Рішення

від 03.06.2013 по справі 916/912/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" червня 2013 р.Справа № 916/912/13

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Кравченко С.В.

за участю представників сторін :

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТ.ТОРГ.ГРУП";

до відповідача: Приватного підприємства "ВІЛЕНД-ОДЕСА";

про стягнення 49559,94грн., -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПТ.ТОРГ.ГРУП" ( далі - Позивач) звернулось до господарського суду Одеської області із позовом до Приватного підприємства "ВІЛЕНД-ОДЕСА" (далі - відповідач) про стягнення 49559,94грн., посилаючись на наступне.

09.02.2012р. між сторонами по справі укладено Договір про постачання товару на умовах дистриб'юції № 9022 (далі -договір), у відповідності до якого TOB «Опт.Торг.Груп» постачав, а ПП «Віленд-Одеса» купував товари (далі - товар).

За накладними №ОП001257 від 30.03.2012, №ОП001258 від 30.03.2012, №ОП001259 від 30.03.2012, №ОП001322 від 02.04.2012, №ОП001365 від 04.04.2012 , №ОП001366 від 04.04.2012. №ОП001367 від 04.04.2012, №ОП001368 від 04.04.2012, №ОП001597 від 13.04.2012, №ОП001598 від 13.04.2012, №ОП001824 від 26.04.2012, №ОП001825 від 26.04.2012 Позивачем було поставлено товар на загальну суму 115 369,23 грн.

Згідно ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно п. 1 ст. 692 ЦК України, « 1. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.»

Відповідно до п. 6.2. Договору Відповідач здійснює оплату Товару за кожну окрему партію товару не пізніше ніж протягом 30 календарних днів з дати поставки партії Товару.

Відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1. ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач не виконав свого обов'язку та не оплатив Товар поставлений Позивачем по накладним № ОП001367 від 04.04.2012, № ОП001368 від 04.04.2012 та № ОП001597 від 13.04.2012 протягом 30 календарних днів, що передбачено Договором.

22.10.2012 р. Позивач та Відповідач керуючись ст.601 ЦК України підписали акт зарахування зустрічних однорідних вимог, яким заборгованість Відповідача по накладній № ОП001367 від 04.04.2012 р. була погашена повністю, а по накладній № ОП001368 від 04.04.2012 р. - частково.

В подальшому Відповідач частково оплатив поставлений товар, зокрема 04.03.2013 р. - 1000 грн. та 29.03.2013 р. - 2000 грн., чим зменшив свою заборгованість по накладній № ОП001368 від 04.04.2012 р. Як зазначає позивач у позові, не погашеним залишилась заборгованість на суму 34 679,89 грн.

Відповідно до п. 10.2 Договору на суму заборгованості була нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми простроченого платежу у розмірі 5 172,71 грн. Керуючись ст. 10.3. Договору був нарахований штраф у розмірі 25% від простроченого платежу, що складає 8 669,97 грн. На підставі п. 2 ст. 625 ЦК України, на суму заборгованості було нараховано 3% річних від простроченої суми, що складає 1037,37 грн.

Посилаючись на ст.ст. 20, 173, 174, 193, 223 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, , позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 34 679,89 грн. - основного боргу; пеню у сумі 5 172,71 грн., штраф у розмірі 8 669,97 грн., 3% річних у сумі 1037,37 грн. та витрати по сплаті судового збору.

23.04.2013р. до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити повністю позивачу у позові, з підстав зазначених у відзиві на позов.

24.04.2013р. до господарського суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої, у зв'язку з часткової оплатою 16.04.2013р. відповідачем заборгованості у розмірі 2000грн., позивач просить стягнути з відповідача на свою користь: 32 679,89 грн. основного боргу; пені у розмірі 4 120,36 грн., штраф у сумі 14057,58 грн., 3% річних у розмірі 1470,67 грн. та судовий збір.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 24.04.2013р. до 15.05.2013, згідно вимог ст. 77 ГПК України.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленум Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", -

3.9.1. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, згідно приписів ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу ( ГПК ) України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема: письмовими і речовими доказами.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як випливає з матеріалів справи, приведені Позивачем обставини справи повністю підтверджуються наданими ним доказами, а саме: вказаним Договором про постачання товару на умовах дистриб'юції № 9022 від 09.02.2012р., виписками банку, зазначеними вище накладними.

Проаналізувавши вказані докази, суд приймає їх до уваги як такі що доводять правомірність вимог Позивача. Вказані докази сумніву у суду не викликають.

Дотепер відповідач вказану суму боргу не сплатив чим порушив умови Договору та приписи ст. ст.525, 526 ЦК України.

Посилання позивача на вищенаведені норми ЦК та ГК України суд вважає правильними.

Перевіривши наданий позивачем до заяви про уточнення позовних вимог розрахунок сум стягнення суд приймає його до уваги та вважає правильним, .

Підсумовуючи викладене суд вважає вимоги Позивача, законними, обґрунтованими, доведеними наявними у справі доказами і тому підлягаючими задоволенню в повному обсягу, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх.суду №13292/2013 від 24.04.2013р.)

Зворотнього Відповідач в порядку ст. 33 ГПК України не довів.

Посилання відповідача на те, що продукція позивача приходила з великою кількістю браку суд до уваги не приймає, так як відповідач не надав в підтвердження цього належних доказів, доказів повернення товару саме за накладними зазначеними у позові відповідачем також надано не було.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44,49,82-85 ГПК України, суд, -

В и р і ш и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТ.ТОРГ.ГРУП"- задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "ВІЛЕНД-ОДЕСА" (65104, місто Одеса, Київський район, проспект Академіка Глушка, будинок 21, корпус 1, квартира 76, код ЄДРПОУ 35697871, п/р 26006210214503 в АТ «Прокредит БАНК» МФО 320984) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТ.ТОРГ.ГРУП" (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с.Петропавлівська Борщагівка, вул. Садова, 49, код ЄДРПОУ 37474405, п/р 26005001002290 у ПАТ «РАДИКАЛ БАНК», МФО 319111) 32 679 (тридцять дві тисячі шістсот сімдесят дев'ять) грн. 89 коп. - основного боргу; пені у розмірі 4 120 (чотири тисячі сто двадцять) грн. 36 коп., штраф у сумі 14057 (чотирнадцять тисяч п'ятдесят сім) грн. 58 коп., 3% річних у розмірі 1470 (одна тисяча чотириста сімдесят) грн. 67 коп. та судовий збір у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Повний текст рішення складено та підписано 10.06.2013 р.

Суддя Никифорчук М.І.