Рішення

від 06.06.2013 по справі 15/75

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Україна

Господарський суд

Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 тел. 77-44-62

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

06.06.13. Справа № 5028/15/75/2012.

Позивач: ОСОБА_1, АДРЕСА_1

Відповідачі: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю „Холдінг АБМ Корпорасьйон Емпресарьял, С.Л.", вул. Хуан Рамон Хіменес № 1, торговий центр Універсіад, житловий масив Мірадор де Агрідульсе, що має поштовий центр 30.107 - м. Гуадалупе, провінція Мурсія, Іспанія. 2. Товариство з обмеженою відповідальністю „Транспродтовар", 17000, Чернігівська область, Козелецький район, смт. Козелець, вул. Київська, 76.

Предмет спору: про розірвання договору, визнання права власності на частку в статутному капіталі та скасування рішення загальних зборів.

Суддя Федоренко Ю.В.

Представники сторін:

Від позивача - ОСОБА_1

Від відповідачів: 1. Не з'явився. 2. Коленченко О.О., дов. від 06.06.13.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ „Транспродтовар", укладеного між громадянкою України ОСОБА_1 та юридичною особою за законодавством Королівства Іспанії ТОВ „Холдінг АБМ Корпорасьйон Емпересарьял, С.Л." 27.01.2012року у м. Києві та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3; визнати право власності громадянки України ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 на частку в статутному капіталі ТОВ „Транспродтовар" (ідентифікаційний код 34817048) в розмірі 51% статутного капіталу, що складає 188 451,27грн.; скасувати рішення загальних зборів учасників ТОВ „Транспродтовар" (код ЄДРПОУ 34817048), оформлене протоколом №10 від 27.01.2012року.

Відповідач 1 відзив на позов не надав, повноважного представника в суд не направив.

В матеріалах справи міститься докази ( прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів ( а.с.98-103), копія фіскального чеку № 2313 від 30.11.2012) про направлення до компетентного органу Іспанії ухвали господарського суду Чернігівської області від 01.11.2012р. про порушення провадження у справі №5028/15/75/2012 та доручення про надання правової допомоги; доказів отримання відповідачем 1 вказаних документів в матеріалах справи №5028/15/75/2012 не міститься.

Відповідно до ч.2 ст.15 Конвенції про вручення закордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965р., дата приєднання Україною 19.10.2000р., кожна договірна держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: а) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією; b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців; с) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної держави.

За судовою практикою у випадку, передбаченому частиною другою статті 15 Конвенції ( 995_890 ), суд може прийняти рішення, якщо з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців (роз'яснення Президії Вищого господарського суду України « 04-5/608 від 31.05.2002 р.).

Враховуючи, що ухвалу про порушення провадження у справі разом з проханням про вручення відповідачу 1 було направлено компетентному органу Іспанії 30.11.2012 р., з дати направлення пройшло більше шести місяців, відсутність підтвердження про вручення або безпосередню доставку цих документів відповідачу 1 не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Від відповідача 2 письмового відзиву на позов не надходило, але його представник в судовому засіданні проти перших двох позовних вимог не заперечував, щодо третьої позовної вимоги про скасування рішення загальних зборів учасників ТОВ „Транспродтовар", оформлене протоколом №10 від 27.01.2012року представник відповідача 2 заперечував.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Відповідно до статуту ТОВ «Транспродтовар», затвердженого рішенням загальних зборів учасників, протокол №5 від 19.07.2011 р., державну реєстрацію проведено 20.07.2011 р., товариство є юридичною особою згідно чинного законодавства України, учасником товариства є ОСОБА_4 з часткою 369 512,29 грн., що становить 100% статутного капіталу (п.2.1, 8.2).

15.09.2011р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Транспродтовар" відповідно до якого ОСОБА_1 отримала у власність частку у статутному капіталі ТОВ „Транспродтовар" у розмірі 100%, що становить 369 512,29 грн. (а.с. 22).

Протоколом № 9 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю „Транспродтовар" від 18.09.2011р. затверджено новий склад учасників товариства, а саме що єдиним учасником ТОВ „Транспродтовар" є громадянка України ОСОБА_1, розмір долі в статутному капіталі - 100%, номінальна вартість - 369 512,29 грн. (а.с. 19).

27.09.2011р. було зареєстровано зміни до Статуту ТОВ „Транспродтовар" згідно з п.8.2 якого частка ОСОБА_1 - 369 512,29 грн., що становит 100% статутного капіталу.

