Рішення

від 04.06.2013 по справі 910/8865/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8865/13 04.06.13

За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"

до Благодійної організації "Кадет"

про стягнення 20 023,03 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін:

Від позивача Кашканова Н.В. (дов. №155/1/23-640 від 07.02.2013р.);

Мазурок Я.В. (дов. №155/1/23-5743 від 21.12.2012р.)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 04.06.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Благодійної організації "Кадет" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 20 023, 03 грн. за договором № 1287 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів від 13.12.2205 року, з яких 19 103, 63 грн. - основного боргу, 757, 95 грн. пені, 9, 86 інфляційних втрат, 151, 59 грн. 3 % річних за договором та покладання судових витрат на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/8865/13, розгляд справи призначено на 04.06.2013 року.

31.05.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача подані документи по справі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про свою відсутність суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 13.05.2013 року не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно наданої довідки з Держаної служби статистики на відповідача.

Представник позивача вимоги ухвали суду від 13.05.2013 року виконав, надав витребувані ухвалою додаткові матеріали по справі, а саме, довідку про відсутність аналогічного спору, письмові пояснення по суті позову, оригінал довідки про зарахування судового збору до державного бюджету, копії установчих документів підприємства, копію довідки та витягу з ЄДРПОУ на позивача.

Представником позивача в судовому засіданні 04.06.2013 року надано усні пояснення по суті позовної заяви, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до поданої позивачем довідки з Державної служби статистики, адреса відповідача є тією ж, яка вказана у позовній заяві, а саме: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 25.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, що підтверджується поданої позивачем довідки з Держаної служби статистики на відповідача.

Враховуючи те, що не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

13 грудня 2005 року між позивачем (дирекція за договором) та відповідачем (абонент за договором) № 1287 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів від 13.12.2005 року (далі за текстом - договір), відповідно до п.1.1. якого предметом договору є надання послуг на теплопостачання та своєчасна сплата у повному обсязі спожитої енергії у гарячій воді та експлуатаційних витрат обслуговування та утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО, ГВП та ії абонентських уводів в нежилому приміщенні (будинку) за адресою: вул. Пулюя, 5 в м. Києві.

Відповідно п. 2.1. договору при виконанні умов договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язується керуватись тарифами, затвердженими Київською міською держадміністрацією, Положенням про Держенергоспоживнагляд, правилами користування тепловою енергією, правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж(далі Правилами), нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Пунктом 2.2.3. договору встановлено, що до обов'язків відповідача входить виконувати мови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в Додатку № 2 до договору.

Відповідно до п. 2.3.6. договору, відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати на розрахунковий рахунок позивача вартість спожитої теплової енергії та технічного обслуговування тепло системи.

Згідно п. 2.3.7. за несвоєчасну сплату передбачених договором нарахувань, відповідач на користь позивача сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених платежів за кожний день прострочки, але не більше 2-ох облікових ставок НБУ, що діяли на період внесення платежу.

Відповідно до п. 2.3.10. договору, відповідач зобов'язаний при наявності заборгованості за отримані послуги в забезпеченні тепловою енергією сплачувати всю суму боргу до закінчення опалювального сезону.

Пунктом 4.2.3. договором, встановлено, що відповідач несе відповідальність за невиконання порядку розрахунків за теплову енергію та експлуатаційні витрати, викладеного в Додатку № 2 до договору.

Згідно п. 6. договору, договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно п.2 Додатку № 2 до договору № 1287 від 13.12.2005 року, відповідач щомісяця з 14 по 18 число самостійно отримує у позивача по експлуатації нежилих будинків акт звірки на початок розрахункового періоду, розрахунок фактичного споживання теплової енергії за попередній період , платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії за попередній та поточний місяці та технічного обслуговування, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт виконаних робіт.

Відповідно п. 3. додатку, сплату за вказаними в п.2. додатку документами, відповідач виконує не пізніше 23 числа поточного місяця, при цьому.

Згідно п. 3.4. додатку до договору, у випадку несплати за користування послугами, вказаними у договорі, до кінця розрахункового періоду позивач нараховує відповідачу пеню на суму боргу в розмірі 0,5 % за кожний день прострочки платежу по день фактичної сплати, але не більше суми, обумовленої чинними законодавством України.

