Постанова

від 15.12.2006 по справі 11-16/4411а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11-16/4411а

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ                                 

                                         ПОСТАНОВА            

                                             ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

                                                       Справа №  11-16/4411а

"15" грудня 2006 р.,   10 год.  00 хв.                                                        м. Черкаси

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Довганя К.І., при секретарі судового засідання –Анастасьєвій Л.В., за участю представників сторін: від позивача –Кравчук В.М., Бердес В.В. за довіреністю,  від відповідача –Крупко Н.О., Омельченко І.В., Саранюк Т.М., Мельникова Т.Д. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси  справу за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства „Жашківський хлібзавод” до Уманської об”єднаної державної податкової інспекції про скасування актів ,

                                                                  ВСТАНОВИВ:

          В ході розгляду по справі оголошувалась перерва у період з 29 листопада по 13 грудня 2006 р.

Заявлено позов про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.09.2003р. №№000081601/0, 0000431601/0, від 04.09.2003р. №№0000382320/0, 0000392320/0, 0000402320/0, 0000412320/0, 0000422320/0, 0000432320/0, 0000442320/0, 0000452320/0, 0000462320/0, 0000472320/0, 0000482320/0, 0000492320/0, 0000502320/0, 0000512320/0, 0000522320/0, 0000532320/0, 0000542320/0, від 04.09.2003р. №№0000342320/0, 0000352320/0, 0000362320/0, 0000372320/0 про застосування до позивача штрафних(фінансових) санкцій за порушення строків сплати узгодженого податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість, податку з власників транспортних засобів, податку на землю та рішення від 21.08.2004 №15/19-019/1 про списання переплат податку на додану вартість. В обгрунтування заявлених вимог позивач  послався на те, що оспорювані рішення не відповідають чинному законодавству. Так безпідставним, на думку позивача, є застосування до нього штрафних-фінансових санкцій, оскільки податковий борг з даних податків був ним сплачений ще у липні 2003 р. Крім того, позивач, після отримання даних податкових повідомлень-рішень оскаржив їх до податкового органу у порядку, визначеному ст. 5 Закону України „ Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. №2181-3( далі по тексту Закон 2181) і вмотивованої відповіді на свою скаргу не отримав, що відповідно до п.п.5.2.2 п.5.2  ст.5 Закону 2181 є підставою вважати, що його скаргу було задоволено. Що стосується рішення від 21.08.2004 р. №15/19-019,1 про списання переплат податку на додану вартість, то таке списання взагалі не передбачене чинним законодавством.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали з підстав, викладених у ньому.

Відповідач у відзиві на позов та його представники у судовому засіданні проти позову заперечили з наступних підстав.

Оспорювані рішення прийняті на підставі актів перевірок позивача, якими було встановлено порушення останнім граничних строків сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість, земельного податку та податку з власників транспортних засобів, а тому у відповідності до вимог п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону 2181 до позивача були застосовані штрафні(фінансові) санкції. Твердження позивача про задоволення його скарги на ці рішення, на думку відповідача, є безпідставним, оскільки у скарзі, на яку він посилається, позивачем фактично оскаржувались не податкові повідомлення-рішення а дії посадових осіб відповідача, що суперечить вимогам Закону 2181. Не обгрунтованою є також вимога позивача про скасування рішення про списання сум переплат з податку на додану вартість, оскільки на час прийняття рішення про списання пройшло понад 1095 днів з моменту подачі позивачем декларацій з податку на додану вартість, за якими у позивача виникло право на бюджетне відшкодування, а п.п. 15.3.1. п.15.3 ст. 15 Закону 2181 передбачено, що заяви на повернення надмірно сплачених податків, зборів або на їх відшкодування у випадках передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.  

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази

встановив наступне.

2.09.2003 р. посадовими особами відповідача була проведена перевірка дотримання позивачем граничних строків узгодженого податкового зобов'язання. За результатами перевірки були складені наступні акти:

- від 02.09.2003 р. № 226-18\00380636, №225-18\0038063 якими встановлено порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання зі сплати земельного податку на 2002-2003 р.р.

- від 02.09.2003 р. №224-18\00380636, №223-18\0038063, №222-1800380636 якими встановлено порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання зі сплати  податку з власників транспортних засобів на 2003 р.

- 02.09.2003 р. №220-15\00380636, №221-15\0038063, №222-1800380636 якими встановлено порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання зі сплати  податку на додану вартість.

На підставі вказаних актів відповідачем були прийняті податкові-повідомлення рішення згідно яких до позивача у відповідності до вимог п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону 2181 були застосовані штрафні(фінансові) санкції, а саме по ПДВ в сумі 2839,99 грн.  по податку з власників транспортних засобів в сумі 1869,11 грн., по земельному податку в сумі 4608,87 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, отриманими позивачем 05.09.2003 р. останній направив відповідачу скаргу від 10.09.2003 р. №58-лк, яку той отримав 11.09.2003 р. У цій скарзі позивач просив скасувати всі 23 податкові повідомлення-рішення.  Рішення про розгляд даної скарги відповідач на адресу позивача не надсилав.

