Постанова

від 03.06.2013 по справі 813/3297/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2013 року о 14 год. 30 хв. м. Львів № 813/3297/13-а

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Кедик М.В.

секретар судового засідання Харів М.Ю.

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 813/3297/13-а за

позовомДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, представник - Чижевський М.В. доТовариства з обмеженою відповідальністю "Кран-Сервіс", представник - Романець Т.В., Гриненко П.Ю. пронакладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Львівської області Державної податкової служби звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Кран-Сервіс» про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що у відповідача є податковий борг. Органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. На час розгляду справи відповідачем податковий борг добровільно у строки встановлені законом не сплачено. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю.

Представники відповідача в судовому засідання проти позову заперечили та просили суд відмовити позивачу повністю у задоволенні позовних вимог з підстав, що податкові декларації подавалися та були прийняті ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про що свідчить штамп отримано та квитанції про відправку з повідомленням про вручення.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Кран-Сервіс» зареєстроване як юридична особа у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується копією Довідки з Єдиного державного реєстру від 28.01.2013 року та перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, що підтверджується довідкою №123/18-2010 від 02.04.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби проведено ряд камеральних перевірок даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість. За результатами перевірки було складено акти № 1460/315/15-2013/20769955 від 08.10.2012 року, №1019/220/15-2013/20769955 від 30.05.2012 року та винесено податкові повідомлення-рішення № 0007021630/17197 від 17.10.2012 року, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму - 3060,00 грн; №0006061630/2515 від 25.06.2012 року, яким визначено суму грошового зобов»язання за платежем податок на додану вартість на суму - 3060,00 грн. Вказані податкові повідомлення - рішення надіслано відповідачу листом з повідомленням про вручення, що підтверджується копіями поштових конвертів, які повернулися за закінченням терміну зберігання.

ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби виставило відповідачу податкову вимогу від 05.06.2012 року № 793 форми «Ю», згідно якої загальна сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 05.06.2012 року становить 121,76 грн (у тому числі за основним платежем 0,00 грн, за штрафними санкціями 121,76 грн, за пенею 0,00 грн). Зазначена податкова вимога надіслана відповідачу листом з повідомленням про вручення.

Докази, які б підтверджували, що вказані податкова вимога та податкові повідомлення рішення відповідачем оскаржувались у справі відсутні, відповідно визначені у них зобов'язання є узгодженими.

З метою встановлення наявності майна у відповідача, позивачем скеровувалися запити до Головного управління Держкомзему у Львівській області, ОКП «БТІ та ЕО», ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Львова та Пустомитівського району при ГУМВСУ у Львівській області.

Відповідно до листа Головного управління Держкомзему у Львівській області від 11.10.2012 року № 01-16/3-6719 за товариством з обмеженою відповідальністю «Кран-Сервіс» земельних ділянок у власності чи користуванні не зареєстровано

Згідно листа ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Львова та Пустомитівського району при ГУМВСУ у Львівській області від 10.10.2012 року вих. №8085 за товариством з обмеженою відповідальністю «Кран-Сервіс» транспортні засоби не зареєстровані.

Листом ОКП «БТІ та ЕО» від 28.09.2012 року № 9318 зазначено про відсутність у відповідача нерухомого майна.

Окрім того, відповідно до акту опису майна № 42 від 15.08.2012 року складеного податковим керуючим ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС, вбачається, що у товариства з обмеженою відповідальністю «Кран-Сервіс» відсутнє майно.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим же Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим же Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 цього ж Кодексу, органи державної податкової служби мають право, крім іншого звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу;

Положенням п. 54.5 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, якщо сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 цього ж Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі, коли у платника податків, якому надіслано податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податків, що виник після надіслання йому податкової вимоги.

Згідно п. 58.3 ст. 58 цього ж Кодексу, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно ст. 87 цього ж Кодексу, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим же Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом враховуються обґрунтування позовних вимог, оскільки позивачем належними та допустимими доказами підтверджено обставину щодо наявності у товариства з обмеженою відповідальністю "Кран-сервіс" податкового боргу в сумі 6112,24 грн та відсутності у відповідача майна, яке може бути джерелом погашення цього боргу.

Пояснення представників відповідача про те що товариством з обмеженою відповідальністю "Кран-сервіс" подавалася податкова звітність та декларації були прийняті ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про що свідчить штамп про отримання і квитанції про відправку з повідомленням про вручення та відповідно те що заборгованість є неузгодженою спростовуються відсутністю доказів, які б підтверджували, що вказані податкова вимога та податкові повідомлення-рішення відповідачем оскаржувались, відповідно визначені у них зобов'язання є узгодженими.

Докази, які б спростовували вказані встановлені судом обставини в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Державної податкової служби, підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю «Кран-сервіс» (ЄДРПОУ 20769955, вул. Мазепи, 21/23, м. Львів), які знаходяться в банках у межах суми податкового боргу в розмірі 6112,24 грн.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 07.06.2013 року.

Суддя Кедик М.В.