Постанова

від 05.06.2013 по справі 816/2893/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/2893/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

при секретарі - Іванюк Є.В.,

за участю:

представників позивача - Клименка В.В., Мізік І.М.,

представників відповідача - Гриценка Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Даміз» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

22 травня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Даміз» (далі - позивач, ТОВ «Даміз») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.05.2013 №0000522308, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 118900,00 грн, з яких: 95120,00 грн - за основним платежем, 23780,00 грн - штрафні (фінансові) санкції, а також №0000512308, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 61 503,75 грн, з яких: 49203,00 грн за основним платежем, 12300,00 грн - штрафні (фінансові) санкції.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що господарські операції з Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецтехнопласт» (далі - ТОВ «Спецтехнопласт») підтверджені первинними бухгалтерськими документами. Під час господарських операцій з позивачем підприємство було зареєстроване платником ПДВ.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

07.03.2012 ТОВ «Даміз» зареєстроване у якості суб'єкта господарювання виконавчим комітетом Полтавської міської ради (ідентифікаційний код 38170610), з 01.06.2012 підприємство зареєстроване платником ПДВ /том 1 арк. с. 14,15, 17/.

Видами економічної діяльності тов. «Даміз» є виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій, оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього, неспеціалізована оптова торгівля, оптова торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах /том 1 арк. с. 16/.

Пунктом 20.1. статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до положень пункту 75.1. статті 75 та пункту 77.1. статті 77 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

У період з 10.04.2013 по 16.04.2013 згідно наказу від №1001 від 08.04.2013 та відповідно до направлення від №596 від 10.04.2013, ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ «Даміз» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Спецтехнопласт» за період з 01.10.2012 по 01.03.2013.

Перевіркою встановлено заниження ПДВ у сумі 95120,00 грн та заниження податку на прибуток на 49203,00 грн, чим порушено вимоги пункту 44.1. статті 44, пункту 138.2. статті 138, підпункту 139.1.9. пункту 139.1. статті 139, пунктів 198.3., 198.6. статті 198, статті 201 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки ДПІ у м. Полтаві складено акт перевірки №2226/22.5-10/38170610 від 19 квітня 2013 року /том 1 арк. с. 21-45/.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкові повідомлення-рішення №0000522308, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 118900,00 грн, з яких: 95120,00 грн - за основним платежем, 23780,00 грн - штрафні (фінансові) санкції, а також №0000512308, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 61 503,75 грн, з яких: 49203,00 грн за основним платежем, 12300,00 грн - штрафні (фінансові) санкції /том 1 арк. с. 19, 20/.

Позивач не погодився із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 08 травня 2013 року №№ 0000522308, 0000512308, судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до положень статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно акту перевірки підставою для нарахування позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 49 203,00 грн та з ПДВ у розмірі 95120,00 стали господарські правовідносини позивача з ТОВ «Спецтехнопласт».

10.07.2012 та 01.01.2013 між позивачем та ТОВ «Спецтехнопласт» укладено договори №18/07 та №2/01 за умовами яких, останній зобов'язався поставити ТОВ «Даміз» товар згідно рахунку-фактури /том 1 арк. с. 46-49/.

Поставки товару здійснювались відповідно до договорів, укладених з ТОВ «Нова пошта» від 03.07.2012 про надання товарно-експедиційних послуг та з ТОВ «САТ» від 16.07.2012 про перевезення вантажів /том 1 арк. с. 71-75, 76-79/. Дані обставини також підтверджуються актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) /арк. с. 80-83/.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «Спецтехнопласт» позивачем надано видаткові та податкові накладні, платіжні доручення оборотно-сальдову відомість.

На підставі господарський операцій з ТОВ «Спецтехнопласт» позивачем віднесено до валових витрат 234300,00 грн та сформовано податковий кредит у розмірі 95120,00 грн.

У ході судового розгляду справи, судом встановлено, що в межах власної господарської діяльності придбаний у ТОВ «Спецтехнопласт» товар позивач реалізовував ТОВ «Агросерівс», ТОВ «Петрівський маслозавод», ПАТ «Бель Шостка Україна», ПП «Білоцерковська агропромислова група», філії «Охтирський сиркомбінат» ПП «Рось», ЗАТ «Білоцерковський маслоробний завод», ТОВ НВП «Молтехсервіс», ПАТ «Хмельницька маслосирбаза», Крижопільській філії «Інтер Фуд», ПрАТ «Прилуцький хлібзавод», ПАТ «Новотроїцький маслосирзавод», ПрАТ «Держанський молочний завод», ТДВ «Веселівський завод сухого знежиреного молока», ПАТ «Іванівський маслозавод», ТОВ «Кортай», ТОВ «Малагробізнес», ТОВ «Хмільницький завод СЗМ «Молочний завод», ТОВ «Техносервіс-С», ПрАТ «Криворізький міськмолзавод №1», ТОВ «Бровари-Молоко», ТОВ ОМПК «Славія», ТОВ «Гайсинський молокозавод», ТОВ «Путильська молочарня», ПП «Агрофакт», ТОВ «Вісіт і К», ПАТ «ВБД Україна» філія ПАТ «Вімм-Білль-Данн Україна», ДП «Аромат», ТОВ «Бліц», ПрАТ «Беловодский маслодельний завод», ТОВ «Бімол», ПП «Імперіал плюс», ПАТ «Новотроїцький маслосирзавод», ТОВ «Кременчуцьке молоко», ТОВ «Юлікс», ПАТ «Юрія», ПрАТ по ТЕСМО «Тесмо-М», ТОВ «Агропобутсервіс», ТОВ Агрофірма «Матюші», ТОВ «Валес Агро», ТОВ «Промтехкомплект», ТОВ «ТГТ», ПАТ «Хорольський МКК», ТДВ «Глобинський маслосирзавод», ПАТ «Київоблагрообладнання», що підтверджується наявними у матеріалах справи договорами, видатковими та податковими накладними, специфікаціями, довіреностями.

Як вбачається з акту про можливість проведення зустрічної звірки №213/22-6/33963228 від 01.03.2013 складеного ДПС у м. Києві за період з 01.01.2012 по 31.01.13 ТОВ «Спецтехнопласт» було зареєстровано платником ПДВ.

Враховуючи те, що позивачем належним чином підтверджено факт здійснення спірних господарських операцій, суд вважає висновок ДПІ у м. Полтаві заниження ПДВ у сумі 95120,00 грн та заниження податку на прибуток на 49203,00 грн неправомірним, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 08.05.2013 №№ 0000522308, 0000512308 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а позовні вимоги ТОВ «Даміз» обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Даміз» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби від 08 травня 2013 року №№ 0000522308, 0000512308.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Даміз» (ідентифікаційний код 38170610) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1804 (однієї тисячі восьмисот чотирьох) гривень 04 (чотирьох) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 10 червня 2013 року.

Суддя К.І. Клочко