Постанова

від 13.05.2013 по справі 804/4486/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2013 р. Справа № 804/4486/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенко П.О, при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., за участю представника позивача - Ясногора І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ

МЕБЛОФФ»

до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції

Дніпропетровської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -

рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МЕБЛОФФ» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області в якому просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області № 0000253000 від 22.03.2013 року з податку на прибуток підприємств на загальну суму 359252 грн. 50 коп. та податкове повідомлення-рішення № 0000263000 від 22.03.2013 року з податку на додану вартість на загальну суму 155520 грн. 00 коп., які винесені на підставі Акту № 198/15-0/35798482 від 05.03.2013 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МЕБЛОФФ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з платником податків ПНВП «ТЕХНІКА» їх реальності та повноти відображення в обліку за період жовтень - листопад 2012 року» (далі «Акт перевірки»).

В обґрунтування адміністративного позову позивачем вимог зазначено, що відповідачем в Акті перевірки безпідставно зроблено висновки про юридичну дефектність первинних документів по взаємовідносинах з ПНВП «Техніка» та нереальність господарських операцій по ланцюгу постачання від ПНВП «Техніка» до ТОВ «Торговий дім Меблофф» за період жовтень, листопад 2012 р., оскільки відповідачем не надано жодного судового рішення про визнання недійсним Договору поставки № 0912 від 03.09.2012 р., позивачем було надано всі необхідні первинні документи щодо підтвердження реальності господарських операцій та підтвердження правомірності формування валових витрат та податкового кредиту по операціях з ПНВП «Техніка». Також, позивач зазначив, що зазначені висновки відповідача зроблені на підставі перевірки ПНВП «Техніка» та третіх осіб іншим податковим органом, а не на підставі аналізу наданих первинних документів, що не передбачено законодавством України. Крім того, позивач зазначив, що не надання ним документів на підтвердження транспортування товару за Договором поставки № 0912 від 03.09.2012 р. не є підставою для визнання незаконним формування валових витрат та податкового кредиту, оскільки умови поставки за зазначеним договором згідно Інкотермс 2000 визначені як DDP (склад покупця), згідно яких зобов'язання по поставці товару покладено на продавця.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явився, у письмових запереченнях зазначив, що позивачем не було надано виписки з книги довіреностей на отримання товарів, придбаних в ПНВП «Техніка» у жовтні 2012 р., не надано документів, що підтверджують транспортування товару за Договором поставки № 0912 від 03.09.2012 р., не надано документів, що підтверджують розрахунки за транспортні послуги по перевезенню товару, на надано сертифікат відповідності походження на товар за Договором поставки № 0912 від 03.09.2012 р., не надано документів, що підтверджують подальшу реалізацію придбаного товару за Договором поставки № 0912 від 03.09.2012 р. Також, в обґрунтування своїх заперечень відповідач послався на Акт документальної позапланової перевірки ПНВП «Техніка» № 7197/229/19099225 від 21.12.2012 р. щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків БПП «Сура» за період вересень, листопад 2011 р, згідно якого встановлено відхилення при співставленні податкового кредиту ПНВП «Техніка» з контрагентом БПП «Сура». На підставі зазначених заперечень відповідач робить висновок про нереальність операцій за Договором поставки № 0912 від 03.09.2012 р., юридичну дефектність первинних документів позивача та зазначає, що продукція начебто придбана в ПНВП «Техніка» була отримана від невстановленої юридичної та/або фізичної особи. Зазначені обставини вказують на незаконність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.

На виконання наказу Дніпропетровської МДПІ від 15.02.2013 р. на підставі Акту документальної позапланової перевірки ПНВП «Техніка» (код ЄДРПОУ 19099225) № 7197/229/19099225 від 21.12.2012 р. щодо документального підтвердження господарських відносин з БПП «Сура» (код ЄДРПОУ 30668399) було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ МЕБЛОФФ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансового-господарських відносин з платником податків ПНВП «Техніка» (код ЄДРПОУ 19099225) їх реальності та повноти відображення в обліку за період жовтень, листопад 2012 р., про що було складено Акт перевірки, згідно якого встановлено порушення позивачем пп. 135.5.4. п. 135.5. ст. 135, п. 138.2. ст. 138, пп. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України, завищення валових витрат та заниження валових доходів, що призвело до заниження податку на прибуток за IV квартал 2012 р. на суму 287402,00 грн., встановлено порушення позивачем п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 ПК України ,завищено податковий кредит за жовтень та листопад 2012 р., що призвело до заниження ПДВ за жовтень та листопад разом на суму 124416,00 грн. На підставі Акту перевірки відповідачем були прийняті податкове повідомлення - рішення № 0000253000 від 22.03.2013 року з податку на прибуток підприємств на загальну суму 359252 грн. 50 коп. разом зі штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення № 0000263000 від 22.03.2013 року з податку на додану вартість на загальну суму 155520 грн. 00 коп. разом зі штрафними санкціями.

