Рішення

від 03.06.2013 по справі 922/1540/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2013 р.Справа № 922/1540/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальніковой Г.І.

при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Промкомплект" (м. Харків) до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (м. Харків) про стягнення 194388,78 грн. за участю представників сторін:

позивача - Білик В.В. (довіреність від 25.03.13 р.)

відповідача - Яновська В.С. (довіреність №38-1871 від 28.05.10 р.)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Промкомплект", звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" на свою користь заборгованість за поставлений товар за накладними, відповідно яких позивач реалізував відповідачу товар на протязі 2012 року, на загальну суму 131106,67 грн. та відповідно заборгованості відповідача на суму 224116,32 грн., підтвердженою актом звіряння взаєморозрахунків за період з 01.09.11 р. по 31.12.11 р. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 194388,78 грн. Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3887,78 грн. просить суд покласти на відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 03.06.2013 року підтримує позов у повному обсязі.

03.06.2013 року до канцелярії суду від відповідача надійшла заява про розстрочку виконання судового рішення, в якому просить надати розстрочку виконання рішення суду на 6 місяців: по 33046,10 грн. щомісячно з внесенням оплати до останнього числа кожного місяця з червня 2013 року по листопад 2013 року включно.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.06.2013 року визнав позов в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між Приватним акціонерним товариством "Промкомплект" та Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" було досягнуто домовленості щодо поставки товару. Сторони письмового договору не укладали, строку оплати не встановлювали.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача на 01.01.2012 року складає 224116,32 грн., що підтверджується наявним у справі належним чином засвідченою копією акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.11 р. по 31.12.11 р., який підписаний представниками сторін та скріплений печатками товариств.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив на протязі 2012 року товар належної якості, відповідно до усної домовленості сторін, на загальну суму 131106,67 грн. Даний факт підтверджується наявними у справі доказами, а саме, належним чином засвідченими копіями видаткових накладних, які підписані представниками сторін та скріплені печатками товариств, а також належним чином засвідченою копією акту звірки взаєморозрахунків станом на 08.11.12 р.

Відповідач за період 2012 року сплатив позивачу 160834,21 грн., що підтверджується наявним у справі належним чином засвідченими копіями банківських виписок по рахунках позивача.

В порядку досудового врегулювання спору, відповідно до частини 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу від 15.05.13 р. про сплату заборгованості на суму 194388,78 грн.

Судом встановлено, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України, частково оплатив за отриманий товар.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що представник відповідача визнав наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення заборгованості за отриманий товар в сумі 194388,78 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до п. 7.1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 р., розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В даному випадку посилання відповідача на важкий фінансовий стан є обставиною, за наявності якої можливе надання розстрочки виконання рішення суду. Вказані обставини, про реальний стан заборгованості підтверджені відповідачем документально, а саме в матеріалах справи наявний баланс (звіт про фінансовий стан) КП "Харківські теплові мережі" на 31.03.13 р.

На підставі вище викладеного, суд вважає за можливе заяву КП "Харківські теплові мережі" про розстрочку виконання рішення суду задовольнити.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 3887,78 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 526, 612, 629, 692 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (610337, м. Харків, Комінтернівський р-н., вул. Доброхотова, буд. 11; код ЄДРПОУ 31557119; п/р 26009010013856 у АТ "Банк Золоті ворота", МФО 351931) на користь Приватного акціонерного товариства "Промкомплект" (61052, м. Харків, Ленінський р-н., вул. Котлова, буд. 68; код ЄДРПОУ 24126941; р/р 26009301812633 в ХОУ ПІБ м. Харків, МФО 351458) суму заборгованості в розмірі 194388,78 грн. та судовий збір у розмірі 3887,78 грн.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області від 03.06.2013 р. по справі №922/1540/13 на 6 місяців: по 33046,10 грн. щомісячно з внесенням оплати до останнього числа кожного місяця з червня 2013 року по листопад 2013 року включно, а саме:

червень - 33046,10 грн.

липень - 33046,10 грн.

серпень - 33046,10 грн.

вересень -33046,10 грн.

жовтень - 33046,10 грн.

листопад -33046,10 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.06.2013 р.

Суддя Сальнікова Г.І.