Рішення

від 06.06.2013 по справі 913/1355/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06 червня 2013 року Справа № 913/1355/13

Провадження № 6/913/1355/13

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТО-ЛЕК", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АНТЕЙ ФАРМА", м. Луганськ

про стягнення 6 549 грн. 61 коп.

Суддя Василенко Т.А.

при секретарі Лисенко В.П.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 242 від 01.01.2010 в сумі 6 549 грн. 61 коп., з яких борг в сумі 5 458 грн. 01 коп., штраф 20% від вартості отриманого товару в сумі 1 091 грн. 60 коп.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного представника в судові засідання двічі не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення за юридичною адресою - м. Луганськ, вул. Волгоградська, 104. В даному випадку, відповідач мав реальну можливість надати пояснення або заперечення по справі.

В той же час від відповідача будь-яких клопотань не надійшло.

При цьому, відповідно до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Так, вказана відмітка підтверджує належне відправлення копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, суд вважає що відсутність представника відповідача не є перешкодою для розгляду по суті даної справи, за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Клопотання судом задоволено. Також позивачем до суду надано уточнення позовних вимог, за яким зазначено, що після подачі позову до суду, відповідачем здійснена часткова оплата боргу в сумі 200 грн.00 коп., у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача борг в сумі 5 258 грн. 01 коп., штраф 20% від вартості отриманого товару в сумі 1 091 грн. 60 коп., а в частині оплаченої відповідачем, провадження у справі припинити на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 22 ГПК України вказане уточнення прийнято судом до розгляду.

Суд приступив до розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що 01.01.2011 між сторонами у справі був укладений договір № 242. За умовами вказаного договору позивач зобов'язався поставити, а відповідач - прийняти та оплатити товар - медикаменти в асортименті та кількості згідно накладних.

На виконання умов договору позивач за накладними від 09.08.2011 і 22.08.2011 поставив, а відповідач прийняв певний товар на суму 6 003 грн. 41 коп. Відповідач вказаний товар в повній мірі не оплатив, у зв'язку з чим за розрахунком позивача станом на день подачі позову залишилась заборгованість в сумі 5 458 грн. 01 коп.

Згідно п. 3.5 договору розрахунки за товар здійснюються по сумам вказаним у накладних, шляхом відстрочення платежу протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару. Датою поставки товару вважається дата вказана в накладній.

Оскільки вказана сума відповідачем в добровільному порядку оплачена не була, позивач звернувся до суду із даним позовом, за яким просить суд стягнути з відповідача борг в сумі 5 358 грн. 01 коп. та відповідно до п. 7.2 договору штраф 20% від вартості отриманого товару в сумі 1 091 грн. 60 коп. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

В обґрунтування вимог за позовом позивач також посилається на норми ст. ст. 526, 548, 546, 612, 692, 625 ЦК України та інші.

Відповідач позовні вимоги не оспорив.

Оцінивши матеріали справи та доводи представника позивача у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як було вказано вище, 01.01.2010 між сторонами у справі було укладено договір № 242, за умовами якого «Постачальник» - позивач у справі, зобов'язався поставити відповідну продукцію (лікарські засоби) згідно накладних до договору, а «Покупець» - відповідач у справі, зобов'язався прийняти та оплатити на умовах договору відповідну продукцію.

Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець - зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

Відповідно до п. 10.1 договору сторони узгодили, що він набуває чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2010.

Згідно п. 10.4 договір вважається пролонгованим строком на 1 рік на тих же умовах, якщо жодна із сторін не заявила письмово про його розірвання не пізніше, ніж на один місяць до закінчення терміну його дії.

На момент звернення із позовом, доказів припинення дії договору на час виникнення спірних правовідносин сторонами не надано.

Згідно п. 3.5 договору розрахунки за товар здійснюються по сумам, вказаним у видаткових накладних шляхом відстрочення платежу протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару покупцем. Датою отримання товару вважається дата виписки видаткової накладної.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно видаткових накладних (арк. справи 13-14) позивач поставив, а відповідач отримав певну продукцію - лікарські засоби , на загальну суму 6 003 грн. 41 коп., яку останній в повному обсязі не оплатив, у зв'язку з чим на момент звернення із позовом залишилась заборгованість в сумі 5 458 грн. 01 коп.

В той же час, згідно заяви позивача, після подачі позову відповідачем частково сплачено борг в сумі 200 грн. 00 коп., у зв'язку з чим залишилась заборгованість в сумі 5 258 грн. 01 коп.

Відповідач вказаний факт не оспорив, доводи позивача в цій частині не спростував, власного розрахунку суми заборгованості не надав.

Статтею 530 ЦК України згаданого кодексу передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В даному випадку, позивач виступає як кредитор, а відповідач - як боржник.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі - продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону, а також Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Тобто, на момент звернення до суду у позивача виникло право вимоги заборгованості за поставлену продукцію в сумі 5 458 грн. 01 коп.

Відповідач доказів повної оплати отриманої продукції не надав, доводи позивача не оспорив.

Виходячи з наведених обставин, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково в сумі 5 258 грн. 01 коп., щодо решти вимог про стягнення боргу провадження у справі припинити на підставі п. 1.1 ч.1 ст. 80 ГПК України (за відсутністю предмета спору).

Щодо стягнення з відповідача штрафу в сумі 1 091 грн. 60 коп. слід вказати на наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання та сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким із видів, передбачених статтею 546 ЦК України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Водночас частиною шостою статті 232 ГК України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, частиною шостою цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 7.2 договору сторони узгодили, що за прострочення понад 30 календарних днів з моменту виникнення прострочення зобов'язання, обумовленого договором покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 20% від вартості одержаного товару, за яким допущено прострочення платежу, а також суму боргу з урахуванням індексу інфляції, згідно ст. 625 ЦК України за весь час прострочення та 18% річних від простроченої суми.

В даному випадку позивачем нарахований штраф за прострочення платежу в сумі 1 091 грн. 60 коп.

Відповідачем доказів своєчасної оплати вартості поставленого товару не надано, у зв'язку з чим нарахування з боку позивача штрафу у зазначеній сумі є обґрунтованим та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково та з відповідача на користь позивача слід стягнути борг в сумі 5 258 грн. 01 коп., штраф в сумі 1 091 грн. 60 коп. (всього 6 349 грн. 61 коп.). В решті вимог провадження у справі припинити на підставі п. 1.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (за відсутністю предмета спору).

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 75, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АНТЕЙ ФАРМА», м. Луганськ, вул. Волгоградська, буд. 104, код 31259828, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІТО-ЛЕК», м. Харків, просп. Гагаріна, буд. 48, кв.47 (поштова адреса - м. Харків, вул. Примакова, буд. 46), код 21194014 , борг в сумі 5 258 грн. 01 коп., штраф в сумі 1 091 грн. 60 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1 720 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті вимог провадження у справі припинити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 11.06.2013

Суддя Т.А. Василенко