Рішення

від 05.06.2013 по справі 916/1178/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2013 р.Справа № 916/1178/13

Господарський суд Одеської області

У складі судді - Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань - Воробйова А.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Павлишин А.І. за довіреністю № А1-18/04 від 18.03.2013р.

Від відповідача: Лукацький О.І. за довіреністю від 23.05.2013р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Автомобіліст - А" до громадської організації „Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Автомобіліст - А" (далі по тексту - ТОВ „Автомобіліст - А") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до громадської організації „Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів" (далі по тексту - ГО „Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів") про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 1,9140 га, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 69/71. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірна земельна ділянка, яка належить ТОВ „Автомобіліст - А" згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 050263, самовільно використовується позивачем без будь-яких правовстановлювальних документів.

Відповідач повністю заперечує проти задоволення позовних вимог, наголошуючи на тому, що спірна земельна ділянка відповідно до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів № 737 від 20.09.1979р. „Про передачу автостоянок, розташованих в м. Одесі, обласному товариству „Автомотолюбитель УРСР" та збереження автостоянки № 2 за виробничим об'єднанням „Одесаоблавтотехобслуговування" була надана в користування обласному товариству „Автомотолюбитель УРСР", правонаступником якого є ГО „Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів". Тобто, відповідач вважає, що спірна земельна ділянка перебуває у його фактичному постійному користуванні відповідно до вказаного рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

08.09.2010р. між територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради (Орендодавець) та ТОВ „Автомобіліст - А" (Орендар) було укладено договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., зареєстрований в реєстрі за № 2841, у відповідності до умов якого Орендодавець на підставі Закону України „Про оренду землі" № 161-XIV від 06.10.1998р. та рішення Одеської міської ради № 6101-V від 13.07.2010р. передає, а Орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку площею 1,9140 га, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 69/71, для експлуатації та обслуговування автостоянки, згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору. В оренду передається земельна ділянка площею 19140 кв.м., у тому числі по угіддях: під капітальною одноповерховою забудовою 51 кв.м., під тимчасовою забудовою 4594 кв.м.; під спорудами 12 кв.м., під проїздами проходами та площадками 9 654 кв.м.; інші - 4829 кв.м. На земельній ділянці розташовані будівлі, що належать ТОВ „Автомобіліст - А" на підставі рішення господарського суду Одеської області від 27.02.2008р., справа № 17/17-08-656, право власності на які зареєстровано КП „ОМБТІ та РОН" 13.11.2008р. в книзі 82неж-44 за номером запису 3168. Вказаний договір було зареєстровано у Одеському міському відділі ОРФ ДП „Центр ДЗК" 04.10.2010р. за № 041050500071. Межі орендованої позивачем земельної ділянки були визначені згідно з відповідним актом від 27.07.2010р.

В подальшому, 06.06.2012р. між Одеською міською радою (Продавець) та ТОВ „Автомобіліст - А" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, який було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В. 06.06.2012р. та зареєстровано в реєстрі за № 168. Положеннями названої угоди передбачено, що відповідно до рішення Одеської міської ради № 1910-VI від 19.04.2012р. „Про продаж товариству з обмеженою відповідальністю „Автомобіліст - А" земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 1,9140 га, що знаходиться в оренді товариства з обмеженою відповідальністю „Автомобіліст - А", за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 69/71, для експлуатації та обслуговування автостоянки" та умов цього договору Продавець продає, а Покупець купує земельну ділянку площею 1,9140 га, в тому числі по угіддях: 0,0051 га - під капітальною одноповерховою забудовою; 0,4594 - під тимчасовою забудовою, 0,0012 - під спорудами, 0,9654 га - під проїздами, проходами та площадками, 0,4829 га - інші, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 69/71, для експлуатації та обслуговування автостоянки. Кадастровий номер земельної ділянки 5110137500:15:002.0014. На момент укладення цього договору земельна ділянка знаходиться в оренді ТОВ „Автомобіліст -А" на підставі зазначеного вище договору оренди землі.

