Рішення

від 03.06.2013 по справі 910/5522/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5522/13 03.06.13

Суддя Мудрий С.М. , розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Лізинг"

товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Лізинг"

про стягнення 310 246,70 грн.

Представники:

від позивача: Шкатова А.О. - представник за довіреністю № 127 від 08.01.2013 року;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився.

встановив:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Лізинг" та товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Лізинг" про стягнення 310 246,70 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 16.10.2007 року між відкритим акціонерним товариством «Український Професійний Банк» (банк за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Пром-Лізинг» (позичальник за договором) укладено договір про відкриття траншевої кредитної лінії № 753, за умовами якого банк відкрив позичальнику відкличну кредитну лінію в межах суми 5 125 000,00 грн. терміном до 27.12.2013 року.

В зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань за договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 753 від 16.10.2007 року, у позичальника перед банком виникла заборгованість по строковим траншевим кредитам в сумі 123 540,40 грн., заборгованість по простроченим траншевим кредитам в розмірі 117 352,02 грн., заборгованість по строковим процентам в розмірі 3 696,56 грн., заборгованість по простроченим процентам в розмірі 49 203,19 грн. та пеня в розмірі 16 454,53 грн.

З метою забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком 14.06.2011 року між публічним акціонерним товариством "Український Професійний Банк", товариством з обмеженою відповідальністю "Пром-Лізинг" та товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Лізинг" (поручитель за договором) укладено договір поруки № 753-24, відповідно до умов якого поручитель бере на себе зобов'язання в повному обсязі відповідати перед боржником як солідарний боржник за кредитним договором.

В зв'язку з невиконанням товариством з обмеженою відповідальністю "Пром-Лізинг" зобов'язань за договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 753 від 16.10.2007 року, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Лізинг" та товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Лізинг" заборгованості по строковим траншевим кредитам в розмірі 123 540,40 грн., заборгованості по простроченим траншевим кредитам в розмірі 117 352,02 грн., заборгованості по строковим процентам в розмірі 3 696,56 грн., заборгованості по простроченим процентам в розмірі 49 203,19 грн. та пені в розмірі 16 454,53 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.03.2013 року порушено провадження у справі № 910/5522/13, розгляд справи призначено на 09.04.2013 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.04.2013 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін та невиконанням сторонами вимог суду, розгляд справи відкладено на 22.04.2013 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.04.2013 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача-1, невиконанням останнім вимог суду та необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладено на 03.06.2013 року, а також продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів.

В судове засідання 03.06.2013 року з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав подану через відділ діловодства господарського суду заяву про відмову від позову в частині, відповідно до якої позивач відмовився від позову в частині заявлених вимог про стягнення заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Лізинг", а також просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Лізинг" заборгованість за договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 753 від 16.10.2007 року по строковим траншевим кредитам в сумі 123 540,40 грн., заборгованість по простроченим траншевим кредитам в розмірі 117 352,02 грн., заборгованість по строковим процентам в розмірі 3 696,56 грн., заборгованість по простроченим процентам в розмірі 49 203,19 грн. та пеню в розмірі 16 454,53 грн., а також судовий збір в розмірі 6 204,94 грн.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились вимоги суду не виконали, про поважні причини неявки повноважних представників відповідачів суд не повідомлений, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з урахуванням заяви про відмову від позову частково.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

16.10.2007 року між відкритим акціонерним товариством «Український Професійний Банк» (банк за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Пром-Лізинг» (позичальник за договором) укладено договір про відкриття траншевої кредитної лінії № 753.

В подальшому між сторонами договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 753 від 16.10.2007 року укладені: додатковий договір від 28.01.2008 року, додатковий договір від 14.06.2011 року до додаткового договору від 28.01.2008 року, додатковий договір від 28.12.2007 року, додатковий договір від 14.06.2011 року до додаткового договору від 28.12.2007 року, додатковий договір від 25.12.2007 року, додатковий договір від 14.06.2011 року до додаткового договору від 25.12.2007 року, додатковий договір від 19.12.2007 року, додатковий договір від 14.06.2011 року до додаткового договору від 19.12.2007 року, додатковий договір від 27.11.2007 року, додатковий договір від 30.12.2008 року до додаткового договору від 27.11.2007 року, додатковий договір від 23.12.2010 року до додаткового договору від 27.11.2007 року, додатковий договір від 27.05.2011 року до додаткового договору від 27.11.2007 року, додатковий договір від 14.06.2011 року до додаткового договору від 27.11.2007 року, додатковий договір від 14.06.2011 року, якими внесено зміни та доповнення до договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 753 від 16.10.2007 року та які є його невід'ємними частинами.

