Рішення

від 05.06.2013 по справі 905/2445/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ   83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46 Р І Ш Е Н Н Я    іменем України 05.06.2013р.                                                                                                      Справа № 905/2445/13                                Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Крю », м. Київ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора », м. Донецьк про стягнення 54  266,08 грн. за участю уповноважених сторін: від позивача – не з'явився від відповідача – не з'явився СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гран Крю», м. Київ, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора », м. Донецьк суми боргу у розмірі 54  266,08грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №628 (купівлі – продажу на умовах оплати за реалізований товар) від 02.10.2008. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість. На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копію протоколу розбіжностей від 02.10.2008р., копії видаткових накладних. 05 червня 2013 року через канцелярію суду у матеріали справи від позивача надійшов лист вих. №24/05-13 від 24.05.2013р., в якому просить суд розглядати справу за відсутністю позивача за наявними доказами у справі. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.   Відповідач у судове засідання без пояснення причин не з'явився, своєї позиції по суті заявлених вимог до відома суду не довів,  відзиву  та доказів сплати стягуваних сум або припинення відповідних грошових зобов'язань у інший спосіб не надав, хоча повідомлявся про судовий розгляд належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження. Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого Відповідача та ненадання ним певних доказів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи. Дійсно, судом було надано достатньо часу для формування і доведення до відома суду позиції по суті розглядуваного спору з підтверджуючими доказами (у разі наявності), а встановлення правової визначеності довкола заявлених вимог не може перебувати у залежності від бажання сторони здійснювати свої процесуальні права. Дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд в с т а н о в и в :              02 жовтня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гран Крю»,                 м. Київ (далі по тексту-Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора », м. Донецьк (далі по тексту-Покупець) був укладений договір №628 (купівлі – продажу на умовах оплати за реалізований товар), згідно умов якого продавець зобов”язався поставити та передати у власність покупця, а останній зобов»язався прийняти та оплатити товар на умовах та в порядку, визначеному цим договором, згідно замовлення на поставку та товаросупроівідної документації, яка є невід»ємною частиною цього договору. Відповідно до п.5.3 договору (у редакції протоколу розбіжностей від 02.10.2008р.) покупець зобов»язаний оплачувати кожну товарну накладну переданого постачальником товару не пізніше 30 банківських днів від моменту передачі такої партії товару, по специфікації №1; не пізніше 7 банківських днів від моменту реалізації партії товару, по специфікації №2. Пунктами 8.1, 8.2 договору встановлений строк його дії –з моменту підписання сторонами до 15.01.2009р. Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не повідомить про свій намір його розірвати, договір вважається пролонгованим до кінця наступного календарного року на тих же умовах.       Листом вих.№30/11-12 від 30.11.2012р. позивач повідомив відповідача про намір з 31.12.2012р. припинити дію договору №628 (купівлі – продажу на умовах оплати за реалізований товар) від 02.10.2008. Отже, термін дії договору закінчився.       Згідно ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. За приписами ч.7 ст.180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору. За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору. Господарським судом встановлено, на виконання умов Договору у період з 20.10.2008р.- 10.09.2012р. по видатковим накладним № ГК-0002893 від 20.10.08р., № ГК-0003044 від 03.11.08р., № ГК-0000182 від 19.01.09р., № ГК-0000113 від 28.01.09р., № ГК-0000263 від 12.02.09р., № ГК-0000365 від 25.02.09р., № ГК-0000531 від 16.03.09р., № ГК-0000532 від 16.03.09р., № ГК-0000619 від 25.03.09р., № ГК-0000830 від 16.04.09р., № ГК-0000858 від 22.04.09р., № ГК-0001037 від 03.05.09р., № ГК-0001318 від 09.06.09р., № ГК-0001462 від 23.06.09р., № ГК-0001576 від 06.07.09р., № ГК-0001659 від 14.07.09р., № ГК-0001788 від 27.07.09р., № ГК-0001851 від 04.08.09р., № ГК-0001976 від 18.08.09р., № ГК-0002016 від 25.08.09р., № ГК-0002055 від 28.08.09р., № ГК-0002056 від 28.08.09р., № ГК-0002288 від 22.09.09р.,  № РН-0002392 від 05.10.09р., № РН-0002542 від 20.10.09р., № РН-0002596 від 27.10.09р., № РН-0002766 від 10.11.09р.,  № РН-0002823 від 16.11.09р.,  № РН-0002949 від 26.11.09р., № РН-0003008 від 03.12.09р.,  № РН-0003184 від 28.12.09р., № РН-0000002 від 04.01.10р., № РН-0000098 від 20.01.10р., № РН-0000145 від 27.01.10р., № РН-0000360 від 19.02.10р., № РН-0000502 від 09.03.10р.,  № РН-0000615 від 22.03.10р.,  № РН-0000653 від 25.03.10р., № РН-0000603 від 12.04.10р., № РН-0001076 від 11.05.10р., № РН-0001314 від 01.06.10р., № РН-0001399 від 