Твердження відповідача про те, що скарга позивача від 10.09.2003 р. №58-лк є не скаргою на податкові повідомлення-рішення, а скаргою на дії посадових осіб на думку суду не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки у самому тексті скарги позивач просив скасувати всі 23 податкові повідомлення-рішення та називав підстави такого скасування.

П. 5.2 ст.5 Закону 2181 містить наступні положення.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом двадцятиденного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем у визначені Законом 2181 порядку та строки були оскаржені до податкового органу податкові повідомлення рішення

а останній не надіслав позивачу вмотивоване рішення за скаргою. За таких обставин скаргу позивача від 10.09.2003 р. №58-лк слід вважати повністю задоволеною.

          Оскільки позивач вважав свою скаргу  задоволеною, а про те, що відповідач вважає прийняті ним податкові повідомлення-рішення чинними дізнався лише у серпні 2005 р. то суд вважає можливим поновити визначений ст. 99 КАС України строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи. Так як відповідач заперечує факт скасування ним оспорюваних податкових повідомлень рішень та вважає їх чинними, то суд приходить до висновку про необхідність їх скасування у судовому порядку.

Підлягає до скасування також рішення відповідача від 21.08.2004 р. №15\19-019\1 про списання переплат, строк позовної давності якої минув станом на 21.08.2004 р. в сумі 338082, 16 грн. виходячи з наступного.

Позивач подав до податкового органу декларації по податку на додану вартість від 20.03.2001 р. №9502, від 16.06.2001 р. №10602 , від 25.06.2001р. №10824, №10826, №10828, №10830 у яких відобразив від'ємне значення суми податку. Всього за даними декларацій позивачем було заявлено до відшкодування з бюджету 342777,16 грн., які обліковувались у картці особового рахунку платника податку, однак залишились невідшкодованими. 21.08.2004 р. відповідачем було прийнято рішення №15/19-019/1 яким провів списання 338082,16 грн. бюджетного відшкодування позивачу у зв'язку  із закінченням строку позовної давності - 1095 днів. У даному рішенні зазначено, що воно прийняте на підставі п.п.15.3.1 п.15.3 ст. 15 Закону 2181.

Ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” у редакції, що діяла на час прийняття оспорюваного рішення містить наступні положення.

Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

Згідно п.п.15.3.1. п.15.3 ст.15 Закону 2181 заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з фактичних обставин справи та приписів наведеного вище законодавства суд приходить до висновку, що Закон 2181 не передбачає можливості списання сум бюджетного відшкодування, а тому оспорюване рішення є не законним.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що відповідач згідно вимог ст. 71 КАС України не довів суду, що прийняті ним податкові повідомлення рішення від 03.09.2003р. №№000081601/0, 0000431601/0, від 04.09.2003р. №№0000382320/0, 0000392320/0, 0000402320/0, 0000412320/0, 0000422320/0, 0000432320/0, 0000442320/0, 0000452320/0, 0000462320/0, 0000472320/0, 0000482320/0, 0000492320/0, 0000502320/0, 0000512320/0, 0000522320/0, 0000532320/0, 0000542320/0, від 04.09.2003р. №№0000342320/0, 0000352320/0, 0000362320/0, 0000372320/0 про застосування до позивача штрафних(фінансових) санкцій за порушення строків сплати узгодженого податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість, податку з власників транспортних засобів, податку на землю та рішення від 21.08.2004 №15/19-019/1 про списання переплат податку на додану вартість є правомірними і відповідають вимогам чинного законодавства.

На підставі статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати: сплачені державне мито в розмірі 85 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 203 грн.

          Керуючись ст.ст.160, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

 ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Уманської об”єднаної державної податкової інспекції від 03.09.2003р. №№000081601/0, 0000431601/0, від 04.09.2003р. №№0000382320/0, 0000392320/0, 0000402320/0, 0000412320/0, 0000422320/0, 0000432320/0, 0000442320/0, 0000452320/0, 0000462320/0, 0000472320/0, 0000482320/0, 0000492320/0, 0000502320/0, 0000512320/0, 0000522320/0, 0000532320/0, 0000542320/0, від 04.09.2003р. №№0000342320/0, 0000352320/0, 0000362320/0, 0000372320/0, від 21.08.2004р. №15/19-019/1.

Стягнути з Уманської об”єднаної державної податкової інспекції, м. Умань, площа Леніна, 1, код 21367259 на користь Відкритого акціонерного товариства „Жашківський хлібзавод”, Жашків, вул. Перемоги, 10, код 00380636 -  3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанову може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Про апеляційне оскарження постанови може бути подана до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови і апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Суддя                                                                                               К.І.Довгань