Протоколом № 10 Загальних зборів учасників ТОВ „Транспродтовар" від 27.01.2012р. ухвалено прийняти до складу учасників товариства ТОВ „Холдінг АБМ Корпорасьйон Емпресарьял, С.Л."; передати частку Статутного капіталу ОСОБА_1 у розмірі 188 451,27 грн., що складає 51% Статутного капіталу товариства, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Холдінг АБМ Корпорасьйон Емпресарьял, С.Л." шляхом укладання договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства; розподілити частки в статутному капіталі товариства наступним чином: частка Товариства з обмеженою відповідальністю „Холдінг АБМ Корпорасьйон Емпресарьял, С.Л." - 188 451,27 грн., що становить 51% статного капіталу; частка ОСОБА_1 - 181 061,02 грн., що становить 49 % статутного капіталу; з метою приведення положень установчих документів товариства у відповідність з нормами чинного законодавства та внесенням до установчих документів вищезазначених змін, прийняти та затвердити статут товариства у новій редакції.

Як вбачається із протоколу цих зборів (а.с. 20) на них була присутня учасник ТОВ «Транспродтовар» ОСОБА_1 з часткою у статутному капіталі 100%, та запрошений представник відповідача 1 - Абелланеда Мартінез Хосе Луіс на підставі довіреності №1973 від 13.10.2011 р.

27.01.2012р. між громадянкою України ОСОБА_1, як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Холдінг АБМ Корпорасьйон Емпресарьял, С.Л.", що зареєстроване за законодавством Королівства Іспанії, як покупцем було укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Транспродтовар" (далі Договір). (а.с. 16-17).

В п. 1-3 вказаного Договору сторони домовились про таке: продавець передає у власність покупця належну йому частину частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю „Транспродтовар", а покупець приймає її та оплачує. Розмір частки, що продається покупцеві відповідно до цього договору складає 51 % статутного капіталу Товариства, що становить 188 451,27 грн. Продаж вищевказаної частки за домовленістю сторін вчиняється за 188 451,27 грн. Сторони констатують, що покупець повністю оплатив куплену частку продавцю на момент укладення цього договору в сумі 188 451,27 грн. Продавець підтвердив факт сплати йому ціни договору і відсутність будь-яких претензій до покупця з цього приводу.

Як установлено п.6 Договору сторони підтверджують, що укладення договору відповідає їхнім інтересам, волевиявлення є вільним й усвідомленим і відповідає їхній внутрішній волі, умови договору зрозумілі й відповідають реальній домовленості сторін, договір не приховує іншого правочину і спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені в ньому. Продавець свідчить, що договір не укладається під впливом тяжких для нього обставин.

Згідно з п.8, 11 Договору право власності на частку у статутному капіталі товариства, що є предметом цього договору, виникає у покупця з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Після укладення цього договору покупець зобов'язаний зареєструвати зміни до установчих документів ТОВ «Транспродтовар» щодо зміни учасника (засновника) в установленому законом порядку. З моменту державної реєстрації статуту в новій редакції до покупця переходять усі права та обов'язки встановлені для учасника товариства відповідно до статуту та законодавства України.

Зміст прав та обов'язків за даним договором, правові наслідки укладеного правочину (в тому числі, але не обмежуючись ст..ст.6, 140-150, 203, 215-236, 319, 334, 655-697 Цивільного кодексу України, ст..88 Господарського кодексу України, п.153.8 ст.153, ст..170 Податкового кодексу України), учасникам правочину нотаріусом роз'яснений та зрозумілий.

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 27.01.2012 р., зареєстровано у реєстрі за № 355356.

03.02.2012 р. проведено державну реєстрацію змін до установчих документів відповідача 2 - статуту у новій редакції, затвердженого рішенням загальних зборів учасників від 27.01.2012 р., протокол №10

Як зазначено у статуті ТОВ «Транспродтовар» у новій редакції його учасниками є ТОВ „Холдінг АБМ Корпорасьйон Емпресарьял, С.Л." з часткою 188 451,27 грн. що становить 51% статутного капіталу товариства, та ОСОБА_1 з часткою 181 061,02 грн. що становить 49% статутного капіталу товариства.

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичнох осіб-підприємців станом на 06.08.2012 р. ТОВ «Транспродтовар» зареєстроване в якості юридичної особи, засновниками (учасниками) якого є: ТОВ „Холдінг АБМ Корпорасьйон Емпресарьял, С.Л.", Іспанія, розмір внеску до статутного фонду - 188 451,27 грн., ОСОБА_1, розмір внеску до статутного фонду - 181 061,02 грн.

За актом приймання передачі від 16.05.2012 р. відповідач 2 передав а відповідач 1 прийняв статути ТОВ «Транспродтовар».

