Рішення

від 03.06.2013 по справі 922/1375/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2013 р.Справа № 922/1375/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "СТ Сервіс", м. Харків до ТОВ "Мегатрансавто", с. Цуповка про стягнення 136 157,26грн. за участю представників сторін:

позивача - Бабич С.С., дов. б/н від 02.04.13р.;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Після уточнення позовних вимог позивач просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 127 834,59грн., пеню в розмірі 6 932,66грн., 3% річних в розмірі 1 390,01грн., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

03.06.13р. позивач звернувся до суду з заявою, в якій просить суд прийняти відмову від позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 6 932,66грн. за договором № 93 від 17.10.11р.

Відповідно до ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову. Приписи частини 4 даної статті не виключають можливості часткової відмови. Така відмова можлива лише у випадках, коли позивачем заявлено дві чи більше вимог, і позивач відмовляється не від усіх цих вимог. У разі такої відмови та її прийняття судом, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України у частині тих вимог, стосовно яких заявлено відмову, а решта вимог розглядається судом у загальному порядку.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що часткова відмова позивача не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, дана відмова приймається судом, у зв'язку з чим провадження у справі в частині стягнення з відповідача пені підлягає припиненню.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з`явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, з відміткою отримання ухвали про порушення провадження у справі відповідачем, яке міститься в матеріалах справи.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, оскільки в судові засідання не з`являвся, витребувані судом докази не подавав, не повідомив суд про причини своєї неявки, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

17.10.11р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТ Сервіс" (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегатрансавто" (відповідач у справі) було укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобілів № 93 (далі договір), відповідно до умов якого відповідач доручив, а позивач прийняв на себе зобов'язання протягом строку дії договору надавати комплекс послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів з встановленням запчастин і використанням супутніх товарів, необхідних при проведенні зазначених робіт на станції технічного обслуговування та ремонту автомобілів за місцем розташування позивача м. Харків, вул. Кашуби, 10.

Згідно п.3.3 договору відповідач сплачує позивачу вартість визначених робіт, запасних частин, паливно-мастильних матеріалів протягом одного банківського дня з дати підписання акту виконаних робіт та виписки рахунку-фактури.

Окрім того, відповідач зобов'язався (п.4.1.3 договору) оплатити в повному обсязі вартість стоянки транспортних засобів на території станції технічного обслуговування, згідно виставлених рахунків.

Із суті правовідносин, судом вбачається, що укладений між позивачем та відповідачем договір має ознаки договору підряду та договору зберігання, оскільки даний договір породжує зобов'язання у кожній зі сторін, що підпорядковуються різним інститутам цивільного права.

Відповідно до п. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За приписами ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч.1 ст.936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Сторони погодили (п.1.5 договору), що конкретний перелік та вартість послуг, запасних частин та матеріалів визначається при кожному прийманні автомобіля на СТО та оформляється нарядом-замовленням. Наряд-замовлення узгоджується з відповідачем та є підставою для складання рахунків.

Позивач взяті на себе зобов'язання за договором виконав належним чином та протягом 2011-2012р.р. виконував необхідний комплекс робіт.

Вартість виконаних робіт з технічного обслуговування та ремонту згідно наданих позивачем Актів виконаних робіт, видаткових накладних складає 123 454,59грн. Дані Акти підписано та скріплено печатками представниками обох сторін та без зауважень з боку відповідача.

Відповідно до п.4.1.2 договору відповідач зобов'язався прийняти виконані роботи, а також забезпечити вивезення автомобіля з території СТО позивача не пізніше двох днів з дня отримання повідомлення про закінчення робіт.

За умовами договору (п.5.1) відповідач за порушення строків прийняття виконаних робіт або відремонтованого транспортного засобу від позивача та у разі затримки звільнення робочого майданчика від транспортного засобу, що знаходиться на станції технічного обслуговування позивача, у строк передбачений п.п.4.1.2 п.4 договору, повинен сплатити позивачу плату за перебування транспортного засобу за кожен день такої затримки згідно діючих тарифів.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позивач, згідно п.3.6 договору, неодноразово направляв на адресу відповідача наряди-замовлення та акти виконаних робіт № 596 від 01.08.12р. на суму 930,00грн., № 969 від 01.12.12р. на суму 930,00грн., № 1 від 01.01.13р. на суму 930,00грн., № 97 від 19.02.13р. на суму 570,00грн., № 183 від 28.02.13р. на суму 270,00грн., № 221 від 25.03.13р. на суму 750,00грн. на оплату стоянки транспортних засобів на території СТО, які останнім підписані не були. Факт надіслання позивачем зазначених документів на адресу відповідача підтверджується належними доказами, наявними у справі.

Дані Акти відповідачем підписані не були, однак і заперечень щодо такого нарахування з боку відповідача на адресу позивача не надходило.

Таким чином, позивачем, у зв'язку з затримкою звільнення відповідачем робочого майданчика, було надано останньому послуги зі збереження автомобіля в розмірі 4 380,00грн., які до теперішнього часу залишені несплаченими.

Судом вбачається, що відповідач лише 23.04.13р. звільнив робочий майданчик позивача, що підтверджується актом приймання-передачі транспортного засобу, в якому зазначено про відсутність будь-яких претензій з боку ТОВ "Мегатрансавто" до ТОВ "СТ Сервіс". Даний акт підписано та скріплено печатками представників обох сторін.

Як вже зазначалося вище, обов'язок відповідача по оплаті за стоянку автотранспорту на станції технічного обслуговування після проведення необхідного ремонту передбачений сторонами у договорі (п.4.1.3), тому не підписання актів виконаних робіт не звільняє відповідача від обов'язку оплатити знаходження автотранспорту на СТО позивача.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 4 380,00грн. за надані послуги по зберіганню є обґрунтованими та законними, у зв'язку з чим загальна сума заборгованості за договором складає 127 834,59грн., яка до теперішнього часу є несплаченою.

Частиною першою ст.193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Позивач на адресу відповідача направив претензію разом із рахунками-фактурами, нарядами-замовленнями та Актами виконаних робіт з вимогою оплатити надані послуги, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 127 834,59грн., суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Частина 2 ст.625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної статті позивач нарахував відповідачеві три відсотки річних в сумі 1 390,01грн.

Дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України, при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 509, 610, 611, 612, 625, 759, 837, 854 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, п.4 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатрансавто", код ЄДРПОУ 37514264 (юридична адреса: 62314, Харківська область, Дергачівський район, с. Цуповка, вул. Новоселівка, 51-а, фактична адреса: 61172, м. Харків, а/с 8438, р/р 2600400075588 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ Сервіс", код ЄДРПОУ 34954579 (61034, м. Харків, вул. Кашуби, 10, р/р 26006010111519 в ПАТ "ВТБ Банк", м. Київ, МФО 321767) - 127 834,59грн. основного боргу, 1 390,01грн. 3% річних, 2 584,49грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення пені в сумі 6 932,66грн. припинити.

Повне рішення складено 05.06.2013 р.

Суддя Лавренюк Т.А.