Рішення

від 03.06.2013 по справі 905/2424/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.06.2013р. Справа № 905/2424/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудмонтаж», м.Горлівка (ідентифікаційний код 31042082)

до відповідача Комунального підприємства «Хімік», м.Горлівка (ідентифікаційний код 31969100)

про стягнення 4159,03грн.

за участю представників:

від позивача: Митьков В.М. - директор згідно довідки з ЄДРПОУ від 13.06.2012р.,

від відповідача: не з'явився.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Рембудмонтаж», м.Горлівка звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального підприємства «Хімік», м.Горлівка про стягнення 4159,03грн.

Ухвалою від 08.04.2013р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №905/2424/13.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №12/96 від 12.07.2011р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 2869,05грн. та підстави для нарахування 3% річних у розмірі 278,65грн. та пені в сумі 1011,33грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору №12/96 від 12.07.2011р., додаткової угоди №1 від 01.08.2011р. до договору №12/96 від 12.07.2011р., договірних цін, локальних кошторисів №3-1-1, актів приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011р., за вересень 2011р., підсумкових відомостей ресурсів, претензії №28 від 18.12.2012р., акту взаємних розрахунків станом на 01.04.2013р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує 3.4., 4.1. Договору №21/96 від 12.07.2011р., ст.ст. 11, 16, 509, 525, 549, 550, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 202, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 5, 6, 8, 12, 54 Господарського процесуального кодексу України.

08.05.2013р. позивачем надано письмові пояснення, за якими зазначено, що у тексті позовної заяви в результаті механічної технічної помилки вказаний «№21/96» договору від 12.07.2011р. між ТОВ «Рембудмонтаж» і КП «Хімік» на виконання поточного ремонту ДВК згідно договірних цін, тобто цифра « 12» помилково замінена цифрою « 21», але згідно копії вказаного договору безпосередньо наданого до матеріалів позовної заяви просить вважати, що номером даного договору від 12.07.2011р. між ТОВ «Рембудмонтаж» і КП «Хімік» на виконання поточного ремонту ДВК згідно договірних цін є саме №12/96, крім того про це свідчить факт, що окрім цього договору жодних інших договорів та угод між ТОВ «Рембудмонтаж» і КП «Хімік» на виконання поточного ремонту ДВК не укладалося і не підписувалося, тобто не існує. До вказаних пояснень позивачем додано розрахунок суми основного боргу, 3% річних та пені, копії банківських виписок.

22.05.2013р. позивачем надано письмові пояснення, за якими зазначено, що грошові кошти у розмірі 8000,00грн. були сплачені за платіжним дорученням згідно з договором №12/96 від 12.07.2011р.. Також зазначено, що існували інші договори, які були виконані та оплачені в повному обсязі.

Відповідач, який належним чином був повідомлений ухвалами господарського суду, про час і місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, заявлені вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, в судові засідання не з'явився, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представника позивача, суд встановив:

12.07.2011р. між ТОВ «Рембудмонтаж» (підрядник) та КП «Хімік» (замовник) укладено договір №12/96 (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання з виконання ремонту внутрішніх димових каналів, згідно договірних цін. Строк дії договору - з моменту підписання до 31 грудня 2011р., а по фінансовим питанням до повного розрахунку (п.1.1. Договору).

Додатковою угодою №1 від 01.08.2011р. сторони змінили п.1.1. Договору та виклали його в наступній редакції: «Замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання з ремонту ДВК, кровель, фасадів будинків, згідно дефектних актів».

На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано ані змін, ані доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що додані до матеріалів справи.

За п.2.1. Договору замовник зобов'язується:

2.1.1. Надати переліки адрес та дефектні акти. Організувати доступ в квартиру.

2.1.3. Виконавець зобов'язується: забезпечити виконання доручених обсягів робіт - якісно.

Відповідно д оп.3.4. Договору замовник гарантує виконання своїх фінансових зобов'язань перед виконавцем. Оплата виконаних робіт здійснюється не пізніше 10 днів після підписання актів форм №2.

Так., сторонами складено акти приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011р. на суму 7982,48грн., за вересень 2011р. на суму 2919,82грн., які підписані з обох сторін та підписи скріплені відбитками печаток підприємств. Отже, суд робить висновок що виконані роботи прийняті без заперечень.

Відтак, кінцевий термін оплати виконаних робіт на суму 7982,48грн. становить 10.09.2011р., на суму 2919,82грн. - 10.10.2011р.

Проте, у зазначені терміни замовник не здійснив оплату у встановленому розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.10.2011р. замовником сплачено на виконання умов Договору грошові кошти у розмірі 500,00грн., 01.11.2011р. - 500,00грн., 23.11.2011р. - 500,00грн., 14.12.2011р. - 500,00грн., 10.01.2012р. - 500,00грн., 10.02.2012р. - 500,00грн., 23.04.2012р. - 500,00грн., 05.04.2012р. - 500,00грн., 28.05.2012р. - 500,00грн., 13.06.2012р. - 500,00грн., 03.07.2012р. - 500,00грн., 29.08.2012р. - 500,00грн., 21.09.2012р. - 500,00грн., 19.10.2012р. - 500,00грн., 25.01.2013р. - 500,00грн., 25.02.2013р. - 500,00грн., що разом складає 8000,00грн.

