатись на відсутність в представника таких повноважень.

Крім того, пунктами 1.2. та 3.1. договору передбачено, що товар поставляється покупцю на піддонах (піддон деревяний 1000*1200мм, 800*1200мм (Європіддон), маркірований по стандартам продавця), які є зворотною тарою. Вид піддонів, кількість піддонів, заставна вартість одиниці, загальна заставна вартість вказуються в видаткових накладних на поставку товару.

Згідно п. 3.2. договору, повернення тари здійснюється покупцем на протязі 30 календарних днів з моменту поставки товару, якщо інший строк не встановлено сторонами в додатку до договору.

Як встановлено судом, позивач взяті на себе зобов`язання виконав, поставив товар на 254 піддонах, згідно видаткових накладних № АН-0001729 від 23.11.2011р., № АН-0000141 від 25.02.2012р., № АН-0000274 від 24.03.2012р., № АН-0000463 від 20.04.2012р., № АН-0000481 від 25.04.2012р., № АН-0000634 від 10.05.2012р., № АН-0000661 від 14.05.2012р., № АН-0000673 від 15.05.2012р., № АН-0000794 від 25.05.2012р., № АН-000090 від 12.06.2012р., № АН-0001073 від 04.07.2012р., № АН-0001140 від 11.07.2012р., № АН-0001334 від 07.08.2012р., № АН-0001461 від 27.08.2012р. та товарно-транспортних накладних на загальну суму 377172,81 грн., копії яких залучені до матеріалів справи.

Проте, відповідач в порушення умов договору, за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався, що призвело до виникнення заборгованості за товар станом на день вирішення спору у сумі 16707,70 грн. Вказана сума заборгованості також підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2012р. При цьому, відповідача також не повернув позивачу 103 піддони (66 піддонів розміром 1000*1200мм та 37 піддонів розміром 800*1200мм) загальною вартістю 3090,00 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленими накладними та не надано доказів повної оплати або повернення переданого товару на суму 16707,70 грн., відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню.

Також, відповідачем не надано доказів повернення позивачу піддонів у кількості 103 шт. (66 піддонів розміром 1000*1200мм та 37 піддонів розміром 800*1200мм) загальною вартістю 3090,00 грн., а отже позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача повернути 103 піддони, вартістю 3090,00 грн., на яких поставлявся відповідачу товар та які є зворотною тарою підлягають задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 155,68 грн., 3% річних - 311,14 грн., нарахованих за час прострочки платежу окремо по кожній видатковій накладній, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Крім того, позивачем нарахована пеня в сумі 2150,46 грн. за порушення строків повернення тари, також окремо по кожній видатковій накладній, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що за порушення строків оплати товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний календарний день прострочки по день фактичного виконання зобовязання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з умови п. 8.2. договору, сторони передбачили, що нарахування пені здійснюється по день фактичного виконання зобов'язання, тобто не зупиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що, в свою чергу, не суперечить приписам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, тому, відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє її в сумі 1555,68 грн., згідно з розрахунками, позивача доданими до позовної заяви, які є арифметично вірними.

Крім того, п. 95 Правил застосування, обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання деревяної, картонної тари та паперових мішків, затверджених наказом Міндержресурсу України № 15 від 16.06.1992 року, встановлено, що матеріальна відповідальність за прострочку повернення і втрати засобів упаковки багаторазового використання визначається у договорах на поставку продукції і товарів.

Згідно п. 8.3. договору, за порушенням покупцем строку повернення тари, останній сплачує продавцю неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2% від загальної заставної вартості тари, термін повернення якої порушено за кожен календарний день прострочення повернення тари по день фактичного виконання зобов'язання.

Відтак, позивач правомірно нарахував відповідачу пеню за порушення строків повернення зворотної тари.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє її в сумі 2150,46 грн., згідно з розрахунками, позивача доданими до позовної заяви, які є арифметично вірними.

Крім того, за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, нараховані 3% річних у сумі 311,14 грн. за час прострочки платежу окремо по кожній видатковій накладній, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Приписами статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Таким чином, оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних ґрунтується на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, підлягають задоволенню в сумі 311,14 грн., згідно з розрахунками, позивача доданими до позовної заяви, які є арифметично вірними.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Логістика Дистриб`юція Сервіс» (01133, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13; код ЄДРПОУ 35383133) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АВІТА НОВА» (юридична адреса: 63500, Харківська область, м. Чугуїв, мкр-он «Авіатор», Чугуївський АРЗ; фактична адреса: 61001, м. Харків, пр. Гагаріна, 1, оф. 605-В; код ЄДРПОУ 36202446) 16707 грн. 70 коп. - боргу, 1555,68 грн. - пені, 311,14 грн. - 3% річних, 2150 грн. 46 коп. - пені за порушення строків повернення зворотної тари, 2867 грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Логістика Дистриб`юція Сервіс» (01133, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13; код ЄДРПОУ 35383133) повернути товариству з обмеженою відповідальністю «АВІТА НОВА» (юридична адреса: 63500, Харківська область, м. Чугуїв, мкр-он «Авіатор», Чугуївський АРЗ; фактична адреса: 61001, м. Харків, пр. Гагаріна, 1, оф. 605-В; код ЄДРПОУ 36202446) 103 піддони (66 піддонів розміром 1000*1200мм та 37 піддонів розміром 800*1200мм), загальною вартістю 3090,00 грн. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 22.04.2013 р. Суддя А.І. Привалов А.І. Привалов