Після укладення вказаного договору купівлі-продажу, 19.09.2012р. позивачу було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 050263, яким посвідчено право власності ТОВ „Автомобіліст - А" на земельну ділянку площею 1,9140 га., розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 69/71, цільове призначення - для експлуатації та обслуговування автостоянки.

З огляду на отримання державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 050263 позивач вважає себе повноважним власником спірної земельної ділянки. Проте, за твердженнями позивача, які визнаються відповідачем, на теперішній час спірна земельна ділянка є такою, що використовується з боку ГО „Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів". Остання, в свою чергу, не заперечуючи факту використання земельної ділянки площею 1,9140 га., розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 69/71, посилається на наявність у неї права постійного користування цією ділянкою з огляду на наступне.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів від 20.09.1979р. № 737 „Про передачу автостоянок, розташованих в м. Одесі, обласному товариству „Автомотолюбитель УРСР" та збереження автостоянки № 2 за виробничим об'єднанням „Одесаоблавтотехобслуговування" було передано обласному товариству „Автомотолюбитель УРСР" зокрема автостоянку № 15 з наявними на ній службовими приміщеннями, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Станіславського (теперішня назва - вул. Розкидайлівська), площею 3,75 га.

Як вбачається із змісту листа Міністерства юстиції України від 21.02.1994р. № 11-65-44, постановою Ради Міністрів УРСР від 16.04.1974р. № 193 було затверджено статут Українського республіканського добровільного товариства автомотолюбителів, яке було засноване на установчому з'їзді товариства 30.01.1974р. Постановою Ради Міністрів УРСР від 26.09.1990р. № 290 був зареєстрований статут Української республіканської спілки автомобілістів, цією ж постановою втратила чинність вищезгадана постанова № 193.На підставі постанови Верховної Ради України „Про порядок введення в дію Закону України „Про об'єднання громадян" від 16.06.1992р. Українська республіканська спілка автомобілістів 26.11.1992р. здійснила перереєстрацію в Міністерстві юстиції України, про що було видано свідоцтво № 331, як всеукраїнська громадська організація із внесенням термінологічних змін у назву, а саме - „Українська республіканська спілка" на „Всеукраїнську Спілку автомобілістів", при цьому рішення про ліквідацію однієї організації та створення нової не приймались. Всі три згадані назви належали одній і тій же організації - Всеукраїнській Спілці автомобілістів.

Згідно з п. 1.1 статуту ГО „Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів", зареєстрованої Головним Управлінням юстиції в Одеській області відповідно до наказу від 27.03.2009р. № 174-О/д, вказана громадська організація є об'єднанням громадян - власників автомобілів і мотоциклів, самодіяльних конструкторів і реставраторів старовинних транспортних засобів, а також інших громадян - учасників дорожнього руху та любителів автомототехніки. Одеська обласна організація Добровільного товариства автолюбителів була створена згідно Постанови Ради Міністрів УРСР від 11.05.1973р. та рішення виконкому Одеської обласної ради народних депутатів від 31 травня цього ж року. 30.10.1973 року відбулась перша (установча) конференція Одеської обласної організації товариства автомотолюбителів, на якій були сформовані її керівні та робочі органи, обрані делегати на перший установчий з'їзд Українського добровільного товариства автомотолюбителів. В зв'язку з прийняттям Закону „Про об'єднання громадян" в червні 1992 року, 26.01.1993р. Одеською обласною державною адміністрацією був зареєстрований статут громадської організації - Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів. В подальшому, 14.12.1994р. та 21.04.2000р. до статуту вносились зміни та доповнення, які затверджувались президією Центральною ради та погоджувались в Управлінні юстиції Одеської області. При цьому, рішення про ліквідацією однією організації та створення нової не приймались. Всі вищенаведені назви належать одній і тій же організації - Одеській обласній організації ВСА.

Таким чином, відповідач вважає, до нього як до правонаступника обласного товариства „Автомотолюбитель УРСР" перейшли права та обов'язки землекористувача щодо використання земельної ділянки, на якій розташована автомобільна стоянка за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська (колишня назва - вул. Станіславського), 69/71, тобто земельної ділянки, яка є предметом спору по даній справі. Таким чином, ГО „Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів" вважає, що воно є постійним користувачем вказаної земельної ділянки.