Згідно абз. 3 п. 1.2. статуту публічного акціонерного товариства «Український Професійний Банк» затвердженого загальними зборами акціонерів ВАТ «УПБ» (протокол № 3 від 02.09.2010 року), публічне акціонерне товариство «Український Професійний Банк» виступає правонаступником по всіх правах і зобов'язаннях відкритого акціонерного товариства «Український Професійний Банк».

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 1.1. договору, банк зобов'язується відкрити позичальнику відкличну кредитну лінію в межах суми 5 125 000,00 грн., терміном до 15.04.2013 року на придбання машин та устаткування з метою подальшої їх передачі в фінансовий лізинг.

Зобов'язання банку щодо надання кредитів та зобов'язання позичальника щодо повернення кредитів та сплати процентів, а також інші права та обов'язки сторін, передбачені цим договором, виникають з дати укладення сторонами додаткових договорів про надання кредитів, які є невід'ємними частинами даного договору, в сумах зазначених в таких додаткових договорах. Строк користування кожним окремим кредитом в межах загальної суми, встановленої п. 1.1. цього договору, визначається додатковими договорами, але не може перевищувати 48 місяців ( п. 1.2. договору).

Згідно п. 1.4. договору, підставою для надання кредитів за цим договором є додаткові договори, що укладаються, тільки за взаємною згодою сторін після надання банку письмової заяви позичальника, в якій вказується сума кредиту, конкретна ціль кредитування з посиланням на договір.

У відповідності до п. 1.5. договору, плата за користування одержаними ресурсами визначається у кожному додатковому договорі до цього договору.

Положеннями п. 4.1. договору встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути одержані кредитні ресурси в строк у відповідності до умов, викладених у відповідних додаткових договорах, які є невід'ємними частинами цього договору, та сплатити нараховані проценти шляхом перерахування грошових коштів на позичкові рахунки та рахунки нарахованих процентів, відповідно до строків, встановлених додатковими договорами.

На підставі заяви позичальника про надання траншу № 447/11-07 від 22.11.2007 року, відповідно до додаткового договору від 27.11.2007 року, банк надав позичальнику кредит в розмірі 231 530,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 4741538 від 28.11.2007 року, зі сплатою 18,5 % річних та терміном погашення кредиту та сплати відсотків до 28.12.2012 року

На підставі заяви позичальника про надання траншу № 429/11-07 від 11.11.2007 року, відповідно до додаткового договору від 19.12.2007 року, банк надав позичальнику кредит в розмірі 246 360,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 4870016 від 28.12.2007 року, зі сплатою 18% річних та терміном погашення кредиту та сплати відсотків до 27.12.2013 року.

На підставі заяви позичальника про надання траншу № 466/12-07 від 11.12.2007 року, відповідно до додаткового договору від 25.12.2007 року, банк надав позичальнику кредит в розмірі 331 000,00 грн. та 15 000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами № 4853048 від 25.12.2007 року та № 11246908 від 14.06.2011 року, зі сплатою 18% річних та терміном погашення кредиту та сплати відсотків до 27.12.2013 року.

На підставі заяви позичальника про надання траншу № 429/11-07 від 12.11.2007 року, відповідно до додаткового договору від 28.12.2007 року, банк надав позичальнику кредит в розмірі 487 590,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 4870016 від 28.12.2007 року, зі сплатою 18% річних та терміном погашення кредиту та сплати відсотків до 27.12.2013 року.

На підставі заяви позичальника про надання траншу № 428/11-07 від 12.11.2007 року, відповідно до додаткового договору від 28.01.2008 року, банк надав позичальнику кредит в розмірі 310 130,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 4978748 від 29.01.2008 року, зі сплатою 18% річних та терміном погашення кредиту та сплати відсотків до 27.12.2013 року.

У відповідно до п. 7.5. договору, за несвоєчасне погашення кредитів позичальник сплачує банку подвійну процентну ставку від встановленої в п. 1.5. цього договору.

Згідно з умовами п. 4.4. та п. 5.9. договору, у разі порушення позичальником умов цього договору, несвоєчасного повернення отриманих кредитів (траншів) та/або сплати процентів за його використання, встановлення банком факту нецільового використання кредиту (траншу), ненадання в строк більше, ніж 60 днів після дати, вказаної у п. 4.3. цього договору, документів вказаних у зазначеному пункті, а також у випадку виникнення обставин, які ставлять під сумнів повернення позичальником отриманого кредиту, неналежного та недостатнього забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором позичальник зобов'язується на письмову вимогу банку достроково повернути отримані кредитні кошти та проценти за їх використання, можливі штрафні санкції протягом 3 банківських днів з дати отримання письмової вимоги банку.

