Постанова

від 03.06.2013 по справі 5015/817/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2013 р. Справа № 5015/817/12

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

Хабіб М.І.,

при секретарі Олійник І.О.,

за участю представників:

від прокуратури - не з'явився

від позивача - не з'явився

від відповідача - Попович Я.Д.

від третіх осіб - не з'явились

від Інспекції держархбудконтролю - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Першого заступника прокурора міста Львова, вих. № 37-1862-13 від 12.03.2013 року в інтересах Львівської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, м.Львів

на рішення господарського суду Львівської області від 04.05.2012 року (підписане 07.05.2012 року), суддя Довга О.І.

у справі № 5015/817/12

за позовом Приватного підприємства «Мій світ», м. Львів

до відповідача Львівської міської ради, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору-1 - Департамент містобудування Львівської міської ради, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору-2 - Обласне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Василів Ольга Юріївна, м. Львів

про визнання права власності

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Львівської області від 04.05.2012 року по справі №5015/817/12 позов ПП «Мій світ» задоволено, визнано за останнім право власності на будівлю торгового павільйону літера «Б-1» площею 46,7 кв.м., що знаходиться за адресою - м.Львів вул.Зелена,308.

Суд, посилаючись на положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.ст.11, 182, 319, 321, 328, 331, 376 ЦК України, та те, що ПП «Мій світ» збудував торговий павільйон, що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Зелена,308 з дотриманням будівельних норм та правил, а будівля павільйону є капітальною та розміщена на орендованій земельній ділянці, прийшов до висновку про правомірність позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, першим заступником прокурора м.Львова подано апеляційну скаргу в інтересах Львівської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області від 12.03.2013 року, в якій прокурор просить рішення господарського суду Львівської області від 04.05.2012 року по справі №5015/817/12 скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, вказуючи на неповне з'ясування обставин справи. Зокрема, посилаючись на норми ст.ст.15, 331,376 ЦК України, ст.18 Закону України «Про основи містобудування» зазначає, що позивачем самовільно збудовано капітальну споруду з фундаментом - торговий павільйон загальною площею 46,7 кв.м., земельна ділянка під вказаним об'єктом Львівською міською радою під це будівництво не відводилась, дозвіл на виготовлення проекту землеустрою не надавався, проектно-технічна документація не виготовлялась, ПП «Мій світ» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області не звертався.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду прийнято вказану апеляційну скаргу, справу призначено до розгляду на 01.04.2013 року. В судових засіданнях 01.04.2013 року, 08.04.2013 року розгляд справи відкладався. Ухвалою суду від 13.05.2013 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Василів Ольгу Юріївну, яка на даний час є власником павільйону, продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 03.06.2013 року.

14.05.2013 року до апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга прокурора Личаківського району міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради та Державної інспекції сільського господарства у Львівській області на вказане вище рішення господарського суду.

Ухвалою суду від 15.05.2013 року прийнято та доєднано апеляційну скаргу прокурора Личаківського району міста Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради та Державної інспекції сільського господарства у Львівській області до апеляційного провадження по справі №5015/817/12, розгляд якої відкладено на 03.06.2013 року о 12 год. 25 хв.

03.06.2013 року на адресу Львівського апеляційного господарського суду від прокурора Личаківського району м.Львова надійшла заява про відмову від апеляційної скарги на рішення господарського суду Львівської області від 04.05.2012 року по справі №5015/817/12 в порядку ст.100 ГПК України.

Ухвалою суду від 03.06.2013 року прийнято вказану відмову від апеляційної скарги, апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора Личаківського району м.Львова на рішення господарського суду Львівської області від 04.05.2012 року по справі №5015/817/12 припинено .

Представник відповідача в судовому засіданні просив задоволити вимоги апеляційної скарги прокурора м.Львова в повному обсязі.

Представники прокуратури, позивача, третіх осіб, Інспекції держархбудконтролю в судове засідання не з'явились.

Від позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи та участі у іншому судовому засіданні.