Як на те посилається позивач у позовній заяві, на виконання умов договору згідно розрахунків фактичної вартості теплової енергії, які зроблено на підставі табуляграм ПАТ «Київенерго» відповідно до Розпорядження КМДА про встановлення тарифів за теплову енергію, та технічного обслуговування системи центрального опалення, яке нараховано згідно із калькуляцією від 24.02.2011 рок, на підставі п. 2.3.6.догвоору та п.3.5. додатку до договору відповідач зобов'язаний був сплатити грошові кошти за надані йому послуги з жовтня 2012 року по квітень 2013 року у розмірі 21642, 28 грн.. Відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати наданих послуг виконав частково сплативши 2538, 65 грн., відповідно до чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 19103, 63 грн.

Відповідачем заборгованість у розмірі 19103, 63 грн. не була сплачена. Сума несплаченого боргу за надані послуги складає 19103, 63 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача 757, 95 грн. пені, інфляційні втрати у розмірі 9, 86 грн. та 3 % річних в сумі 151, 59 грн.

Отже, станом на момент подання позову до суду (30.04.2013 р.) та на момент розгляду справи судом (04.06.2013 р.) надані позивачем по договору послуги відповідачем не сплачені, борг відповідача перед позивачем за договором № 1287 надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів від 13.12.2005 року складає 20023, 03 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою договір № 1287 про надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів від 13.12.2005 року є договором надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 ЦК України.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 ЦК України), при цьому сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Як встановлено матеріалами справи, відповідно умов договору та чинного законодавства України, позивач виконав свої зобов'язання щодо надання послуг на теплопостачання та технічне обслуговування і утримання внутрішньо будинкових інженерних систем ЦО, ГВП та їх абонентських уводів у повному обсязі. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невиконання позивачем умов договору не заявлялось та суду не надано.

Згідно розрахунків фактичної вартості теплової енергії, які зроблено на підставі табуляграм ПАТ «Київенерго» відповідно до Розпорядження КМДА про встановлення тарифів за теплову енергію, та технічного обслуговування системи центрального опалення, яке нараховане згідно із калькуляцією від 24.02.2011 року за надані послуги за договором у відповідача перед позивачем виникли зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 19103, 63 грн. Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих йому послуг в строки, передбачені п. 2.3.3. договору та п. 2 та п.3 додатку до договору, не виконав.

Таким чином, основна заборгованість відповідача перед позивачем становить 19103, 63 грн. та підлягає стягненню в повному обсязі.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді 3 процентів річних за період з листопада 2012 року по квітень 2013 року в розмірі 151, 59 грн. та інфляційних втрат у розмірі 9, 86 грн. за період з листопада 2012 року по квітень 2013 року підлягають повному задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних нарахованих на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені за період з листопада 2012 року по квітень 2013 року в розмірі 757, 95 грн. підлягають повному задоволенню, з огляду на таке.

Згідно п. 2.3.7. договору, за несвоєчасну сплату передбачених договором нарахувань, відповідач на користь позивача сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми прострочених платежів за кожний день прострочки, але не більше 2-ох облікових ставок НБУ, що діяли на період внесення платежу.

Згідно п. 3.4. додатку до договору, у випадку несплати за користування послугами, вказаними у договорі, до кінця розрахункового періоду позивач нараховує відповідачу пеню на суму боргу в розмірі 0,5 % за кожний день прострочки платежу по день фактичної сплати, але не більше суми, обумовленої чинними законодавством України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за коже день прострочення за період з листопада 2012 року по квітень 2013 року, що складає 757, 95 грн., у відповідності до чинного законодавства.

Отже, станом на момент розгляду справи (04.06.2013 року) заборгованість відповідача перед позивачем складає 20023, 03 грн. (19103, 63 грн. основного боргу + 757, 95 грн. пені + 9, 86 грн. інфляційних втрат + 151, 59 грн. 3% річних), доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Судові витрати позивача в сумі 1720, 50 судового збору відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" підлягають задоволенню повністю.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Благодійної організації "Кадет" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 25, код ЄДРПОУ - 26519585; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ-01, вул. Володимирська, 51-А, код ЄДРПОУ - 03366500) 19 103 (дев'ятнадцять тисяч сто три) грн. 63 коп. основного боргу, 757 (сімсот п'ятдесят сім) грн. 95 коп. пені, 9 (дев'ять) грн. 86 коп. інфляційної складової боргу, 151 (сто п'ятдесят одна) грн. 59 коп. 3 % річних, та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.06.2013 р.

Суддя Г.П. Бондаренко