19.05.2011 року, в порядку п. 5.9. договору, банк звернувся до позичальника з вимогами про погашення заборгованості від 18.05.2011 року № 27-09/1804, № 27-09/1805, № 27-09/1806, № 27-09/1808 та № 27-09/1809, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями списку згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів № 19.05.11/344 та фіскального чеку № 1677 від 19.05.2011 року, проте зазначені вимоги позичальником залишені без відповіді та задоволення.

В порушення умов договору та норм чинного законодавства України, позичальник належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за договором, в зв'язку з чим станом на 19.03.2013 року в останнього виникла заборгованість по строковим траншевим кредитам в сумі 123 540,40 грн., заборгованість по простроченим траншевим кредитам в розмірі 117 352,02 грн., заборгованість по строковим процентам в розмірі 3 696,56 грн. та заборгованість по простроченим процентам в розмірі 49 203,19 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності у товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Лізинг" заборгованості за договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 753 від 16.10.2007 року по строковим траншевим кредитам в сумі 123 540,40 грн., заборгованості по простроченим траншевим кредитам в розмірі 117 352,02 грн., заборгованості по строковим процентам в розмірі 3 696,56 грн. та заборгованості по простроченим процентам в розмірі 49 203,19 грн., позичальника перед банком належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором банк нарахував позичальнику пеню за прострочення виконання зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом в сумі 16 454,53 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Положеннями п. 8.1. договору передбачено, що за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом позичальник на вимогу банку сплачує пеню за кожен день прострочки у розмірі 0,2 % від суми простроченої заборгованості за процентами на рахунок банку. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за фактичний час користування кредитними ресурсами згідно з умовами цього договору та додаткових договорів до нього.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

З огляду на вищевикладене та наявність у товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Лізинг" заборгованості за договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 753 від 16.10.2007 року по строковим траншевим кредитам в сумі 123 540,40 грн., заборгованості по простроченим траншевим кредитам в розмірі 117 352,02 грн., заборгованості по строковим процентам в розмірі 3 696,56 грн. та заборгованості по простроченим процентам в розмірі 49 203,19 грн. суд погоджується з розрахунком пені за прострочення виконання зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитом в сумі 16 454,53 грн., наданим позивачем і вважає його обґрунтованим.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні 03.06.2013 року представник позивача в повному обсязі підтримав, подану через відділ діловодства господарського суду, заяву № 01-10/1537 від 23.05.2013 року про відмову від позову в частині заявлених вимог про стягнення заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Лізинг".

Подана заява № 01-10/1537 віл 23.05.2013 року підписана Головою правління публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" Лихочас А.О.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши повноваження представника позивача на вчинення зазначеної дії, а також те, що вказана дія не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд приймає заяву позивача про відмову від позову в частині заявлених вимог до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Лізинг".

Відповідно до ч. 1 статті 78 ГПК України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Згідно з ч. 2 статті 78 ГПК України, до прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Пункт 4 ч.1 статті 80 ГПК України передбачає, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відповідно до ч. 2 статті 80 ГПК України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

У відповідності до норм статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ч. 1, 2 ст. 78, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Прийняти заяву публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" № 01-10/1537 від 23.05.2013 року про відмову від позову в частині заявлених вимог про стягнення заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Лізинг".

2. Припинити провадження у справі в частині заявлених вимог до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Лізинг".

3. В іншій частині позов задовольнити.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-Лізинг" (03083, м. Київ, пр-т. Науки, 63, ідентифікаційний код 33494573) на користь публічного акціонерного товариства "Український Професійний Банк" (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, 15, ідентифікаційний код 19019775) заборгованість по строковим траншевим кредитам в сумі 123 540 (сто двадцять три тисячі п'ятсот сорок) грн. 40 коп., заборгованість по простроченим траншевим кредитам в розмірі 117 352 (сто сімнадцять тисяч триста п'ятдесят дві) грн. 02 коп., заборгованість по строковим процентам в розмірі 3 696 (три тисячі шістсот дев'яносто шість) грн. 56 коп., заборгованість по простроченим процентам в розмірі 49 203 (сорок дев'ять тисяч двісті три) грн. 19 коп. та пеню за прострочення виконання зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитом в сумі 16 454 (шістнадцять тисяч чотириста п'ятдесят чотири) грн. 53 коп., а також судовий збір в розмірі 6 204 (шість тисяч двісті чотири) грн. 94 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 10.06.2013 року.

Суддя С.М.Мудрий