Колегія суддів розглянувши зазначене клопотання, враховуючи строк розгляду апеляційної скарги, встановлений ст.102 ГПК України, те, що розгляд справи неодноразово відкладався та те, що у позивача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, і, що явка представників скаржника, сторін та третіх осіб не визнавалась обов'язковою, вважає за можливе розглянути справу за відсутності вказаних представників та відхилити клопотання позивача.

Поряд з цим, 29.04.2013 року до суду від першого заступника прокурора міста Львова надійшла заява про забезпечення позову від 19.04.2013 року за вих.№37/3092-13, в якій останній посилаючись на ст.ст.66, 67 ГПК України просить про накладення арешту на майно - павільйон по вул.Зеленій,308 у м.Львві, вказуючи, що вказаний павільйон неодноразово продавався та, що у договорах купівлі-продажу вказувалось про відсутність судових спорів.

Щодо вказаної заяви, судом відзначено наступне:

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові суми, що належить відповідачеві.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду . Судом апеляційної інстанції відзначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011, № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

З урахуванням наведеного, враховуючи те, що прокурором необґрунтовано належним чином, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, а також відсутність доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 31.07.2009 року між Львівською міською радою (в тексті договору - орендодавець) та Приватним підприємством "Мій світ" (в тексті договору - орендар), на підставі ухвали Львівської міської ради від 07.06.2007р. № 899 "Про затвердження Положення про організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення у м Львові" та ухвал Львівської міської ради від 18.12.2008р. № 2311 "Про затвердження Перспективної схеми розміщення малих архітектурних форм як частини Програми комплексного благоустрою території міста" та №2448 від 05.03.2009р. "Про внесення змін та доповнень до ухвали міської ради від 18.12.2008р. № 2311", укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий №4610136800:06:004:0048 загальною площею 0,0020 га за адресою м. Львів, вул. Зелена, 308 для обслуговування малої архітектурної форми.

Пунктом 8 даного договору встановлено, що такий укладено на 3 роки до 18.12.2011 року.

Згідно п. 15 договору оренди землі, земельна ділянка передається в оренду для обслуговування малої архітектурно форми, а у п.17 договору зазначено про заборону самовільної забудови земельної ділянки.

У відповідності до ухвали Львівської міської ради від 15.12.2011р. № 1012 внесено зміни та доповнення у додатки 1-21 до Перспективної схеми розміщення малих архітектурних форм як частини Програми комплексного благоустрою території міста, згідно яких приватному підприємству "Мій світ" надано дозвіл на здійснення діяльності за адресою м.Львів, вул. Зелена, 308.

Позивач подаючи позов посилається на ст.ст.331, 376 ЦК України вказує на те, що торговий павільйон є капітальною спорудою, відповідає чинним державним будівельним нормам і правилам, нормативним актам з пожежної безпеки і санітарному законодавству і є придатним до подальшої експлуатації, проте відповідач відмовив ПП «Мій світ» в оформленні права власності на будівлю торгового павільйону. При цьому, позивачем до позовної заяви долучено лист Управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради від 22.02.2012 року за №2401-2вих.-93, в якому останнє, на звернення позивача від 13.02.2011 року №2-33688 щодо надання дозволу на оформлення права власності на будівлю павільйону, зазначило, що питання надання дозволу на оформлення права власності на будівлі не відноситься до компетенції Управління архітектури департаменту містобудування.

Суд першої інстанції посилаючись на положення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.ст.11, 182, 319, 321, 328, 331, 376 ЦК України, технічні висновки за результатами обстеження будівлі торгового павільйону літ.Б-1 по вул.Зелена,308 у м.Львові, виконані Приватним підприємцем Кархут І.І., вказуючи, що ПП «Мій світ» збудував торговий павільйон, що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Зелена,308 з дотриманням будівельних норм та правил, а будівля павільйону є капітальною та розміщена на орендованій земельній ділянці у відповідності до містобудівної документації, прийшов до висновку про правомірність позовних вимог та визнав за ПП «Мій світ» право власності на будівлю торгового павільйону літера «Б-1»площею 46,7 кв.м. , що знаходиться за адресою - м.Львів вул.Зелена,308.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Відповідно до пункту 2 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 цього ж Кодексу унормовано, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Главою 24 Цивільного кодексу України встановлені способи набуття права власності.