Між ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ МЕБЛОФФ» (покупець) та ПНВП «Техніка» (постачальник) було укладено Договір поставки № 0912 від 03.09.2012 р. (далі «Договір № 0912»).

Відповідно до п.1.1. Договору № 0912 постачальник зобов'язується передати у власність покупця в обумовлені строки меблі (далі товар), а покупець зобов'язується приймати товар і оплачувати його за встановленою ціною у порядку, передбаченому цим договором.

Згідно п. 1.3. Договору № 0912 товар поставляється згідно з умовами DDP, визначеними в офіційних правилах тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року,видання МТП № 560), які застосовуються з урахуванням особливостей, що пов'язані з внутрішньодержавним характером поставок, а також особливостей, які випливають з умов цього договору.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.7. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. (надалі - Наказ № 88), первинні документи складаються на бланках типових форм затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Згідно п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пп. 14.1.27. п.14.1. ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). До складу витрат підприємства включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно пп. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України, не належать до складу витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп.14.1.181. п.14.1.ст. 14 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Згідно п.198.1, п.198.3. ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.1, п.198.3. ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 198.2. ст.198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно зазначених норм для підтвердження включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту за Договором № 0912 необхідно підтвердження факту придбання товару за даним договором первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Для підтвердження правомірності формування валових витрат та податкового кредиту позивачем під час перевірки та під час розгляду справи в суді, були надані наступні документи: Договір поставки № 0912 від 03.09.2012 р., видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки позивача за жовтень 2012 р., податкові декларації з ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2012 р., податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2012 р. Відповідач не заперечував проти наявності даних документів, про що зазначено в Акті перевірки (стор. 4-6 Акту перевірки).

Також, для підтвердження подальшої реалізації придбаних в ПНВП «Техніка» меблів за Договором № 0912 позивачем до суду були надані наступні докази: договори на продаж меблів, товарно-транспортні накладні, накази по підприємству про направлення у відрядження працівників, акти прийому-передачі товарів та робіт, договір на перевезення вантажу. Дані докази відповідачем спростовані не були.

На підставі зазначених документів, судом встановлено правомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту з ПДВ за Договором № 0912.

Суд не приймає заперечення відповідача, що позивачем не було надано виписки з книги довіреностей на отримання товарів, придбаних в ПНВП «Техніка» у жовтні 2012 р., не надано документів, що підтверджують транспортування товару за Договором поставки № 0912 від 03.09.2012 р., не надано документів, що підтверджують розрахунки за транспортні послуги по перевезенню товару, оскільки поставка товару від ПНВП «Техніка» до ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ МЕБЛОФФ» згідно п. 13 Договору № 0912, здійснювалася на умовах DDP згідно офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 р.), згідно яких продавець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару до названого місця призначення. Відтак в позивача відсутні зобов'язання по транспортуванню меблів та відсутні документи щодо такого транспортування, позивач не несе додаткових витрат щодо транспортування меблів за Договором № 0912.

Суд не приймає заперечення відповідача, що позивачем не надано сертифікатів відповідності та/або походження меблів згідно Договору № 0912, оскільки дана обставина не впливає на правомірність формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ та є питанням відповідальності позивача в інших правовідносинах. Крім того, заперечення позивача, що законодавством України не передбачена обов'язкова сертифікація товару за Договору № 0912, відповідачем не спростовані.

Стосовно використання відповідачем в Акті перевірки Акту документальної позапланової невиїзної перевірки ПНВП «Техніка» № 7197/229/19099225 від 21.12.2012 р. щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків БПП «Сура» за період вересень, листопад 2011 р., суд зазначає наступне.