Обгрунтовуючи позов позивачка посилається на те, що всупереч положенням п.3 Договору оплати від відповідача вона не отримала.

Позивачка зазначає, що на початку червня 2012р. відповідач 1 повідомив про переказ на її поточний рахунок № НОМЕР_1 відкритий у ПАТ „Райффайзен Банк Аваль" (договір №0287797400 від 18.01.2006 р.) грошових коштів у сумі 18834,13 євро, як оплату за відступлену йому частку у статутному капіталі відповідача 2. Однак при перевірці даного рахунку даних грошових коштів виявлено не було.

20.07.2012р. позивачка звернулася з запитом до Публічного акціонерного товариства „Райффайзен банк Аваль" щодо надання інформації стосовно причин не зарахування даних грошових коштів на її рахунок.

На запит позивача Київська регіональна дирекція АТ „Райффайзен Банк Аваль" дала письмову відповідь від 27.07.2012р. (а.с. 92) в якій зазначила про те, що наданий договір від 27.01.2012 р. не передбачає проведення розрахунків за відступлену частку в іноземній валюті (євро). Для проведення розрахунків у євро необхідно укласти додаткову угоду до договору від 27.01.2012 р. та передбачити таку можливість або провести розрахунки у гривні (через інвестиційний рахунок нерезидента). Кошти у сумі 18834,13 євро надійшли 05.06.2012р. по системі переказів SWIFT реф. FAAS215706438400 на користь клієнта ОСОБА_1 від HOLDING ABM CORPORACION EMPRESARIAL з призначенням платежу: "COMPRA ACCIONES TRANSPRODTOVAR», що вказує на здійснення інвестиції в України юридичною організацією - нерезидентом. Даний переказ не був зарахований на рахунок клієнта НОМЕР_1, а обліковувався на рахунку 372041 (сум до з'ясування) з причин відсутності у полі 70SWIFT - переказу номеру та дати договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ „Транспродтовар", згідно якого клієнт вчиняв продаж даної частки. 05 червня 2012р. до відправника було зроблено запит на уточнення призначення платежу (поле 70). 22.06.2012р. та 16.07.2012р. надійшли запити від банку відправника на повернення даних коштів, про що було повідомлено клієнта через працівника Голосіївського рай. відділення КРД.

До відповіді долучені SWIFT переказ та запити на повернення коштів (а.с.93-95).

Згідно з ч.1 ст.627 та ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України відповідно до ст..6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.655 та ч.2 ст.656, ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору (п.1 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як встановлено ст.33, 43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Укладаючи Договір сторони, у п.3 констатували, що покупець повністю оплатив куплену частку продавцю на момент укладення договору у сумі 188 451,27 грн. Продавець (ОСОБА_1.) підтвердив факт сплати йому ціни договору і відсутність будь-яких претензій до покупця (ТОВ „Холдінг АБМ Корпорасьйон Емпересарьял, С.Л.") з цього приводу.

Змін та доповнень до Договору у відповідності до п. 10 його умов сторони не вносили.

У встановленому законом порядку п.3 Договору недійсним не визнавався.

Враховуючи, що у Договорі сторонами було визначено та погоджено умову щодо повної оплати ціни договору на момент його укладення і покупець (ОСОБА_1.) підтвердила факт сплати ціни договору і відсутність будь-яких претензій до покупця з цього приводу, надані позивачкою докази: заява в банк і відповідь останнього з додатками ( а.с.91-95), не підтверджують невиконання відповідачем 1 умов Договору щодо оплати купленої частки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачкою не доведено належними та допустимими доказами істотність порушення умов Договору відповідачем 1, а тому у позові про розірвання Договору необхідно відмовити.

Як вбачається із тексту позовної заяви вимоги щодо визнання права власності на частку у статутному капіталі відповідача 2 у розмірі 51% та про скасування рішення загальних зборів учасників ТОВ «Транспродтовар» є похідними вимогами при основній вимозі розірвати Договір.

Згідно з ч.2 та 5 ст.653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отриманні певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

За судовою практикою підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та /або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав та законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів (п.17 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2009 р. №13).

Таких підстав у позові не заявлено.

Враховуючи, що у позові про розірвання Договору відмовлено, відсутні підстави для задоволення вимог про визнання за позивачкою права власності на частку у статутному капіталі відповідача 2 у розмірі 51% статутного капіталу та визнання недійсним (скасування) рішення загальних зборів учасників відповідача 2, оформлених протоколом №10 від 27.01.2012 р.

Судові витрати покладаються на позивачку з вини якої виник спір.

Керуючись ст.49,82-85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

В И Р І Ш И В :

У позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 10.06.2013 р.

Суддя Ю.В. Федоренко