Однак, у повному обсязі замовник не сплатив підряднику грошові кошти за виконані роботи, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 2902,30грн.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Доказів погашення вищезазначеної заборгованості у розмірі 2869,05грн. відповідачем суду не представлено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 2869,05грн. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 278,65грн. за період з 01.10.2011р. по 24.10.2011р. на суму 10869,05грн., за період з 25.10.2011р. по 31.10.2011р. на суму 10369,05грн., за період з 01.11.2011р. по 22.11.2011р. на суму 9369,05грн., за період з 23.11.2011р. по 09.01.2012р. на суму 8869,05грн., за період з 10.01.2012р. по 09.02.201р. на суму 8369,05грн., за період з 10.02.2012р. по 22.04.2012р. на суму 7869,05грн., за період з 23.04.2012р. по 27.05.2012р. на суму 6869,05грн., за період з 28.05.2012р. по 12.06.2012р. на суму 6369,05грн., за період з 13.06.2012р. по 02.07.2012р. на суму 5869,05грн., за період з 03.07.2012р. по 28.08.2012р. на суму 5369,05грн., за період з 29.08.2012р. по 20.09.2012р. на суму 4869,05грн., за період з 21.09.2012р. по 19.10.2012р. на суму 4369,05грн., за період з 20.10.2012р. по 25.01.2013р. на суму 3869,05грн., за період з 26.01.2013р. по 25.02.2013р. на суму 3369,05грн., за період з 26.02.2013р. по 02.04.2013р. на суму 2869,05грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних за визначений позивачем період нарахування, який не суперечить приписам чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивачем допущено помилку в частині визначення кінцевої суми нарахування.

Здійснивши перерахунок 3% річних самостійно, господарський суд встановив, що сума 3% річних за вищенаведений період становить 278,20грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково, у розмірі 278,20грн.

Також позивач відповідно до змісту позовної заяви просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1011,33грн. за період з 10.01.2012р. по 09.02.2012р. на суму 8869,05грн., за період з 10.02.2012р. по 22.03.2012р. на суму 7869,05грн., за період з 23.03.2012р. по 22.04.2012р. на суму 7869,05грн., за період з 23.04.2012р. по 27.05.2012р. на суму 6869,05грн., за період з 28.05.2012р. по 12.06.2012р. на суму 6369,05грн., за період з 13.06.2012р. по 02.07.2012р. на суму 5869,05грн., за період з 03.07.2012р. по 28.08.2012р. на суму 5369,05грн., за період з 29.08.2012р. по 20.09.2012р. на суму 4869,05грн., за період з 21.09.2012р. по 19.10.2012р. на суму 4369,05грн., за період з 20.10.2012р. по 25.01.2013р. на суму 3869,05грн., за період з 26.01.2013р. по 25.02.2013р. на суму 3369,05грн., за період з 26.02.2013р. по 02.04.2013р. на суму 2869,05грн.

Відповідно до позовної заяви позивач здійснив нарахування пені у розмірі 1011,33грн. на підставі п.4.1. Договору.

За п.4.1. Договору за невиконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у відповідності з законодавством України.

Тобто, вказаним пунктом Договору передбачена загальний принцип невідворотності понесення відповідальності за невиконання зобов'язань за цим Договором.

Таким чином, суд дійшов висновку, що посилання позивача на п.4.1. Договору як на підставу застосування до замовника відповідальності за порушення виконання грошового зобов'язання у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ є помилковим.

Проаналізувавши умови Договору, господарським судом встановлено, що вказаний Договір не передбачає можливості застосування, порядку та розміру відповідальності до замовника за порушення виконання грошового зобов'язання у вигляді пені.

Відповідно до ч.1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що пеня не підлягає стягненню, оскільки між сторонами в порушення вимог ст. 547 Цивільного кодексу України не укладено письмової угоди про можливість застосування відповідальності у вигляді сплати пені, укладений між сторонами договір також не містить такої умови.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610, 612, 625, 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудмонтаж», м.Горлівка до відповідача, Комунального підприємства «Хімік», м.Горлівка про стягнення 4159,03грн. задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Хімік» (84610, Донецька область, м.Горлівка, вул..Ливанова, б.5, ідентифікаційний код 31969100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудмонтаж» (84605, Донецька область, м.Горлівка, вул..Перекопська, буд.49, ідентифікаційний код 31042082) суму основної заборгованості у розмірі 2869,05грн., 3% річних у розмірі 278,20грн., судовий збір у розмірі 1293,63грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 03.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 10.06.2013р.

Суддя Ю.В. Сич