Відповідно до постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2013 року, яка набрала законної сили, визнано протиправними дії ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, які полягають в:

- проведенні перевірки ПНВП «Техніка», в результаті яких було складено Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПНВП «Техніка» № 7197/229/19099225 від 21.12.2012 р. щодо документального підтвердження господарських відносин з БПП «Сура»;

- формуванні в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПНВП «Техніка» № 7197/229/19099225 від 21.12.2012 р. щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків БПП «Сура» за період вересень, листопад 2011 р., їх реальності та повноти відображення в обліку висновків про визнання відсутності у ПНВП «Техніка» об'єктів оподаткування по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період з липня 2012 року по вересень 2012 року;

- коригуванні показників податкової звітності ПНВП «ТЕХНІКА» за період з липня 2012 року по вересень 2012 року, яке відбулося на підставі акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 7197/229/19099225 від 21.12.2012 року щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків БПП «СУРА» за період вересень, листопад 2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, в тому числі з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ПНВП "ТЕХНІКА" у податкових деклараціях за період з липня 2012 року по вересень 2012 року;

- зобов'язання ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська відновити показники податкової звітності ПНВП "ТЕХНІКА" за період з липня 2012 року по вересень 2012 року, в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ПНВП "ТЕХНІКА" включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з липня 2012 року по вересень 2012 року.

Відповідно до ст. 71 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За даних обставин суд визнає протиправним використання в Акті перевірки Акту документальної позапланової невиїзної перевірки ПНВП «Техніка» № 7197/229/19099225 від 21.12.2012 р. щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків БПП «Сура» за період вересень, листопад 2011 р.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В Акті перевірки (стор. 18 Акту перевірки) відповідач робить висновки про нереальність здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання від ПНВП «Техніка» до ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ МЕБЛОФФ» за Договором № 0912 у зв'язку з відсутністю документів щодо транспортування товару та подальшого використання товару.

Враховуючи визнання судом протиправним використання відповідачем в Акті перевірки Акту документальної позапланової невиїзної перевірки ПНВП «Техніка» № 7197/229/19099225 від 21.12.2012 р., підтвердження позивачем належними доказами факту подальшої реалізації товару, придбаного за Договором № 0912, спростування судом необхідності надання позивачем доказів транспортування товару, беручи до уваги той факт, що відповідач в Акті перевірки та під час розгляду справи в суді не зазначив жодного судового рішення про визнання Договору № 0912 недійсним, суд встановив протиправність висновків відповідача про нереальність господарських операцій по ланцюгу постачання від ПНВП «Техніка» до ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ МЕБЛОФФ» за Договором № 0912. За цих підстав, суд також робить висновок про протиправність висновків відповідача про юридичну дефектність первинних документів,складених від імені ПНВП «Техніка» на адресу ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ МЕБЛОФФ».

Відповідно до п.1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, повинні бути прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено протиправність висновків відповідача в Акті № 198/15-0/35798482 від 05.03.2013 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МЕБЛОФФ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з платником податків ПНВП «ТЕХНІКА» їх реальності та повноти відображення в обліку за період жовтень - листопад 2012 року».

За таких обставин, суд встановив обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 2, 71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МЕБЛОФФ» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000253000 від 22.03.2013 року з податку на прибуток підприємств на загальну суму 359252 грн. 50 коп., яке винесене на підставі акту № 198/15-0/35798482 від 05.03.2013 року « Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МЕБЛОФФ» (код ЄДРПОУ 35798482) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з платником податків ПНВП «ТЕХНІКА» (код ЄДРПОУ 19099225) їх реальності та повноти відображення в обліку за період жовтень - листопад 2012 року».

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби № 0000263000 від 22.03.2013 року з податку на додану вартість на загальну суму 155520 грн. 00 коп., яке винесене на підставі акту № 198/15-0/35798482 від 05.03.2013 року « Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МЕБЛОФФ» (код ЄДРПОУ 35798482) з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з платником податків ПНВП «ТЕХНІКА» (код ЄДРПОУ 19099225) їх реальності та повноти відображення в обліку за період жовтень - листопад 2012 року».

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МЕБЛОФФ» здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету в сумі 2294 грн. 00 коп. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складений 20.05.2013 р.

Суддя . П.О.Борисенко