Рішення

від 06.06.2013 по справі 901/1045/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.06.2013 Справа № 901/1045/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Леді+»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Копанія «АМК-1»

про стягнення 60 122,64 грн.

Суддя Медведчук О.Л.

Представники:

від позивача - Дацюк В.А., посвідчення №1012 від 27.10.2006, адвокат

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Леді+» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «АМК-1» про стягнення 62 163,07 грн., а саме: 53 318,75 грн. основного боргу, 3 352,51 грн. пені, 5 331,86 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 159,95 грн. інфляційних втрат.

У судовому засіданні 30.04.2013 представник позивача представив суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь 60 122,64 грн., а саме: 53 318,75 грн. основного боргу, 2 802,69 грн. пені та 4 001,20 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами. Суд задовольняє заяву позивача про зменшення позовних вимог.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем укладеного між сторонами договору в частині розрахунків за поставлений товар, у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 53 318,75 грн. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 802,69 грн. пені та 4 001,20 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребуваних судом документів не надав, у відзиві визнав позов частково та заперечував проти стягнення послуг адвоката.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

04.01.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Леді+» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Копанія «АМК-1» укладено договір купівлі-продажу №309, відповідно до умов якого, продавець зобов'язується передати у власність покупця належну продавцю партію товару, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар (далі - договір).

Згідно п. 1.3. договору, факт поставки товару за цінами, у кількості та асортименті, вказаних у видаткових накладних, або факт оплати рахунку-фактури означає взаємну згоду продавця і покупця з умовами поставки та оплати товару, ціною, кількістю, асортиментом, які вказані в рахунках-фактурах продавця, специфікаціях, видаткових накладних.

Пунктом 2.3. договору визначений термін оплати товару: 100% передоплата або відстрочка платежу на 10 банківських днів з моменту поставки.

Відповідно до п. 3.4. договору, при затримці оплати товару покупцем проти термінів, зазначених у п. 2.3. договору, до покупця застосовуються такі штрафні санкції за весь період прострочення до повного погашення заборгованості:

- пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення;

- відсотки в розмірі 2% щомісячно від суми заборгованості за користування чужими грошовими коштами;

- інфляційні втрати згідно встановленого індексу інфляції за час прострочення.

Згідно п. 4.8. договору, договір діє з моменту підписання по 31.12.2011.

Відповідно до п. 4.10. договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору до закінчення терміну його дії протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.

Доказів припинення дії даного договору сторони суду не представили.

На виконання умов договору, за період з 06.04.2012 по 11.10.2012 позивачем був поставлений відповідачу товар на загальну суму 229 472,00 грн., однак, відповідачем даний товар оплачений частково в сумі 176 153,25 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків та видатковими накладними підписаними представниками обох сторін.

В матеріалах справи наявні гарантійні листи відповідача з проханням відстрочити оплату товару №107 від 08.06.2012, №127 від 14.06.2012, №127 від 14.06.2012, №131 від 15.06.2012, №233 від 07.08.2012, №250 від 04.09.2012.

Позивач звертався до відповідача з претензією №117 від 27.11.2012 про сплату 53 318,75 грн. основного боргу та штрафних санкцій, однак, відповідач на претензію не відповів, борг не погасив.

Таким чином, на момент звернення позивача з даним позовом до суду, заборгованість відповідача за поставлений товар перед позивачем згідно договору становить 53 318,75 грн.

Предметом спору у даній справі є невиконання відповідачем обов'язку щодо сплати коштів за поставлений товар згідно договору.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено статтею 175 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, при цьому, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, відповідач, не виконавши зобов'язання з оплати коштів за поставлений товар, допустив порушення зобов'язання, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги про стягнення 53 318,75 грн. заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 802,69 грн. пені за період з 21.08.2012 по 11.10.2012 та 4 001,20 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами за період з 28.09.2012 по 11.10.2012.

Відповідно до п. 3.4. договору, при затримці оплати товару покупцем проти термінів, зазначених у п. 2.3. договору, до покупця застосовуються такі штрафні санкції за весь період прострочення до повного погашення заборгованості:

- пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення;

- відсотки в розмірі 2% щомісячно від суми заборгованості за користування чужими грошовими коштами;

- інфляційні втрати згідно встановленого індексу інфляції за час прострочення.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи те, що штрафна санкція у вигляді пені передбачена умовами укладеного між сторонами договору, а також те, що її розмір відповідає розміру встановленому діючим законодавством, вимога про стягнення нарахованої суми пені у розмірі 2 802,69 грн. за період з 21.08.2012 по 11.10.2012 також підлягає задоволенню.

Що ж до вимоги про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, то дана вимога відповідає ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Укладеним між сторонами договором (п. 3.4) встановлений розмір відсотків у вигляді 2% щомісячно від суми заборгованості за користування чужими грошовими коштами.

Оскільки відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо своєчасного внесення платежів передбачених умовами договору, вимога про стягнення нарахованих згідно ст. 625 Цивільного кодексу України суми у вигляді 2% місячних у розмірі 4 001,20 грн. за період з 28.09.2012 по 11.10.2012 підлягає задоволенню.

Відносно судових витрат позивача у вигляді оплати послуг адвоката у розмірі 6 000,00 грн. суд зазначає, що відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України «Про адвокатуру», дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

У матеріалах справи міститься договір про надання юридичних послуг від 03.01.2013, укладений між позивачем та адвокатом Дацюком В.А., що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1012 від 27.10.2006, ордер на надання правової допомоги серії АК №000013 від 03.01.2013, акт приймання-передачі наданих послуг від 05.03.2013 на суму 6 000,00 грн. та видатковий касовий ордер від 11.03.2013 на суму 6 000,00 грн.

Вказані документи підтверджують факт надання відповідних послуг адвокатом позивачу, у зв'язку зі спором, який виник з відповідачем по договору купівлі-продажу №309 від 04.01.2011.

Судовий збір суд відносить на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено 10.06.2013.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Копанія «АМК-1» (пров. Заводський, 33, м. Сімферополь, АР Крим, 95000; ідентифікаційний код 37133080) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Леді+» (вул. Лугова, 6, м. Сімферополь, АР Крим, 95033; ідентифікаційний код 23892515) 53318,75 грн. основного боргу, 2802,69 грн. пені, 4001,20 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, 6000,00 грн. послуг адвоката та 1720,50 грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис) О.Л. Медведчук