Ухвала

від 27.05.2013 по справі 6-18047зп13

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А

27 травня 2013 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Матвєєвої О.А.

суддів: Карпенко С.О., Лесько А.О.

Олійник А.С., Писаної Т.О.,

розглянувши заяву ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 березня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Консул-Україна» до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

в с т а н о в и л а:

У липні 2011 року публічне акціонерне товариство «Консул-Україна» звернулось до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Алупкінської міської ради № 9/1 від 4 грудня 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Консул-Україна» передано в оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 0,7000 гa у буні № 1 берегоукріплювальних споруд санаторію ім. А.А.Боброва м. Алупки Автономної Республіки Крим.

24 лютого 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Консул-Україна» та Алупкінською міською радою Автономної Республіки Крим укладено договір оренди земельної ділянки, який 2 березня 2010 року зареєстрований у Кримський регіональній філії «Центр державного земельного кадастру» № 041000700003.

Позивач зазначив, що на орендованій ним земельній ділянці ОСОБА_4 здійснює будівництво чотирьохповерхового житлового будинку по АДРЕСА_1. Будівництво здійснюється на двох земельних ділянках, які належать відповідачу на праві власності. Об'єкт частково розташований на земельній ділянці, яка орендується позивачем, що порушує його право як орендаря. Просив суд усунути перешкоди у здійсненні права користування земельною ділянкою шляхом знесення ОСОБА_4 збудованих будівель та споруд на земельній ділянці площею 0,0400 га по АДРЕСА_1, на земельній ділянці площею 0,0400 га по АДРЕСА_1, a також на земельній ділянці площею 0,7000 га у буні № 1 берегоукріплювальних споруд санаторію ім. А.А.Боброва у м. Алупка Автономної Республіки Крим.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2012 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 4 грудня 2012 року, позов задоволено.

Ухвалено усунути перешкоди у здійсненні товариством з обмеженою відповідальністю «Консул-Україна» права користування земельною ділянкою площею 0,7000 га, кадастровий номер 0111970200:01:004:0199, що розташована у м. Алупка, буна № 1 берегоукріплювальних споруд санаторію ім. А.А.Боброва, шляхом знесення ОСОБА_4 збудованих будівель та споруд на земельній ділянці площею 0,0400 га, кадастровий номер 0111949300:01:001:0169, розташованої у АДРЕСА_1, та на земельній ділянці площею 0,0400 га, кадастровий номер:0111949300:01:001:0171, розташованої у АДРЕСА_1, a також на земельній ділянці площею 0,7000 га кадастровий номер 0111970200:01:004:0199, розташованої у м. Алупка Автономна Республіка Крим буна № 1 берегоукріплювальних споруд санаторію ім. А.А.Боброва.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 березня 2013 року рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 21 серпня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 4 грудня 2012 року залишено без змін.

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 березня 2013 року з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме ст. 125 ЗК України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник посилається на ухвалу Верховного суду України від 11 листопада 2009 року, ухвалу Верховного суду України від 16 лютого 2011 року, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 лютого 2012 року, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 червня 2012 року.

Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Відповідно до п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №11 «Про судову практику застосування ст. ст. 353-360 ЦПК України» під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Зміст заяви та доданих до неї копій ухвали Верховного суду України від 16 лютого 2011 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 лютого 2012 року, на які заявник посилається як на приклад неоднакового застосування ст. 125 ЗК України, містять різний предмет спору, різні підстави та зміст позовних вимог, різні фактичні обставини у порівнянні із судовим рішенням, про перегляд якого просив заявник.

Зі змісту зазначених ухвал суду касаційної інстанції не вбачається неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема ст. 125 ЗК України.

Відповідно до п. 9 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 30 вересня 2011 року «Про судову практику застосування ст. ст. 353-360 ЦПК України» судовими рішеннями, на які заявник посилається на підтвердження підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК, можуть бути рішення: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ; Вищого адміністративного суду України; Вищого господарського суду України; Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, ухвалені як судом касаційної інстанції; апеляційних судів загальної юрисдикції як судів касаційної інстанції в цивільних справах, яким право на перегляд у касаційному порядку цивільних справ було надано Законом «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ» від 22 лютого 2007 року № 697-V. Зазначений перелік таких судових рішень є вичерпним. Обов'язковою є умова, щоб цими рішеннями, які набрали законної сили, вирішено спір по суті та в них судом (судами) касаційної інстанції неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права.

Ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 червня 2012 року про допуск до провадження Верховного Суду України справи за позовом про визнання недійсними договорів, свідоцтва про право власності, ордерів на квартиру, визнання незаконними рішень та розпорядження і визнання права власності та ухвала Верховного суду України від 11 листопада 2009 року за наслідками розгляду скарги про перегляд у зв'язку з винятковими обставинами, на які посилається заявник як на приклади неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих норм матеріального права, не входять до переліку судових рішень, на які може здійснюватись посилання.

Заявник не надав різних за змістом судових рішень, ухвалених судами касаційної інстанції за тотожних предмета спору, підстав позову, аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин.

Оскільки наведені заявником доводи не містять ознак, які згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України є підставами для перегляду судових рішень, у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 355, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

У допуску справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Консул-Україна» до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою до провадження Верховного Суду України за заявою ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 березня 2013 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

ГоловуючийО.А. Матвєєва

Судді:

С.О.Карпенко

А.О.Лесько

А.С.Олійник

Т.О.Писана

5

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ

З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Справа № 6-18047зп13

Доповідач: Карпенко С.О.