Рішення

від 06.06.2013 по справі 905/2475/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.06.2013р. Справа № 905/2475/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Провікна», м.Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства «Торгівельно-виробничого підприємства «Авангард», м.Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 1600 грн., 20% річних у сумі 198,05грн., пені у розмірі 119,67 грн.

Суддя Нестеренко Ю.С.

В засіданні суду брали участь

Представники:

Від позивача: Шеремет А.С., яка діє на підставі довіреності №2 від 04.04.2013р.

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Провікна», м.Донецьк (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства «Торгівельно-виробничого підприємства «Авангард», м.Донецьк ( далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 1600 грн., 20% річних у сумі 198,05грн., пені у розмірі 119,67 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним договором поставки №01 від 03 січня 2012 року щодо повної оплати поставленої продукції.

На підтвердження викладених у позові обставин Позивач надав копії: договору поставки №01 від 03 січня 2012р., видаткові накладні №ПВ-0000608 від 21.08.12р., №ПВ-0000618 від 23.08.12р., довіреності №431 від 21.08.12р, №448 від 23.08.12р., акт звірки, податкові накладні.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.2 Господарського процесуального кодексу України, ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 512, 514,516, 526, 536, 624, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач в судові засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №01 від 03 січня 2012 року (далі Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору позивач зобов`язався в порядку та на умовах, зазначених у цьому Договорі, передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов`язався в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі , прийняти та оплатити товар. За пунктом 1.2. Договору найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за Договором, його асортимент, номенклатура, вказуються у відповідних видаткових накладних на кожну партію товару.

Як встановлено судом за своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно п.п. 2.1, 2.2. Договору сторони передбачили, що відповідач подає заявку на конкретну партію товару у письмовому вигляді, за допомогою факсу або електронної пошти представнику позивача. Позивач повинен протягом чотирьох годин з моменту отримання заявки підтвердити відповідачу про можливість виконати заявку та виставити рахунок-фактуру або про неможливість виконання заявки повністю або частково. Відповідач бере на себе обов`язок прийняти товар від позивача і здійснити за нього оплату в строки і порядок, передбачені Договором.

Відповідно до п.4.3. Договору відповідач зобов`язаний здійснити 100% передоплату від вартості товару, зазначеної в рахунку-фактурі.

Відповідно до п.7.2. Договору сторони передбачили, що цей договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31.12.2012р.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем за видатковими накладними №ПВ-0000608 від 21.08.12р., №ПВ-0000618 від 23.08.12р. було поставлено відповідачу товар на суму 2076,47 грн. та 945,53 грн. відповідно. Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом уповноваженої особи в зазначених накладних та довіреностями №431 від 21.08.12р., №448 від 23.08.12р. виданими відповідачем.

Крім того, позивачем були виписані рахунки-фактури №ПВ-0000645 від 21.08.12р та №ПВ-0000656 від 23.08.12р.

Також в матеріалах справи наявні податкові накладні №634 від 21.08.2012р та №644 від 23.08.2012р. в яких відображено товар, що поставлявся за накладними та зазначено, що поставка здійснена на підставі Договору №1 від 03.01.2012р.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено матеріалами справи та підтверджено представником позивача, відповідачем у відповідності до умов Договору, не було внесено 100% передплату від вартості товару, проте позивачем було поставлено товар, а відповідачем прийнято поставлений товар без зауважень.

За приписами частини 4 статті 538 Цивільного кодексу України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснене однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Отже поставка позивачем відповідачу товару без передбаченої договором передплати не звільняє останнього від зобов'язання оплатити отриманий товар.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами був підписан акт звіряння взаємних розрахунків за період 9 місяців 2012р. яким встановлено, що станом на 30.09.12р. за відповідачем наявна заборгованість по оплаті отриманого за спірним Договором товару в сумі 5910,03грн.

Після складання акту відповідачем були проведені часткові оплати отриманого товару: 02.10.12р. на суму 2000грн., 04.10.12р. на суму 2000грн, 06.11.12грн. на суму 310,03грн.

Отже відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повного та вчасного розрахунку за Договором не виконав у зв'язку з чим за останнім виникла заборгованість у сумі 1600 грн.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки відповідачем доказів оплати продукції не надано, суд вважає, що поставлена позивачем продукція не оплачена та за відповідачем наявна заборгованість у сумі 1600грн., тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань, позивачем на підставі п.п.5.3., 5.4. Договору, приписами яких передбачено, що за прострочення платежу відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення та 20 % річних від суми, простроченої до оплати, було нараховано та пред'явлено до стягнення пеню в сумі 119,67 грн. та 20% річних у сумі 198,05 грн. (за період з 21.08.2012р. - по 05.04.2013р.)

За приписами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд вважає, що період нарахування здійснений у відповідності до вимог діючого законодавства, проте позивач допустився арифметичної помилки при здійсненні розрахунку, у зв`язку з чим зазначені вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 119,43 грн.

За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначалось, умовами Договору сторони встановили, що відповідач у разі прострочення грошового зобов`язання сплачує позивачу 20% річних на підставі чого позивачем було нараховано 20% річних у сумі 198,05 грн.

Перевіривши наданий розрахунок річних, суд задовольняє зазначені вимоги частково у розмірі 197,65 грн., оскільки позивачем не вірно визначено початковий період прострочення виконання зобов`язання (з 21.08.12. проте як постачання відбувалось 21.08.12р. та 23.08.12р.).

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.509, 538,525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Провікна», м.Донецьк до Приватного підприємства «Торгівельно-виробничого підприємства «Авангард», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 1600 грн., 20% річних у сумі 198,05грн., пені у розмірі 119,67 грн. - задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Торгівельно-виробничого підприємства «Авангард», м.Донецьк (83048, м.Донецьк, вул.Університетська, б.97, ЄДРПОУ 33728696) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Провікна», м.Донецьк (83087, м.Донецьк, пр.Панфілова, б.71, кв.52, ЄДРПОУ 36981709) заборгованість за поставлений товар у розмірі 1600 грн, пеню у розмірі 119,43 грн., 20% річних у сумі 197,65 грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1719,93грн.

3.В іншій частині позовних вимог - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. У судовому засіданні 06.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення підписано 10.06.2013р.

Суддя Ю.С. Нестеренко