Частиною 1 статті 386 Цивільного кодексу України унормовано, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Як зазначає позивач у позовній заяві, на орендованій земельній ділянці орендарем (ПП «Мій світ») збудовано торговий павільйон, будівля павільйону є капітальною, відповідає містобудівній документації та вимогам генерального плану м.Львова.

Згідно з вимогами ч.1 ст.96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та додержуватись вимог законодавства про охорону довкілля.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України "Про планування і забудову територій", забудова територій полягає в розміщенні та здійсненні будівництва нових об'єктів, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування існуючих об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств.

Судом встановлено, що згідно п. 15 договору оренди землі від 31.07.2009 року земельна ділянка передається в оренду для обслуговування малої архітектурно форми , а у п.17 договору зазначено про заборону самовільної забудови земельної ділянки.

Слід зазначити, що зміни до вказаних пунктів договору сторонами не вносились.

Стосовно посилань суду першої інстанції на технічний висновок за результатами обстеження будівлі торгового павільйону літ. «Б-1» по вул.Зелена,308 у м.Львові, який виконаний ПП Кархут І.І., слід зазначити, що у ньому лише вказано про використані матеріали, стан обстежених конструкцій та те, що будівля торгового павільйону є капітальною спорудою. Крім того, даний висновок не може слугувати підставою для визнання за позивачем права власності на торговий павільйон.

Разом з тим, судова колегія вважає безпідставним застосування судом першої інстанції норм ст.376 ЦК України, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що спірний об'єкт є нерухомим майном, а право власності позивача на спірні об'єкти як на тимчасову споруду ніким не оспорювалось, що на думку судової колегії, виключає можливість задоволення позовних вимог. Окрім того, застосування цієї норми може бути здійснено судом під час розгляду справи про визнання права власності лише тоді, якщо на час розгляду справи особі, яка здійснила самочинне будівництво, власник земельної ділянки надав їй цю ділянку під уже збудоване нерухоме майно. Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів в підтвердження того, що Львівська міська рада надавала земельну ділянку особі, яка здійснила будівництво спірного об'єкта, під самочинно збудоване нерухоме майно. Натомість, матеріали справи спростовують такі висновки тим, що договором оренди земельної ділянки підтверджується факт її надання для обслуговування малої архітектурної форми.

Відтак, місцевий господарський суд, підмінюючи поняття "будівлі" та "тимчасової споруди", яка в силу вимог ч. 2 ст. 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово та, відповідно, не може бути об'єктом нерухомого майна, прийшов до помилкового висновку про те, що об'єкт, на який позивач просить суд визнати за ним право власності, є об'єктом нерухомого майна.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували те, що спірний об'єкт є нерухомим майном, а також докази, якими підтверджується факт отримання у встановленому законом порядку дозволу на будівництво спірного об'єкта як об'єкта нерухомого майна, прийняття в експлуатацію спірного об'єкту в порядку прийняття в експлуатацію об'єктів нерухомого майна.

Також є помилковим висновок суду про можливість застосування до спірних правовідносин ст.331 ЦК України, оскільки право власності на спірний об'єкт могло виникнути лише з моменту прийняття його до експлуатації, після чого такий об'єкт міг з'явитися у цивільному обороті, а оскільки в матеріалах справи докази такого прийняття в експлуатацію відсутні, суд не вправі був на підставі ст. 331 ЦК України задовольняти позовні вимоги.

З огляду на вищенаведене, оскаржуване рішення господарського суду Львівської області від 04.05.2012 року по справі №5015/817/12 слід скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

В зв'язку із скасуванням рішення господарського суду, з урахуванням ст.ст. 44, 49 ГПК України, Закону України «Про судовий збір» з ПП «Мій світ» підлягає стягненню в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі - 860,25 грн. за розгляд апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора міста Львова в інтересах Львівської міської ради та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області задоволити.

Рішення господарського суду Львівської області від 04.05.2012 року по справі №5015/817/12 скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «Мій світ» (м.Львів, вул.Студентська,8/3, код ЄДРПОУ 22395832) в доход Державного бюджету України 860,25 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд .

Головуючий-суддя Якімець Г.Г.

Судді Зварич О.В.

Хабіб М.І.