Постанова

від 24.05.2013 по справі 809/1341/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2013 р. Справа № 809/1341/13-a

10 год. 55 хв.

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Тимощука О.Л.

при секретарі Дякун М.М.

за участю:

представника позивача - Градової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фітойл"

про стягнення заборгованості в сумі 18419,48 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2013 року управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі (надалі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фітойл" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 18419,48 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. №2464-VI (надалі також - Закон), відповідач є платником єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України, таким чином, згідно із Законом зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Статтею 9 Закону передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок. Платник зобов'язаний сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Однак, відповідач, в порушення вимог вищенаведеного Закону, задекларувавши єдиний внесок, що підлягає сплаті з серпня 2013 року по лютий 2013 року в загальній сумі 15224,02 грн., його не сплатив. Окрім цього, у зв'язку із зміною місцезнаходження відповідача, згідно акту передачі позивачу передано 2496,78 грн., заборгованості, що обліковувалася в управлінні ПФУ в Галицькому районі м. Львова. Також, за несвоєчасне подання звітності до відповідача застосовано фінансові санкції в загальній сумі 648,57 грн., з яких 138,57 грн., перейшло з управляння ПФУ в Галицькому районі м. Львова та передано недоїмку по пені в сумі 50,11 грн. Оскільки відповідачем сума заборгованості з врахуванням пені та штрафних санкцій добровільно не сплачена, позивач просив стягнути її в судовому порядку.

Представник позивача вимоги викладені в позовній заяві підтримала в повному обсязі. Просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, проте рекомендоване повідомлення повернулося на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку про причини невручення (а.с.15).

Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За наведених підстав та правових норм, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши надані суду письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що юридична особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Фітойл», відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.04.2013 року (а.с.8-10), зареєстроване виконавчим комітетом Калуської міської ради 21.08.2008 року.

Згідно з приписами пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі також - Закон), відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування визначені статтею 8 Закону.

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Базою нарахування єдиного внеску є суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно із звітами з серпня 2012 року по січень 2013 року, відповідачем визначено клас професійного ризику виробництва - 15, а тому розмір єдиного внеску становить 37% від бази нарахування єдиного внеску (а.с.11-24).

Відповідно до частини 7 статті 8 Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 2, 6 - 8 частини першої статті 4 Закону, встановлюється у розмірі 3,6 відсотка визначеної пунктом 1 частини 1 статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Судом встановлено, що відповідачем включено до звіту єдиний внесок для підприємства на якому працюють інваліди. Згідно з частиною 13 статті 8 Закону, єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є платником єдиного внеску за ставками 36,76-49,7%; 8,41%, 3,6 % (а.с.11-24). Відповідно до звітів поданих відповідачем до управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі, суми недоїмки становлять, з серпня 2012 року по лютий 2013 року, в загальному розмірі 15224,02 грн.

Окрім цього на відповідача тричі накладалися штрафні (фінансові) санкції за несвоєчасне подання звітності, зокрема, за вересень 2012 року, жовтень 2012 року та серпень 2012 року, у відповідності до рішень №3025 від 03.12.2012 року, №3026 від 03.12.2012 року, №3098 від 12.12.2012 року. Загальна сума застосованих штрафних (фінансових) санкцій становить 510 грн., з розрахунку по 170 грн., в кожному рішенні). Дані рішення отримані відповідачем згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення (а.с.27,29,31) та останнім не оскаржувалися.

Також, управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м.Львова передало позивачу, в якості платника страхових внесків, - товариство з обмеженою відповідальністю "Фітойл. Так, згідно з актом передачі в УПФ України в Галицькому районі м.Львова за відповідачем обліковувалася заборгованість по сплаті єдиного внеску в сумі 2496,78 грн., 138,57 грн. штрафних (фінансових) санкцій та 50,11 грн. пені (а.с.32). Дана заборгованість підтверджується картками особового рахунку щодо відповідача (а.с.33-34), а також розрахунком заборгованості №4008/06 від 08.05.2013 року (а.с.52).

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Приписами ч. 8 ст. 9 Закону встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для відповідача відповідно до Закону є календарний місяць.

Частиною 12 статті 9 вказаного Закону зазначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

У відповідності до положень статті 25 Закону, а саме згідно з пунктами 1, 3, 4, 5, 10, 11, 14, рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Територіальний орган Пенсійного фонду, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

У відповідності до пункту 4 статті 25 Закону, 02.04.2013 року позивачем винесено податкову вимогу №Ю 441, загальна сума боргу платника єдиного внеску становить 32814,76 грн. (а.с25). Дана вимога отримана відповідачем згідно з рекомендованим повідомленням про вручення (а.с.25), не оскаржувалася, проте борг за вимогою погашений не в повному обсязі.

Відповідно до змісту статті 25 Закону, органи Пенсійного фонду України мають право звертатися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Згідно з частиною 6 статті 1 Закону, недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено норми Закону щодо виплат єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а позивач правомірно звернувся до суду із позовом з метою стягнення даної недоїмки.

Враховуючи те, що на момент судового розгляду справи відповідачем не надано доказів добровільної сплати заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з врахуванням штрафних санкцій та пені в загальній сумі 18419,48 грн., суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фітойл" (ідентифікаційний код 36118779) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі заборгованість по єдиному внеску, штрафних санкціях та пені в сумі 18419 (Вісімнадцять тисяч чотириста дев'ятнадцять) гривень 48 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.

Постанова складена в повному обсязі 29.05.2013 року.