З огляду на той факт, що відповідач вважає себе постійним користувачем спірної земельної ділянки і використовує її в своїй господарський діяльності, що, за переконанням ТОВ „Автомобіліст - А" порушує його право власності на спірне майно, останній був змушений звернутись до суду із позовом про зобов'язання ГО „Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 1,9140 га, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 69/71.

З огляду на зміст спірних правовідносин та правові позиції сторін по справі, господарський суд при вирішенні даного спору вважає за необхідне дослідити наявність у позивача права власності на спірну земельну ділянку, та, відповідно, наявності у ТОВ „Автомобіліст - А" правомочностей щодо захисту даного речового права.

Так, як було зазначено вище по тексту рішення, 06.06.2012р. між Одеською міською радою (Продавець) та ТОВ „Автомобіліст - А" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, який було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В. 06.06.2012р. та зареєстровано в реєстрі за № 168, у відповідності до умов якого Продавець продав, а Покупець купив земельну ділянку площею 1,9140 га, в тому числі по угіддях: 0,0051 га - під капітальною одноповерховою забудовою; 0,4594 - під тимчасовою забудовою, 0,0012 - під спорудами, 0,9654 га - під проїздами, проходами та площадками, 0,4829 га - інші, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 69/71, для експлуатації та обслуговування автостоянки, яка на час укладення договору купівлі-продажу перебувала у користуванні Покупця згідно з умовами договору оренди землі.

Відповідно до ст.ст. 78, 79 Земельного кодексу України (в редакції Закону України від 15.03.2012р., чинній на час укладення вищезазначеного договору купівлі-продажу; далі по тексту - Земельний кодекс України) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Положеннями ст. 82 Земельного кодексу України передбачено, що юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності зокрема у разі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.

Відповідно до ст. 131 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Положеннями ч.ч. 1, 7 ст. 128 Земельного кодексу України передбачено, що продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) є підставою для видачі державного акта на право власності на земельну ділянку та її державної реєстрації.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Як вбачається із матеріалів справи, після укладення вказаного договору купівлі-продажу, 19.09.2012р. позивачу було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 050263, яким посвідчено право власності ТОВ „Автомобіліст - А" на земельну ділянку площею 1,9140 га., розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 69/71, цільове призначення - для експлуатації та обслуговування автостоянки.

З огляду на вищенаведені обставини та положення закону, чинні на час укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки і видачі позивачу на його підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 050263, господарський суд дійшов висновку, що ТОВ „Автомобіліст - А" набуло право власності на земельну ділянку площею 1,9140 га., розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 69/71, відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття цього права.

В свою чергу, чинною на момент вирішення спору редакцією статті 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

В силу положень п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року N 1952-IV (з наступними змінами та доповненнями) обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме право власності на нерухоме майно. При цьому, згідно із визначенням, наведеним у ст. 1 цього Закону, під нерухомим майном слід розуміти земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року N 1952-IV (з наступними змінами та доповненнями) державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Приймаючи до уваги, що право власності позивача на земельну спірну земельну ділянку, як встановлено судом, було набуто та зареєстровано відповідно до чинного на час набуття права законодавства, а також враховуючи чинність на момент вирішення спору як договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В. 06.06.2012р. та зареєстрованого в реєстрі за № 168, так і державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 050263, господарський суд дійшов висновку, що відповідно до ст.ст. 3, 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності позивача на спірну земельну ділянку є дійсним.

Також, дійсність вказаного права підтверджується зокрема тим, що згідно зі ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року N 1952-IV (з наступними змінами та доповненнями) державний акт про право власності на земельну ділянку є підставою для проведення відповідної державної реєстрації прав.

Таким чином, приймаючи до уваги, що позивач в установленому законом порядку набув право власності на земельну ділянку площею 1,9140 га., розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 69/71, а також враховуючи дійсність даного права на момент вирішення даного спору, господарський суд зазначає, що відповідно до положень ст. 90 Земельного кодексу України ТОВ „Автомобіліст - А" вправі самостійно господарювати на цій землі, володіти, користуватись та розпоряджатись нею на власний розсуд.

