Рішення

від 06.06.2013 по справі 916/1035/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" червня 2013 р.Справа № 916/1035/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕК СІ ПЕТРОЛ"

до відповідача Білгород-Дністровської міської санітарно-епідеміологічної станції Одеської області

про стягнення 10693,90грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "БЛЕК СІ ПЕТРОЛ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Білгород-Дністровської міської санітарно-епідеміологічної станції Одеської області про стягнення заборгованості у розмірі 10693,90грн., а саме: основного боргу у розмірі 10197,50грн. та пені у розмірі 496,40грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.04.13р. порушено провадження у справі №916/1035/13.

Відповідач позовні вимоги визнає частково та просить суд залишити без задоволення позовну вимогу ТОВ "БЛЕК СІ ПЕТРОЛ" в частині стягнення штрафних санкцій з Білгород-Дністровської міської санітарно-епідеміологічної станції Одеської області у розмірі 496,40грн. на користь ТОВ "БЛЕК СІ ПЕТРОЛ", та надати можливість відстрочення добровільної оплати заборгованості за отриманий товар від ТОВ "БЛЕК СІ ПЕТРОЛ" у сумі 10197,50грн. до моменту настання такої можливості, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№15275/2013 від 17.05.13р.). Так в обґрунтування відзиву зазначає про те, що дійсно, за договором ХБТ-21/10/12 від 09.10.2012р. ТОВ "БЛЕК СІ ПЕТРОЛ" поставило Білгород-Дністровській міській санітарно-епідеміологічній станції нафтопродукти (бензин А-95 та бензин А-92) на суму 10197,50грн., в т.ч. ПДВ 1699,58грн. за накладною №КА-00003195 від 21.11.12р. У відповідності до Порядку обліку зобов'язань розпорядників коштів в органах Державного казначейства України, затвердженого наказом Державного казначейства України від 09.08.2004р. №136 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.08.2004р. за № 1068/9667 дана операція була зареєстрована в Управлінні Державної казначейської служби України у Б-Дністровському районі, що підтверджується Реєстром бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів №166 від 27.11.2012р., штампом Державного казначейства на накладної, реєстром платіжних доручень розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 27.11.2012р. та платіжним дорученням №1335 від 27.11.2012р. Зареєстрована 29.11.2012р. кредиторська заборгованість не була оплачена за відсутності підкріплення грошових коштів у Державному казначействі (причина невідома), у той час коли грошові кошти на рахунку Білгород-Дністровської міської санітарно-епідеміологічної станції були наявні у достатній кількості для здійснення даної операції та платіжні доручення для оплати оформлені. Неоплачена кредиторська заборгованість була зафіксована у місячній бюджетній звітності станом на 01.12.12р. З невідомих причин на протязі грудня 2012 року Управління Державної казначейської служби України у Б-Дністровському районі не оплачувало платіжні доручення не тільки ТОВ "БЛЕК СІ ПЕТРОЛ" але і ще деяких інших кредиторів, що відображено у пояснювальній записці до річного звіту за 2012 рік та зафіксовано у Звіті про заборгованість за бюджетними коштами (форма №7д) по спеціальному фонду станом на 01.01.2013р. У відповідності до п. 1 наказу №176-0 від 21.09.2012р. «Про ліквідацію бюджетних закладів, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України» та на виконання листа Одеської обласної санітарно-епідеміологічної станції №02/4919 від 04.10.2012р. датою ліквідації санепідзакладів, в даному випадку Білгород-Дністровської міської СЕС, вважається 29.12.2012р. У зв'язку з чим у державному бюджеті на 2013 рік була виключена програма КПКВК 2301250 «Державний санітарно-епідеміологічний нагляд, дезінфекційні заходи та заходи по боротьбі з епідеміями», тому у 2013 році реєстраційні рахунки на видаток були заблоковані, що не давало змоги Державному казначейству оплачувати кредиторську заборгованість Білгород-Дністровської міської санітарно-епідеміологічної станції перед постачальниками. На сьогоднішній день кредиторська заборгованість перед ТОВ "БЛЕК СІ ПЕТРОЛ" зафіксована у квартальній звітності станом на 01.04.13р. (Звіт про заборгованість за бюджетними коштами (форма №7д) по спеціальному фонду станом на 01.04.2013р.) та рахується за Білгород-Дністровською міською санітарно-епідеміологічною станцією, а питання щодо її оплати вирішується на рівні Міністерства охорони здоров'я, що підтверджується Листом МОЗ України № 10.03.68/1184/9927 від 05.04.2013р. «Щодо залишків коштів спеціального рахунку». Залишок коштів на 01.04.2013р. підтверджено Управлінням Державної казначейської служби України у Б-Дністровському районі (Звіт про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги (форма № 4-1 д квартальна) за 1-й квартал 2013р.). Таким чином, ліквідаційна комісія Білгород-Дністровської міської санітарно-епідеміологічної станції, вважає, що виникнення даної ситуації відбулося не з вини Білгород-Дністровської міської санітарно-епідеміологічної станції, а питання щодо її узгодження залежить від рішень Міністерства охорони здоров'я.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив .

09.10.2012р. між Білгород-Дністровською міською санітарно-епідеміологічною станцією Одеської області (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БЛЕК СІ ПЕТРОЛ" (Продавець) було укладено договір про закупівлю та зберігання товарів за державні кошти №ХБТ-21/10/12, згідно умов якого, Продавець зобов'язався передати у власність Замовникові товари, зазначені у п.1.2.(паливо-мастильні матеріали 23.20.1. Продукти нафтоперероблення рідки), а Замовник зобов'язався прийняти і оплатити такі товари.

Згідно п.4.1. договору, Замовник оплачує товар за фактом поставки впродовж 10 (десятьох) банківських днів за видатковими накладними, Договором, рахунку-фактурою, тощо.

Відповідно до п.6.1.1. договору, Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплатити Продавцю поставлені товари.

Пунктом 6.4.1. договору передбачено, що Продавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлені товари.

У відповідності до п.7.2. договору, за прострочення оплати отриманого пального Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого пального за кожний день прострочки.

На виконання умов договору позивач свої зобов'язання виконав належним чином, та відвантажив відповідачу товар на суму 10197,50грн., що підтверджується видатковою накладною №КА-00003195 від 21.11.2012р. на суму 10197,50грн., та довіреністю №136 від 21.11.2012р.

Однак відповідач всупереч умовам договору не виконав свої договірні зобов'язання з оплати в зазначені терміни.

25.02.2013р. позивачем на адресу Білгород-Дністровської міської санітарно-епідеміологічної станції Одеської області було направлено претензію вих.№81/02/13 від 25.02.2013р. з вимогою в строк до 01.03.2013р. сплатити борг у розмірі 10197,50грн.

Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо проведення своєчасної оплати, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 10693,90грн., а саме: основний борг у розмірі 10197,50грн., та пеню у розмірі 496,40грн. за період з 01.01.2013р. по 12.04.2013р.(112 днів прострочення).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

В частині 1 статті 901 Цивільного кодексу України зазначається, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу товару, існування заборгованості Білгород-Дністровської міської санітарно-епідеміологічної станції Одеської області по оплаті вартості отриманого товару нафтопродуктів (бензин А-95 та бензин А-92), проти наявності якої останній не заперечує та визнає у відзиві на позовну заяву, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача вартості поставленого товару в сумі 10197,50грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з Білгород-Дністровської міської санітарно-епідеміологічної станції Одеської області пені в розмірі у розмірі 496,40грн. за період з 01.01.2013р. по 12.04.2013р.(112 днів прострочення), обрахованої із суми заборгованості у розмірі 10197,50грн.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку пені, на думку суду наданий позивачем розрахунок пені, здійснений неналежним чином, оскільки кількість днів прострочення за період з 01.01.2013р. по 12.04.2013р. складає не 112 днів прострочення.

Поряд з цим, відповідач у відзиві зазначає про те, що зареєстрована кредиторська заборгованість не була оплачена за відсутності підкріплення грошових коштів у Державному казначействі (причина невідома), у державному бюджеті на 2013 рік була виключена програма КПКВК 2301250 «Державний санітарно-епідеміологічний нагляд, дезінфекційні заходи та заходи по боротьбі з епідеміями», тому у 2013 році реєстраційні рахунки на видаток були заблоковані, що не давало змоги Державному казначейству оплачувати кредиторську заборгованість Білгород-Дністровської міської санітарно-епідеміологічної станції перед постачальниками, та виникнення даної ситуації відбулося не з вини Білгород-Дністровської міської санітарно-епідеміологічної станції, а питання щодо її узгодження залежить від рішень Міністерства охорони здоров'я.

Згідно п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки(штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до п. 3.17.4. Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки(штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язань, причини(причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки(штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони(в тому числі вжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушень та його наслідків) тощо.

Враховуючи наявні обставини справи, суд вважає за можливе з власної ініціативи зменшити розмір пені до 200грн., зі стягненням з Білгород-Дністровської міської санітарно-епідеміологічної станції Одеської області пені в розмірі 200грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕК СІ ПЕТРОЛ" до відповідача Білгород-Дністровської міської санітарно-епідеміологічної станції Одеської області підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 10197,50грн. та пені у розмірі 200грн.

Згідно ч.4 п. 3.17.4. Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 1720,50грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Білгород-Дністровської міської санітарно-епідеміологічної станції Одеської області (67700, Одеська обл., м.Білгород-Дністровський, вул. Московська, 7, код ЄДРПОУ 02061626, р/р ГУДКСУ, МФО 828011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕК СІ ПЕТРОЛ"(67801, Одеська обл., Овідіопольський р-н, смт. Овідіополь, вул. Одеська, 17А, код ЄДРПОУ 37929278, р/р 2600431899980 в філії ПАТ «КБ «Інвестбанк» м. Одеса, МФО 328094, ІПН 379292715216) основний борг у розмірі 10197(десять тисяч сто дев'яносто сім)грн.50коп., пеню у розмірі 200(двісті)грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1720(одну тисячу сімсот двадцять)грн.50коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 10.06.2013р.

Суддя Гут С.Ф.