Рішення

від 04.06.2013 по справі 901/1186/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.06.2013Справа № 901/1186/13 За позовом Національного інституту винограду та вина «Магарач»

(вулиця Кірова, 31, місто Ялта, 98600, ідентифікаційний номер 00334830)

до Державного підприємства «Лівадія»

(вулиця Виноградна, 2, смт Лівадія, місто Ялта, 98655, ідентифікаційний код 00412760)

про стягнення 75706,55 грн.

суддя Шевчук Н.Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача - Бондренко С. Л., довіреність №08-2/356 від 23.03.2013

Від відповідача - не з'явився.

Суть спору:

Національний інституту винограду і вина «Магарач» звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю юридичне агентство «Лівалія» про стягнення грошових коштів у розмірі 75901,89 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статті 785 Цивільного кодексу України, статей 174, 283 Господарського кодексу України, статті 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та мотивовані тим, відповідач не виконав своїх зобов'язань по договору оренди №134м від 14.08.2012 між Національним інститутом винограду і вина «Магарач» та Державним підприємством «Лівадія», строк дії якого встановлений до 14.07.2015.

Національний інститут винограду і вина «Магарач» 04.06.2013 у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив розмір позовних вимог, а саме: просить стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати з урахуванням індексації за період з 14.08.2012 по 15.03.2013 у розмірі 67279,74 грн., штраф 10 % річних у розмірі 6727,97 грн., 3% річних у розмір 995,37 грн., пеню у розмірі 703,47 грн. (арк. с.62-65).

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд

ВСТАНОВИВ:

Між Національним інститутом винограду і вина «Магарач» (Орендодавець) та Державним підприємством «Лівадія» (Орендар) 14.08.2013 укладений договір оренди №134м індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, яке відноситься до державної власності (арк. с. 14-17).

Відповідно до пункту 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно- нежитлові приміщення (далі - Майно): дегустаційна зала - 24,5 кв.м., кабінет - 17,4 кв.м., коридор - 12,4 кв.м., санвузол - 5,0 кв.м., комора - 11,7 кв.м., цех розливу - 175,0 кв.м., лабораторія - 30,5 кв.м., лабораторія - 7,8 кв.м., вхід у підвал - 27,3 кв.м., підвал - 192,2 кв.м. в будівлі Завод (Літ. А), реєстраційний номер 00334830.З.ЕФОЦЯЖ 2167, інвентарний номер 322965 і приміщення 25,7 кв.м. в будівлі Машинна (Літ. И) реєстраційний номер 00334830.З.ЕФОЦЯЖ 2168, інвентарний номер 322966; загальна площа приміщень, що передаються Орендарю складає: 529,5 кв.м. Майно розміщене за адресою: АР Крим, м.Ялта, смт. Лівадія, вул. Винаградна 1 а, і перебуває на балансі Національного інституту винограду і вина «Магарач» (далі - Орендодавець), вартість нерухомого майна згідно зі звітом про незалежну оцінку майна станом на 27.06.2012 становить - 684000,00 грн.

Майно передається в оренду з метою виробництва виноробної продукції, зберігання алкогольних напоїв.

Орендатор вступає у строкове платне користування майном в строк, зазначений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами даного договору та акту приймання-передачі майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендатора права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди (пункти 2.1-2.2 договору).

Відповідно до пункту 3.1 орендна плата складається із плати за користування майном та плати за користування земельною ділянкою.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається орендатором шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (пункт 3.3 договору).

Згідно з пункту 3.6 Договору Орендна плата перераховується повністю Орендодавцю щомісячно на пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що строк дії договору встановлено з 14.08.2012 до 14.07.2015.

За погодженням сторін розмір орендної плати складає 8550 грн. за місяць (пункт 3.1 Договору).

Актом приймання-передачі від 14.08.2012 позивач передав, а відповідач прийняв майно у строкове користування.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України та статтею 283 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини другої статті 762 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 285 Господарського кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України встановлено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Докази погашення заборгованості з орендної плати на день винесення рішення відсутні.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 67279,74 грн. заборгованості з орендної плати за період з 14.08.2012 по 15.03.2013 є такими, що підлягають задоволенню.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 703,47 грн., нараховану на суму заборгованості за період з 14.08.2012 по 15.03.2013 та штраф у розмірі 6727,97 грн.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Умовами Договору оренди №134м індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, яке відноситься до державної власності передбачена відповідальність відповідача, як Орендаря, за несвоєчасну або не повному обсязі оплату орендної плати, яка підлягає індексації та стягується Орендодавцем з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації за кожен день прострочення платежу, включаючи день уплати (пункт 3.7 Договору).

Пунктом 3.8 Договору передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Перевіривши розрахунок пені та розмір штрафу, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, а тому зазначені суми пені та штрафу підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 995,37 грн. за період з 14.08.2012 по 15.03.2013.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив розрахунок 3% річних та вважає, що він не суперечить вимогам діючого законодавства, а позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 995,37 грн. такими, що підлягають задоволенню.

При задоволенні позову відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Лівадія» (вулиця Виноградна, 2, смт Ливадія, місто Ялта, 98655, ідентифікаційний код 00412760, з рахунку, вказаного боржником або встановленого державним виконавцем) на користь Національного інституту винограду і вина «Магарач» (вулиця Кірова, 31, місто Ялта, 98600, ідентифікаційний номер 00334830, на вказаний стягувачем рахунок): заборгованість по орендній платі у розмірі 67279,74 грн. (шістдесят сім тисяч двісті сімдесят дев'ять грн. 74 коп.), пеню у розмірі 703,47 (сімсот три грн. 47 коп.), 3% річних у розмірі 995,37 грн. (дев'ятсот дев'яносто п'ять грн. 37 коп.), штраф у розмірі 6727,97 грн. (шість тисяч сімсот двадцять сім грн.. 97 коп.) та судовий збір у розмірі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50коп).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане

10.06.2013

Суддя Н.Г.Шевчук

Розсилка:

1. Національний інститут винограду та вина «Магарач»

(вулиця Кирова, 31, місто Ялта, 98600) проста

2. ДП «Лівадія»

(вулиця Виноградна, 2, смт. Лівадія, місто Ялта, 98655) реком.