Проте, як наголошує позивач, належна йому на праві власності земельна ділянка на теперішній час самовільно використовується ГО „Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів", що з боку останньої не заперечується та визнається. З огляду на викладене, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 90 Земельного кодексу України (в редакції Закону України від 20.11.2012р., чинній на час вирішення цього спору) порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Положеннями ст. 152 Земельного кодексу України (в редакції Закону України від 20.11.2012р., чинній на час вирішення цього спору) передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України (в редакції Закону України від 20.11.2012р., чинній на час вирішення цього спору) самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Проаналізувавши наведені положення чинного законодавства, господарський суд зазначає, що вчинення з боку ГО „Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів" дій по використанню спірної земельної ділянки, право власності щодо якої в установленому законом порядку зареєстроване за позивачем, за відсутності відповідної угоди із останнім, є самовільним використанням земельної ділянки та, відповідно, порушенням прав власника ТОВ „Автомобіліст - А".

Суд зазначає, що право використання земельної ділянки відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України виникає саме з моменту його державної реєстрації, у зв'язку з чим, зареєстроване право на землю в будь-якому разі має пріоритет над незареєстрованим правом.

Згідно з п. 1 Перехідних положень Земельного кодексу України рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.

Таким чином, у випадку наявності у відповідача незареєстрованого права на спірну земельну ділянку, з метою набуття цього права ГО „Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів" була зобов'язана вчинити дії, визначені законом, для належного оформлення цього права. В будь-якому разі, незалежно від змісту рішення виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів від 20.09.1979р. № 737 „Про передачу автостоянок, розташованих в м. Одесі, обласному товариству „Автомотолюбитель УРСР", за умови наявності чинного договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В. 06.06.2012р. та зареєстрованого в реєстрі за № 168, і державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 050263, у відповідача на теперішній час відсутні будь-які правові підстави для використання спірної земельної ділянки, власником якої є ТОВ „Автомобіліст - А", оскільки такі дії відповідача порушують право власності та, відповідно, суперечать ст. 41 Конституції України.

З викладених обставин, господарський суд дійшов висновку про допущення відповідачем порушення права власності ТОВ „Автомобіліст - А", яке укладається у самовільному використанні належної останньому земельної ділянки площею 1,9140 га., розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 69/71, за відсутності на це відповідного договору із власником. Таким чином, відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України спірна земельна ділянка підлягає поверненню позивачу шляхом покладення на ГО „Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів" обов'язку її звільнення.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Підсумовуючи вищевикладені обставини, господарський суд дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для використання спірної земельної ділянки, належної позивачу, у зв'язку з чим, ГО „Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів" слід зобов'язати звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 1,9140 га, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 69/71. Викладене свідчить про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Підсумовуючи вищевикладені обставини, керуючись ст.ст. 78, 79, 82, 125, 126, 128, 131 Земельного кодексу України (в редакції Закону України від 15.03.2012р.), ст.ст. 90, 126, 152, 212, п. 1 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції Закону України від 20.11.2012р.), ст.ст. 3, 4, 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року N 1952-IV (з наступними змінами та доповненнями), ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі шляхом покладення на ГО „Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів" обов'язку звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 1,9140 га, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 69/71.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 78, 79, 82, 125, 126, 128, 131 Земельного кодексу України (в редакції Закону України від 15.03.2012р.), ст.ст. 90, 126, 152, 212, п. 1 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції Закону України від 20.11.2012р.), ст.ст. 3, 4, 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року N 1952-IV (з наступними змінами та доповненнями), ст. 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель", ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати громадську організацію „Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів" /65072, м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 26, автостоянка № 35, код ЄДРПОУ 05508766/ звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 1,9140 га, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 69/71. Наказ видати.

3. Стягнути з громадської організації „Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів" /65072, м. Одеса, вул. Іцхака Рабіна, 26, автостоянка № 35, код ЄДРПОУ 05508766/на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Автомобіліст - А" /65006, м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 69/71, код ЄДРПОУ 35049480/ судовий збір в сумі 1 147 грн. 00 коп. /одна тисяча сто сорок сім грн. 00 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано10.06.2013р.

Суддя С.П. Желєзна