10.06.10р., № РН-0001543 від 22.06.10р., № РН-0002738 від 13.10.10р., № РН-0002739 від 13.10.10р.,  № РН-0002900 від 01.11.10р.,  № РН-0002994 від 11.11.10р., № РН-0000010 від 05.01.11р.,  № РН-0000009 від 05.01.11р., № РН-0000253 від 08.02.11р., № РН-0000254 від 08.02.11р.,  № РН-0000578 від 17.03.11р.,  № РН-0000630 від 24.03.11р., № РН-0000795 від 11.04.11р.,  № РН-0000796 від 11.04.11р., № РН-0003292 від 05.05.11р., № РН-0003293 від 05.05.11р.,  № РН-0003420 від 23.05.11р., № РН-0003596 від 08.06.11р., № РН-0003703 від 20.06.11р.,  № РН-0004265 від 25.08.11р.,  № РН-0004355 від 05.09.11р., № РН-0004581 від 29.09.11р.,  № ГК-0005570 від 26.12.11р.,  № ГК-0005576 від 27.12.11р., № ГК-00000069 від 16.01.12р.,  № ГК-00000521 від 05.03.12р., № ГК-00000726 від 27.03.12р., № ГК-00002018 від 09.08.12р., № ГК-00002222 від 10.09.12р.  позивач передав, а повноважна особа відповідача отримала продукцію на загальну суму 1  011  422,14грн. З представлених видаткових накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами та скріплені печатками без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару. Частково відповідач повернув товар на загальну суму 411  537,67грн., про що свідчать зворотні накладні від покупця надані позивачем у матеріали справи, а також сплатив товар на загальну суму 545  518,39грн. Отже, за розрахунком позивача за відповідачем рахується заборгованість у сумі 54  266,08грн. Станом на 31.01.2013р. відповідач підтвердив наявність боргу у сумі 54  266,08грн. перед позивачем, про що свідчить підписаний та скріплений печатками підприємств акт звірки розрахунків. Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору. Як зазначалось вище, у відповідності до п.5.3 договору (у редакції протоколу розбіжностей від 02.10.2008р.) покупець зобов»язаний оплачувати кожну товарну накладну переданого постачальником товару не пізніше 30 банківських днів від моменту передачі такої партії товару, по специфікації №1; не пізніше 7 банківських днів від моменту реалізації партії товару, по специфікації №2. Ухвалами від 08.04.2013р. та 17.05.2013р. господарський суд зобов»язував позивача надати специфікації до договору Отже, виходячи з вказаного порядку розрахунків, ненадання продавцем специфікацій, ненадання покупцем товариству інформації щодо обсягів реалізації ним товару унеможливлює визначення сторонами договору строків та обсягів реалізованого товару, а відповідно унеможливлює для позивача пред»явлення відповідачу вимог щодо оплати за реалізовану останнім продукцію. 30.11.2012р. позивач надіслав на адресу відповідача лист вих.№30/11-12 від 30.11.2012р., в якому повідомив про свій намір не продовжувати термін дії договору №628 (купівлі – продажу на умовах оплати за реалізований товар) від 02.10.2008р., а тому просив підписати акти звірення взаєморозрахунків, здійснити повернення неоплаченого товару, якщо такий є у наявності та погасити заборгованість по договору, яка на дату направлення цього листа становила 160  148,63грн. Враховуючи вищевикладене, а також те, що іншим чином позивач та відповідач в договорі №628 (купівлі – продажу на умовах оплати за реалізований товар) від 02.10.2008р. не врегулювали умови щодо строків та порядку розрахунків за поставлену продукцію (у тому числі у випадку не підписання специфікації та ненадання Відповідачем доказів про обсяги реалізованого товару), суд вважає, що є правомірним застосування у такому випадку судом ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України. Так, відповідно до норм ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк  (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Як зазначалось вище, позивач надіслав на адресу відповідача вимогу про повернення нереалізованого товару, товар не повернутий покупцем продавцю. На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у позивача настало право вимагати від Відповідача оплати за поставлений за цим договором товар. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Статтею 692 ЦК  зазначено, що отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною. Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 54  266,08грн. Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його несплати, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості у розмірі 54  266,08грн. Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.         Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.526, ч. 2 ст. 530, ст.ст.629, 631, 692 ЦК України, ч.7 ст.180, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК  України, суд – В И Р І Ш И В  : Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Крю», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м. Донецьк про стягнення 54  266,08грн. задовольнити повністю.                                                            Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС Обжора», м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Крю», м. Київ суму боргу у розмірі 54  266,08грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1  720,50грн.         Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано. У судовому засіданні 05.06.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст  рішення складено та підписано 10.06.2013р.                    Суддя                                                                                               Л.Д. Подколзіна